за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41

про витребування нерухомого майна із чужого володіння,

Представники сторін:

від позивача - Семенов Є.О., довіреність №5 від 01.09.2010р.;

від відповідача - Захарченко І.В., довіреність б/н від 06.06.2012р.; Маковей О.В., довіреність б/н від 06.06.2012 р.;

від третьої особи - участі не брали.

Комунальне підприємство "Елегант" (надалі - КП "Елегант") звернулося до господарського суду з позовом про витребування із чужого незаконного володіння у товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (надалі - ТОВ "Кіровоградінтерсервіс") і зобов'язання повернути позивачу у повне господарське відання 13/200 частин цілого нерухомого комплексу будівель по АДРЕСА_1 м. Кіровограда, що складаються із приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м (літ ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м (літ. Д), 1/1 частини огорожі (літ. NN1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне майно вибуло із повного господарського відання позивача не за його волею, а внаслідок постановлення місцевим судом Ленінського району м. Кіровограда неправосудного рішення від 07.04.2004р., і КП "Елегант" як особа, якій належить нерухоме майно на праві повного господарського відання, на підставі вимог закону має право витребувати його від набувача, який без відповідної правової підстави володіє ним.

рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р., в задоволенні позовних вимог КП "Елегант" відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. у справі №5013/1689/11 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Кіровоградської області.

В ході нового розгляду даної справи позивач 22.06.2012р. подав заяву про зміну (шляхом доповнення) підстав позову, яка, в силу вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки на його думку, відчуження спірного майна здійснено безпосередньо позивачем за погодженням з податковим органом та з дозволу власника майна, а кошти від реалізації цього майна були направлені на погашення податкового боргу КП "Елегант".

Крім того, відповідачем 21.06.2012р. подано заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння тривалістю у три роки згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, яка обгрунтована тим, що позивач звернувся до суду з позовом 16.09.2011р., а спірне майно вибуло з володіння позивача 09.03.2004р. згідно договору купівлі-продажу №24 від 09.03.2004р.

Кіровоградська міська рада у своїх поясненнях, поданих суду 05.07.2012р. просить відмовити позивачу у задоволенні позову в зв'язку з необгрунтованістю та безпідставністю, обгрунтовуючи свою позицію тим, що спірне майно вибуло від позивача за його власною волею та волею власника на підставі договору купівлі-продажу від 09.03.2004р.

У судовому засіданні 05.07.2012р. оголошувалсь перерва до 12 год. 00 хв. 11.07.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

До судового засідання 11.07.2012р. від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Подане Кіровоградською міською радою клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню враховуючи, по-перше, закінчення строку вирішення спору, передбаченого ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, по-друге, те, що явка повноважного представника третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а зазначені в клопотанні причини неприбуття повноважного представника в засідання суду не є поважними.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

09.03.2004р. між ПМВТБП "Агросервіс-Інтекс" асоційованим членом Української універсальної товарної біржі (Брокерська контора №53), комунальним підприємством "Елегант" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна №24 (надалі - договір купівлі-продажу №24 від 09.03.2004р.).

Пунктом 1.1. цього договору визначено, що відповідно до результатів проведеного організатором торгів з продажу майна (протокол №24 від 09.03.2004 р.) майно, що перебувало в податковій заставі КП "Елегант", а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 м.кв. (літ. Е), приміщення гаражу загальною площею 302,1 м.кв (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 м.кв. (літ. Д), було продане продавцем покупцю за ціною 89303,04 грн. згідно з діючим законодавством.

рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004р., (т. 1, а.с. 35) визнано дійсним договір купівлі-продажу 13/200 частин цілого нерухомого комплексу будівель, яке складається з приміщення їдальні загальною площею 597,7 м.кв. (літ. ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 м.кв (літ. Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 м.кв. (літ. Д), 1/2 частин огорожі (літ. NN1) по АДРЕСА_1 в м. Кіровограді, укладений між ОСОБА_4 і комунальним підприємством "Елегант" і зареєстрований 09.03.2004 р. ПМВТБП "Агросервіс-Інтекс" асоційованим членом Української універсальної товарної біржі, Брокерською конторою №53 за №24. Вказаним рішенням визнано за ОСОБА_5 право власності на зазначене майно.

Згідно листа Кіровоградської ОДПІ від 04.11.2011р. №40429/10/24-02 (т.1, а.с.35) кошти від реалізації майна в загальній сумі 89303,04 грн. були направлені на погашення податкового боргу в сумі 57117,75 грн., боргу перед Пенсійним фондом в сумі 17625,64 грн., соцстрах - 164,19 грн., а також на винагороду торгівельної організації -13395,46 грн. та експертну оцінку - 10000,00 грн.

В подальшому ОСОБА_4, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частки комплексу будівель від 27.09.2006р., продав зазначене вище майно відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" (т. 1, а.с. 38-40).

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.09.2011р. № 2245-5 (т.1, а.с.50-54) власником 13/200 нерухомого майна по АДРЕСА_1 є товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс"; 7/100 - товариство з обмеженою відповідальністю "Продінвест", 3/500 - ОСОБА_6; 859/1000 - приватне підприємство "Колега".

За апеляційною скаргою ліквідатора КП "Елегант" арбітражного керуючого Ніколаєнко Яни Андріївни, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16.03.2011р. у справі № 22-ц-516 (т. 1, а.с. 36, 37) рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07.04.2004р. скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до комунального підприємства "Елегант" та ПМВТБП "Агросервіс-Інтекс" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.

За висновком позивача, з огляду на нікчемність договору купівлі-продажу №24 від 09.03.2004р., нерухоме майно, яке було предметом купівлі-продажу за цим договором, вибуло з повного господарського відання КП "Елегант" поза його волею, а тому останній вправі вимагати повернення такого майна, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує, що Кіровоградське державне торговельне підприємство "Елегант" створене згідно з Указом Президента України від 31.02.1992р. "Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування" і є правонаступником Кіровоградського обласного оптово-роздрібного підприємства фірми "Одяг".

