За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»;

до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»;

про стягнення 12 804,90 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Драчевська В. І., представник, довіреність №111-04/1 від 04.03.2012 р.;

Від відповідача: Христич О. В., представник, довіреність №10/00-287 від 29.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/8182-2012; розгляд справи призначено на 10.07.2012 р.

В судовому засіданні 10.07.2012 року було оголошено перерву до 16.08.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року передано справу №5011-18/8182-2012 для розгляду судді Коткову О. В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2012 року призначено слухання справи на 28.08.2012 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року справу №5011-18/8182-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 11 340,95 грн. основного боргу згідно з умовами Генеральної угоди страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування «Експрес кредит»№220/09-00001 від 08.02.2007 року, 863,61 грн. пені, 340,23 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 170,11 грн. інфляційних втрат, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до всіх вимог, право вимоги за якими виникло більш ніж за три роки до дати звернення позивача до суду, тобто до 18 червня 2009 року;

- перехід до позивача права вимоги встановлено нормами закону та обумовлюється виключно здійсненням виплати страхового відшкодування;

- оскільки страховиком не було виплачено страхове відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості, у відповідача не виникало обов'язку передавати страховику документи, та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем своїх обов'язків з надання цих документів.

Позивачем подано до господарського суду заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначено:

- укладаючи генеральну угоду страхування сторони передбачали можливість неповернення кредиту та/або відсотків по ньому позичальниками як у повному обсязі, так і частково;

- стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки;

- для того, щоби позивач міг скористатися своїм правом пред'явити регресні вимоги позичальникам відповідача, по яким позивач погасив кредиторську заборгованість, відповідач мав передати позивачу всі необхідні документи по своїх позичальниках у межах фактично отриманого страхового відшкодування;

- підпункт 11.2.9 пункту 11 генеральної угоди страхування передбачає зобов'язання страхувальника (відповідача) у разі погашення страховиком (позивачем) суми заборгованості позичальника передати страховику (позивачу) права вимоги в межах фактично отриманого страхового відшкодування для чого протягом 3 робочих днів передати всі документи для реалізації права вимоги;

- оскільки генеральна угода страхування не встановлює зобов'язання позивача щодо строку (терміну) подання відповідачу вимоги про передачу документів або про повернення ним страхового відшкодування, то згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України такий строк (термін) визначається моментом пред'явлення вимоги;

- з додатку до відзиву відповідача по застосуванню строків позовної давності слідує, що дата спливу позовної давності по позичальнику Онуфренко О. П. не наступила (сума вимоги 7 419,71 грн.).

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

08.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(страховик) та Акціонерним комерційним банком «Форум»(страхувальник) було укладено генеральну угоду №220/09-00001 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування «Експрес кредит», відповідно до умов якої об'єктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням страхувальнику його позичальниками збитків внаслідок неповернення (у повному обсязі або частково) ними кредитних коштів та/або несплати процентів за користування кредитними коштами в строки, встановлені кредитними договорами (кредитна заборгованість), включеними до реєстрів кредитного портфелю, які є невід'ємною частиною цієї генеральної угоди та надаються страховику разом з договором до цієї генеральної угоди.

Відповідно до п. 6.1. угоди, страхова сума -грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов цієї генеральної угоди проводить виплату при настанні страхового випадку.

Згідно з п. 6.2. угоди, страхова сума за кожним окремим договором до цієї генеральної угоди дорівнює загальній сумі кредитів та загальній сумі процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за весь строк користування кредитом, за всіма кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру кредитного портфелю.

Пунктом 9.1. угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до взаємної згоди сторін припинити її дію.

У п. 9.2. угоди зазначено, що кожний договір до генеральної угоди набирає чинності з моменту внесення страхового платежу, обумовленого у відповідному договорі до цієї генеральної угоди, у повному обсязі на поточний рахунок страховика, зазначений в реквізитах цієї генеральної угоди та діє до повного виконання зобов'язань за кредитними договорами, включеними до всіх реєстрів кредитного портфелю.

Страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати суму страхового відшкодування, згідно умов цієї генеральної угоди (п. 11.1.1. угоди).

Відповідно до п. 11.2. угоди, страхувальник зобов'язаний:

11.2.3. сплачувати страховий платіж на умовах, у розмірах і в строки, передбачені умовами цієї генеральної угоди.

11.2.4. не пізніше 5 числа поточного місяця надавати страховику оформлені належним чином договір до генеральної угоди та реєстр кредитного портфелю за попередній звітний місяць. У разі, якщо кінцева дата подання документів припадає на вихідний або святковий день, подання вищезазначених документів здійснюється у наступний робочий день.

