Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359620, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 171,

до Вишгородського районного споживчого товариства, ідентифікаційний код: 01755309, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Леніна, 34,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Кучерявий І.А., який діє на підставі довіреності від 23.08.2011 року № 1114;

від відповідача: Сибільов В.В., який діє на підставі довіреності від 18.07.2012 року № 177.

Обставини справи:

Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області (далі за текстом: Позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Вишгородського районного споживчого товариства (далі за текстом: Відповідач) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, як власник нерухомого майна, що підтверджується свідоцтвом на право власності на кафе «Бригантина»від 15.06.2000 року, не реалізував своє право на оформлення у встановленому законом порядку земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомого майна і необхідної для його обслуговування та своїми діями/бездіяльністю відмовився від оформлення договору оренди землі, та незаконно використовує земельну ділянку площею 0,1863 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161 (далі за текстом: Земельна ділянка), на якій розташований об'єкт нерухомості, що належить Відповідачу на праві власності, та не сплачує орендну плату за користування Земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2012 року порушено провадження у справі №8/076-12, розгляд якої призначено на 23.07.2012 року.

23.07.2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.07.2012 року №178 (вх. №11694 від 23.07.2012 року) з доданими документами, в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача, обґрунтовуючи це тим, що Відповідач використовує Земельну ділянку не самовільно, а у відповідності до рішень Новопетрівської сільської ради і тому прагне врегулювати розбіжності по договору оренди Земельної ділянки.

23.07.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 03.07.2012 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який вимоги ухвали суду від 03.07.2012 року виконав частково, надав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. У судовому засіданні 23.07.2012 року було оголошено перерву до 13.08.2012 року.

13.08.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який вимоги ухвали суду від 03.07.2012 року у повному обсязі не виконав, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання Відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Після дослідження матеріалів справи та врахування наданих пояснень Позивача та раніше наданих пояснень Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 13.08.2012 року.

Відповідно до абз. 2 п. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18 (v0018600-11) , у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що Відповідач був присутній у судовому засіданні 23.07.2012 року, що підтверджується відомостями про явку сторін відображеними у протоколі судового засідання від 23.07.2012 року та був повідомлений про перерву в судовому засіданні до 13.08.2012 року, що підтверджується бланком перерви в судовому засіданні від 23.07.2012 року у справі №8/076-12, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

07.06.2012 року Виконавчим комітетом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, на виконання рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 21.01.2012 року за №53-IV-VI проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, площею 0,1863 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161, яка використовується без правовстановлюючих документів на землю.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання земельного законодавства від 07.06.2012 року.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно зі ст. 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

рішенням виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів «Про затвердження акту державної комісії від 30.06.1980 року»від 07.07.1980 року за №261 вирішено передати для експлуатації кафе на 75 місць в с. Нові Петрівці, корисною площею 448,1 м2 Вишгородському районному споживчому товариству.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів «Про затвердження акту державної комісії від 30.06.1980 року»від 07.07.1980 року за №261 затверджено акт державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію кафе на 75 місць в с. Н. Петрівці» від 30.06.1980 року, дослідженням якого встановлено, що будівля кафе, яка на час розгляду справи належить Відповідачу на праві власності, прийнята в експлуатацію державною приймальною комісією, яка станом на 07.07.1980 року в силу вимог ст. 22 Земельного кодексу Української РСР в редакції 1970 року без відведення кооперативній організації, правонаступником якої є Відповідач, земельної ділянки в порядку, що передбачений даним Земельним кодексом Української РСР (2874а-07) для будівництва і експлуатації такої будівлі, не мала б права приймати в експлуатацію будівлю кафе, яка на час розгляду справи має поштову адресу: вул. Леніна 222 в с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область.

Копії рішення виконавчого комітету Вишгородської районної ради народних депутатів «Про затвердження акту державної комісії від 30.06.1980 року»від 07.07.1980 року за №261 та акту державної приймальної комісії «Про прийняття в експлуатацію кафе на 75 місць в с. Н. Петрівці»від 30.06.1980 року знаходяться в матеріалах справи і достовірність останніх Позивач не заперечує.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняття у 1980 році державною приймальною комісією в експлуатацію вищевказаної будівлі кафе автоматично усуває факти самовільного зайняття та використання земельної ділянки під існуючою на ній будівлею кафе за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222.

Крім того, судом береться до уваги, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року за N 5-рп/2005 (v005p710-05) у справі N 1-17/2005, суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) , Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. При цьому згідно мотивувальної частини даного рішення Конституційного суду України оформлення особою постійного або строкового права на земельну ділянку є виключно правом особи, а не обов'язком.

Одночасно судом береться до уваги факт правомірного володіння Відповідачем на праві власності вищевказаною будівлею кафе, наявність якого засвідчена свідоцтвом на право власності від 15.06.2000 року б\н, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 31.08.1999 року за №115 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2012 року за №35026334.

29.07.2010 року рішенням тридцять сьомої сесії Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області V скликання від 29.07.2010 року за №862-XXXVII-V вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок Вишгородському районному споживчому товариству, на яких розташовано об'єкт нерухомого майна в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області -Кафе «Бригантина», вул. Леніна, 222 -0,1900 га, та надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок в довгострокову оренду терміном на 10 років Вишгородському районному споживчому товариству для обслуговування вказаного об'єкта нерухомості.

