Суть спору: 23 травня 2012 року заступник прокурора міста Ялти звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим (як уповноваженого державою органу з управління майном державної форми власності), Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова" (як балансоутримувуча спірного майна) із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" (як орендаря) у якій просив розірвати договір оперативної оренди нерухомого майна - корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн., укладений 01 липня 2002 року Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова" та товариством з обмеженою відповідальністю «МАС». Також, позивач просив суд зобов'язати останнього повернути балансоутримувачу передане в оренду майно, що розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, буд. 25, а саме: корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 527, 611, 651, 783, 785 Цивільного кодексу України, статей 175, 193, 283 Господарського кодексу України, приписах Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , положеннях Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (2269-12) та мотивовані неправомірним ухиленням відповідача від підписання змін до оспорюваного договору оренди в частині розмірів орендної плати і невнесенням останнім орендної плати у встановленому розмірі; порушенням відповідачем істотної умови спірного договору, передбаченої ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» (2269-12) та пунктом 4.1.4 договору, зокрема ненадання орендодавцю договорів страхування орендованого майна; порушенням відповідачем вимог Закону щодо здійснення заходів протипожежної безпеки (частина 2 статті 18 вищевказаного Закону і пункту 4.1.5 договору) та порушенням вимог містобудівного законодавства при реконструкції орендованого майна. Більш того, прокурором зазначено, що з боку відповідача довгий час чинились перешкоди в доступі орендодавця до належних йому орендованих приміщень, чим було порушено право власності останнього щодо користування та розпорядження своїм майном, а також право здійснювати контроль за станом майна, у зв'язку з чим і було прийнято рішення ініціювати розірвання вказаного договору оренди.

Суд, дійшовши висновку що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства охорони здоров'я АР Крим, своєю ухвалою від 05 червня 2012 року залучив останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та з огляду на наявні клопотання сторін про відкладення, розгляд справи відклав.

05 липня 2012 року прокурором були надані письмові пояснення у яких він перелічив порушенні відповідачем умови договору та законодавства, у зв'язку з чим, просив позовні вимоги задовольнити.

Від представника Кримської республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І.М. Сєченова надійшла заява (від 05 липня 2012 року) у якій він просить суд вважати додаткову угоду від 01 липня 2002 року до договору оренди корпусу №3 від 01 липня 2002 року неукладеною, через те, що відповідач не надав ані суду, ані позивачам оригіналу вказаної угоди. Так, заявник вважає, що дана угода сторонами не укладалась, отже договір оренди є таким, що припинив свою дію з 01 липня 2005 року у зв'язку із закінченням строку його дії. Позовні вимоги прокурора заявник підтримав.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «МАС» надійшов письмовий відзив на позовну заяву у якому товариство висловило свою правову позицію стосовно заявлених позовних вимог та вказало, що зміни, які стосуються розміру орендної плати не внесені до договору з вини орендодавця, оскільки жодних листів з погодженими примірниками додаткових угод щодо зміни розмірів орендної плати від орендодавця йому не надходило, спірне майно, на виконання умов договору оперативної оренди, ним було застраховано. Так, відповідач пояснив, що у зв'язку з проведенням реконструкції корпусу продовжуються будівельні роботи та відповідно здійснюються заходи направлені не тільки на відновлення орендованого майна, а й заходи щодо його збереження. Згідно акту перевірки ЯМУ ГУ МНС України в АРК від 15 травня 2012 року, на який посилається позивач по спірному корпусу, перелічені порушення характерні для об'єктів, що експлуатуються, а спірний корпус в експлуатацію ще не введений. Таким чином, за переконанням товариства, й порушень містобудівного законодавства з його боку встановлено на було, оскільки об'єкт знаходиться в стадії реконструкції та не введений в експлуатацію.

Щодо твердження позивача про незаконне встановлення огорожі навколо спірного об'єкту, відповідач вказав, що огорожа встановлена саме Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" та знаходиться на його балансі.

