Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 7850,17 грн., які були відшкодовані позивачем застрахованим особам, які знаходились на стаціонарному лікуванні у відповідача протягом 2010-2011 років, обґрунтований проведеною позивачем 14.-17.11.2011 року перевіркою стану експертизи тимчасової втрати непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності внаслідок визначених Довідкою перевірки порушень п.1.7. Інструкції №455 (z1005-01) МОЗ України від 13.11.2001 року та п.5.1.5,5.1.13 та п.5.2.8. Положення №189 МОЗ України від 09.04.2008 року (z0589-08) .

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

До участі у справі, ухвалами суду, булі залучені в якості третіх осіб на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог лікарі медичного закладу відповідача, якими здійснювалась видача листків непрацездатності.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, відповідача та третіх осіб, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Згідно п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. за № 532/274/136-ос/1406 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 р. за № 1456/10055 (z1455-04) листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Листки непрацездатності видаються відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 р. № 455 (z1005-01) .

Пунктом 1.7. Інструкції № 455 (z1005-01) визначено, що видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 року № 189 (z0589-08) установлюється єдиний порядок організації та проведення експертизи тимчасової непрацездатності (далі - ЕТН).

В наступних пунктах Положення (z0589-08) зазначено:

п. 5.1.5. При чергових оглядах хворого в медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого відображає динаміку захворювання, обґрунтовує корекцію лікування та призначення додаткових обстежень з урахуванням стандартів медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями, визначає термін тимчасової непрацездатності та його продовження із зазначенням номера документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, дати, з якої до якої він продовжується, та дати наступного огляду. При відновленні працездатності вносить дані клінічного огляду пацієнта, що є підставою для закриття документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, із зазначенням його номера та дати, з якої пацієнт має стати до роботи.

п. 5.1.13. Разом із завідувачем відділення представляє на ЛКК амбулаторного чи стаціонарного хворого, якщо його непрацездатність триває 30 і більше днів, для вирішення питання про продовження лікування, його корекції, раціонального працевлаштування, протезування, видачі довідок на санаторно-курортне лікування та хворих, що мають ознаки стійкої втрати працездатності незалежно від тривалості хвороби, для вирішення питання про направлення їх на МСЕК.

п. 5.2.8. Завідувач профільного відділення контролює:

- своєчасність та повноту обстеження, діагностики та лікування хворих на догоспітальному і госпітальному етапах, їх відповідність стандартам медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями;

- своєчасність направлення та якість представленої медичної облікової документації до ЛКК, МСЕК;

- дотримання лікарями порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідно до діючих нормативно-правових актів з питань ЕТН.

Відповідно до приписів п.1.ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» страховик має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам.

Окрім того, відповідно до приписів ч.1 ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

П.8.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 (z1005-01) контроль за виконанням цієї Інструкції закладами охорони здоров'я усіх відомств здійснюють у межах своєї компетенції Міністерство охорони здоров'я України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, профспілки та їх об'єднання.

Позивачем проведено перевірку стану експертизи тимчасової непрацездатності, обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності у Чернігівському обласному шкірно-венерологічному диспансері з 14.11.2011 по 17.11.2011, за результатами якої складено довідку, яка покладена в підставу заявленого позову.

Слід зазначити, що у Довідці позивача до переліку порушень включені порушення по 73 лікарняним листкам, виписаним лікарями відповідача стаціонарним хворим. При цьому, з тексту позовної заяви та пояснень позивача вбачається проведення нарахування шкоди, як правило, від 1-го до 2 -ох останніх днів листків непрацездатності з суми фактично сплачених застрахованим особам за ці дні.

З наданої позивачем в п.4 Довідки вбачається фіксування позивачем порушень Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13.11.2001 №455 (z1005-01) (далі -Інструкція №455), Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 №532/274/136-ос/1406 (z1455-04) (далі -Інструкція №532) та Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ України від 09.04.2008 №189 (z0589-08) (далі -Положення №189). При цьому, визначені позивачем дати та дні необґрунтованих видач кожного з листків непрацездатності по тексту п.4 Довідки не конкретизовано, а міститься лише загальне посилання на п.1.7 Інструкції №455 (z1005-01) та п.5.1.5,5.1.13 та 5.2.8. Положення №189 (z0589-08) . Внаслідок допущених порушень чинних нормативно-правових актів позивач вважає, що бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у встановлених випадках були завдані матеріальні збитки, які підлягають відшкодуванню.

