Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Колубаєвої В.О.

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" вул. Текстильна, 28ч, м. Тернопіль, 46010

про стягнення 335 728 грн. 17 коп. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: Балда-Денисюк Л.М., довіреність № 5139/25 від 27.12.2011р.

відповідача: Криницький О.М., довіреність від 03.10.2011р.

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 335 728 грн. 17 коп. недоплати за фактично спожиту електроенергію, за період з квітня 2009р. по червень 2011р. через трансформатори струму 150/5.

Пояснює, що в порушення ст. 670 Цивільного кодексу України, відповідач (покупець), одержав від продавця (позивача) більшу кількість електроенергії, ніж встановлено договором про постачання електроенергії №2287 від 27.12.2007р.

Вказує, що в додатках № 5а, 7 до договору №2287 від 27.12.2007р. передбачено не тільки оплату за електроенергію, але й і її споживання із застосуванням трансформатора струму 100/5.

Стверджує, що отримавши по лічильнику №7676 через трансформатори струму 150/5 електроенергію на 399130 кВт. більше від оплаченого, відповідач не повідомив його про більші обсяги споживання електроенергії та необхідність застосування при розрахунку коефіцієнту трансформації 3000.

Визначає, що в додатках №5, 5а межа балансової приналежності та відповідальності сторін, визначена таким чином, що відповідальність за трансформатори струму та прилади обліку в комірці №18рп-42 несе відповідач.

Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнає (лист від 18.06.2012р.), посилаючись на те, що:

- в додатку № 5а до договору №2287 від 27.12.2007р. були визначені технічні характеристики комірки №18 розподільчої підстанції №42, в якій зазначено коефіцієнт трансформації струму в комірці К-20 (100/5). Технічні параметри, на підставі яких визначалась кількість спожитої енергії та її вартість, а також параметри встановленого у комірці 18 ЦРП-42 трансформатора струму встановлювались позивачем;

- будівля ЦРП-42, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, є власністю позивача. Останній має вільний доступ до будівлі та комірки № 18, яка в ній розташована. Позивачем неодноразово проводились перевірки приладів обліку електроенергії, під час яких жодних невідповідностей не виявлено;

- після того, як сторонами зафіксовано розміщення в комірці 18 ЦРП-42 трансформатора струму 150/5, він здійснює оплату за електроенергію, виходячи із коефіцієнта трансформації 3000.

Просить в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 03.07.2012р. оголосив перерву до 04.07.2012р. А 04.07.2012р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку до 12.07.2012р.

3) - ст. 275 Господарського кодексу України встановлює, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічне передбачено і ст. 26 Закону України "Про електроенергетику";

- абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування електричною енергією (z0417-96) -в подальшому Правил (ст. 277 Господарського кодексу України);

- до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Вимогами вищезазначених законів та актів нормативного характеру, і керується суд, розглядаючи дану справу.

4) Із рішення господарського суду Тернопільської області №10/48/5022-1115/2011 від 27.10.2011р. вбачається, що суд задовольнив вимоги ТОВ "Теркурій-2" (м. Тернопіль) про скасування рішення комісії Тернопільського міського району електричних мереж ВАТ "Тернопільобленерго", оформленого протоколом №2 від 25.07.2011р. на підставі того, що:

- в протоколі №2 від 25.07.2011р. не вказано характеру правопорушення та без посилання на відповідні пункти Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 року (z0782-06) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 року за № 782/12653.

Пояснюючи, що до порушень, відносно яких застосовується дана Методика, зазначене позивачем порушення не відноситься;

- в акті порушень № 000550 від 20.07.2011р. не зазначено, в чому полягає суть порушення з боку споживача електроенергії і не зазначена дата останньої перевірки.

Вищенаведене підтверджує, що позовні вимоги позивача задоволені, в зв'язку з неналежним оформленням протоколу №2 від 25.07.2011р.

Тобто, судом встановлений тільки факт неналежного оформлення відповідного документу.

Тільки такий факт, згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, твердження позивача, що судом при розгляді справи №10/48/5022-1115/2011 встановлені факти відносно кількості спожитої електроенергії є необґрунтованими.

Суд дані обставини виясняє при розгляді даної справи.

5) 27.12.2007р. відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Теркурій-2" (споживач) уклали договір про постачання електричної енергії № 2287.

