ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
15.08.12 р. Справа № 5006/22/97/2012
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28005208) ) ( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs26315870) )
За позовом Артемівської міжрайонної прокуратури
(84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 45) в інтересах держави в особі
Артемівської міської ради
(84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Артема, 44)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал»
(84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1, а/с 317)
про стягнення 549180,51 грн.
Суддя Архипенко О.М.
За участю представників учасників судового процесу:
від прокурора - Голубнича О.О., посвідчення;
від позивача - Зінченко Н.Л., довіреність від 13.03.2012 №01/11-214;
Іванушкін І.С., довіреність від 22.12.2011 №01/11-924;
від відповідача - Пронькін В.О., довіреність від 01.07.2012.
Артемівська міжрайонна прокуратура (Прокурор) в інтересах держави в особі Артемівської міської ради (Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» (Відповідач) про стягнення 549180,51 грн, з яких: сума заборгованості по сплаті концесійних платежів у розмірі 527669,00 грн, пеня за порушення строків внесення концесійних платежів у розмірі 17219,52 грн, інфляційні втрати в сумі 960,57 грн та 3% річних у розмірі 3331,42 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на статтю 12 Закону України «Про концесії», статті 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статті 179, 180 Господарського кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов пункту 10.1.2 концесійного договору об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства «Бахмут-вода» щодо своєчасної сплати концесійного платежу за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.06.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5006/22/97/2012.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 06.07.2012 справу № 5006/22/97/2012 було передано на розгляд судді Філімоновій О.Ю., у зв'язку із перебуванням судді Архипенка О.М. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2012, на виконання розпорядження голови господарського суду Донецької області від 19.07.2012, справу №5006/22/97/2012 прийнято до провадження суддею Архипенко О.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2012 частково задоволено заяву Прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» в межах розміру заявлених позовних вимог та можливих судових витрат, на суму 560164,12 грн, що обліковуються на розрахункових рахунках у ПАТ «Укрсоцбанк» - №26003000119928, 26003010191873, 26009000119353, 26047000005247; у ПАТ ВБР - №26003900001325; у ГУ ДКСУ в Донецькій області - №37129001006951.
У судових засіданнях, що відбулись 01.08.2012, 07.08.2012, в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), оголошувалась перерва відповідно до 07.08.2012, 15.08.2012.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та, із посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, частину третю статті 1, статтю 12 Закону України «Про концесії», статтю 193 Господарського кодексу України, зокрема, зазначає, що відповідно до розрахунку концесійного платежу за 2 квартал 2011 року, який підготовлений Відповідачем та узгоджений фінансовим управлінням Артемівської міської ради, суму концесійної плати за 2 квартал 2011 року у розмірі 299191,33 грн зменшено у повному обсязі - на суму нарахованих згідно з розділом 13.3 Концесійного договору амортизаційних відрахувань. Проте, за платіжними дорученнями від 29.07.2011 № 244-0711 на суму 89757,40 грн та від 31.10.2011 №246-1011 на суму 209433,93 грн Відповідач сплатив концесійний платіж за 2 квартал 2011 року, що, відповідно до пункту 10.2.6 Концесійного договору, автоматично звільняє його від сплати у повному обсязі концесійного платежу за 4 квартал 2011 року та частини концесійного платежу за 1 квартал 2012 року.
07.08.2012 Позивач надав у судовому засіданні заперечення на відзив на позовну заяву, в яких вважає доводи Відповідача такими, що не відповідають обставинам справи та, із посиланням на статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункт 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, зокрема, зазначив:
- всі погодження, узгодження, затвердження та інші дії, пов'язані з виконанням умов концесійного договору повинні здійснюватися у формі відповідних рішень Артемівської міської ради. Однак, Артемівська міська рада не приймала жодного рішення про надання будь яких пільг щодо сплати концесійних платежів;
- розрахунок концесійного платежу за 2 квартал 2011 року погоджувался не Артемівською міською радою, а фінансовим управлінням Артемівської міської ради. Такі погодження не обумовлені умовами концесійного договору та стосувалися виключно розміру квартальних концесійних платежів з урахуванням індексу інфляції. При цьому, повноваження щодо зменшення або надання будь яких пільг по сплаті концесійного платежу у фінансового управління Артемівської міської ради відсутні.
