( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28142194) ) ( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs27323590) )

За позовом Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування";

до відповідача Публічне акціонерне товариство "ПІВНІЧТРАНС"

про стягнення 90324,96грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Шевельов Є.О. -за дорученням;

Від відповідача: Гидирим О.А.- за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" про стягнення 90 324,96 гривень затрат з виплати страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2012р. порушено провадження у справі №5017/1935/2012.

Відповідач в судові засідання з'являвся, надав до матеріалів справи заперечення на позов, довідку ЄДРПОУ, виписку з ЄДР, наказ про призначення та довідку по ф.№4-ОПП. У своїх запереченнях відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, та у позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача 09.08.2012 року надав заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 89 774,96 гривень.

Крім того 03.09.2012 року представник відповідача надав заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Закритим акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" в подальшому перейменованому в Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" та Ямчук Дмитром Геннадійовичем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, Поліс №АТК 138423 від 04.02.08р. страхування майнових інтересів власника автомобіля "MITSUBISHI", реєстраційний номер ВН 0555 ВО.

У місті Одеса на вул. Добровольського 21 травня 2008 року сталася дорожньо транспортна пригода, за участю автомобілів: автомобіль "ПАЗ" реєстраційний номер ВН 1321 АА, під керуванням Настенко Василя Олександровича, автомобіль "Ford" реєстраційний номер АА 8415 ВІ, під керуванням Хоменчук Олексієм Анатолійовичем, та застрахованим автомобілем "MITSUBISHI", реєстраційний номер ВН 0555 ВО, під керуванням Ямчук Дмитром Геннадійовичем, що належить страхувальнику.

24 червня 2008 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси по справі №3-23241/08р. Настенко Василя Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в порядку ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

В результаті цієї пригоди автомобіль страхувальника отримав механічні пошкодження.

Згідно Акту №326 з автотоварознавчого дослідження від 26.05.2008р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "MITSUBISHI", реєстраційний номер ВН 0555 ВО становить -94012,30грн., а відповідно до документів про ремонт автомобіля вартість відновлювального ремонту "MITSUBISHI", реєстраційний номер ВН 0555 ВО становить -114764,96 гривень та 02.07.08р. відповідно до платіжного доручення №13666 на суму 94562,30грн. та платіжного доручення №17879 від 18.08.2008р. на суму 20752,66грн. ЗАТ "ПРОСТО-страхування" виплатило страхове відшкодування в розмірі 115314,96 гривень.

Цивільно-правова відповідальність Настенко Василя Олександровича на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Закритого акціонерного товариства "Міська страхова компанія", що зумовило позивача звернутися до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 25500грн.

рішенням господарського суду Одеської області від 03.11.2011 р. у задоволені позову Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" було відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2012 року рішення господарського суду Одеської області від 03.11.2011 року скасовано, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Міська страхова компанія" 24 990 гривень, в іншій частині відмовлено.

Як зазначає позивач у своєму позову, Настенко Василь Олександрович під час вчинення ДТП знаходився у трудових стосунках з ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" та виконував свої трудові обов'язки, у зв'язку з чим застосовує ст.1172 ЦК України (435-15) , тому просить суд стягнути з відповідача ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" 89 774,96 гривень.

Відповідач заявлені вимоги не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю застосувавши строк позовної давності, оскільки з часу ДТП пройшло більше трьох років.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так у вересні місяці 2011 року позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПАТ "Міська страхова компанія" в порядку регресу затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 25 500 гривень.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2012 року позов ПАТ "ПРОСТО-страхування" було задоволено частково та стягнуто з ПАТ "Міська страхова компанія" 24 990 гривень.

06 червня 2012 позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про стягнення 90 324,96 гривень, яку відповідачем отримано 22 червня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням 02241823.

Враховуючи те, що ДТП сталося 21 травня 2008 року, за участю автомобілів: автомобіль "ПАЗ" реєстраційний номер ВН 1321 АА, під керуванням Настенко Василя Олександровича, автомобіль "Ford" реєстраційний номер АА 8415 ВІ, під керуванням Хоменчук Олексієм Анатолійовичем, та застрахованим автомобілем "MITSUBISHI", реєстраційний номер ВН 0555 ВО, під керуванням Ямчук Дмитром Геннадійовичем, що належить страхувальнику, а 24 червня 2008 року постановою Суворовського районного суду м. Одеси по справі №3-23241/08р. Настенко Василя Олександровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення в порядку ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як встановлено при розгляді апеляційним судом справи №35/17-3525-2011, що позивач вчасно звернувся до суду з позовом до ПАТ "Міська страхова компанія", оскільки 28.08.2011 року був вихідний день -неділя, а зі штемпелю вхідної кореспонденції вбачається що позовна заява надійшла до суду 29 серпня 2011 року, тобто в межах строку та крім того ПАТ "Міська страхова компанія" своїм листом від 11.11.2010 року визнала суму боргу у розмірі 24 990 гривень (510 гривень франшиза).

Жодних посилань чи фактів відносин між ПАТ "ПРОСТО -страхування" та ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" у постанові №35/17-3525-2011 не зазначено, тому у розумінні ст. 35 ГПК України (1798-12) , суд не приймає як доказ, оскільки спір було вирішено між іншими сторонами.

На думку позивача доказом по справі є регресна вимога направлена 6 червня 2012 року на адресу відповідача яку останній отримав 22 червня 2012 року, хоча інших вимог у межах строків заявлено не було

Норми про позовну давність мають імперативний характер. Так, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Окрім цього, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки.

Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку. Загальний строк позовної давності становить три роки незалежно від того, хто подає позов - громадянин, юридична особа, держава тощо.

Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи матеріали справи, позивач згідно страхового акту від 24 червня 2008 року у п.2 "Висновки комісії" визначив на підставі зібраних документів особу, до якої може бути подано регрес ний позов -Настенко Василь Олександрович, розмір виплати складає 94 562,30 гривень. Крім того 1 серпня 2008 року було виготовлено додатковий страховий акт на суму 20 752,66 гривень, згідно зібраних документів визначено також особу до якої може бути подано позов -Настенко Василь Олександрович.

З досліджений матеріалів справи не вбачається, що Настенко Василь Олександрович в момент вчинення ДТП перебував у трудових стосунках з ПАТ "ПІВНІЧТРАНС", оскільки при складенні довідки ДАІ вказано лише Настенко Василь Олександрович та домашня адреса, також у постанові Суворовського районного суду міста Одеси жодних посилань на трудові стосунки Настенко В.О. та ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" немає, тому посилання позивача на ст. 1172 ЦК України безпідставні.

Інших доказі щодо знаходження Настенко Василя Олександровича у трудових відносинах з ПАТ "ПІВНІЧТРАНС" позивачем не надано, звернень до суду з позовом про стягнення регресної вимоги з Настенко В.О. позивачем також не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, відповідач до прийняття рішення у справі заявив про застосування строку позовної давності, то заявлена позивачем позовна вимога про стягнення 89 774,96 гривень задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ПІВНІЧТРАНС" про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування у розмірі 89 774,96 гривень, не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.