Свої пояснення стосовно спірних правовідносин надав й Фонд майна Автономної Республіки Крим зазначивши, що у випадку, якщо майно є орендованим, обов'язок по його збереженню покладається на орендаря. Отже, відповідачем порушені істотні умови договору щодо забезпечення виконання протипожежних норм, щодо порядку здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкту оренди, щодо страхування об'єкту оренди. Так, Фонд майна Автономної Республіки Крим пояснив, що орендоване майно повинно бути безперервно застраховано протягом всього періоду дії договору оренди, чого відповідачем зроблено не було. Фонд переконаний, що підставою для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

19 липня 2012 року в доповнення до раніше поданого відзиву на позовну заяву відповідач вказав про те, що товариство у відповідності до Закону України «Про пожежну безпеку» (3745-12) не є замовником, забудовником, органом архітектури, проектною чи будівельною організацію, виходячи з чого, припис про усунення порушень протипожежної безпеки МНС відносно керівника товариства «МАС» був складений помилково. За переконанням відповідача, це також стосується й акту огляду робіт з реконструкції корпусів №1, 2, 3, 5 і будівництва плавального басейну від 10 травня 2012 року, який складено ДАСК в АРК. Також, відповідач вказав й про те, що акт перевірки ЯМУ ГУ МНС України в АР Крим за №372 від 15 травня 2012 року не має відношення до господарських відносин позивача та відповідача.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання, що відбулось 08 серпня 2012 року, з'явились прокурор та позивачі, які наполягали на вимогах заявленого позову та просили прийняти рішення про його задоволення. Представник відповідача, у свою чергу, заперечував проти позовних вимог вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість і просив суд відмовити у позові в повному обсязі. Представник Міністерства охорони здоров'я АР Крим у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд відповідно до ухвали від 05 липня 2012 року, вважає за необхідне розглянути подане відповідачем 03 липня 2012 року клопотання про залишення позову без розгляду та зазначає наступне.

Так, вказане клопотання обґрунтоване тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 червня 2012 року у справі №02-21/1558-2012 за позовом заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим та Кримської республіканської установи "Науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" до товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" про розірвання договорів оперативної оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно за договором, ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2012 року про повернення без розгляду позовної заяви скасована та вказана справа направлена до розгляду господарському суду Автономної Республіки Крим, а відтак станом на сьогоднішній день в провадженні суду знаходиться дві справи зі спору між тими же сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, що на думку заявника є підставою для залишення позовної заяви у справі №5002-7/1678-2012 без розгляду.

За переконанням суду, вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року №02-21/1558-2012 у прийнятті позову заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим, Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" про розірвання договорів оперативної оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно за договорами, у тому числі корпусу №3 було відмовлено. Таким чином, правові підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Заслухавши представників сторін, прокурора, дослідивши представлені докази та матеріали справи, суд

01 липня 2002 року Кримська республіканська установа "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова" (за договором орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "МАС" (за договором орендар) уклали договір оперативної оренди нерухомого майна що належить Автономної Республіки Крим, відповідно до розділу 1 якого, орендодавець передає нерухоме майно, що належить Автономної Республіки Крим та знаходиться у сфері управління Мінздраву Автономної Республіки Крим, а саме корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю станом на 31 травня 2002 року 213500,00 грн., який знаходиться на балансі Державного підприємства Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова", а орендар, у свою чергу, приймає вказане майно в оперативну оренду по акту приймання-передачі (додаток №1), за адресою м. Ялта, вул. Полікурівська, 25 (том 1, а.с. 9-12).

Згідно з інвентарною карткою №20 обліку основних засобів в бюджетних установах спірне майно - корпус №3 значиться на балансі Науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова.

На виконання умов договору, 01 липня 2002 року спірне майно було передано відповідачу за актом приймання-передачі (том 2, а.с. 7).

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору, судом було встановлено, що орендна плата, відповідно до пункту 3.1 договору, визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженою Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Базова ставка орендної плати станом на 01 липня 2002 року складає 1393,44 грн. без врахування ПДВ.

Розмір орендної плати, як встановлено пунктом 3.4 договору, може бути переглянутий за вимогою однієї із сторін у випадках зміни Методики та в інших випадках, передбачених законодавством України.

У розділі 4 договору визначені права та обов'язки орендатора, зокрема, обов'язок по вжиттю заходів по збереженню орендованого приміщення (пункт 4.1.3), обов'язок застрахувати орендоване майно (пункт 4.1.4), обов'язок вживати всіх необхідних заходів по забезпеченню пожежної безпеки об'єкту оренди (пункт 4.1.5).