15.08.2012 Відповідач надав у судовому засіданні письмові пояснення щодо заперечень Позивача на відзив на позовну заяву, в яких, зокрема, зазначив, що зменшення суми концесійної плати за частиною (2) пункту 13.3.1 не є пільгою, а є частиною зобов'язання позивача за Договором. При цьому, жодний пункт концесійного договору не містить приписів, що позивач повинен дублювати виконання своїх договірних обов'язків рішеннями, що прийняті на сесії Артемівської міської ради.
Прокурор та представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник Відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Частина перша статті 2 ГПК України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 (v003p710-99) визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
02.09.2010 між Артемівською міською радою (Концесієдавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» (Концесіонер) був укладений концесійний договір об'єкту права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Бахмут-вода» (далі - Концесійний договір).
Згідно з пунктом 2.1 Концесійного договору, у відповідності до положень та умов, що встановлюються цим Договором, Концесієдавець надає Концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію), реконструкцію, переобладнання та будівництво об'єкта концесії з метою задоволення господарсько-питних потреб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб в межах периметру концесії у постачанні питної води і у водовідведенні, і з цією метою надає Концесіонеру право на дослідження, проектування, фінансування, будівництво, експлуатацію, утримання, здійснення ремонтів та поліпшення об'єкту концесії, і реалізації прав, повноважень, дозволів, як зазначається в цьому договорі, виключно з, але не обмежуючись, правом отримання та присвоєння оплати за надані концесійні послуги з усіх фізичних та юридичних осіб, що повинні сплачувати у якості споживачів наданих Концесіонером послуг та за умови сплати Концесіонером концесійних платежів та виконання всіх інших умов цього договору.
Предметом Концесійного договору, згідно з розділом 2.2, є виключне право на надання Концесіонером протягом періоду концесії у відповідності до пункту 2.3 Договору послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а також на управління (експлуатацію), реконструкцію, переобладнання та будівництво (створення) об'єкту концесії з метою надання цих послуг, в межах периметру концесії. Концесіонер бере на себе зобов'язання надавати концесійні послуги під контролем Концесієдавця на умовах, встановлених цим договором та чинним законодавством України.
Пунктами 10.1.1-10.1.2 Концесійного договору сторони погодили, що Концесіонер сплачує протягом усього періоду Концесії концесійні платежі відповідно до вимог законодавства та умов цього договору. Концесійні платежі сплачуються незалежно від результатів господарської діяльності Концесіонера щоквартально шляхом переказу визначеної в пункті 10.2.1 цього Договору суми на рахунок Артемівської міської ради.
Розмір річного концесійного платежу визначається на підставі Методики розрахунку концесійних платежів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №639 від 12.04.2000 (639-2000-п) (далі - Методика). Розмір концесійного платежу за перший квартал з дати початку Концесійного проекту розраховується виходячи з розміру річного концесійного платежу та передбачених Методикою індексів інфляції. Розрахунок суми концесійного платежу за перший квартал з дати початку концесійного проекту затверджується Концесієдавцем та направляється Концесіонеру відповідним листом (пункт 10.2.1 Концесійного договору).
Згідно з пунктом 10.2.2 Концесійного договору сума концесійного платежу за кожний наступний квартал визначається шляхом коригування концесійного платежу за попередній квартал на індекс інфляції за поточний квартал.
Згідно з пунктом 10.2.4 Концесійного договору концесійні платежі вносяться в 5-денний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал - у 10-денний термін від дати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу).
Згідно з пунктами 1.1.1, 19.1.1 Концесійного договору цей договір є чинним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 25 років, починаючи з дати початку концесійного договору - дати підписання сторонами Акту приймання-передачі об'єкту концесії.
31.12.2010 сторонами був підписаний Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Бахмут-Вода».
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 02.04.2012 у справі 5006/11/51пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012, Концесійний договір розірвано.
27.04.2011 рішенням Артемівської міської ради № 6/6-117 затверджено розмір річного концесійного платежу товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал», який склав 1167361,32 грн.