У даному договорі сторони передбачили, що:

- постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5630 кВТ, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії згідно з умовами договору (п.1.1. договору);

- сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) (п.2.1. договору);

- постачальник зобов'язується виконувати умови договору (п.2.2. та п.2.3 договору);

- постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених в розділі 5 та 6 договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача, визначених у додатку № 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" із дотриманням граничних показників якості електричної енергії; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 3620кВт. (п.2.2.1. та п.2.2.2. договору);

- споживач зобов'язується виконувати умови договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії, оплачувати вартість такої згідно з умовами додатків до договору № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії"(п.2.3.1. та п.2.3.3. договору);

- постачальник має доступ до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії (п.3.1.5. договору);

- електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником в разі недопущення споживачем його посадових осіб до електроустановок та розрахункових засобів обліку електроенергії; або не сплати споживачем платежів (п.6.1.3. договору);

- на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка № 7 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" оформляються акт про використану електричну енергію, акт результатів замірів електричної потужності та акт контрольного зняття показників приладів обліку (п.7.5. договору);

- межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатку № 5 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п.9.1. договору);

- у додатку до договору № 2287 від 27.12.2007р. № 5а "Однолінійна схема" сторони узгодили, що схема електропостачання об'єкта споживача є однолінійною. На такій схемі зазначені точки меж балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності точки продажу електричної енергії, точки узгодженого навантаження, встановлення засобів обліку із зазначенням типів і параметрів елементів.

Так, сторонами визначено, що в комірці № 18 ТП-1 РП-42 встановлений трансформатор струму з коефіцієнтом трансформації струму К-20 (100/5);

- у додатку до договору № 2287 від 27.12.2007р. № 7 "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" сторони узгодили, що покази засобів обліку фіксуються представниками постачальника і споживача або представником споживача. Планова перевірка розрахункових засобів електроенергії здійснюється постачальником (п.7. додатку). Встановивши розрахунковий коефіцієнт -2000 (п.10 додатку).

Вищенаведене підтверджує, що сторони в договорі № 2287 від 27.12.2007р. (додатках до договору) встановили, що позивач має доступ до належних відповідачеві засобів обліку і повинен проводити повірку засобів, якими є трансформатори струму РП-42 (п. 1.2. Правил користування електричною енергією (z0417-96) ) та узгодили розрахунки за одержану по лічильнику електроенергію (п. 6. Правил користування електричною енергією).

6) Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 669 Цивільного кодексу України, договір -це домовленість сторін, і він є обов'язковим до виконання (ст. 629 Цивільного кодексу України). Він є основним документом і споживання електроенергії без договорів не допускається (п. 5.1. Правил користування електричною енергією).

Уклавши договір, сторони повинні виконувати його умови в належному порядку.

7) Виконуючи умови договору № 2287 від 27.12.2007р. постачальник постачав, а споживач оплачував поставлену та спожиту електроенергію, згідно з показами засобів обліку та пред'явлених до оплати рахунків постачальника із застосуванням розрахункового коефіцієнта 2000.

Поскільки, претензій у енергопостачальній організації до споживача не було, то слід вважати, що сторони належним чином виконували взяті на себе по договору про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р. зобов'язання. З врахуванням того, що згідно п.8.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96) позивач має право на безперешкодний доступ до засобів обліку та вимагати від відповідача дотримання на належному рівні показників якості та кількості.

8) 20.07.2011р. позивачем була проведене повірка засобів обліку електроенергії та складено акт про порушення № 000550.

В даному акті зазначено, що під час технічної повірки одночасним заміром первинних та вторинних струмів, фіксацією даних лічильника № 7676 встановлено, що коефіцієнт трансформації струму, що знаходиться в комірці № 18 РП-42 становить К-30 (150/5).

Отже через 42 місяці сторони встановили, що відповідач споживав електроенергію через трансформатор струму 150/5, застосовуючи для розрахунку коефіцієнт трансформації не 3000 (10000/100х30), а 2000 (10000/100х20).

Встановили (як постачальник так і споживач електроенергії) в договорі про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р. неправильний коефіцієнт трансформації струму, що знаходиться в комірці № 18 РП-42.

Встановивши в договорі про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р. коефіцієнт трансформації 2000, постачальник (позивач) не має підстав вимагати від споживача (відповідача) застосування при розрахунках за електроенергію коефіцієнта 3000.

Визначивши у договорі про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р. коефіцієнт трансформації струму 2000, сторони тим самим встановили режим використання електроенергії (ст. 275 Господарського кодексу України). Тим паче, що згідно п. 5.5. Правил користування електричною енергією (z0417-96) режим використання електроенергії є істотною умовою договору.

9) 26.12.2007р. сторонами складено акт про перевірку приладів обліку електроенергії УРП-42 в комірках 16ТП-3; 18ТП-1; 19ТП-3.