Згідно з рішенням господарського суду Київської області від 25.10.2011 року у справі №20/095-11 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року та постановою Вищого господарського суду України, судом встановлено, що 15 квітня 2011 року Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України та п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», було прийнято рішення «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»№ 99-VI-VI, згідно з яким сільська рада, розглянувши лист Вишгородського районного споживчого товариства від 11 березня 2011 року № 92 щодо укладання договору оренди землі, технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки Вишгородському районному споживчому товариству в оренду під розміщення існуючого закладу громадського харчування, який розташований за адресою: вул. Леніна 222 в с. Нові Петрівці, Вишгородський район, Київська область, затвердила вказану технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду відповідачеві та надала останньому в оренду строком на 10 років земельну ділянку під існуючою на ній будівлею за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, земельна ділянка загальною площею 0,1863 га, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161 і встановила річний розмір орендної плати за земельну ділянку у розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству» від 15.04.2011 року за № 99-VI-VI затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Відповідачу та надано останньому в оренду строком на 10 років земельну ділянку під існуючою на ній будівлею за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, земельна ділянка загальною площею 0,1863 га, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що кафе «Бригантина» загальною площею 431,9 м2, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, буд. №222, належить Вишгородському районному споживчому товариству на праві колективної власності, що підтверджується свідоцтвом на право власності від 15.06.2000 року б\н, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Новопетрівської сільської ради від 31.08.1999 року за №115 та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.08.2012 року за №35026334.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 06.04.1999 року, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Пунктами 3.1., 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року за № 6 (v0006600-11) передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Таким чином, судом встановлено, що фактичне використання Відповідачем земельної ділянки під кафе «Бригантина», що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, буд. №222, є правомірним з огляду на перебування у власності Відповідача вказаного об'єкта нерухомості, що знаходиться на спірній земельній ділянці, та наявності у Відповідача права, а не обов'язку на оформлення права користування земельною ділянкою.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що Відповідач, як власник нерухомого майна, не реалізував своє право на оформлення у встановленому законом порядку земельної ділянки, що знаходиться під об'єктом нерухомого майна і необхідної для його обслуговування та відмовився від оформлення договору оренди землі та використовує спірну земельну ділянку самовільно та незаконно шляхом розміщення на ній нерухомого майна, яке належить йому на праві власності.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (963-15) у ст. 1 передбачає, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 5 ст. 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) або за результатами аукціону.

Згідно з рішенням господарського суду Київської області від 25.10.2011 року у справі №20/095-11 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року та постановою Вищого господарського суду України, судом встановлено, що 08 червня 2011 року позивач листом № 729 надіслав на адресу відповідача проект договору оренди землі на зазначену вище земельну ділянку в 3-х примірниках, які були підписані позивачем. Відповідач надіслані позивачем проекти договорів оренди землі не підписав та не повернув із зауваженнями. Натомість листом № 211 від 20 червня 2011 року відповідач повідомив позивача про неспроможність сплачувати орендну плату, встановлену рішеннями сільської ради №№ 99, 99.1, 99.2, 99.3, 99.4, 99.5, 99.6, 99.7 та 99.8 -VI-VI від 15 квітня 2011 року в розмірах від 6 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти споживчої кооперації, у зв'язку з чим Вишгородське РайСТ звернулося до Новопетрівської сільської ради з проханням про встановлення мінімальної ставки орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідачем вживались заходи щодо врегулювання питання з укладення договору оренди Земельної ділянки з Позивачем шляхом направлення Відповідачу листа № 211 від 20 червня 2011 року.

Зважаючи на те, що Відповідач є власником нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, та те що рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду Вишгородському районному споживчому товариству»від 15.04.2011 року за № 99-VI-VI надано Відповідачу в оренду строком на 10 років земельну ділянку під існуючою на ній будівлею за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, земельна ділянка загальною площею 0,1863 га, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161, на вжиття Відповідачем дій щодо врегулювання питання з укладення договору оренди земельної ділянки з Позивачем, суд приходить до висновку, що дії Відповідача не можуть кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки.

Також Позивач у позовній заяві просить суд зобов'язати Відповідача привести земельну ділянку площею 0,1863 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161 у придатний для використання стан, шляхом знесення будинків, будівель і споруд.

Частинами 2, 3 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З огляду на вищевикладене, оскільки на земельній ділянці площею 0,1863 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161, знаходиться нерухоме майно - кафе «Бригантина»загальною площею 431,9 м2, що належить Відповідачу на праві власності, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача щодо знесення вказаного об'єкта нерухомості є необґрунтованими та належним чином не доведеними суду.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і Відповідачами суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо користування земельною ділянкою площею 0,1863 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 222, кадастровий номер 3221886001:02:076:0161, на якій знаходиться нерухоме майно, що належить Відповідачу на праві власності, не можуть кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки, в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог Позивача щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, шляхом знесення будинків, будівель і споруд - суд відмовляє в повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 073,00 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. У задоволенні позову Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359620, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 171, до Вишгородського районного споживчого товариства, ідентифікаційний код: 01755309, місцезнаходження: 07330, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Димер, вул. Леніна, 34, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -відмовити повністю.

2. Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) за даним позовом покласти на Новопетрівську сільську раду Вишгородського району Київської області, ідентифікаційний код: 04359620, місцезнаходження: 07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, вул. Леніна, 171.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2012 року.