При цьому, листом від 08.07.2011 вх.№01-1791-07, з метою уникнення непорозумінь при застосуванні індексів інфляції, Позивач запропонував Відповідачу письмово погоджувати розмір квартальних концесійних платежів з фінансовим управлінням Артемівської міської ради.
З урахуванням досягнутих домовленостей, Відповідач та фінансове управління Артемівської міської ради погодили розрахунки концесійного платежу за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року, згідно з якими з урахуванням індексу інфляції розміри концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року склали 295298,59 грн та 297370,41 грн відповідно.
За правилами пункту 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 (419-2000-п) , квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 9 лютого наступного за звітним року.
Таким чином, за умовами Концесійного договору Відповідач повинен був внести концесійний платіж за 4 квартал 2011 року до 20.02.2012, а за 1 квартал 2012 року - до 30.04.2012.
Проте, як стверджує Прокурор, Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної і повної сплати протягом дії Концесійного договору концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року не виконав, що і стало підставою звернення Прокурора до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що Відповідач частково сплатив концесійний платіж за 4 квартал 2011 року у розмірі 65000,00 грн, таким чином на момент звернення Прокурора до суду та на час вирішення спору заборгованість по концесійним платежам за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 склала 527669,00 грн.
При цьому, щодо заперечень Відповідача про зменшення цієї суми заборгованості на суму сплаченого ним концесійного платежу за 2 квартал 2011 року у розмірі 291840,33 грн суд зазначає наступне.
Розділом 10.3.1 Концесійного договору встановлено, що особливості порядку сплати концесійних платежів з 30.10.2010 року (з дати набрання чинності Законом України «Про державне партнерство» №2404-VI від 01.07.2010 року (2404-17) ) визначені в розділі 13.3 цього договору.
Згідно з пунктом 13.1.1 Концесійного договору протягом всього строку дії цього договору Концесіонер у порядку, передбаченому законодавством України, нараховує суми амортизаційних відрахувань, з урахуванням особливостей, визначених в розділі 13.3 цього договору.
Пунктом 13.3.1 Концесійного договору сторони погодили порядок нарахування та використання амортизаційних відрахувань з 30.10.2010, зокрема:
- нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт здійснюється Концесієдавцем (чи уповноваженим ним органом) або концесіонером за дорученням та від імені Концесієдавця. Про суму нарахованих амортизаційних відрахувань Концесіонеру повідомляється щоквартально до 20 числа місяця, що слідує за звітним кварталом;
- на суму нарахованих відповідно до пп. 1 цього пункту амортизаційних відрахувань (але не більш як на суму концесійної плати за звітний квартал) зменшується сума концесійної плати за звітний квартал, що підлягає сплаті Концесіонером відповідно до умов статті 10 цього договору.
27.04.2011 рішенням Артемівської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» надано повноваження з нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт права комунальної власності територіальної громади міста Артемівська - цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Бахмут-Вода».
19.07.2011 Відповідач та фінансове управління Артемівської міської ради погодили розрахунок концесійного платежу за 2 квартал 2011 року, згідно з яким з урахуванням індексу інфляції розмір концесійного платежу склав 299191,33 грн.
При цьому, в останньому абзаці цього розрахунку зазначено, що сума амортизаційних відрахувань за 2 квартал 2011 року складає 1927744,95 грн, що перевищує суму нарахованого концесійного платежу на 1628553,62 грн, що зменшує суму концесійної плати за 2 квартал 2011 року у повному обсязі.
За платіжним дорученням від 29.07.2011 №244-0711 на суму 89757,40 грн Відповідач частково сплатив концесійний платіж за 2 квартал 2011 року.
Листом від 13.10.2011 №01/07-760 Позивач повідомив Відповідача, що за порушення строків внесення концесійного платежу за 2 квартал 2011 року згідно пункту 10.2.5 Концесійного договору йому нарахована пеня у розмірі 6314,58 грн, загальна сума заборгованості за 2 квартал року з урахуванням пені складає 215748,51 грн.