11.2.8. якщо після отримання страхового відшкодування за певним страховим випадком страхувальник отримує від позичальника або третіх осіб кошти в погашення кредитної заборгованості, він зобов'язаний повернути суму страхового відшкодування в розмірі поверненої кредитної заборгованості страховику протягом 3-х робочих днів з дня отримання таких коштів.

11.2.9. в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобов'язаний:

- передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України;

- протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги;

- сприяти страховику в реалізації права регресу.

Згідно з п. 11.4.3. угоди, страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування в порядку, у випадках, в строки та на умовах, встановлених цією генеральною угодою та чинним законодавством України.

Пунктом 11.5.1. угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.

У п. 13.3. угоди зазначено, що страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування протягом 5-ти робочих днів (за винятком вихідних та святкових) з моменту отримання всіх документів, передбачених умовами цієї генеральної угоди. Страховик має право затримати виплату страхового відшкодування в разі особливо складних обставин страхового випадку, з обов'язковим письмовим повідомленням страхувальника, щодо причин такої затримки.

Відповідно до п. 13.5. угоди, страхувальник зобов'язується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання наступних подій:

- у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування;

- невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб;

- викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів необхідних для визначення причин та розміру збитків.

28.02.2007 року між сторонами генеральної угоди №220/09-00001 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування «Експрес кредит»було укладено договір №1 до генеральної угоди, відповідно до умов якого об'єктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 5 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №1 до генеральної угоди; розмір страхової суми -153 403,29 грн.; страховим ризиком за цим договором є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.

Одним із згаданих вище позичальників, з яким було укладено кредитний договір і який не виконав взяті на себе зобов'язання є Субчук Сергій Володимирович. Кредитна заборгованість -8 478,29 грн.

01.11.2007 року між сторонами генеральної угоди №220/09-00001 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування «Експрес кредит»було укладено договір №08 до генеральної угоди, відповідно до умов якого об'єктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 6 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №08 до генеральної угоди; розмір страхової суми -156 935,21 грн.; страховим ризиком за цим договором є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.

Одним із згаданих вище позичальників, з яким було укладено кредитний договір і який не виконав взяті на себе зобов'язання є Онуфренко Олена Іванівна. Кредитна заборгованість -43 286,08 грн.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Пунктом 9.1. угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до взаємної згоди сторін припинити її дію.

В матеріалах справи немає жодного документ, який би свідчив про припинення дії генеральної угоди, тому на момент подачі позовної заяви до господарського суду вона вважається чинною.

За період дії генеральної угоди страхування в результаті настання страхового випадку -неповернення позичальниками відповідача (Субчук С. В. і Онуфренко О. І.) кредитів та відсотків по ним в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами, на підставі генеральної угоди страхування відповідачеві було виплачено позивачем страхове відшкодування на загальну суму 11 421,83 грн.

Згідно з п. 11.4.3. угоди, страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування в порядку, у випадках, в строки та на умовах, встановлених цією генеральною угодою та чинним законодавством України.

Факт виплати страхового відшкодування у розмірі 11 421,83 грн. підтверджується наказами позивача №КРП-003229-07 від 27.11.2007 року на суму 234,22 грн., №КРП-00678-07 від 04.06.2007 року на суму 707,35 грн., №КРП-00966-07 від 02.07.2007 року на суму 707,35 грн., №КРП-001411-07 від 27.08.2007 року на суму 707,40 грн., №КРП-001697-07 від 26.09.2007 року на суму 707,00 грн., №КРП-002611-07 від 26.12.2007 року на суму 316,28 грн., №КРП-002891-08 від 25.01.2008 року на суму 314,77 грн., №КРП-003299-08 від 26.02.2008 року на суму 307,75 грн., №КРП-006090-09 від 19.02.2009 року на суму 1 799,11 грн., №КРП-006125-09 від 17.03.2009 року на суму 1 887,99 грн., №КРП-006186-09 від 03.06.2009 року на суму 1 844,31 грн., №КРП-006212-09 від 06.07.2009 року на суму 1 883,30 грн. та платіжними дорученнями №А18059 від 30.11.2007 р., №А19693 від 27.12.2007 р., №А21111 від 29.01.2008 року, №А23135 від 29.02.2008 року, №19445 від 29.08.2007 року, №А14645 від 28.09.2007 року, №17761 від 06.06.2007 року, №18108 від 04.07.2007 року, №1191 від 26.02.2009 року, №3646 від 15.04.2009 року, №6022 від 12.06.2009 року, №8818 від 14.08.2009 року.

