Комунальним підприємством "Діловий центр" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 11468,02 грн. у відшкодування плати за користування земельною ділянкою, 159,73 грн. пені згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 48/11 від 10.10.2011 р.

22.06.2012 р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 11781,51 грн. у відшкодування плати за користування земельною ділянкою, 167,87 грн. пені.

Суд заяву прийняв. Справа розглядається з врахуванням поданої заяви.

Відповідачка в письмових запереченнях та представник відповідачки в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що орендовані приміщення займають земельну ділянку площею 656,8 кв.м., за які відповідачка і сплатила земельний податок. Крім того, відповідачка заперечує проти нарахування позивачем ПДВ на податок за землю. Представник відповідачки також посилається на те, що позивачем невірно застосовано коефіцієнт функціонального використання ділянки -замість 0,7 (коефіцієнт функціонального призначення для коду економічної діяльності Демонстрація кінофільмів) позивач застосовує 2,5. В письмових поясненнях представник відповідачки посилається на те, що межі земельної ділянки в натурі не виділені, що на земельній ділянці розташовані і експлуатуються два літні майданчика для торгівлі продовольчими товарами (кафе), кіоск з продажу тютюнових виробів, баки для збирання відходів та сміття, паркується автотранспорт, тобто використовуються на платній основі іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Між сторонами 10.10.2011 р. укладено договір № 48/11 оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування частину нежитлових приміщень в будівлі кінотеатру Дружба, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває в господарському віданні комунального підприємства Діловий центр Чернігівської обласної ради. Загальна площа переданого майна складає 2089,4 кв.м. Вартість майна, визначена згідно зі звітом про оцінку на 24.05.2011 р. і становить за незалежною оцінкою 7 957 406,72 грн. (без ПДВ) (п. 1.1.,1.1.1.,1.1.2. договору). Факт передачі майна підтверджується актом № 1 прийому -передачі в оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 10.10.2011 р. Акт підписано обома сторонами.

Статтею 796 Цивільного кодексу України передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу України).

Зі змісту статті 797 Цивільного кодексу України вбачається, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), як і будь-який інший договір майнового найму, є оплатним. Оплата складається із двох частин: плати за користування будівлею, іншою капітальною спорудою (їх частиною) та плати за користування земельною ділянкою, в разі якщо за договором наймачеві передається також земельна ділянка. Плата за користування земельною ділянкою входить до складу плати за договором найму об'єкту нерухомості тільки, якщо це земельна ділянка, на якій знаходиться будівля або споруда, або земельна ділянка, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Пунктом 5.1.12. договору визначено, що у разі, якщо земельна ділянка надана в користування орендодавцю, орендар повинен відшкодувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця згідно виставлених рахунків.

Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 372618 від 14.06.2007 р. підтверджується, що КП ?Діловий центр? (орендодавець) є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1880 га, яка розташована по АДРЕСА_2. Зазначеним актом визначено цільове призначення (використання) земельної ділянки -комерційне, для експлуатації будівель та споруд, переданих у господарське відання.

Позивачем на виконання договору виставлялись відповідачу рахунки за період з лютого по квітень 2012 р., включно, а саме: рахунок -фактура № СФ -0000115 від 29.02.2012 р. на суму 4441,22 грн. (з ПДВ), № СФ -0000239 від 31.03.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ), № СФ -0000356 від 30.04.2012 р. на суму 4754,71 грн. (з ПДВ). Загальна сума склала 13950,64 грн. (з ПДВ).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачу рахунків на відшкодування витрат по сплаті податку на землю, що підтверджується поштовими квитанціями, що містяться в матеріалах справи, а також позивачем направлялась відповідачу претензія з вимогою про сплату боргу № 288-12 від 23.04.2012 р.

Вимоги позивача по відшкодуванню плати за користування земельною ділянкою підлягають частковому задоволенню на підставі слідуючого:

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

В доказ сплати позивачем земельного податку за спірний період (лютий -квітень 2012 р.) останній надає платіжні доручення № 206 від 23.03.2012 р. на суму 3969,92 грн., № 308 від 27.04.2012 р. на суму 3969,92 грн., № 385 від 29.05.2012 р. на суму 3969,92 грн.

Крім того, позивач надав копії платіжних доручень № 181 від 19.03.2012 р. на суму 5909,68 грн., № 290 від 19.04.2012 р. на суму 5909,68 грн., № 355 від 18.05.2012 р. на суму 5909,68 грн. з посиланням як на доказ сплати земельного податку.

Зазначені платіжні доручення (№ 181, №290, №355) не можуть бути взяті судом до уваги як належний доказ, оскільки в графі Призначення платежу в даних платіжних дорученнях чітко визначено: земельний податок за 2011 р. згідно рішення № 33 про розстрочення грошових зобов'язань.

