ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" липня 2012 р.Справа № 5017/1190/2012
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs25950195) )
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС"
про стягнення 47905,40грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Ковальський В.Є., за довіреністю від 01.02.12р.,
Від відповідача: Леснічевський Р.Г., довіреність від 27.11.11р.;
В судовому засіданні 05.06.12р. по справі було оголошено перерву до 21.06.12р.о 11:00хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" про стягнення заборгованості у розмірі 48301,61грн., а саме: заборгованості по орендній платі за період з 01.09.10р. по 22.08.11р. включно у розмірі 23419,35грн., інфляційних збитків у розмірі 187,94грн., 3%річних у розмірі 694,32грн., та неустойки у розмірі 24000грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.12р. порушено провадження у справі №5017/1190/2012.
07.05.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№13753/2012 від 07.05.12р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі в м. Ізмаїлі.
Приймаючи до уваги, що з 08 травня 2012р. суддя Никифорчук М.І. перебуває на лікарняному, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 08.05.12р. передано справу №5017/1190/2012 на розгляд судді господарського суду Одеської області Гут С.Ф.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.05.12р. прийнято справу №5017/1190/2012 до провадження судді Гут С.Ф., та відкладено розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України.
11.05.12р. позивач подав клопотання(вх.№14290/2012 від 11.05.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.11.11р. та довідку АБ №269003 з ЄДРПОУ.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.
21.06.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№19269/2012 від 21.06.12р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.
Крім того відповідач згідно клопотання(вх.№19269/2012 від 21.06.12р.) просить суд залучити до матеріалів справи документи, згідно додатку.
Судом залучено до матеріалів справи надані документи.
Поряд з цим, відповідач згідно клопотання(вх.№19269/2012 від 21.06.12р.) просить суд продовжити строк розгляду справи №5017/1190/2012, в порядку ст. 69 ГПК України.
Судом клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи №5017/1190/2012 розглянуто та не задоволено, оскільки суд не вбачає підстав для продовження строку розгляду справи, тому що згідно ст. 69 ГПК України суд у виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду спору може продовжити строк розгляду спору.
Відповідач вважає позов необґрунтованим та неправомірним, проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, з підстав викладених у відзиві на позов, який надано у додатках до клопотання(вх.№19269/2012 від 21.06.12р.). В обґрунтування відзиву зазначає про те, що за змістом рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203 місцевим господарським судом було встановлено, що "з аналізу п. 1.1. договору оренди від 05 січня 2009 року у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" була передана під'їзна колія з розвантажувальним майданом". При цьому, "на думку суду, по-перше, в користування було передано не дві різні за своїми властивостями речі - під'їзна колія та розвантажувальний майдан площею 1320кв.м, а одна річ, оскільки, метою укладення договору було саме подача вантажів залізничним транспортом та їх вивантаження, тому передача в оренду залізничної колії без розвантажувального майдану унеможливило б використання за цільовим призначенням самої колії"''. "По-друге, з урахуванням змісту п. 1.1. договору оренди від 05 січня 2009 року майно передавалося в часткову оренду, тільки для подачі вантажів залізничним транспортом та їх вивантаження, тому вибуття з володіння та користування АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" під'їзної колії з розвантажувальним майданом площею 1320кв.м за весь період дії договору оренди умовами оспорюваного договору не передбачалось'". Крім того, як вбачається з довідки Ізмаїльської філії ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 12.07.2011р. за вих. №344 та від 02.04.2012р. за вих. №222 в останнє під'їзна колія використовувалась ТОВ "АЛВАС" 07.04.2010р., тобто до прийняття рішення про розірвання договору оренди б/н від 05.01.2009р., а з 17.11.2010р. під'їзна колія АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" взагалі була закрита у зв'язку з непридатністю для використання за цільовим призначенням. На виконання умов п.п.6.1.,6.2. договору оренди б/н від 05.01.2009р., рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203 та виданого на його виконання наказу від 29.08.2011р., ТОВ "АЛВАС", згідно акту приймання-передачі об'єкту по договору оренди від 05.01.2009р. складеного 06.04.2012р., акту державного виконавця від 06.04.2012р., було вжито заходів щодо повернення об'єкту оренду. Постановою відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р. виконавчий документ про зобов'язання ТОВ "АЛВАС" повернути об'єкт оренди, було повернуто стягувачеві у зв'язку із перешкоджанням останнім проведенню виконавчих дій. Так, за змістом постанови відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р. директор АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" - гр. Гергі С.П. відмовився прийняти об'єкт оренди та підписати поданий акт прийому-здачі майна у зв'язку з тим, що земельна ділянка зайнята майном ТОВ "АЛВАС" та тимчасовою спорудою. Але, при цьому АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" не було враховано, що під час розгляду справи №5-3/100-10-4203 господарськими судами першої та другої інстанцій було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 28.09.2009р. виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 24.09.2009р. ТОВ "АЛВАС" набуто право власності на 1/20 нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5. Як наслідок, в силу вимог ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Таким чином, в результаті набуття права власності на 1/20 нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова. 5, ТОВ "АЛВАС" набуто право користування частиною земельної ділянки, на якій розташоване вказане майно.
