За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос» Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Структурного відособленого підрозділу Житлове управління «Південне» до Міністерства України з питань надзвичайних ситуаційза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення 26 730,88 грн.Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Митяй Л.А.від відповідача:Лябах О.О.від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Структурного відособленого підрозділу Житлове управління «Південне» (надалі -"Підприємство") звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (надалі -"Міністерство") про стягнення 26 730,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у розмірі 26 730,88 грн., пов'язаних з несвоєчасним розподілом позивачем квартир в житлових будинках по проспекту Червонозоряний, 6-в, 6-г, та 6-д, які знаходяться на балансі та обслуговувані житлового управління «Південне».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р.

18.07.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки між ним та позивачем не існує договірних відносин з приводу надання останнім житлово-комунальних послуг.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030209917435., яке отримане останнім 05.07.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що третя особа повідомлена про час і місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

03.12.2004 р. між Міністерством (замовник) та Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд»(інвестор-підрядник) було укладено договір будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А в Солом'янському районі м. Києва №45-152/04 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 2.1 Договору предметом договору є участь сторін в будівництві об'єкту, а саме житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної сфери та паркінгами по проспекту Червонозоряному 4-А за проектною документацією.

Згідно п. 2.3 Договору замовник після здачі об'єкту (окремих його пускових комплексів) експлуатацію, отримує 16% загальної площі житла в забудованому об'єкті.

Положеннями п. 8.1 Договору визначено, що після підписання цього договору і протягом 15 календарних днів з дати затвердження у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, сторони складають та підписують «Акт розподілу площ». Даний документ є невід'ємною частиною цього договору і стає підставою для остаточного закріплення за сторонами відповідних часток об'єкту, визначених в п. 2.3 та 2.4 цього Договору, надає право сторонам розпоряджатися належними їм частками об'єкту (враховуючи зобов'язання в інтересах третіх осіб) та захищає права інвесторів.

23.09.2008 р. інвестор-підрядник передав, а замовник (Міністерство) прийняв 17 квартир загальною площею 1 448,75 кв. м. за місцезнаходженням проспект Червонозоряний 6-Д, що підтверджується актом №1/350 від 23.09.2008 р.

19.01.2010 р. на виконання умов Договору, інвестор-підрядник передав, а замовник прийняв 8 квартир м. за місцезнаходженням проспект Червонозоряний 6-Г та 1 квартиру за адресою: проспект Червонозоряний, 6-В, загальною площею 694,10 кв., що підтверджується актом №1/9 від 19.01.2010 р.

За змістом вказаних актів зазначено, що відповідальні особи, які винні в несвоєчасному розподілі квартир, несуть матеріальну відповідальність за заподіяння житловим органам збитків.

22.09.2011 р. позивач листом №2909 від 22.09.2011 р. звернувся до відповідача, за змістом якого просив відшкодувати останнього експлуатаційні витрати та надані комунальні послуги на утримання квартир за адресами проспект Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д в сумі 22 926,86 грн.

21.11.2011 р. позивач повторно звернувся до відповідача із листом №3531, за змістом якого зазначив, що заборгованість останнього за надані комунальні послуги та вартість з відшкодування експлуатаційних витрат з обслуговування квартир за адресою Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д станом на 21.11.2011 р. становить 24 460,62 грн.

24.11.2011 р. з приводу надісланих позивачем листів, листом №03-14004/214 відповідач рекомендував позивачу, щодо відшкодування експлуатаційних витрат та комунальних послуг за утримання квартир за адресами проспект Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д звернутися до квартиронаймачів, а щодо утримання квартири №51 за адресою проспект Червонозоряний, 6-Д, відзначив, що виконання вимог позивача можливе лише після прийняття остаточного рішення щодо її розподілу.

Претензіями №3901, №3902 та №3903 від 26.12.2011 р. позивач звертався до відповідача із вимогою сплати ти суму експлуатаційних витрат та наданих комунальних послуг на утримання квартир за адресами проспект Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д на загальну суму 24 460,62 грн.

01.02.2012 р. відповідач листом №214-125А/01 направленим на адресу позивача, просив надати документи, що підтверджують зазначену в претензіях заборгованість (копії договорів, акти виконаних робіт, тощо).

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у розмірі 26 730,88 грн., які на думку позивача складаються з заборгованості відповідача по сплаті комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період передачі квартир за адресами проспект Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д власникам, тобто споживачам комунальних послуг.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода -наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

На підтвердження наявності протиправної поведінки та вини Міністерства позивач вказує несвоєчасний розподіл 26 квартир за адресами проспект Червонозоряний 6-В, 6-Г, 6-Д.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Умовами договору, будівництва житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та паркінгами по проспекту Червонозоряному, 4-А в Солом'янському районі м. Києва №45-152/04 від 03.12.2004 р. та актами №1/350 від 23.09.2008 р., №1/9 від 19.01.2010 р. не передбачено строків в межах яких відповідач повинен здійснити розподіл спірних квартир, що свідчить про відсутність протиправної поведінки та вини відповідача, що виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно п. 1,5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, за змістом наведених норм відносини між сторонами по справі, як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на сонові типового договору, а обов'язку відповідача оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.

Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 08.05.2012 р. у справі №54/105.

Відтак, наведені обставини свідчать про відсутність протиправної поведінки та вини відповідача, а матеріали справи не містять договірних відносин, з яких випливає обов'язок відповідача сплачувати вартість житлово-комунальних послуг, що виключає можливість задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В задоволенні позову Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства Холдингової компанії «Київміськбуд»в особі Структурного відособленого підрозділу Житлове управління «Південне»відмовити повністю.