За платіжним дорученням від 31.10.2011 №246-1011 на суму 209433,93 грн Відповідач повністю погасив заборгованість по сплаті концесійного платіжу за 2 квартал 2011 року, а також платіжним дорученням від 27.10.2011 №208-1011 на суму 6314,58 сплатив пеню за порушення строків внесення цього концесійного платежу.
Відповідно до пункту 10.2.6 Концесійного договору суми концесійного платежу, що надміру перераховані до бюджету, зараховуються в наступні платежі або повертаються Концесіонеру в 5-денний термін з дня одержання його письмової заяви.
Відтак, на думку Відповідача, сума наявної заборгованості по оплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та 1 квартал 2012 року у розмірі 527669,00 грн повинна бути зменшена на суму 299191,33 грн, яка надміру перерахована останнім до бюджету з призначенням платежу «концесійний платіж за 2 квартал 2011 року».
Згідно з частиною третьою статті 20 Закону України «Про концесії» нарахування амортизації на наданий у концесію об'єкт здійснюється концесієдавцем чи уповноваженим ним органом. Про суму нарахованих амортизаційних відрахувань концесіонеру повідомляється щоквартально у встановлений договором концесії строк. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань (але не більш як на суму концесійної плати) зменшується сума концесійної плати, що підлягає сплаті концесіонером за відповідний період. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, концесіонер зобов'язаний у порядку і в строк, встановлені договором концесії, здійснювати погоджені з концесієдавцем роботи щодо поліпшення об'єкта концесії.
Відповідно до підпункту 4 пункту 13.3.1 Концесійного договору за рахунок суми нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, формується Фонд амортизаційних відрахувань, визначений в підпункті 13.2.1 цього Договору.
Згідно з пунктом 13.2.1 Концесійного договору за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на активи, що підлягають поверненню, формується фонд амортизаційних відрахувань. Сторони зобов'язуються щорічно узгоджувати Програму використання фонду амортизаційних відрахувань, яка передбачає планові напрямки та обсяги фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань заходів з відновлення активів, що підлягають поверненню, в тому числі із заміни відновлювальних активів, що підлягають поверненню.
Сума Фонду амортизаційних відрахувань та обсяг витрат, передбачених щорічною Програмою використання Фонду амортизаційних відрахувань, повинні дорівнювати добутку суми амортизаційних відрахувань, яка затверджена в порядку, передбаченому законодавством України, в складі тарифу на послуги Концесіонера на відповідний рік та запланованого обсягу надання послуг Концесіонером на рік (пункт 13.2.3 Концесійного договору).
Програма використання Фонду амортизаційних відрахувань узгоджується: на перший рік Періоду концесії - протягом перших двох календарних місяців з дати початку концесійного проекту; на кожний наступний рік періоду концесії - до 01 березня відповідного року (абзац перший пункту 13.2.4 Концесійного договору).
Відповідно до підпункту 4 пункту 13.3.1 Концесійного договору за рахунок суми нарахованих амортизаційних відрахувань, на яку було зменшено суму концесійної плати, формується Фонд амортизаційних відрахувань, визначений в підпункті 13.2.1 цього Договору.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що створення Фонду амортизаційних відрахувань та використання його коштів можливо лише за наявністю Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань, що узгоджується сторонами. Відтак, як наслідок, зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих амортизаційних відрахувань можливе також лише за наявністю Програми використання Фонду амортизаційних відрахувань.
Як встановлено судом та підтверджено представниками учасників судового процесу, вказана Програма на 2011 рік сторонами не узгоджувалась, а тому підстави для зменшення суми концесійної плати на суму нарахованих Відповідачем амортизаційних відрахувань протягом цього календарного року, - відсутні.
За таких обставин, суд відхиляє заперечення Відповідача щодо зменшення суми наявної заборгованості по сплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у сумі 527669,00 грн на суму сплаченого ним концесійного платежу за 2 квартал 2011 року у розмірі 291840,33 грн за безпідставністю.