Також, у пункті 5.2.1 сторони дійшли згоди, що орендодавець має право контролювати наявність, стан, спрямованість та ефективність використання переданого в оренду майна.

Строк договору визначений сторонами у розділі 7, так, договір діє протягом трьох років з моменту його укладення.

01 липня 2002 року сторони уклали додаткову угоду до договору, згідно умов якої, договір діє протягом 50 років - з 01 липня 2002 року по 01 липня 2052 року.

Оригінали договору оренди та додаткової угоди до нього були оглянуті судом, вказані документи підписані представниками сторін без зауважень, заперечень та скріплені печатками, договір та угода є чинними, недійсними у судовому порядку не визнавались.

Звертаючись із позовною заявою до суду з вимогою розірвати договір оперативної оренди нерухомого майна - корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн., укладений 01 липня 2002 року Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сеченова" і товариством з обмеженою відповідальністю «МАС» та з вимогою зобов'язати останнього повернути балансоутримувачу передане в оренду майно, що розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Полікурівська, буд. 25, а саме: корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн., заступник прокурора міста Ялти вказує на неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору, наслідком чого є порушення прав Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" як балансоутримувача, орендодавця за договором та порушення прав держави, як власника спірного майна.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на укладений 01 липня 2002 року договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономної Республіки Крим, судом встановлено, що правовідносини, виниклі між сторонами, регулюються положеннями Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) в частинах, якими врегульовано відносини щодо виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, яке перебуває у державній власності, а також спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року за №2269-ХІІ (2269-12) (в редакції, чинній на момент укладання спірного договору).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 651 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі, зокрема, істотного порушення договору другою стороною.

Частина 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у свою чергу, визначає, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно з позовною заявою та наданими до неї матеріалами прокурор посилається на чисельні порушення з боку відповідача умов договору, з огляду на що, суд вважає за доцільне дослідити кожну з підстав позовних вимог.

Так, підпунктом 3.4 пункту 3 передбачена можливість зміни розміру орендної плати за вимогою однієї із сторін у випадках зміни Методики та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 23 травня 2007 року за №470-5/07 були внесені зміни до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономної Республіці Крим від 19 листопада 1998 року за №274/2/98, з врахуванням якої, 01 жовтня 2007 року орендодавцем складено Проект додаткової угоди до договору від 01 липня 2002 року, який орендарем підписаний не був (том 2, а.с. 8).

В подальшому, 01 березня 2012 року орендодавець направив орендарю по 3 екземпляра додаткової угоди до договорів оренди, зокрема і до договору оренди від 01 липня 2002 року корпусу №3, яка орендарем підписана не була, з огляду на що, суд дійшов висновку про ухилення відповідача від зміни розміру орендної плати при наявності законних підстав та, як наслідок, порушення умов договору в цій частині.

Сплата орендної плати є однією з істотних умов договору.

У свою чергу, доводи прокурора про наявність у товариства заборгованості з орендної плати за договором відповідачем не спростовані, виконання обов'язку у повному обсязі не доведено. Так, суду не були надані жодні платіжні доручення або квитанції призначенням платежу яких була б сплата орендної плати за договором. На момент розгляду справи докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" страхування орендарем взятого ним в оренду майна, також є істотною умовою договору оренди.

Суд звертає увагу, що обов'язок орендаря застрахувати орендоване майно виник ще з моменту укладання договору оренди, тобто з 01 липня 2002 року, з чого вбачається, що орендоване майно повинно бути безперервно застраховано протягом всього періоду дії спірного договору оренди.

Разом з тим, відповідачем не було представлено доказів належного виконання вказаного обов'язку, оскільки з наданого суду договору страхування спірного майна за №20/01-300001009 вбачається, що майно застраховано лише у травні 2012 року, а не з початку дії договору оренди нерухомого майна (з 27 лютого 2002 року), інших договорів страхування, які б укладались раніше, суду відповідачем надано не було.

Більш того, у відповідності до статті 983 Цивільного кодексу України, для набрання чинності договором страхування необхідно здійснення страхувальником першого (або всього) страхового платежу (подібне положення міститься також у частині 3 статті 18 Закону "Про страхування"). Це означає, що сам факт підписання договору страхування не породжує жодних прав та обов'язків для сторін. В разі, якщо страховий випадок буде мати місце після укладення договору страхування, але до здійснення страхувальником першого страхового платежу, у страховика не буде виникати обов'язку здійснювати страхові виплати.

