Публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5 280,55 грн. Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 1111 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 25 лютого 2010 р. щодо вчасного та повного розрахунку за спожиту теплову енергію та обґрунтовані ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 216- 218, 230, 276 ГК України.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 13.06.2012 р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Носівець В.В. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.06.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/2202/12, присвоєно номер провадження справи 18/66/12, справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 12.07.2012 р. В судовому засіданні 12.07.2012 р. оголошувалася перерва до 02.08.2012 р. В судовому засіданні 02.08.2012 р. розгляд справи був закінчений та оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про час складення повного рішення та порядок і строк його оскарження.

За клопотанням відповідача під час розгляду справи здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу -програмно-апаратного комплексу "Оберіг" бази даних "Діловодство спеціалізованого суду"

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010 р. та нараховану пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив, що в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" відпустило відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 280,55 грн., проте відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та не оплатив вчасно отриману теплову енергію. Договором була передбачена орієнтовна кількість відпускаємої теплової енергії за кожний квартал, цей показник міг змінюватися в залежності від фактичної температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду тощо.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив в повному обсязі та просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень, відповідач надав відзив та зокрема, зазначив, що згідно п. 8.1 Договору, даний договір укладений строком з 01.02.2010 р. по 31.01.2011 р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов. Враховуючи, що протягом вищезазначеного терміну жодною із сторін не було заявлено про припинення договору, він автоматично був пролонгований до 31.01.2012 р. Відповідачем 16.12.2011 р., тобто більше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, було направлено, а позивачем отримано лист (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача), згідно якого відповідач відмовляється від пролонгації Договору у зв'язку з істотною зміною обставин (позивачем в односторонньому порядку збільшено обсяги постачання теплової енергії майже в 2 рази). Таким чином, строк дії Договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010 сплинув 31.01.2012 р. Постачання теплової енергії позивачем після закінчення строку дії Договору суперечить пункту 1.2. даного Договору та за своїм змістом є одностороннім правочином. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення коштів за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року є безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, починаючи з листопада 2011 року позивачем в односторонньому порядку змінено істотні умови Договору, а саме самовільно збільшено кількість постачання теплової енергії майже у 2 рази. Відповідно до п. 4.3. Договору, кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря, тривалості опалювального періоду та тарифів, затверджених в установленому порядку. Проте, зазначений пункт не надає позивачу право здійснювати зазначені зміни в односторонньому порядку. Таким чином, збільшивши кількість постачаємої теплової енергії майже у 2 рази, позивачем в односторонньому порядку було змінено істотні умови Договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 1111 від 25.02.2010р., що є неприпустимим та незаконним.

Також, в судове засідання 02.08.2012 р. з'явився представник відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 1 від 17.07.2012 р., яка видана і підписана відповідачем -ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 не був судом допущений до участі у справі в якості повноважного представника відповідача, оскільки, відповідно до статті 28 ГПК України його повноваження мали бути посвідчені нотаріальною довіреністю. Крім того, пунктом 1.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011 р. встановлено, що відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа -паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином -суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

Закрите акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" (новим найменуванням якого є: публічне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж" відповідно до п. 1.2 Статуту) (надалі -позивач, постачальник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -відповідач, споживач) 25.02.2010 р. уклали договір № 1111 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (далі -договір).

За вказаним вище договором, постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору, кількість теплової енергії, що відпускається постачальником споживачеві для опалення визначається на підставі проектних теплових навантажень, наданих споживачем, з урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду.

Тривалість опалювального сезону 168 діб.

Проектне теплове навантаження на опалення організації 2 610 Ккал/година.

Орієнтовано відпуск теплової енергії складе 5,121 Гкал., у тому числі:

І квартал -3,071 Гкал;

ІІ квартал -0,214 Гкал;

ІІІ квартал -0,000 Гкал;

IV квартал -1,836 Гкал.

Згідно із п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити безперебійну відпустку теплової енергії споживачеві з дотриманням нормативних температур усередині приміщення, що відповідає діючим будівельним нормам і правилам ДБН 2.08. 01-89 "Житлові будинки" і нормам КТМ 204 України 244-94.

Показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій споживача до постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем (п.п. 2.2.4 п. 2.2 договору).

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 договору кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом. Розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 23.12.2009 р. № 670 "Про внесення змін до рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009 р. № 494 "Двоставкові тарифи на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж": з 01.02.2010 р. плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 384,65 грн., плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000ккал/годину на місяць.

Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісяця протягом року.

Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що кількість і вартість теплової енергії, зазначені в договорі, є орієнтовними (розрахунковими) і можуть змінюватися залежно від фактичної температури зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду та тарифів, затверджених в установленому порядку.

Згідно з п. 4.4 договору, споживач має право вносити авансовий платіж:

- за приєднане теплове навантаження (абонплата) за місяць,

- за постачання теплової енергії згідно розрахунку по місяцям.

Відповідно до п. 4.5 договору, рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Оплата проводиться споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем (п. 4.6 договору).

