Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків, 7488,85 грн. заборгованості за електричну енергію, 199,88 грн. інфляційних витрат, 292,47 грн. 3% річних, 1322,29 грн. пені та з Військової частини А - 1361, м. Харків, 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, судовий збір просить покласти на відповідачів, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач 1 в порушення умов договору № 1-0110с від 20.11.2008 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати електричної енергії. Між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладена додаткова угода до договору б/н від 28.01.2011 р., відповідно до якої вартість електричної енергії, сума пені, 3% річних, індекс інфляції здійснюються відповідачем 1, а підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину здійснюється відповідачем 2.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 липня 2012 року.

27 червня 2012 року відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував з посиланням на те, що скористався своїм правом щодо зміни протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та звернувся до позивача з заявою від 30.01.2012 р. про збільшення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2012 року на 9000 кВт/г, тобто до 41624 кВт/г, проте позивач належним чином звернення відповідача 2 щодо збільшення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2012 року на 9000 кВт/г не розглянув, рішення про його задоволення або відмову не прийняв, відповідь про розгляду цієї заяви не надав, чим порушив умови договору. Відповідач 2 зазначив, що згідно акту про використану електричну енергію останній спожив електричну енергію у січні 2012 року в розмірі 37035 кВт/г, тобто в межах договірної величини у січні 2012 року, з врахуванням заяви про збільшення. Враховуючи викладені обставини, відповідач 2 вважає, що з огляду на матеріальні норми права позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 3953,14 грн. за перевищення договірних величин обсягу електричної енергії за січень 2012 року є необгрунтованими та безпідставними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 09 липня 2012 року.

07 липня 2012 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

09 липня 2012 року позивач надав заяву, в якій просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 7488,85 грн., стягнути з відповідача 1 - 199,88 грн. інфляційних витрат, 292,47 грн. 3% річних, 1322,29 грн. пені та з відповідача 2 - 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин, судовий збір покласти на відповідачів.

09 липня 2012 року представник відповідача 2 надав клопотання, в якому просив суд зобов"язати позивача надати відповідачу 2 належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують надання відповіді за результатами розгляду заяви від 30.01.2012 р. № 202 про збільшення ліміту на електроенергію на січень 2012 р., а саме лист від 03.02.2012 № 26-Е- 05-5806 та поштовий опис та квитанцію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 08 серпня 2012 року.

27 липня 2012 року представник відповідача 2 надав клопотання, в якому просив звільнити Військову частину А - 1361, м. Харків, від цивільно - правової відповідальності перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у січні 2012 року в розмірі 4411 кВт/г на суму 3953,14 грн.

27 липня 2012 року представник відповідача 2 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що не надіславши рішення за результатами розгляду заяви споживача щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії, не пізніше шостого робочого дня від дня його отримання, позивач є таким, що порушив виконання свого зобов"язання щодо розгляду, прийняття рішення та повідомлення про результати розгляду заяви споживача про збільшення договірної величини споживання електричної енергії.

08 серпня 2012 року відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 7488,85 грн. основного боргу, визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 90%, у разі винесення позитивного рішення по справі надати можливість користуватися захищеними видатками відповідно до ст. 55 Бюджетного кодексу України.

В судовому засіданні 08 серпня 2012 року було оголошено перерву до 10 серпня 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.12 р. просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 заборгованості в сумі 7488,85 грн., стягнути з відповідача 1 - 199,88 грн. інфляційних витрат, 292,47 грн. 3% річних, 1322,29 грн. пені, з відповідача 2 - 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин, судовий збір покласти на відповідачів.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 2 проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників позивача та відповідача 2, судом встановлено наступне.

20 листопада 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків, (позивач) та Військовою частиною А - 1361, м. Харків, (відповідач 2) був укладений договір про постачання електричної енергії № 1-0110с.

Згідно умов Договору, а саме п. 2.2.2 Договору, позивач (Постачальник електричної енергії) зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору. Перший відповідач (Споживач), у свою чергу, відповідно до п. 2.3.3. Договору, зобов'язаний своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 "Порядок розрахунків" до Договору.

28 січня 2011 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено додаткову угоду б/н, у відповідності до умов якої вартість електричної енергії, сума пені, 3% річних, індекс інфляції здійснюються платником - відповідачем 1, а підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірну величину здійснюється споживачем - відповідачем 2.

З матеріалів справи вбачається, що АК "Харківобленерго", як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі та здійснив відпуск електричної енергії Споживачу у повному обсягу, за яку, в порушення умов Договору, відповідачі своєчасно не розрахувались.

Позивач у своїй заяві наголошує, що відповідачем 1 погашено заборгованість за спожиту електричну енергію з урахуванням ПДВ, що підтверджує платіжним дорученням № U1163110 від 15.06.2012 р., у зв'язку з чим позивач просить суд припинити провадження в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача 1 - 7488,85 грн. заборгованості за електричну енергію провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з перерахуванням відповідачем 1 грошових коштів під час розгляду справи.

