до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007,

про стягнення з відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" в користь позивача Приватного акціонерного товариства "Зелене господарство" 117762,00 грн. - основного боргу, 20490,55 грн. - збитків завданих інфляційним процесом, 6504,33 грн. - процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, 9151,60 грн. - пені, а всього суму боргу в розмірі 153908,48 грн., 236,00 грн. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу і 1539,08 грн. державного мита.

Встановив, що Відкрите акціонерне товариство "Зелене господарство" звернулось до господарського суду з позовом до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 117762,00 грн. - основного боргу, 20490,55 грн. - збитків завданих інфляційним процесом, 6504,33 грн. - процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, 9151,60 грн. - пені, а всього 153908,48 грн., 236,00 грн. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу і 1539,08 грн. державного мита.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач всупереч умовам договору №3/09 від 10.03.09, укладеного між сторонами у справі, вимогам ЦК України (435-15) , не виконано зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт. Факт виконання позивачем робіт підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт. Пеню, річні, інфляційні зараховано у відповідності до норм чинного законодавства України та умовам договору.

Відповідач, щодо позову заперечив, вказавши, що документи на, які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, зокрема акт приймання виконаних робіт та довідку від липня 2009р. про вартість виконаних підрядних робіт, не містять обов'язкових реквізитів а відтак не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Нарахування річних та інфляційних є необґрунтованим, оскільки виходячи з положень ЦК України (435-15) , відповідач враховуючи, що позивач не звертався до відповідача з вимогою сплатити, не порушив право позивача.

Вимога про стягнення пені також є безпідставною, оскільки позивач пропустив встановлений річний строк позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про заміну назви позивача на Приватне акціонерне товариство "Зелене господарство". Докази зміни найменування юридичної особи містяться в матеріалах справи.

За наслідками розгляду вищезазначеної заяви, суд виніс ухвалу про заміну.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за доцільне позов задоволити частково.

При цьому суд врахував наступне.

10.03.09 між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено Договір підряду № 3/09, підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1.1. підрядник (позивач) бере на себе зобов'язання виконати роботи по звалюванню дерев, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти виконану роботу і оплатити підряднику (позивачу) її вартість.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість робіт становить сто сімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві грн., передоплата - 30%.

Замовник (відповідач) проводить приймання виконаної роботи від підрядника (позивача) згідно акту за формою Ф-2 (п. 4.1. Договору).

Згідно п. 5.3. Договору замовник (відповідач) здійснює оплату загальної вартості виконаних робіт підряднику (позивачу) в повному обсязі у десятиденний строк з моменту підписання Акту форми Ф-2.

Факт прийняття виконаних робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року, підписані та скріплені печатками сторін, на загальну суму 117762,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялась претензія № 37 від 04.03.11 на суму 117762,00 грн. Відповідач у відповідь на вказану претензію у листі № 433-2/11 від 24.03.11 зазначив, що не має можливості її розглянути у зв'язку з відсутністю необхідних для цього документів, зокрема довідки про вартість виконаних робіт та Акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року.

Листом № 48 від 04.04.11 позивачем направлено відповідачу вищезазначені документи та повторно просили відповідача погасити заборгованість.

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось до ПрАТ "Зелене господарство" про визнання недійсним договору підряду та акту виконаних робіт № 3/09 від 10.03.09.

Ухвалою суду від 02.09.11 зупинено провадження у справі № 5010/1224/2011-21/52 до вирішення справи № 5010/1702/2011-12/38 за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до ПрАТ "Зелене господарство" про визнання недійсним договору підряду та акту виконаних робіт № 3/09 від 10.03.09.

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.11 у справі № 5010/1702/2011-12/38, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.12, відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" про визнання недійсним договору підряду № 3/09 від 10.03.09, припинено провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним акта виконаних робіт до договору № 3/09 від 10.03.09.

Постановою Вищого господарського суду від 23.07.12, постанову ЛАГС України від 20.02.12, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.11 у справі №5010/1702/2011-12/38 в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання договору недійсним залишено без змін, в частині припинення провадження у справі про визнання недійсним акта виконаних робіт до договору №3/09 від 10.03.09 скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Як передбачено ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З рішень судів у справі про визнання недійсним договору на підставі, якого позивач звернувся з вимогою про стягнення, вбачається, що підписавши акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт сторони схвалили спірний договір.

З викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи у сумі 117762,00 грн. є обґрунтованою.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 20490,55 грн. - збитків завданих інфляційним процесом та 6504,33 грн. - процентів річних за прострочу виконання грошового зобов'язання підлягає задоволенню, виходячи з приписів ст. 625 ЦК України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Твердження відповідача, що право позивача, враховуючи, що Він не звертався з вимогою до відповідача про стягнення, не порушено, є безпідставними, оскільки позивач звертався до відповідача з претензією від 04.03.11 №37 про сплату суми заборгованості, а тому згідно приписів вищезазначеної норми, у відповідача виник обов'язок сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В позовних вимогах в частині стягнення суми пені, слід відмовити, в зв'язку з пропуском позивачем встановленого ст. 258 ЦК України строку позовної давності.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

позов задоволити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б. Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, 76007 на користь ПрАТ "Зелене господарство" 117762,00 грн. - основного боргу, 20490,55 грн. - збитків завданих інфляційним процесом, 6504,33 грн. - процентів річних за прострочку виконання грошового зобов'язання, 236,00 грн. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу і 1539,08 грн. державного мита.

Наказ видати після набранням рішення законної сили.

В решті позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.