Як на підставу позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на рахунки, які виставлялись відповідачу за невідшкодування останнім плати за землю саме за лютий, березень, квітень 2012 р.

При дослідженні матеріалів справи судом з'ясовано, що платіжними дорученнями № 206 від 23.03.2012 р., № 308 від 27.04.2012 р., № 385 від 29.05.2012 р. позивач сплачував податок на землю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Зазначені обставини підтверджуються податковою декларацією з плати на землю, відповідно до якої сума земельного податку по об'єкту, що розташований по АДРЕСА_2 складає 2744,93 за 1 місяць.

Згідно умов договору відповідач повинен відшкодувати плату за користування земельної ділянки пропорційно до орендованої площі на рахунок орендодавця.

Саме поняття відшкодування полягає у повній компенсації у грошовій формі або в натурі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, земельний податок, який позивач повинен сплатити до бюджету за період з лютого по квітень 2012 р., включно, складає 8234,79 грн. (із розрахунку 2744,93 грн. в місяць).

Виходячи з розрахунку позивача розподілу відшкодування по землі за лютий, березень, квітень 2012 р., відповідач повинен відшкодувати витрати в сумі 2394,90 грн. в місяць (дана сума визначена з врахуванням суми відшкодування позивачем плати за землю за спірні місяці до бюджету -2744,93 грн. в місяць за 0,1880 га та пропорційно до орендованої відповідачем площі).

Відповідач посилається на відшкодування ним витрат по сплаті податку на землю за спірний період в сумі 2482,62 грн., що також підтверджується виписками з банку.

За таких обставин, беручи до уваги сплату відповідачем суми 2482,62 грн. в відшкодування витрат по сплаті податку на землю, заборгованість останнього за спірний період становить 4702,08 грн.

На момент винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати даної суми.

Вираховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення 4702,08 грн. є правомірними, підтверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

В решті вимог по стягненню відшкодування витрат по сплаті податку на землю позов задоволенню не підлягає.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем невірно застосовано коефіцієнт функціонального використання ділянки -замість 0,7 (коефіцієнт функціонального призначення для коду економічної діяльності Демонстрація кінофільмів) позивач застосовує 2,5 не беруться судом до уваги. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність дій відповідача на внесення змін до договору, що спрямовані на порядок розрахунку розміру витрат на компенсацію податку на землю.

Відповідач в своїх запереченнях посилається на те, що орендовані ним приміщення займають 656,8 кв.м., за які і сплачено відшкодування податку на землю. Дане твердження спростовується матеріалами справи, оскільки згідно договору та акту прийому -передачі відповідачем прийнято в оренду 2089,4 кв.м. Згідно наданих позивачем розрахунків і пояснень при нарахуванні компенсаційних витрат позивачем застосовується саме зазначена квадратура. Крім того, стосовно заперечень відповідача щодо невизначеності меж земельної ділянки і користування земельною ділянкою третіми особами не беруться судом до уваги. Так, позивач надав договори суборенди частини приміщення і будівлі, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. розташовано за адресою: АДРЕСА_2, де орендарем виступає відповідача -фізична особа -підприємець ОСОБА_1. В наданих позивачем договорах суборенди, а саме в п. 5.1.13. визначено, що суборендар повинен відшкодувати плату за користування земельною ділянкою пропорційно до суборендованої площі на рахунок орендаря згідно з виставлених рахунків.

Судом беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що позивачем при виставленні рахунків на відшкодування витрат по податку на землю включалась і сума ПДВ. У відповідності до ст. 185.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів і послуг. В даних правовідносинах позивачем товари чи послуги відповідачу не надавались.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 167,87 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 27.03.2012 р. по 28.05.2012 р. В обґрунтування вимог по стягненню пені позивач посилається на п. 9.1. договору, яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі зміну або розірвання його в односторонньому порядку, крім випадків, передбаченим цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. Крім того, позивач як на підставу позовних вимог в частині стягнення пені посилається на ст. 550, 551 Цивільного кодексу України, а також на ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, яким встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, а який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи те, що договір оренди не містить положень про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за несвоєчасне відшкодування плати за користування земельною ділянкою, вимоги позивача про стягнення 167,87 грн. пені задоволенню не підлягають, за відсутністю письмового узгодження забезпечення зобов'язання неустойкою.

Судові витрати покладаються на сторін згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 550, 611, 796, 797 Цивільного кодексу України, ст.32, 33, 49, 77, 82-85, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд-

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, факт. адреса: АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства ?Діловий центр? Чернігівської обласної ради, м. Чернігів, пр-т Миру,49А (п/р 26005000183323 в АТ ?Ерсте Банк? м. Київ, МФО 380009, код 33469496) 4702,08 грн. у відшкодування плати за користування земельною ділянкою, 633,34 грн. судового збору.