Так, виконання товариством свого зобов'язання за договором страхування від 03 травня 2012 року за №20/01-300001009 в частині внесення в повному обсязі платежів відповідачем не доведено, докази зворотного в матеріалах справи також відсутні (квитанції, платіжні доручення, тощо), у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про невиконання останнім свого обов'язку по страхуванню спірного нерухомого майна, як це встановлено спірним договором оренди, чим порушено ще одну з його істотних умов.

У свою чергу, обов'язок сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна також є істотною умовою договору оренди в розумінні положень статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Орендар, у відповідності до приписів статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору та запобігати його пошкодженню, псуванню, отже, саме на орендаря покладений обов'язок виконання протипожежних норм по збереженню майна.

Щодо посилань прокурора на невиконання відповідачем всіх необхідних заходів по забезпеченню пожежної безпеки майна, що орендується, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять акт Державної інспекції техногенної безпеки України Ялтинського міського управління головного управління Держтехногенбезпеки в Автономній Республіці Крим за №572 складений 15 травня 2012 (том 1, а.с. 38-48). Вказаним актом було встановлено ряд порушень норм протипожежної безпеки при користуванні відповідачем майном (корпусом №3), орендованим за спірним договором, зокрема, було встановлено, що з другого та мансардного поверхів будівлі відсутні другі евакуаційні виходи, відсутня вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій покрівлі, територія будівництва не забезпечена зовнішнім протипожежним водопостачанням, не організовано вивчення та забезпечення контролю за виконанням на споруджуваних об'єктах правил та протипожежних заходів: не встановлено на об'єктах, що споруджуються, режим паління, проведення вогневих та інших пожеженебезпечних робіт, порядок прибирання, вивезення, утилізації горючих будівельних відходів, згідно з існуючим порядком своєчасно не організовано на будівництві пожежну охорону, здійснення заходів щодо забезпечення об'єктів пожежною технікою та обладнанням, засобами зв'язку, протипожежним водопостачанням, наочною агітацією, знаками пожежної безпеки, а також первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності. Також, при перевірці було встановлено, що товариством допускаються ведення будівельно-монтажних робіт при відсутності протипожежного водопостачання, доріг, під'їздів та зв'язку, не призначені особи, відповідальні за протипожежний стан окремих ділянок будівництва, за справність інженерних протипожежних систем та установок. Будівельний майданчик не забезпечений первинними засобами пожежегасіння згідно норм належності.

Твердження відповідача про те, що акт складався відносно товариства помилково, оскільки товариство в розумінні Закону України «Про пожежну безпеку» (3745-12) не є відповідальною особою за пожежну безпеку на об'єкті, суд спростовує та зазначає, що доказів того, що вказаний акт був скасований (визнаний нечинним або недійсним) чи оскаржується, жодною з сторін суду надано не було, отже суд розцінює вказаний акт як один з доказів порушення відповідачем умов спірного договору в частині вжиття всіх необхідних заходів по забезпеченню пожежної безпеки орендованого майна (пункт 4.1.5).

Так, ніяких посилань про звільнення орендаря від виконання цих обов'язків з будь-яких підстав або звільнення останнього від відповідальності у разі їх невиконання чи неналежного виконання умови договору не містять.

Більш того, матеріали справи містять й припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 12 лютого 2008 року, складений відносно відповідача Самостійною державною пожежною частиною №6 Ялтинського міського управління в Автономній Республіці Крим, припис відділу наглядово-профілактичної діяльності Ялтинського міського управління на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 23 листопада 2010 року, акт №95 планової перевірки додержання (виконання) відповідачем законодавства у сфері пожежної безпеки від 25 листопада 2010 року, яким встановлено порушення законодавства на об'єкті, припис Ялтинського міського управління держтехногенбезпеки в Автономній Республіці Крим на усунення відповідачем порушень вимог пожежної безпеки від травня 2012 року.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що порушення товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" протипожежних норм на орендованому об'єкті та незабезпечення останнім здійснення належних заходів щодо зберігання орендованого майна, зафіксованих актом, є суттєвими та можуть призвести до пошкодження та знищення державного майна.

