Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 у розмірі 348273,72 грн., у тому числі: 295683,01 грн. -основний борг за активну електроенергію, 34686,13 грн. -пеня, 9808,43 грн. -інфляційні втрати та 8096,15 грн. -3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідачем не виконуються належним чином умови договору на постачання електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 щодо оплати за спожиту електричну енергію.

Представник Відповідача у судових засіданнях 19.07., 25.07., 07.08. та 14.08.2012 проти задоволення позову частково заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначав, що заборгованість за спожиту електричну енергію нарахована Позивачем неправомірно, у зв'язку з віднесенням останнім до рахунків ТОВ "СГС плюс" обсягів технологічних витрат електричної енергії у мережах від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3 згідно з однолінійною схемою розміщення приладів розрахункового обліку ТОВ "СГС Плюс", яка узгоджена Позивачем, у той час як Позивач здійснює транзит електричної енергії у своїй же технологічній електричній мережі через вказану ділянку технологічних електричних мереж. Також відповідач просив суд відмовити у задволенні позову в частині стягнення пені у зв`зку із спливом позовної давності (том 1а.с.88-92)

10.08.2012 Позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 345881,59 грн., у тому числі: 295683,01 грн. -основний борг, 30169,32 грн. -пеня, 11315,57 грн. -інфляційні втрати та 8713,69 грн. -3% річних.

Розглянувши матеріали справи, суд -

19.06.2008 між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладений договір № 5870 на поставку електричної енергії (далі -Договір) на строк до 31.12.2008. Відповідно до умов пункту 9.4 Договору його дія продовжувалась на наступні календарні роки, та на час вирішення спору Договір є діючим (том 1 а.с.8-14).

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт, а споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричною енергією, відповідно до розділу 5 Договору та режиму робіт електроустановок відповідно до пункту 6 додатку "Порядок розрахунків", забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до додатку "Порядок розрахунків"та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Згідно з пунктом 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".

Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача здійснюються відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічної документації стосовно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використаються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, відповідно до вимог додатку "Порядок розрахунків".

Згідно з пунктом 7.2 Договору у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на мережі балансової належності електричних мереж електропередавальною організацією та споживача -обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від мережі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Відповідно до пункту 9.2 Договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з додатком № 6 до договору "Порядок розрахунків"розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Щомісячно 30 числа представник споживача надає в службу енергозбиту Позивача звіт про спожиту електричну енергію споживачем і його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником формується рахунок за споживання електричної енергії та видається під розпис споживачу або надсилається поштою рекомендованим листом. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватися споживачем в строк до 5 операційних (банківських) днів з дня виписки рахунку (том 1 а.с.18-20).

Відповідно до пункту 6 додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

Крім того, між сторонами було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") обов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "ЕК "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач -своєчасно забезпечувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов Договору (том 1 а.с.103-105).

Відповідно пункту 1.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з пунктом 7.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж власника мереж та користувача, об'єкт спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показників розрахункових засобів обліку на величину втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат здійснюються власником мереж на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Відповідно до додатку № 4 до Договору №5870 від 19.06.2008, розробленого на підставі Методики з визначення втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої заступником Міністра енергетики України 18.02.1998 і узгодженої з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягам переданої мережами електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, враховуючи споживача-власника означених мереж.

Предметом розбіжностей між сторонами по справі є визначення обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать Відповідачеві.

Відповідно до показників розрахункових приладів, які надавались Відповідачем, Позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 30 березня 2011 року по 02 грудня 2011 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином, що Відповідачем не спростовано.

Несплата Відповідачем в повному обсязі виставлених рахунків за спожиту активну електричну енергію за період з 30.03.2011 року по 02.12.2011 року (станом на 15.05.2012 заборгованість за активну електричну енергію -295683,01 грн.) стала підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 (441-99-п) , та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (далі -Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії.

Взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами регулюються також Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 5.6. Правил користування електричною енергією (z0417-96) невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Згідно з пунктом 6.7 ПКЕЕ (z0417-96) розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Як вже було зазначено, відповідно до наявного в матеріалах справи додатку №4 до Договору, розробленого на підставі "Методики по втраті електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач", затвердженою заступником Міністра енергетики України Дарчуком В.А. 18.02.1998 і узгодженому з відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягу переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Міністерством енергетики України 18.02.1998 затверджено Методику по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач. Методикою встановлено, що оплата втрат електроенергії по розрахункових значеннях проводиться в разі встановлення розрахункових електролічильників не на межі розділу балансової належності електромережі. Втрати електроенергії на дільниці мережі від межі розділу до місця встановлення електролічильників відносяться на рахунок організації, на балансі якої знаходиться зазначена ділянка мережі. В разі коли через мережі основного споживача здійснюється передача електроенергії субспоживачу розподіл розрахункових значень втрат електроенергії проводиться пропорційно частці її споживання різними споживачами, в тому числі розподіляється і складова втрат активної реактивної електроенергії холостого ходу трансформатора. При складанні енергетичних балансів втрати, які не враховані лічильниками, повинні бути віднесені на власника лінії електропередачі або трансформатора.

В той же час, згідно з додатком № 2 до Договору "Акт розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромереж між ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Севастопольенерго" -межа поділу балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання встановлюється на виході проводу з натяжного затиску портальної відтяжки гірлянди ізоляторів ОРУ-110 (35) кВ плюс один метр в сторону повітряної лінії (тобто за технічними вимогами та вимогами елементи схеми обліку в даному випадку не можуть бути встановлені саме на межі розділу).

Відповідно до пункту 6.25 Правил, у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на мережі балансової належності електричних мереж електропередавальною організацією та споживача -обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від мережі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюється додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Розрахунок втрат електричної енергії на мережі трансформатора 11Т від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку електроенергії за червень, липень, вересень 2010 року надався Відповідачу та суду.

Зазначені вище обставини були встановлені судом при вирішенні спору у справі № 5020-2/038-351/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення 157 337,76 грн. заборгованості за активну електричну енергію за договором на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008, розбіжності сторін також полягали у визначенні обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать Відповідачеві.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

рішення у справі №5020-2/038-351/2011 залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012/.

Слід зазначити, що колегія суддів Вищого господарського суду України у справі №5020-2/038-351/2011 дійшла наступних висновків.

Заперечуючи проти позову, Відповідач посилається на положення п. 6.28. Правил користування електричної енергії (z0417-96) та вважає, що втрати в його електричних мережах повинні бути розподілені між ним та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) визначено, що споживач електричної енергії це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач це суб'єкт господарської діяльності споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача).

Отже, твердження Відповідача про те, що Позивач є для Відповідача також і субспоживачем, враховуючи те, що Позивач є як постачальником електроенергії, так і споживачем одночасно, є необґрунтовані та не відповідають визначенню субспоживача, викладеному в 1.2 Правил.

Відповідно до термінології судової експертизи проведеної в рамках даної справи, комерційні втрати це частина звітних технологічних втрат електроенергії, які обумовлені помилками вимірювань надходження і віддачі електроенергії розрахунковими приладами обліку, невідповідністю між свідченнями приладів обліку і реальною величиною надходження і віддачі електроенергії, безоблікове споживання електроенергії.

Розрахунок втрат електроенергії проведений судовою експертизою виявив небаланс електроенергії.

Надавши правову оцінку висновку судової комплексної електротехнічної, економічної експертизи, проведеної 18.08.11 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що втрати електроенергії в технологічних мережах ТОВ "СГС Плюс" відносяться до комерційних втрат, а обсяг втрат електроенергії на її передачу технологічними мережами ТОВ "СГС Плюс" визначається відповідно до Методики за визначенням втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач окремо по силовому трансформатору 11-Т і кожній з ліній. Обсяг електроенергії небалансу відноситься до обсягу корисної відпустки електроенергії разом з показаннями відповідного приладу обліку.

