Позивач, Дочірнє підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК», звернувся до суду із позовною заявою до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за технічне обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем в розмірі 74 209, 58 грн.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем своїх зобов'язань за підрядним договором №16 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010 по 31.01.2012 за ним склалася заборгованість у розмірі 74 209,58 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами викладеними у відзиві (а.с. 94-98), зокрема вказує на те, що згідно з додатковою угодою до підрядного договору №16 від 08.04.2008 щомісячна вартість робот була змінена до 1 504,11 грн. У грудні 2009 року позивачем був переданий для підписання екземпляр додаткової угоди, згідно умов якої вартість робіт по підрядному договору №16 була збільшена в 2 рази, яка відповідачем підписана не була. У зв'язку з чим відповідач вважає протиправним і необґрунтованими вимоги позивача про оплату послуг у розмірі вказаному позивачем в актах виконаних робіт та рахунках, який є відмінним від вказаній в підрядному договорі вартості послуг. Відповідач вважає, що така зміна вартості послуг позивачем у односторонньому порядку або шляхом підписання додаткової угоди, при недотриманні передбаченого законом порядку, зокрема ст. 651, 654 Цивільного кодексу України є незаконним, тому заборгованість за визначений позивачем період, на думку відповідача складає 28 502,16 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року строк розгляду спору був продовжений на п'ятнадцять днів, до 10 липня 2012 року.

У судовому засіданні, що відбулося 02 липня 2012 року у відповідності з ч.2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошена перерва до 06 липня 2012 року о 10:30, після якої розгляд справи продовжений.

Представник позивач у судове не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений під розпис у бланку перерви 02.07.2012, причини нез'явлення суду не відомі.

Враховуючі, що позивач раніше висловив свою правову позицію по справі та на збіг строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

18 грудня 2006 року між Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» (замовник за договором) та Дочірнім підприємством АТ «Укрліфт» «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс» (підрядник за договором) був укладений підрядний договір № 16 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем, згідно умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (а.с.14-16).

Сторонами договору, обумовлені об'єкти технічного обслуговування, ремонту, по вул. Сталінграда, 53, Сталінграда,51 в м. Севастополі.

Пунктом п.2.1. договору визначена щомісячна оплата робіт, узгоджена сторонами на день його укладення, яка складає 1392,78 грн. Об'єм виконаних робіт по обслуговуванню ліфтів щомісячно підтверджується актом прийомки виконаних робіт.

Згідно з п. 2.2. договору щомісячна оплата робіт може бути змінена в сторону збільшення або зменшення у випадках ведення нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість технічного обслуговування в ремонту ліфтів, необхідності обліку інфляційних факторів, внесення змін до об'єму і склад робіт. У випадку збільшення вартості робіт оформлюється додаткова угода.

Так, додатковою угодою від 01.03.2008 до підрядного договору № 16 від 18.12.2006р., сторони внесли зміни в п. 2.1 договору, виклавши його в наступній редакції: щомісячна оплата робіт визначена за згодою сторін і складає - 1504,11 грн. Також даною угодою 08.04.2008 були внесені зміни в додаток №1 до договору (а.с. 17, т.І).

01 грудня 2009 року за вих.№159 позивач направив на адресу відповідача додаткову угоду від 01.10.2009 до підрядного договору №16, якою щомісячна вартість послуг за договором складає 3 217,13 грн. Вказана угода відповідачем підписана не була, однак, на думку позивача, відповідачем здійснені фактичні дії по прийняттю даної додаткової угоди у вигляді підписання акту приймання виконаних робіт №153 по технічному обслуговуванню ліфтів і систем диспетчерського зв'язку за червень 2011 року на суму 3 217,13 грн., а також акту звірки взаєморозрахунків від 30.11.2010 та від 12.05.2011.

Відповідно до п. 6.2. договору на підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 10-го числа наступного місяця.

У зв'язку з порушенням відповідача зобов'язання за підрядним договором в частині оплати за виконані роботи, позивачем за період з 01.01.2010 по 31.01.2012 нарахована відповідачеві заборгованість у розмірі 74 209,58 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за технічне обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем в розмірі 74 209, 58 грн.

Суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 28 502,16 грн. з огляду на наступне:

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).

Сторони перебувають у тривалих правовідносинах, в межах яких позивач надає відповідачу послуги щодо технічного обслуговування ліфтів.

Як на підставу стягнення з відповідача за період з 01.01.2010 по 31.01.2012 суми у розмірі 74 209,58 грн. позивач посилається на додаткову угоду до підрядного договору №16 від 18.12.2006, яка була спрямована на адресу відповідача 01.12.2009, згідно якої п.2.1. викладений в наступній редакції: щомісячна оплата робіт по технічному обслуговуванню ліфтів і диспетчерських систем встановлена за згодою сторін і з 01 жовтня 2009 року складає 0,385х8356,19=3217,13 грн.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.51, т. І) додаткова угода датована жовтнем 2011 року, тоді як позивачем вказана додаткова угода була спрямована на адресу відповідача 01 грудня 2009 року. Крім того вказана угода з боку відповідача взагалі не підписана, а тому є неукладеною. Посилання позивача на те, що відповідачем здійснені фактичні дії по прийняттю даної додаткової угоди у вигляді підписання акту приймання виконаних робіт №153 по технічному обслуговуванню ліфтів і систем диспетчерського зв'язку за червень 2011 року на суму 3 217,13 грн., а також акту звірки взаєморозрахунків від 30.11.2010 та від 12.05.2011 є неспроможними, оскільки умовами договору, а саме п. 2.2. підрядного договору передбачено, що щомісячна оплата робіт може бути змінена в сторону збільшення або зменшення у випадках ведення нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість технічного обслуговування в ремонту ліфтів, необхідності обліку інфляційних факторів, внесення змін до об'єму і склад робіт. У випадку збільшення вартості робіт оформлюється додаткова угода.

Так, додатковою угодою від 01.03.2008 до підрядного договору № 16 від 18.12.2006р., сторони внесли зміни в п. 2.1 договору, а саме щомісячна оплата робіт визначена за згодою сторін і складає - 1504,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, суд бере до уваги щомісячну оплату робіт саме у розмірі 1 504,11 грн.

Позивач свої зобов'язання за підрядним договором № 16 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем виконав у повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за період з січня 2010 року до січня 2012 року, проте відповідач, у порушення умов підрядного договору оплатив отримані послуги тільки частково, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010 по 31.01.2012 за ним склалася заборгованість у розмірі 28 502,16 грн. Вказана заборгованість не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості за надані послуги.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню у розмірі 28 502,16 грн.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено 11 липня 2012 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сервісна компанія «Комфорт» на користь Дочірнього підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Севастопольліфтсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфткомфорт-ЛК» суму заборгованості за технічне обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем в розмірі 28 502, 16 грн., а також судовий збір у ромірі 618,17 грн.