Ще однією суттєвою умовою договору оренди згідно положення статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, що кореспондується з пунктом 5.2.1. спірного договору.

Для реалізації передбаченого договором права орендодавця на контроль стану орендованого майна, останньому повинен бути наданий доступ до об'єкту оренди.

Разом з тим, прокурор вказує на те, що відповідач довгий час чинить перешкоди в доступі орендодавця до спірних приміщень.

При перевірці вказаних доводів, судом було досліджено акт Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим від 07 грудня 2010 року, яким зафіксовано, що на момент проведення перевірки земельні ділянки відповідачем використовувались для комерційних потреб, по периметру огороджені металевим забором (том 1, а.с. 36).

У свою чергу, з акту огляду робіт по реконструкції корпусів №№1,2,3,5 та будівництва плавального басейну за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська 25 від 10 травня 2012 року встановлено, що роботи з реконструкції, зокрема, корпусу №3 не здійснюються, в осях Г-К проведені роботи по зведенню тераси з установкою м/к для пристрою навісу, в осях 3-6 на існуючій відкритій терасі також встановлені м/к для пристрою навісу. Роботи з пристрою тераси та навісів робочим проектом, РП 232-3 АР листи 1 та 3 «реконструкція корп. №3» не передбачені. Також у акті зазначено, що прилегла територія огороджена металевою огорожею в районі в'їзних воріт стіна із каменя висотою орієнтовно 3 метри, довжиною орієнтовно 15-20 м. (том 1, а.с. 49).

Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем умов договору, зокрема, здійснення перешкоди останнім у виконанні орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, є підтвердженим матеріалами справи. Як наслідок, здійснення такої перешкоди позбавляє орендодавця права доступу до майна та контролю стану майна, що на думку суду є суттєвим порушенням умов договору, оскільки такі дії перешкоджають своєчасному реагуванню на порушення щодо використання майна та можуть призвести до його пошкодження та зниження.

Отже, підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність порушень з боку товариства з обмеженою відповідальністю "МАС" істотних умов договору оперативної оренди нерухомого майна - корпусу №3, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Полікурівська, 25.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2 статті 193 Господарського кодексу України).

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Стаття 773 Цивільного кодексу України, у свою чергу, встановлює право наймодавця вимагати розірвання договору, якщо наймач користується річчю, переданою у найм, з порушенням умов договору найму.

Більш того, Вищий арбітражний суд України, у пункті 13 свого роз'яснення від 25 травня 2000 року за №02-5/237 (v_237800-00) «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна», вказав, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону або договором оренди.

Викладені обставини дають орендодавцю право вимагати розірвання договору, з врахуванням чого, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог в частині розірвання спірного договору.

Згідно з приписами пункту 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Таким чином, існують всі правові підстави для повернення товариством з обмеженою відповідальністю "МАС" позивачу орендованого майна, отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову підлягає стягненню з відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що заступником прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду майна Автономної Республіки Крим та Кримської республіканської установи "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова" були заявлені як вимоги немайнового, так і майнового характеру.

Згідно пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, судові витрати у вигляді сплати суми судового збору покладаються на відповідача у наступному розмірі: 1073,00 грн. за заявлені позовні вимоги немайнового характеру (1 розмір мінімальної заробітної плати) та 4270,00 грн. за заявлені позовні вимоги майнового характеру (2 відсотки ціни позову). Всього підлягає стягненню 5343,00 грн.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 09.08.2012.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оперативної оренди нерухомого майна - корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн., укладений 01 липня 2002 року Кримською республіканською установою "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова", м. Ялта, та товариством з обмеженою відповідальністю "МАС", м. Ялта.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "МАС", м. Ялта, повернути Кримській республіканській установі "Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова", м. Ялта, передане в оренду майно, що розташоване за адресою: місто Ялта, вул. Полікуровська, буд. 25, а саме: корпус №3, площею 1623,2 кв.м., вартістю 213500,00 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МАС", м. Ялта (вул. Полікурівська, 25, корпус 11, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600, ЄДРПОУ 30576214, найменування і номер розрахункового рахунку в установах банку в матеріалах справи немає) в доход Державного бюджету (Отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь) 5343,00 грн. судового збору.