за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськдо Фізичної особи-підприємця Щипського Миколи Миколайовича, Київська обл., с. Безпечнапро стягнення 14 534,41 грн.,за участю представників:

позивача:Заяц К.О., довіреність № 48-Д від 08.05.2012 року;відповідача:Білецький І.Ю., довіреність № 1544 від 29.05.2012 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 8 137,61 грн. заборгованості за кредитом, 2 842,44 грн. заборгованості за відсотками, 2 792,40 грн. заборгованості по оплаті комісії, 623,94 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 74,59 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 63,43 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, а загалом 14 534,41 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за кредитним договором № 72-07-Г від 17.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.05.2012 року.

У судових засіданнях 31.05.2012 року та 14.06.2012 року оголошувалися перерви відповідно на 14.06.2012 року та 21.06.2012 року.

Через канцелярію суду 21.06.2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволені позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2012 року було відкладено розгляд справи на 12.07.2012 року.

Через канцелярію суду 11.07.2012 року відповідач надав письмові пояснення у справі.

Через канцелярію суду 11.07.2012 року відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності, в якій просив застосувати позовну давності до вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 8 137,61 грн. в період з грудня 2008 року по квітень 2009 року на суму 6 645,94 грн., а в частині стягнення 1 491,67 грн. заборгованості за тілом кредиту визнав позов.

Проте, суд не погоджується з вказаним твердженням відповідача, і відхиляє заяву про застосування строків позовної давності до вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки кредитним договором встановлений кінцевий термін користування кредитними коштами (п. 4.2, 1.1, та 1.4 договору) до 15.09.2009, і до цих пунктів договору жодних змін не внесено, а позивач звернувся з позовом до суду 10.05.2012 року, без порушення строку позовної давності щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

17.05.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Новий", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" (банк, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Щипським Миколою Миколайовичем (позичальник) було укладено кредитний договір № 72-07-Г, за умовами якого кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 35 800,00 грн. шляхом видачі готівкових коштів через касу банку на наступні цілі: ведення фінансово-господарської діяльності. Строк дії кредитного договору з 17.05.2007 року по 15.05.2009 року (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 18% річних.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного погашення кредиту й нарахованих по ньому відсотків і штрафних санкцій (п. 1.9 договору).

Погашення кредиту здійснюється позичальником щомісяця рівними платежами згідно графіку погодженого сторонами в п. 1.4 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється щомісяця на фактичний залишок кредитних коштів на позичковому рахунку. Для нарахування відсотків застосовується метод "факт/факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується перший день видачі кредитних коштів і не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту. Оплата відсотків здійснюється в наступний термін: щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, що є наступним за місяцем нарахування процентів. Остаточний розрахунок по відсотках здійснюється при повному погашенні кредитних зобов'язань.

Згідно п. 4.2 договору позичальник зобов'язується використати кредит по цільовому призначенню й повернути кредит у строк, зазначений у п. 1.1.

Позичальник зобов'язується щомісяця сплачувати банку комісію за надання та супроводження кредиту в розмірі 0,30 % від початкової суми кредиту на рахунок № 61110010085801 в Київській філії АКБ "Новий", без ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України (435-15) , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, перерахувавши відповідачу 35 800,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 04 від 17.05.2007 року.

Однак, відповідач, отримавши суму кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, прострочивши строк погашення кредиту та станом на 27.04.2012 мав заборгованість перед позивачем з повернення кредиту у сумі 8 137,61 грн., 2 842,44 грн. заборгованість за відсоткам та 2 792,40 грн. заборгованості по оплаті комісії.

Представник відповідача у заяві про застосування строків позовної давності поданої через канцелярію суду 11.07.2012 року частково визнав позов в частині стягнення 1 491,67 грн. заборгованості з повернення кредиту

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Оскільки, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань, згідно з умовами договору у встановлений строк не здійснено повернення кредиту, не сплачені проценти за користування кредитом та не сплачена комісія, вимоги позивача про стягнення з відповідача непогашеної частини кредиту у сумі 8 137,61 грн., заборгованості по прострочених відсотках у сумі 2 842,44 грн. та заборгованості по оплаті комісії в сумі 2 792,40 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Крім суми основної заборгованості, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 623,94 грн., у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 74,59 грн., у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 5.4 договору за порушення строків повернення кредиту, зазначених у п. 1.1, 1.5, 4.3 даного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредиторові додатково до встановленої процентної ставки по кредиту пеню в розмірі 5% від неповерненої в строк суми за кожний день прострочення.

Згідно п. 5.5 договору за порушення строків оплати відсотків, зазначених у п. 1.3 даного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредиторові додатково до встановленої процентної ставки по кредиту пеню в розмірі 10% від суми прострочених відсотків за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, який проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірним, вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 623,94 грн., у зв'язку з несвоєчасним повернення кредиту та пені у сумі 74,59 грн., у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитом. є правомірними та підлягають задоволенню.

Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 63,43 грн. пені за несвоєчасну оплату комісії.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки при вчиненні правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасну оплату комісії у вигляді пені, позовні вимоги про стягнення з ФОП Щипського М.М. 63,43 грн. пені за несвоєчасну оплату комісії задоволенню не підлягають.

Судовий збір у розмірі 1 602,42 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2012 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 609,50 грн. та не більше 64 380,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги про стягнення 14 534,41 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 609,50 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення № 1009 від 04.05.2012 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 641,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82- 85 ГПК України, господарський суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Щипського Миколи Миколайовича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93, код 19361982) 8 137 (вісім тисяч сто тридцять сім) грн. 61 коп. заборгованості за кредитом, 2 842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 44 коп. заборгованості по прострочених відсотках, 2 792 (дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. заборгованості по оплаті комісії, 623 (шістсот двадцять три) грн. 94 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 74 (сімдесят чотири) грн. 59 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 1 602 (одну тисячу шістсот дві) грн. 42 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93, код 19361982) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 1009 від 04.05.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 1009 від 04.05.2012 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 26/053-12.