Державне підприємство «Укрсервіс Мінтрансу»(надалі -позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(надалі -відповідач) про стягнення 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов укладеного 27.06.2007 р. між сторонами Договору № 091/2007 про надання послуг по допуску та випуску автомобілів на територію адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, не розрахувався за надані послуги за період серпень-грудень 2009 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5000,00 грн.

До господарського суду Київської області 27.04.2012 р. на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України з господарського суду м. Києва, за встановленою підсудністю, надійшли матеріали справи № 5011-13/3657-2012 за позовом Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу»до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»про стягнення 5000,00 грн.

Ухвалою від 03.05.2012 р. господарський суд Київської області прийняв справу № 5011-13/3657-2012 до свого провадження, присвоїв № 5011-13/3657-2012/19/022-12 та призначив її розгляд на 21.05.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 21.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача надав витребувані судом документи, в тому числі заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнає повністю, посилаючись на те, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»не отримувала від позивача рахунки: УС-0000762 від 30.09.2009 р. на суму 2000.00 грн.; УС-0000770 від 22.10.2009 р. на суму 1000,00 грн. та УС-0001025 від 28.12.2009 р. на суму 2000,00 грн., за якими виникла заборгованість, що є предметом розгляду у даній справі.

Ухвалою від 21.05.2012 р. суд відклав розгляд справи на 11.06.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутнім у судовому засіданні 11.06.2012 р. представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та надано витребувані судом докази.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 11.06.2012 р. до початку розгляду справи надійшло клопотання № 1-217 від 08.06.2012 р. про здійснення правонаступництва сторони у справі, оскільки Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Суд, розглянувши клопотання відповідача та враховуючи приписи п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (v0018600-11) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції» (із змінами та доповненнями), вважає за необхідне внести зміни щодо найменування відповідача, а саме: Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт»замінити на Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт».

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена перерва до 18.06.2012 р.

Під час дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, у зв'язку з витребуванням нових доказів по справі.

Ухваллою від 18.06.2012 р. суд відклав розгляд справи на 02.07.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 02.07.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, та надав витребувані судом докази, а також письмові пояснення по суті спору у вигляді заяви № 34/618-06 від 25.06.2012 р.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена перерва до 09.07.2012 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та зібрані докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

27.06.2007 р. між позивачем (за договором -виконавець) та відповідачем (за договором -замовник) було укладено Договір № 091/2007 про надання послуг, згідно з умовами якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по допуску та випуску 5 автомобілів останнього на територію двору адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість на умовах даного договору.

У п. 3.1. договору сторони узгодили, що договірна ціна на послуги за 1 (одне) машиномісце за цим договором в місяць становить 803,40 грн., в т.ч. ПДВ 133,90 грн.

Згідно п. 3.2. договору, сума договору за надання послуг становить 4017,00 грн. за місяць, в т.ч. ПДВ 20% 669,50 грн.

У відповідності з пунктом 7.2. договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007 р. включно.

Крім того, сторонами було підписано Додаток № 1 до Догоовру № 091/2007 від 27.06.2007 р., в якому наведений перелік марок і номерів автомобілів станом на 18 червня 2007 року, що мали право на допуск на територію двору адмінбудівлі за адресою: м. Київ,

пр. Перемоги, 14.

Відповідно до п.п. 3.7., 3.8. договору, за узгодженням сторін розмір плати може бути змінений, при зміні витрат на надання послуг, в разі державного регулювання цін, змін в оподаткуванні, тарифах, інших фінансових змін, визначених нормативними актами та рішеннями Уряду України. При зміні розмірів оплати сторони складають Додаткову угоду, яка підписується обома сторонами.

01.08.2007 р. сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг по допуску та випуску автомобілів на територію адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, від «27»червня 2007 р. № 091/2007, якою внесли зміни у пункти 1.1., 3.2. договору, зокрема, змінили кількість автомобілів з 5 на 7, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, та відповідно збільшили суму договору за надання послуг до 5623,80 грн.

01.01.2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору про надання послуг по допуску та випуску автомобілів на територію адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, від 27 червня 2007 р. № 091/2007, якою внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, а саме: змінили кількість автомобілів з 7 на 9, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, збільшили суму договору за один місяць надання послуг до 7230,60 грн. та встановили, що договір діє до 31.12.2008 р.

31.12.2008 р. сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору № 091/2007 від 27.06.2007 р. про надання послуг по допуску та випуску автомобілів на територію адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, якою також внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, а саме: змінили кількість автомобілів з 9 на 1, які можуть бути допущені на територію адмінбудівлі, встановили суму договору за один місяць надання послуг в розмірі 803,40 грн. та визначили, що договір діє до 31.12.2009 р.