Відповідно до пункту 1.6 Постанови НКРЕ України "Про затвердження Положення про порядок надання, визначення і затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії" № 654 від 25.05.06 (v0654227-06) рішення про розподіл технічних втрат приймає НКРЕ України.

Згідно з пунктом 3.10 "Інструкцій про порядок комерційного обліку електроенергії" Договору між членами Оптового ринку електроенергії України всі складові балансу електроенергії, за винятком втрат електроенергії в трансформаторах, визначаються на підставі вимірювань розрахунковими лічильниками.

Втрати електроенергії в трансформаторах електростанції і автотрансформаторах зв'язку визначаються згідно Методики по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (п. 3.11 Інструкції).

Листом № 32/01/6-3918 від 08.12.11 Міністерство енергетики і вугільної промисловості України повідомив ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про те, що відповідно до п. 6.2 ГНД 34.09.104-2003 "Методики складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВт, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії", затвердженої наказом Мінпаливенерго України №757 від 17.12.2003 (v0757558-03) , при розрахунках нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" враховуються технічні характеристики елементів електричних мереж відповідно до межі балансової належності технологічних витрат електроенергії в електричних мережах компанії.

В зв'язку з тим, що комерційні лічильники знаходяться за трансформаторами, витрати в трансформаторах нормативної характеристики технологічних витрат електроенергії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не враховуються.

З огляду на викладене, на ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат в електричних мережах ТОВ "СГС Плюс".

Тобто, доводи про необхідність розподілу втрат в електричних мережах Відповідача між ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", не заслуговують на увагу суду, оскільки дані витрати, як встановлено судами, є комерційними, а не технологічними, як вважає Відповідач.

Таким чином, повозові вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 295683,01 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором Позивач просить стягнути 30169,32 грн. пені за період з 16.06.2011 по 15.06.2012.

В силу частині другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 додатку № 6 до Договору "Порядок розрахунків" у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

Судом перевірений розрахунок пені, складений Позивачем, встановлено, що він здійснений за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, умов Договору щодо строків здійснення платежів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 30169,32 грн. є правомірним та підлягаючими задоволенню.

Даючи оцінку заяві відповідача про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає, що позивач заявою про зменшення позовних вимог, зокрема, зменшив позовні вимоги в частині нарахованої пені обмежившись періодом з 16.06.2011 по 15.06.2012. При цьому, із змісту самого розрахунку, доданого до заяви про зменшення позовних вимог, вбачається початок нарахування пені з 01.07.2011. Приймаючи до уваги той факт, що позов у даній справі було заявлено до суду 19.06.2012, суд приходить до висновку про відсутність пропуску позовної давності стосовно вимог про стягнення пені та, як наслідок, відсутність підстав для застосування положень статей 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 11315,57 грн. інфляційних втрат та 8713,69 грн. 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, які надані Позивачем, в тому числі, відповідності правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України № 62-97р від 03.04.1997, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають інфляційні втрати в заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 345881,59 грн, з яких: заборгованість за активну електричну енергію -295683,01 грн., пеня -30169,32 грн., 3% річних -8713,69 грн., інфляційні втрати -11315,57 грн.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82, 84- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (99704, м. Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ідентифікаційний код 32294088, р/р 2600214785 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 2603830131168 в СВ Ощадбанку №4548, МФО 384027) заборгованість у розмірі 345881,59 грн., в тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 295683,01 грн. (двісті дев`яносто п`ять тисяч шістсот вісімдесят три гривні. 01 коп.), пеня -30169,32 грн. (тридцять тисяч сто шістдесят дев`ять грн. 32 коп.), 3% річних -8713,69 грн. (вісім тисяч сімсот тринадцять грн. 69 коп.), інфляційні втрати -11315,57 грн. (одинадцять тисяч триста п'ятнадцять грн. 57 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (99704, м. Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ідентифікаційний код 32294088, р/р 2600214785 в КРД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 2603830131168 в СВ Ощадбанку №4548, МФО 384027) судовий збір в сумі 6917,63 грн.