В судовому засіданні 10.09.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»(надалі ПАТ «Вінницяоблпаливо», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(надалі ДТГО «Південно-Західна залізниця», відповідач-1) та вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерком»(надалі ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерком», відповідач-2) пропорційно ступеня їх вини, вартість недостачі в розмірі 9 522 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевезенні вугілля згідно залізничної накладної № 53210670 у напіввагоні № 67852905, що мало місце 25.01.2012р. було виявлено недостачу вантажу, що є підставою для стягнення вартості втраченого по сумі 9 522 грн. з відповідачів пропорційно ступеню їх вини.

Відповідачами позову не визнано, заперечення викладені у відзивах на позов, що залучені до матеріалів справи.

Відповідач-1 просив відмовити у задоволенні заявлених вимог щодо нього, посилаючись на те, що саме вантажовідправником не дотримано заходів щодо збереженості вантажів при перевезенні, неякісно розрівняно та не замарковано вантаж про що свідчить комерційний акт ст. Нижньодніпровськ-Вузол в частині нерозрівняння природних скосів, які утворюються при навантаженні вантажів, які перевозяться навалом, і спричинені методикою навантаження таких вантажів.

Відповідачем-2 у відзиві на позов зазначено про правомірність дій та виконання зобов'язань ним, як вантажовідправником, оскільки залізницею прийнято вантаж вагою, зазначеною в залізничній накладній без зауважень, вантаж було завантажено рівномірно, проведена профілактика пересипанням сіллю, вантаж повністю марковано ізвестковим раствором, а дані зазначені у комерційному акті АА № 042365/37/3 від 31.01.2012р. свідчать про розкрадання вантажу та наявність відповідальності перевізника за незбереження прийнятого до перевезення вантажу.

В судове засідання призначене ухвалою суду про порушення провадження у справі, позивач не з'явився, однак при врахуванні представлених сторонами документів та наданих пояснень, докази наявні в матеріалах справи дозволяють прийняти рішення за заявленими вимогами при наведених підставах позову.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

25 січня 2012 року по залізничній накладній № 53210670, напіввагон № 67852905 відвантажено 69 тон вугілля Антрацит марки АМ (13-25), одержувачем вантажу вказано Хмельницький райтоплсклад, станцією призначення - Хмільник, вантажовідправником -ТОВ «ПІК «Інтерком».

Постачальником вказаного вугілля є Приватне підприємство «Камтопсервіс»за договором № 1.83 від 25.09.2011р., рахунок-фактура № СФ-0000065 від 26.01.2012р. та платіжне доручення № 17244 від 01.02.2012р. свідчать про виконання позивачем, як покупцем, своїх зобов'язань перед постачальником.

Комерційним актом АА № 042365/37/3 складеним по прибуттю вантажу на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці підтверджено завантаження вантажу нижче бортів з поглибленням, зафіксовано недостачу -8 280 кг..

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу могла виникнути як з вини вантажовідправника, так і перевізника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі вугілля у розмірі 9 522 грн..

Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (457-98-п) , за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 6 Статуту залізниць України (457-98-п) передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача; накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. 23 Статуту (457-98-п) відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Згідно із ст. 24 Статуту (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як передбачено ст. 31 Статуту (457-98-п) залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Згідно із п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. № 542 (z0793-01) кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

Як передбачено пп. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із «шапкою»). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Представлена до справи накладна № 53210670 від 25.01.2012р. містить відмітки, про те, що вантаж (Антрацит) завантаження навалом, нижче бортів, у вологому стані, вантаж такий що змерзається, вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.

Як свідчать відомості, наведені у акті загальної форми №578/Г від 30.01.2012р. (наданий до матеріалів справи відповідачем-2), по прибуттю поїзда на станцію та огляді виявлено, що навантаження нижче бортів на 10-20 см, через покриття снігом наявність маркування не проглядається; справа по ходу поїзда над 3-7 люками поглиблення довжиною 7 м, шириною 2,2 м, глибиною 0,3 м., протікання вантажу немає, вагон прийнятий під охорону Солодовник, слідує за призначенням.

Відповідно до комерційного акту АА № 042365/37/3 при зважуванні вагону виявилось: брутто 84 720, тара по документах 24 000, нетто -60720, що менше ваги проти документа на 8 280 кг; при переважуванні вагона на справних 150 тн вагонних електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол, що пройшли повірку 30.11.2011р. зазначене підтверджено. В акті також вміщені відомості які зазначені у акті загальної форми №578/Г від 30.01.2012р., а також підтверджено, що в технічному відношенні вагон справний, торцеві двері щільно металічні, розвантажувальні люки з обох сторін закриті, протікання вантажу немає.

При цьому з приводу заперечень відповідача-2 викладених у відзиві на позов, суд враховує, що накладна № 53210670 від 25.01.2012р. містить відмітку (п. 15 накладної) про проведення профілактики шляхом пересипання сіллю 0,1%, вказано, зокрема, що вантаж маркований шляхом нанесення вапняного розчину на поверхні вантажу полосно по периметру вагона з захватом бортів шириною 30-40 см., у зв'язку з чим судом враховується, що вантажовідправником було здійснено завантаження у технічно справний та придатний у комерційному відношенні вагон, завантаження відбувалось навалом силами вантажовідправника, маса вантажу визначена вантажовідправником та самостійно ним зазначена в накладній, а нанесення захисного покриття не забезпечило повного покриття вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту (457-98-п) на вантажовідправника покладається відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначені ним у накладній.

Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 110 Статуту (457-98-п) перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність вини перевізника у нестачі вантажу, натомість долучені до справи документи свідчать про те, що розходження фактичної маси вантажу згідно комерційного акту та маси, вказаної у накладній, можливе, в тому числі і внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 9 522 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2.

Судові витрати позивача про сплату судового збору 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

1. Позов за вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерком»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна компанія «Інтерком»(юрид. адреса: 94220, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Волгоградська 135, к. 40; адреса: 94503, Луганська обл., м. Красний Луч, вул. Стаханова 4, ідент. код 34870060) на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе 122, ідент. код 01880670) 9 522 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять дві гривні) вартості недостачі вантажу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судових витрат.

3. В позові до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.