Оскільки відповідач 1 не виконував належним чином свої договірні зобов'язання, своєчасно не оплачував надані позивачем послуги за договором, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 1 інфляційних та 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За таких обставин, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 індексу інфляції в розмірі 199,88 грн. та З % річних 292,47 грн. обґрунтованими, законними та підлягаючими задоволенню.

Відповідачу 1 також нарахована пеня, яка складає 1322,29 грн.

Відповідач 1 надав заяву про зменшення суми нарахованої позивачем пені, посилаючись на те, що даний випадок є винятковим та зобов*язався негайно добровільно усунути порушення та його наслідки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. №02-5/293 (v_293800-94) "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши заявлене відповідачем 1 клопотання про зменшення суми штрафних санкцій, враховуючи викладені останнім обставини, суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача 1 та у відповідності до п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені та стягнути у розмірі 132,22 грн. В решті заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 1190,07 грн. пені - відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2012 року відповідачем 2 використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини. Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (473-2005-п) (далі "Порядок") встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Так, відповідно до п.4.2 "Правил" та п. 7 "Порядку" (473-2005-п) між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 в січні 2012 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 32624 кВт/год.

Абзацом 3 п. 11 "Порядку" (473-2005-п) , п. 4.4 "Правил" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до звітів, наданих споживачем, величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин складає:

- у січні 2012 року - 32624 кВ/г.

Протягом розрахункового періоду відповідач 2 звернувся до позивача із заявою № 202 від 30.01.2012 р. про коригування договірної величини споживання електричної енергії на січень 2012 року на 9000 кВт/г.

Позивач додав до матеріалів справи повідомлення № 26Е-05-5806 від 03.02.2012 р., в якому зазначив, що коригування договірної величини споживання електричної енергії на січень 2012 року відповідачу 2 не узгоджено, у зв"язку з відсутністю оплати останнім (п.5.5. договору) додатково заявлених величин, та договірна величини на січень 2012 року залишається на рівні, узгодженому додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії на 2012 рік, і складає 32624 кВт/г.

Таким чином, відповідач перевищив встановлені договірні величини:

- у січні 2012 року - на 4411 кВ/г на суму 3953,14 грн.;

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складене Повідомлення № 567 від 10.02.2012 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

Відповідач 2 у своєму відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог з посиланням на те, що скористався своїм правом щодо зміни протягом розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії та звернувся до позивача з заявою від 30.01.2012 р. про збільшення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2012 року на 9000 кВт/г, тобто до 41624 кВт/г, проте позивач належним чином звернення відповідача 2 щодо збільшення договірної величини споживання електричної енергії у січні 2012 року на 9000 кВт/г не розглянув, рішення про його задоволення або відмову не прийняв, відповідь про розгляду цієї заяви не надав, чим порушив умови договору.

Суд, розглянувши заперечення відповідача 2, вважає їх необгрунтованими та безпідставними, оскільки, як вже було вище зазначено, позивач додав до матеріалів справи повідомлення № 26Е-05-5806 від 03.02.2012 р., в якому повідомляв відповідача 2, що коригування договірної величини споживання електричної енергії на січень 2012 року не узгоджено, у зв"язку з відсутністю оплати додатково заявлених величин на підставі вимог п. 5.5. договору, договірна величини на січень 2012 року залишається на рівні, узгодженому додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії на 2012 рік, і складає 32624 кВт/г. Направлення вказаного листа на адресу відповідача 2 підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 481 та поштовим чеком.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення з відповідача 2 - 3953,14 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 2 про звільнення його від цивільно-правової відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у січні 2012 року в розмірі 4411 кВт/г на суму 3953,14 грн., вважає його необгрунтованим та безпідставним, тому дійшов висновку в його задоволенні відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача 2 про зменшення розміру неустойки, суд не вбачає підстав для його задоволення у зв*язку з його недоведеністю.

Окрім того, відповідач 1 просить суд при винесенні рішення вказати в ньому про можливість користування захищеними видатками Бюджетного Кодексу України (2542-14) , відповідно до ст.55, посилаючись на те, що працівники та військовослужбовці КЕВ гарантовано, у строки, передбачені законодавством, будуть отримувати заробітну плату та грошове забезпечення.

Згідно ст. 55 Бюджетного кодексу України, захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату та інші, відповідно до вищезазначеної статті.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача 1 повністю без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, 82- 84 ГПК України, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, р/р № 35217001000219, 35227002000219 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р № 29003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) 199,88 грн. інфляційних витрат, 292,47 грн. 3% річних, 132,22 грн. пені, 1129,55 грн. судового збору.

В частині стягнення 7488,85 грн. заборгованості за електричну енергію провадження у справі припинити.

В стягненні 1190,07 грн. пені відмовити.

Стягнути з Військової частини А - 1361 (61034, м. Харків, вул. Переможців, 6-А, р/р № 35228032000006, 35210017000006 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код 07811701) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61003, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р № 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код 00131954) 3953,14 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 479,95 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

При виконанні рішення суду надати можливість Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова здійснювати видатки по захищеним статтям бюджету, а саме: виплата заробітної плати та грошового утримання працівників та військовослужбовців Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України.