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №406 від 11.12.1997р. "Про дозвіл взяття на баланс будівель" (т., 1 а.с. 26) Кіровоградському державному комунальному торговельному підприємству "Елегант", АДРЕСА_1, надано дозвіл взяти на свій баланс будівлі і споруди, в яких воно розташоване.

В подальшому 10.12.1999 р. Кіровоградське державне торговельне підприємство "Елегант" перереєстроване в комунальне підприємство "Елегант", що підтверджується копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи (т. 1, а.с. 18, 24).

Відповідно до п. 1.1. Статуту КП "Елегант" (т.1, а.с.21-23), зареєстрованого Реєстраційною палатою Кіровоградського міськвиконкому 10.12.1999 р., комунальне підприємство "Елегант" засноване на комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда, і в своїй діяльності підпорядковується управлінню торгівлі та громадського харчування міськвиконкому та є правонаступником державного торговельного підприємства "Елегант".

Пунктами 5.1, 5.2 цього Статуту визначено, що майно підприємства складають закріплені за ним фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і належить йому на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо його будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому статуту.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 21.12.2001р. №736, виданого на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому від 12.12.2001р. №1668, цілий комплекс будівель, який розташований в м. Кіровограді по АДРЕСА_1, належить територіальній громаді м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради на праві комунальної власності (т. 1 а.с. 89).

В період створення, перереєстрації КП "Елегант", видачі вищезгаданого Свідоцтва про право власності діяв Закон України "Про власність" (697-12) , яким були врегульовані відносини власності.

Частина 4 статті 2 цього Закону передбачає державну форму власності, яка відповідно до статті 31 Закону включає власність адміністративно-територіальних одиниць, тобто комунальну власність.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про власність" до об'єктів права комунальної власності відноситься, зокрема, майно підприємств.

Господарський суд враховує також положення ч. 1 ст. 37 цього Закону, відповідно до якої майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

З 01.01.2004 р. набрав чинності Господарський кодекс України (436-15) .

В силу вимог частин 1, 3 ст. 78 цього Кодексу комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

Вищезазначені норми чинного законодавства та положення Статуту позивача передбачають, що майно позивача є комунальною власністю, однак закріплюється за ним саме на праві повного господарського відання, що має наслідком відображення цього майна у тому числі і у документах фінансової звітності останнього.

Ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України визначає, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Таким чином, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені і можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волею.

Господарський суд враховує, що ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" придбало у ОСОБА_4 13/200 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу частки комплексу будівель від 27.09.2006 р. Спірне нерухоме майно належало останньому на праві власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3643343 від 21.05.2004 р. (т.1, а.с.32).

рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004р., яким договір купівлі-продажу №24 від 09.03.2004р. визнано дійсним та визнано за ОСОБА_5 право власності на 13/200 частин цілого нерухомого комплексу будівель, скасоване рішенням апеляційного суду Кіровоградської області лише 16.03.2011р.

Тобто, на час укладення договору купівлі-продажу частки комплексу будівель від 27.09.2006 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" та ОСОБА_4 не було підстав вважати, що ОСОБА_4 не мав права відчужувати спірне нерухоме майно.

Досліджуючи питання вибуття спірного майна з володіння КП "Елегант" поза його волею, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до частини 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Керуючись даною нормою закону Кіровоградська міська рада, як власник спірного майна, 25.12.2003 р. прийняла рішення №623 "Про дозвіл на продаж приміщень їдальні та гаражів по АДРЕСА_1 комунального підприємства "Елегант" (т.1, а.с.90). Зазначеним рішенням Кіровоградська міська рада дозволила Державній податковій інспекції у м. Кіровограді провести продаж спірного майна в рахунок погашення податкового боргу комунального підприємства "Елегант" перед державною податковою інспекцією у м. Кіровограді та надала дозвіл керівнику комунального підприємства "Елегант" оформити договір купівлі-продажу їдальні літ. "Е" та гаражів літ. "Г", "Д" по АДРЕСА_1, що є комунальною власністю територіальної громади м. Кіровограда.

Із змісту цього рішення вбачається, що воно прийняте зважаючи на звернення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 09.10.2003р. №21665/24, враховуючи протокол засідання міської комісії з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків та погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат від 02.10.2003р., а також лист комунального підприємства "Елегант" від 21.10.2003р. № 12/10-25.

Отже, договір купівлі-продажу №24 від 09.03.2004р. від імені КП "Елегант" підписаний керівником цього підприємства, який був уповноважений оформити такий договір.

Листом №40429/10/24-02 від 04.11.2011р. Кіровоградська ОДПІ підтвердила факт надходження коштів від реалізації спірного нерухомого майна на погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст. 220 ЦК України).

Оскільки договір купівлі-продажу від 09 березня 2004 року нотаріально не посвідчено, то він є нікчемним відповідно до закону.

Однак, порушення сторонами договору купівлі-продажу від 09 березня 2004 року порядку оформлення цього договору не є беззаперечним доказом того, що майно вибуло з володіння позивача поза його волею.

Таким чином, викладені обставини спростовують факт вибуття спірного майна з повного господарського відання КП "Елегант" поза його волею.

Оскільки у позивача відсутні підстави вимагати повернення спірного майна від добросовісного набувача, в задоволенні позову слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України: від 25.04.2012 р. у справі №5002-5/4571-2011 та від 23.05.2012 р. у справі №5002-18/863.1-2011(5002-4/863-2011).

Судові витрати у справі в силу вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В задоволенні позову відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.