Водночас, Відповідач не представив суду доказів виконання зобов'язання зі сплати концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у сумі 527669,00 грн, у той час, як відповідно до статті 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості по концесійним платежам у розмірі 527669,00 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
За порушення строків внесення концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року Прокурор також просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 17219,52 грн, 3% річних у розмірі 3331,42 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 960,57 грн. Вказані розрахунки здійснені Прокурором станом на 14.06.2012.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про концесії» за невиконання або за неналежне виконання умов концесійного договору, у тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим Законом, сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та концесійним договором.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; відшкодування збитків і моральної шкоди.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з пунктом 10.2.5 Концесійного договору за порушення строків внесення концесійних платежів Концесіонер сплачує пеню в розмірі чинної подвійної облікової ставки Національного банку України від концесійного платежу за кожний день прострочення оплати.
Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений Прокурором розрахунок пені (з урахуванням уточнень до нього, наданих Позивачем), суд дійшов до висновку про його невірність, у зв'язку з безпідставним застосуванням в період прострочення з 23.03.2012 по 30.04.2012 облікової ставки НБУ 7,75%, замість встановленої - 7,5%. За власним розрахунком суду, здійсненим відповідно до вищезгаданих вимог законодавства та за допомогою системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН, розмір пені за порушення строків внесення Відповідачем концесійних платежів за 4 квартал 2011 року складає 11316,76 грн, а за 1 квартал 2012 року - 5362,42 грн, всього 16679,18 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17219,32 грн підлягають задоволенню частково в сумі 16679,18 грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений Прокурором розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 3331,42 грн такими, що підлягають задоволенню повністю.
Водночас, перевіривши здійснений Прокурором розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про його невірність, оскільки він складений без дотримання рекомендацій Верховного Суду України (листі від 03.04.1997 №62-97р) відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.
Так, згідно з цими рекомендаціями Верховного Суду України, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), крім того, інфляційні втрати розраховуються не на кожну дату, а у середньому за місяць, тобто сума боргу, який виник після 15 числа відповідного місяця, індексується з наступного місяця (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466).
Враховуючи, що середній індекс інфляції за період, зазначений у розрахунку Прокурора, був менше одиниці, інфляційні втрати у Позивача відсутні, а відтак вимога про стягнення інфляційного відшкодування у розмірі 960,57 грн задоволенню не підлягає.
Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 547679,60 грн, у тому числі: сума заборгованості по сплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у розмірі 527669,00 грн, пеня за порушення строків внесення концесійних платежів у розмірі 16679,18 грн, 3% річних у розмірі 3331,42 грн.
Враховуючи те, що Прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку, вказані судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача в доход державного бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 10953,59 грн (547679,60 грн*0,02).
Відповідно до статті 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи в ухвалі.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд вважає за необхідне не скасовувати вжиті ухвалою суду від 01.08.2012 заходи забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти Відповідача, що обліковуються на його банківських рахунках, до повного виконання рішення.
Питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову, на підставі відповідної заяви заінтересованої особи, буде розглянуто судом без виклику учасників судового процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32- 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Артемівської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Артемівської міської ради про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» суми заборгованості по сплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у розмірі 527669,00 грн, пені за порушення строків внесення концесійних платежів у розмірі 17219,52 грн, інфляційних втрат в сумі 960,57 грн та 3% річних у розмірі 3331,42 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1, ідентифікаційний код 37071590) на користь Артемівської міської ради (84500, Донецька область, м. Артемівськ,
вул. Артема, 44, ідентифікаційний код 24164999, р/р 31413687700015, код платежу - 24160100, отримувач платежу - місцевий бюджет м. Артемівська, банк отримувача - ГУДКС України в Донецькій області, код банку отримувача - 834016) суму заборгованості по сплаті концесійних платежів за 4 квартал 2011 року та за 1 квартал 2012 року у розмірі 527669,00 грн (п'ятсот двадцять сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять грн 00 коп.), пеню у розмірі 16679,18 грн (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн 18 коп.), 3% річних у розмірі 3331,42 грн (три тисячі триста тридцять одна грн 42 коп.).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Корсунського, 1, ідентифікаційний код 37071590) в дохід Державного бюджету України (отримувач платежу - УДКС у Київському районі м. Донецька, банк отримувача - ГУДКС України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, р/р 31217206783006, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 10953,59 грн (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн 59 коп.)
Повне рішення складено 20.08.2012.
Суддя
Архипенко О.М.