В процесі розгляду справи, з урахуванням відсутності конкретизації та визначення порушень по кожному лікарняному листку за Довідкою перевірки 14-17.11.2011 року, судом було зобов'язано сторони провести повторну перевірку фактів, викладених у Довідці позивача, покладеної в обґрунтування позову. При цьому суд при покладенні зобов'язання про проведення повторної перевірки було враховані категоричні позиції сторін у справі та те, що призначення та проведення експертною установою судової експертизи документів з приводу зазначених у Довідці перевірки 14.-17.11.2011 року порушень не є можливим, з огляду на приписи Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом МЮ України 08.10.1998 року №53/5 та зареєстрованої в МЮ України 03.11.1998 року за №705/3145 (z0705-98) щодо визначених у п.2 Інструкції видів судових експертиз та п.1.4.Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МЮ України 17.01.1995 року №6 та зареєстрованої в МЮ України 26.07.1995 року за №254/790 (z0254-95) видів судово-медичної експертизи.

В судовому засіданні 23.07.2012 року сторонами надано підписаний сторонами примірник довідки за результатами проведеної повторної перевірки, якою відображені висновки щодо проведеної повторної перевірки, заперечення представника фонду, пояснювальна записка завідуючого відділенням ОСОБА_8 та старшої медичної сестри ОСОБА_14.

Так, відносно 25 лікарняних листків зазначено про порушення п.5.1.13 Положення щодо відсутності висновку ЛКК на продовження термінів тимчасової непрацездатності застрахованих осіб.

В Довідці перевірки 14-17.11.2011 року та довідці повторної перевірки мається зазначення порушення щодо видачі ЛН №587772 (з терміном 09.06.2010 року по 02.07.2010 року) лікарем ОСОБА_8 саме на 02.07.2010 року, оскільки хворий (застрахована особа) був виписаний зі стаціонару 01.07.2010 року, а тому на 02.07.2010 року лікарняний лист виписаний необґрунтовано.

Розмір заявленої шкоди по ЛН №587772 позивачем заявлений 141,44 грн. за два дні -01-02-.07.2010 року, підтверджений належними та допустимим доказами, однак враховуючи встановлення повторною перевіркою знаходження хворого на стаціонарному лікуванні 01.07.2010 року та відсутності підтвердження страхового випадку 02.07.2010 року, необґрунтованість та помилковість дій лікаря при видачі листка непрацездатності саме на 02.07.2010 року, з урахуванням фактів зазначених в пояснювальних записок завідуючого відділенням ОСОБА_8 та старшої медичної сестри ОСОБА_14, доведеність витрат позивача, наявність причинного зв'язку між діями та збитками, суд вважає, що вимоги в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню.

Статтею 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(далі по тексту Закон - 2240) дано визначення терміну страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону - 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом (2240-14) .

Підставою, для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно до приписів ст.51 Закону-2240, є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Таким чином, умови загальнообов'язкового страхування полягають у сплаті страхових внесків роботодавцем та працівником та при настанні страхового випадку ( в даному випадку -хвороби, тимчасової непрацездатності) отримання від Фонду працівником матеріального забезпечення . Тобто, виконання Фондом (позивачем по справі) свого обов'язку по оплаті страхового випадку застрахованій особі прямо пов'язано саме з втратою працездатності застрахованою особою, що посвідчується листком непрацездатності лікувального закладу.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до положень вказаної статті відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

За загальними принципами цивільного законодавства, а саме ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, якими позивач мотивує позовні вимоги, під шкодою розуміють зменшення або втрату (загибель) певного майнового блага, зменшення або втрата майна потерпілого, що тягне за собою виникнення майнової шкоди. Під шкодою (деліктними збитками) розуміють витрати, пов'язані з виправленням пошкодженого майна або його дійна вартість. Майнова шкода поділяється на дві частини реальна шкода та упущена вигода. Під реальною шкодою розуміють витрати, які особа, права якої порушено, зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права

З матеріалів справи, а саме довідки повторної перевірки вбачається зазначення та підтвердження факту непрацездатності застрахованих осіб, факту наявності даних клінічних оглядів пацієнтів для продовження лікування, фактичне обґрунтування тимчасової непрацездатності застрахованих осіб продовженням прийому призначеної терапії, клінічним перебігом захворювання та іншими обставинами, окрім випадку по лікарняному листку №587772 за 02.07.2010 року на суму 70,72 грн..