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується щомісячними рахунками-актами виконаних робіт № 1111 в період з грудня 2011 р. по квітень 2012 р. включно на загальну суму 5 117,19 (ар.с. 12-14):

за грудень 2011 р. -рахунок-акт виконаних робіт від 31.12.2011 р. на суму 840,53 грн. (за опалення) та 132,20 грн. (абонплата), підписаний та отриманий особисто споживачем;

за січень 2012 р. -рахунок-акт виконаних робіт від 31.01.2012 р. на суму 1 096,12 грн. (за опалення) та 132,20 грн. (абонплата), направлений поштою 13.02.2012 р.;

за лютий 2012 р. -рахунок-акт виконаних робіт від 29.02.2012 р. на суму 1 323,10 грн. (за опалення) та 132,20 грн. (абонплата), направлений поштою 13.03.2012 р.;

за березень 2012 р. - рахунок-акт виконаних робіт від 31.03.2012 р. на суму 927,29грн. (за опалення) та 136,61 грн. (абонплата), направлений поштою 12.04.2012 р.;

за квітень 2012 р. -рахунок-акт виконаних робіт від 30.04.2012 р. на суму 260,33 грн. (за опалення) та 136,61 грн. (абонплата), направлений поштою 14.05.2012 р.

Відповідач не виконав умови договору та не сплатив за надані послуги у період з грудня 2011 р. по квітень 2012 р. 5 117,19 грн.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 5 117,19 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 117,19 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт порушення відповідачем умов договору та факт несплати вартості поставленої теплової енергії за період з грудня 2011 р. по квітень 2012 р. на суму 5 117,19 грн., у передбачені у договорі строки, підтверджується матеріалами справи.

Крім того, позивач просив суду стягнути з відповідача 163,36 грн. пені за період з 21.01.2012 р. по 28.05.2012 р., згідно наданого ним розрахунку (ар.с. 8).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Підпунктом 5.3.4. пункту 5.3. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату отриманих послуг споживач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш ніж 100 % суми заборгованості. Пеня нараховується за шість останніх місяців, що передують даті подання позову до суду.

Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з положень ст. 549 ЦК України, суд вважає, що фактично сторонами в п.5.3.4 договору передбачено стягнення пені, а не штрафу.

Розрахунок пені судом перевірено та визнано виконаним невірно, оскільки позивачем заявлений період стягнення по 28.05.2012 р., а у розрахунку неправомірно включено в період прострочення 29.05.2012 р. та день сплати.

Пеня розрахована судом наступним чином:

- за період з 21.01.2012 р. включно по 28.05.2012 р. включно (129 днів прострочення) із простроченої суми 972,73 грн. пеня складає 52,25 грн.;

- за період з 21.02.2012 р. включно по 28.05.2012 р. включно (98 днів прострочення) із простроченої суми 1 228,32 грн. пеня складає 49,85 грн.;

- за період з 21.03.2012 р. включно по 28.05.2012 р. включно (69 день прострочення) із простроченої суми 1 455,30 грн. пеня складає 41,19 грн.;

- за період з 21.04.2012 р. включно по 28.05.2012 р. включно (38 дні прострочення) із простроченої суми 1 063,90 грн. пеня складає 16,57 грн.;

- за період з 21.05.2012 р. включно по 28.05.2012 р. включно (8 дні прострочення) із простроченої суми 396,94 грн. пеня складає 1,30 грн..

Таким чином, за розрахунком суду, сума пені складає 161,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені в розмірі 161,16 грн. за період з 21.01.2012 р. по 28.05.2012 р., у стягненні 2,20 грн. пені суд відмовляє.

Заперечення відповідача щодо припинення дії договору № 1111 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 25.02.2010р. суд вважає безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

По-перше, як пояснив у судовому засіданні відповідач, 16.12.2011 р. на адресу позивача був направлений лист від ФОП ОСОБА_1, згідно якого відповідач відмовляється від пролонгації договору, у зв'язку з істотною зміною обставин, а саме, позивачем в односторонньому порядку збільшено обсяги постачання теплової енергії майже в два рази. А тому, на думку відповідача строк дії даного договору сплинув 31 січня 2012 р.

Згідно з п. 8.1. договору він укладений строком з 01.02.2010 р. по 31.01.2011 р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.

Однак, в заяві ФОП ОСОБА_1 жодним чином не зазначено про відмову відповідача від пролонгації договору № 1111 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення від 25.02.2010 р., а лише зазначено про неможливість подальшого здійснення підприємницької діяльності у зв'язку із його збитковістю, спричиненою значним збільшенням кількості постачаємої теплової енергії та її вартості. Також в цій заяві відповідач просив постачальника припинити подачу теплової енергії в приміщення аптечного пункту, а у випадку не виконання таких вимог повідомляв про припинення оплати послуг з 01.01.2012 р.

По-друге, відповідач не надавав на адресу позивача жодних заперечень або претензій на виписані останнім рахунки-акти виконаних робіт, що вважається показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії згідно з п. 2.2.4. договору. Також, відповідачем не було направлено на адресу позивача листа з проханням відповідного дозволу відокремлення від мереж централізованого теплозабезпечення та фактичного відключення.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" не виконує роботи по відключенню від централізованої системи теплозабезпечення, дані роботи виконуються спеціалізованими ліцензірованими організаціями.

Відповідно до п. 4.1. договору кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 23.12.2009 р. № 670 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29.09.2009 р. № 494" було встановлено плату за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 384,65 коп. за 1 Гкал для бюджетних організації та інших споживачів (окрім населення).

Виходячи із ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 8.3. договору, зміна в установленому порядку тарифів на теплову енергію не зобов'язує сторони переглядати умови договору або укладати новий договір.

Таким чином, позивач обґрунтовано застосовував на підставі рішень компетентного органу тарифи на теплову енергію, як передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позовні вимоги, в цілому, підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДРПОУ 05541120, р/р 26032301000530, банк: філія -ЗОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 313957) 5 117,19 грн. (п'ять тисяч сто сімнадцять грн. 19 коп.) основного боргу, 161,16 грн. (сто шістдесят одну грн. 16 коп.) пені та 1 608,83 грн. (одну тисячу шістсот вісім грн. 83 коп.) судового збору. Видати наказ.