01.06.2009 р. сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору про надання послуг по допуску та випуску автомобілів на територію адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14, від 27.06.2007 р. № 091/2007, якою внесли зміни у пункти 1.1., 3.2., 7.2. договору, зокрема, заначили, що виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги по допуску та випуску 1 (одного) автомобія на територію двору адмінбудівлі за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 14; встановили суму договору за один місяць надання послуг в розмірі 1000,00 грн. та визначили, що договір діє до 31.12.2009 р.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що визначену в п. 3.1. договору суму оплати замовник перераховує на рахунок виконавця за поточний місяць не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.4 договору, надані послуги оформляються до п'ятого числа поточного місяця підписанням замовником і виконавцем відповідного акту за попередній місяць, при цьому обов'язок складати акти покладається на виконавця, який зобов'язаний надати проект акту замовнику не пізніше останнього числа кожного місяця, а замовник повинне підписати Акт та повернути його виконавцю не пізніше п'ятого числа кожного місяця або у цей же термін обґрунтовано відмовити у його підписанні. У випадку ненадання замовником акту чи відмови у його підписанні у зазначений строк, вважається, що Акт є погодженим сторонами. Послуги вважаються наданими в повному обсязі щомісячно, якщо замовник не обґрунтує протилежне.

Як зазначає позивач та вбачається з наданих суду доказів, відповідач не підписав та оплатив акти здачі-прийняття виконаних послуг № УС-0000762 за серпень-вересень 2009 р., № УС-0000770 за жовтень 2009 р., № УС-0001025 за листопад-грудень 2009 р., всього на загальну суму 5000,00 грн. При цьому, відповідач факт отримання зазначених вище актів здачі-прийняття виконаних послуг заперечує.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбаченою, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 13.10.2009 р. звернувся до відповідача з претензією за № 1047-10 з вимогою сплатити борг у загальній сумі 22478,20 грн. Відповідач надав відповідь на претензію за № 1-202 від 27.11.2009 р., в якій ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»повідомляє, що не може повністю підтвердити заборгованість, оскільки не має актів про надані послуги за грудень 2008р. та липень 2009 р. - листопад 2009 р. і просить ДГІ «Укрсервіс Мінтрансу»повторно їх надати. 27.11.2009 р. позивач надіслав акти про надані послуги за спірний період, після чого ЗАТ «Аеросвіт»здійснило часткове погашення боргу у сумі 12247,60 грн., про що зазначено у листі ДП «Укрсервіс Мінтрансу»№ 630-06 від 25 червня 2010 р., та у сумі 8230,60 грн., про що йдеться у листі ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»№ КД0710/632 від 12.07.2010 р., а також підтверджується виписками з банківського рахунку, наданими до справи позивачем.

Крім того, позивачем надано до справи докази, що акти приймання-передачі послуг за серпень-вересень 2009р. було направлено 01,10.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 01.10.2009 p., реєстр відправлення рекомендованих листів від 01.10.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769854; акт приймання-передачі послуг за жовтень 2009 р. було направлено 12.10.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 12.10.2009 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 12.10.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769641, № 02769846 (рахунок-фактура); акти приймання-передачі послуг за листопад-грудень 2009 р. було направлено 29.12.2009 р., про що свідчать фіскальний чек від 29.12.2009 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 29.11.2009 р. та повідомлення про вручення № 02769854.

Також, 08.12.2011 р. позивач ще раз надіслав на адресу відповідача акти здачі-прийняття виконаних послуг № УС-0000762 за серпень-вересень 2009 р., № УС-0000770 за жовтень 2009 р., № УС-0001025 за листопад-грудень 2009 р., що підтверджується фіскальним чеком від 08.12.2011 р., реєстр відправлення рекомендованих листів від 08.12.2011 р., описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення.

Відповідач факт неотримання послуг за договором або неотримання вищевказаних рекомендованих листів, якими надсилались акти здачі-прийняття виконаних послуг за спірний період, належними доказами не спростував.

Крім того, виходячи з умов договору, зокрема п. 3.3., замовник повинен здійснювати оплату послуг до оформлення актів приймання-передачі послуг. Отже, акти приймання-передачі послуг за умовами договору фактично не є підставою для проведення розрахунків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 5000 грн. Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати наданих послуг за період з серпня по грудень 2009 року в сумі 5000 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, судом позовні вимоги визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(юридична адресе: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора та поштова адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль-7, Аеропорт, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Державного підприємства «Укрсервіс Мінтрансу»(01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 30218246) 5000 (п'ять тисяч) грн. -боргу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.