Таким чином, факт непрацездатності застрахованих осіб знайшов своє підтвердження матеріалами справи, а зазначені недоліки при подовженні лікування в текстах довідки повторної перевірки не впливають на факт непрацездатності осіб в період знаходження на стаціонарному лікуванні в закладі відповідача.

Спростування факту відсутності страхових випадків позивачем суду не надано.

А тому, суд приходить до висновку про відсутність протиправної поведінки та вини у діях лікарів медичної установи відповідача відносно саме фактів знаходження застрахованих осіб на стаціонарному лікуванні та факту непрацездатності цих осіб.

За таких обставин, позивач по справі, з урахуванням приписів ч.2 ст.28 Закону - 2240, зобов'язаний здійснити фінансування матеріального забезпечення застрахованими особам, зазначеним по тексту позовної заяви на підставі листків непрацездатності, що ним й було вчинено. При цьому, зазначені факти по довідці при повторній перевірці відсутності висновків ЛКК щодо подовження листків непрацездатності не впливають на факт відсутності страхового випадку, а тому не можуть бути враховані судом як підстава покладення відповідальності на відповідача саме в частині визначення сплачених за декілька днів (по кожному з листків непрацездатності) позивачем сум страхових відшкодувань.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позивачем не понесена реальна шкода на суму 7779,45 грн. в розумінні цивільного законодавства, а здійснені дії по оплаті страхових випадків, за приписами Закону -2240 (2240-14) , які підтверджені матеріалами справи. А тому, вчинені оплати страхових відшкодувань позивачем на суму 7779,45 грн. застрахованим особам, не можуть бути оцінені судом як витрати які позивач зробив або мусив зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, позиція позивача що бюджету Фонду завдані матеріальні збитки не доведена.

Окрім того, з урахуванням наведених вище висновків, суд не вбачає доведення позивачем причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, вини.

Таким чином, відсутність обґрунтованості заявленої до стягнення суми 7779,45 грн. як збитків реально понесених позивачем виключає можливість покладення на відповідача обов'язку відшкодувати такі збитки, оскільки позивачем не доведено один з елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Наданими суду доказами та запереченнями, позивачем не доведено понесення реальних збитків (шкоди) в деліктних відносинах з відповідачем на суму 7779,45 грн., а відповідачем не доведено наявність правомірної поведінки при видачі лікарняного листка непрацездатності №587772 за 02.07.2010 року на суму 70,72 грн..

Надана позивачем Довідка від 28.10.2011 року комісійної перевірку МОЗ України рівня надання спеціалізованої медичної допомоги з дерматовенерології населенню Чернігівської області та хід виконання заходів по боротьбі з розповсюдженням інфекції, що передаються статевим шляхом та гострозаразних хвороб шкіри та надані відповідачем зауваження на цю Довідку від 28.10.2011 року зауваження, судом до уваги не приймаються з огляду на відсутність впливу такого доказу на встановлення факту понесених збитків позивачем за приписами ст.ст. 1166, 1172 ЦК України, в т.ч. з огляду на відсутність конкретизації у цьому доказі листків непрацездатності.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України (1798-12) , з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оплату в дохід бюджету судового збору в розмірі 1609,50 грн., який є мінімальним з урахуванням ціни позову, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Чернігівського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (14005 м. Чернігів, вул. Щорса, 3А код 02006871) на користь Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Чернігів, вул. Музикальна, 1А р/р 37176200900001 ГУДКУ в Чернігівській області МФО 853592 код 14244036) 70,72 грн. шкоди.

Стягнути з Чернігівського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (14005 м. Чернігів, вул. Щорса, 3А код 02006871) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592) судовий збір код 03500068 пункт 2….код бюджетної класифікації 22030001) 1609,50 грн. судового збору.