28.01.2008р. сторонами складено акт про пломбування приладів обліку та струмоведучих частин електроустановки на об'єкті ЦРП-42. Дані документи підтверджують, що при укладені договору, сторонами здійснювалась повірка трансформатора.

Проводивши повірку приладів обліку, у позивача були всі можливості, щоб визначити, який трансформатор струму встановлено в комірці № 18 РП-42.

Крім того, із схеми розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідності сторін, яка діяла в 2001р. (на момент знаходження ЦРП 10КВт на балансі попереднього власника даного об'єкта ТДНТП "Промінь"), вбачається що постачання електроенергії в комірці № 18 здійснювалось через трансформатор струму 150/5, який був встановлений при будівництві ЦРП-42 10КВт.

Вищенаведене підтверджує, що при укладанні договору про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р., у постачальника електроенергії були всі необхідні дані для того, щоб визначити, який саме трансформатор струму встановлений у комірці № 18 РП-42. Тим паче, що згідно п. 4.1. Правил користування електричною енергією (z0417-96) позивач забезпечує рівень надійності електропостачання.

Проте, не зважаючи на наявність вищезазначених документів, сторони при укладенні договору про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р., погоджуючи в додатку № 5а "Однолінійна схема", коефіцієнт трансформації струму в комірці № 18 РП-42 вказали, що в даній комірці знаходиться трансформатор струму 100/5, замість фактично встановленого трансформатора струму 150/5.

При таких обставинах, слід вважати, що вина споживача у даному випадку відсутня, так-як обидві сторони, підписуючи в 2007р. договір мали можливість достовірно визначити наявність того чи іншого трансформатора струму в комірці № 18 РП-42.

10) Слід зазначити, що даний спір по своїй правовій природі -це спір про відшкодування збитків, які позивач поніс внаслідок (як він сам зазначає) допущеної в договорі помилки (обману). Договір про постачання електричної енергії № 2287 від 27.12.2007р. у відповідності до ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України, на час розгляду справи, не визнаний у належному порядку недійсним. Тому, при вирішенні даної справи, суд приймає до уваги, в основному, домовленість сторін.

11) Суд вважає неправильним посилання по даних правовідносинах на ст. 670 Цивільного кодексу України, так-як спосіб встановлення кількості електроенергії (товару) сторони передбачили у договорі, з врахуванням вимог п.6.1 та п. 6.11. Правил користування електричною енергією (z0417-96) . Встановили, що кількість спожитої електроенергії -це покази лічильників помножені на коефіцієнт 2000.

Виконуючи умови договору, покупець (відповідач) врахував узгоджені в умовах договору розрахунки, зазначаючи в актах про використану електроенергію кількість спожитої електроенергії (показник лічильника помножений на коефіцієнт 2000). Продавець (позивач) погоджуючись із даними відповідача, на підставі акту виставляв рахунки на оплату.

Дані рахунки, як стверджували представники сторін, за спірний період були оплачені.

При таких розрахунках не може і бути мови про прийняття більшої кількості електроенергії ніж це встановлено договором.

По даному договорі застосовується п. 2 ст. 688 Цивільного кодексу України, за умовами якого: "якщо продавець знав, або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору". Так-як продавець (позивач), взявши на себе зобов'язання проводити повірку засобів обліку (трансформатора), знав (мав знати) про те, що спожита відповідачем електроенергія по кількості не відповідає фактичному споживанню.

12) Із представлених в суд документів неможливо встановити хто є власником спірного обладнання. Так, договір купівлі-продажу від 14.08.2008р. підтверджує, що відповідач передав у власність будівлю ЦРП, яка знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль. Із акту приймання-передачі до договору, підписаного представниками сторін, підписи яких скріплені печатками, вбачається, що у власність були передані не тільки будівля, але весь об'єкт електромереж в т.ч. обладнання ЦРП (комірки і трансформатори).

Із Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 587 та № 588 від 11.11.2011р. вбачається, що трансформатор струму є власністю відповідача.

Тобто, передане по акту прийому-передачі у власність позивача обладнання, чомусь оформляється позивачем як власність відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача пред'явлені необґрунтовано і вони не підлягають задоволенню.

Тим паче, що в п.10.10 Правил користування електричною енергією прямо передбачено, що споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну постачальнику електричної енергії, яка викликана некваліфікованими діями персоналу електроорганізації.

13) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по судовому збору слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

1) В позові позивачеві відмовити.

2) Видатки по судовому збору покласти на позивача.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «12» липня 2012 року через місцевий господарський суд.