Відповідно до п. 11.2.9. угоди, в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобов'язаний:

- передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України;

- протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги;

- сприяти страховику в реалізації права регресу.

Відповідно до п. 13.5. угоди, страхувальник зобов'язується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання наступних подій:

- у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування;

- невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб;

- викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів необхідних для визначення причин та розміру збитків.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що відповідач повернув позивачеві кошти на суму 80,88 грн. Тобто, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 11 340,95 грн.

Позивач 14.06.2011 року направив відповідачеві вимогу про надання позивачеві документів, необхідних для реалізації ним права вимоги до винних осіб в місячний термін з дати отримання вимоги, однак таких документів позивач від відповідача не отримав. Вимогу відповідач отримав 16.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, відповідач ні в триденний строк з дати отримання страхового відшкодування, ні після отримання вимоги від позивача документи, передбачені п. 13.5. генеральної угоди, позивачеві не надав.

07.10.2011 року позивач направив відповідачеві вимогу про повернення сплачених ним коштів, однак і на цю вимогу відповіді в матеріалах справи немає.

Тобто, страхувальник після виплати йому страхового відшкодування повинен передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги; сприяти страховику в реалізації права регресу.

У раз ж невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб, страхувальник зобов'язується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання цієї події.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач не надав позивачеві документи, необхідні для реалізації права вимоги.

Відповідно, право страховика є порушеним, та він має право звертатися за його захистом до суду, починаючи з дня, наступного за шостим робочим днем після дати перерахування страхувальнику страхового відшкодування та закінчення терміну дії кредитного договору.

Позивачем надана інформація суду, що кредитний договір №0003/07/27-КЕе, укладений з Субчук С. В., закінчив термін своєї дії 20.02.2008 року, а кредитний договір №0021/07/26-КЕе, укладений з Онуфренко О. І., закінчив термін своєї дії 15.10.2009 року.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає прав пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позивач заперечив проти застосування строку позовної давності до вимог, викладених у позовній заяві з тих підстав, що на сьогоднішній день генеральна угода страхування продовжує свою дію, отже застосування позовної давності до спірних відносин є недопустимим, зважаючи на п. 9 генеральної угоди. В даному випадку, строк пов'язаний з подією, а саме з повним виконанням зобов'язань за договором.

Господарський суд не може погодитися із вищевикладеним, адже в даному випадку початок перебігу строку позовної давності пов'язується з настанням двох умов: шість днів після дати перерахування позивачем банку суми страхового відшкодування і закінченням терміну дії кредитного договору.

Отже, відповідач просить суд застосувати позовну давність до всіх вимог, право вимоги за якими виникло більш ніж за три роки до датки звернення позивача до суду. До таких вимог належить, зокрема, вимога, що стосується сплати страхового відшкодування внаслідок невиконання позичальником Субчуком С. В. умов кредитного договору, строк позовної давності за якою сплинув ще у 2011 році.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Що стосується іншої частини вимог, то відповідач просить відмовити у їх задоволенні, адже перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки на рівні чинного законодавства врегульовано статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування». Відповідно до вказаних норм до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також відповідач зазначив, що оскільки страховиком не було виплачено страхове відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості, у відповідача не виникало обов'язку передавати страховику документи, та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем своїх обов'язків з надання цих документів.

Господарський суд в даному випадку погоджується з доводами позивача про те, що пункт 11.2.9. генеральної угоди необхідно розглядати в контексті всіх умов угоди і у сукупності з пунктами 5, 7 генеральної угоди.

В самому ж пункті 11.2.9. генеральної угоди зазначено, що страхувальник зобов'язаний передати страховику право вимоги в межах фактично отриманого страхового відшкодування, тобто цим пунктом передбачено можливість сплати страховиком не всієї суми страхового відшкодування.

Діюче законодавство, а саме стаття 993 Цивільного кодексу України, стаття 27 Закону України «Про страхування» передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, зокрема в частині стягнення з відповідача 7 419,71 грн. основного боргу. Відповідно буде перераховано і розмір штрафних санкцій, і трьох відсотків річних, і розмір інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.5.1. угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача підлягає також пеня у розмірі 565,09 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Господарський суд вважає за можливе частково задовольнити і цю вимогу позивача, стягнувши з відповідача 111,30 грн. інфляційних втрат і 222,60 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(інд. 02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(юридична адреса: інд. 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7; поштова адреса: інд. 02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) 7 419 (сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 71 коп. заборгованості, 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 09 коп. пені, 222 (двісті двадцять дві) грн. 60 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 111 (сто одинадцять) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 1 045 (одна тисяча сорок п'ять) грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення 31.08.2012 р.