05.07.12р. позивач подав у судовому засіданні заяву про зменшення розміру позовних вимог(вх.№20766/2012 від 05.07.12р.), згідно якої зазначає про те, що в позовній заяві було помилково зазначено дату набрання законної сили рішення господарського суду Одеської області від 13.07.11р. у справі №5-3/100-10-4203 -22.08.11р. замість 16.08.11р., виникла необхідність у зменшенні розміру позовних вимог, тому з урахуванням вказаної обставини просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47905,40грн., а саме: заборгованість по орендній платі за період з вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн., інфляційні збитки у розмірі 184,83грн., 3%річних у розмірі 688,31грн. та неустойку у розмірі 24000грн.
05.07.12р. позивач подав у судовому засіданні заперечення на відзив на позов(вх.№20767/2012 від 05.07.12р.), згідно яких доводи які викладені у відзиві вважає безпідставними та необґрунтованими, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначає про те, що доказів сплати орендної плати за період з 01 вересня 2010р. по дату розірвання договору(16.08.11р.), інфляційних збитків, 3%річних та неустойки відповідачем не надано, а також не надано доказів повернення позивачу об'єкта оренди за період з 17.08.11р. по 17.02.12р. Крім того зазначає про те, що фактичне використання чи невикористання під'їзної колії відповідачем не впливає на його обов'язок сплатити заборгованість та виконати судове рішення про її повернення позивачу. Також зазначає, що відповідачем не надано доказів існування меж конкретної земельної ділянки, на яку ним набуто право користування у зв'язку з набуттям права власності на 1/20 нежитлових приміщень на земельній ділянці, що знаходиться в постійному користуванні позивача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
05.01.2009р. між Акціонерним товариством закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (Орендар) було укладено договір оренди, згідно умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в часткову оренду, для подачі вантажів залізничним транспортом та їх вивантаження, під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320кв.м, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5.
Згідно п.п.2.1.,3.1.,3.3. договору сторонами узгоджено, що термін оренди об'єкту встановлюється в два календарні роки та 364 календарні дні з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі; орендна плата за цим договором складає 2000грн.; орендна плата за минулий місяць сплачується щомісячно з 1 по 5 числа наступного місяця, шляхом сплати на розрахунковий рахунок Орендодавця.
05.01.2009р. на виконання умов договору сторонами було підписано акт приймання-передачі, на підставі якого фактично передано під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320кв.м, за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5 у користування ТОВ "АЛВАС".
Відповідно до п.5.1.2. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунок.
У відповідності до п.п.6.1.,6.2., 6.3 розділу 6 договору, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін; при передачі об'єкта складається акт здачі -приймання, який підписується членами двосторонньої комісії; об'єкт вважається фактично поверненим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.
Відповідач періодично здійснював сплату орендної плати і в добровільному порядку на виконання умов договору сплатив орендну плату на загальну суму 24000грн. за період з січня по грудень 2009р. включно, після чого, порушуючи умови договору, сплачувати орендну плату припинив, та повернення об'єкта оренди по акту прийому-передачі не здійснив, між тим відповідач продовжував користуватися орендованим майном, не сплачуючи орендну плату.
Внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" взятого на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, Акціонерне товариство закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання вищевказаного договору, стягнення заборгованості та зобов'язання ТОВ "АЛВАС" повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди по акту здачі-приймання в порядку, передбаченому розділом 6 договору оренди від 05.01.2009р.
рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203, розірвано договір оренди від 05.01.2009р., укладений між Акціонерним товариством закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" на користь Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" заборгованість по орендній платі у сумі 16000грн. та 3% річних у сумі 142,19грн., витрати на сплату держмита у розмірі 246,42грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" повернути Акціонерному товариству закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди -під'їзну колію з розвантажувальним майданом площею 1320кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісна,5, по акту здачі-приймання в порядку, передбаченому розділом 6 договору оренди від 05.01.2009р.; в задоволенні решти первісних позовних вимог Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" -відмовлено; в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" -відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.11р. рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. у справі №5-3/100-10-4203 залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
На виконання вищевказаного рішення 29.08.2011р. господарським судом Одеської області було видано накази про примусове його виконання.
В частині стягнення грошових коштів рішення господарського суду було виконане 11.11.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №1717 від 11.11.11р. на суму 16624,61грн. та постановою про закінчення виконавчого провадження №ВП №28929287 від 21.11.11р., згідно якої встановлено, що грошова сума сплачена боржником самостійно у повному обсязі, проте об'єкт оренди повернуто не було, орендну плату за період з 01 вересня 2010р. по дату розірвання договору - не сплачено.
Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД", звернувся до суду з позовною заявою та уточненням до неї до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" про стягнення заборгованості у розмірі 47905,40грн., а саме: заборгованості по орендній платі за період з 01 вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн., інфляційних збитків за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 184,83грн., 3%річних за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 688,31грн. та неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди за шість місяців починаючи з 17.08.11р. по 17.02.12р. у розмірі 24000грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Ч.ч.1,4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (436-15) .
Так судом встановлено, що дійсно 05.01.2009р. між Акціонерним товариством закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" (Орендар) було укладено договір оренди, однак рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203, яке набрало законної сили 16.08.11р. (постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.11р. по справі №5-3/100-10-4203), договір оренди від 05.01.2009р. розірвано, тому у позивача відсутні правові підстави для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" орендної плати за період з 01 вересня 2010р. по 16.08.11р. включно за договором оренди від 05.01.2009р., який є розірваний рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203, яке набрало законної сили 16.08.11р.
З огляду на вищевикладене, позовна вимога Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" заборгованості з орендної плати за договором оренди від 05.01.2009р. за період з вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн. не обґрунтована, тому задоволенню не підлягає.
Крім того позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" інфляційних збитків за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 184,83грн., 3%річних за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 688,31грн.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи законодавства, а також не встановленні існування за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" заборгованості з орендної плати за договором оренди від 05.01.2009р. за період з вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн., тому суд дійшов висновку що позовні вимоги АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" інфляційних збитків за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 184,83грн., 3%річних за період з 06.10.10р. по 12.03.12р. у розмірі 688,31грн. не обґрунтовані, тому також задоволенню не підлягають.
Крім того позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди за шість місяців починаючи з 17.08.11р. по 17.02.12р. у розмірі 24000грн.
Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст. 216, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. неустойка (ч.1 ст. 230 ГК України).
Судом з'ясовано, що згідно з наявною в матеріалах справи довідки Ізмаїльської філії ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 12.07.2011р. за вих. №344 в останнє під'їзна колія використовувалась ТОВ "АЛВАС" 07.04.2010р.
Як вбачається з довідки Ізмаїльської філії ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 02.04.2012р. за вих. №222 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" у 2011-2012р.р. не укладав договір на перевезення вантажів залізничним транспортом з Ізмаїльською філією ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"; заявок на подачу та збирання вагонів на залізничній гілці АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" у 2011-2012р.р. не надавав; залізничний шлях АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" через кушові неприродності шпал для подачі збирання зачинений з 17.11.2010р.
Факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" на виконання умов п.п.6.1.,6.2. договору оренди від 05.01.2009р., рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. по справі №5-3/100-10-4203 та виданого на його виконання наказу від 29.08.2011р., намагалось повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди, а саме під'їзну колію, що розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5, за актом приймання-передачі, підтверджується актом прийому-передачі об'єкту до договору оренди від 05.01.09р. складеного 06.04.2012р., та акту державного виконавця від 06.04.2012р., згідно якого встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" було вжито заходів щодо повернення об'єкту оренду, однак директор АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" - гр. Гергі С.П. відмовився прийняти об'єкт оренди та підписати поданий акт прийому-здачі майна у зв'язку з тим, що земельна ділянка зайнята майном ТОВ "АЛВАС".
Постановою про повернення виконавчого документу відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р. виконавчий документ про зобов'язання ТОВ "АЛВАС" повернути об'єкт оренди, було повернуто стягувачеві у зв'язку із перешкоджанням останнім проведенню виконавчих дій. Так, за змістом постанови відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р. директор АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" - гр. Гергі С.П. відмовився прийняти об'єкт оренди та підписати поданий акт прийому-здачі майна у зв'язку з тим, що земельна ділянка зайнята майном ТОВ "АЛВАС" та тимчасовою спорудою.
Виходячи з матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку що в останнє під'їзна колія використовувалась ТОВ "АЛВАС" 07.04.2010р., тобто до прийняття рішення про розірвання договору оренди від 05.01.2009р., а з 17.11.2010р. під'їзна колія АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" взагалі була закрита у зв'язку з непридатністю для використання за цільовим призначенням, крім того Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" намагалось повернути АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" об'єкт оренди за актом приймання-передачі, однак директор АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" - гр. Гергі С.П. відмовився прийняти об'єкт оренди та підписати поданий акт прийому-здачі майна у зв'язку з тим, що земельна ділянка зайнята майном ТОВ "АЛВАС", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: актом прийому-передачі об'єкту до договору оренди від 05.01.09р. складеного 06.04.2012р., актом державного виконавця від 06.04.2012р., та постановою про повернення виконавчого документу відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р., тому з боку ТОВ "АЛВАС" було вжито заходів щодо повернення об'єкту оренди та підписання акту прийому-здачі майна, однак директор АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" - гр. Гергі С.П. відмовився прийняти об'єкт оренди та підписати поданий акт прийому-здачі майна, що спростовує твердження позивача про те, що відповідачем не надано доказів повернення позивачу об'єкта оренди, адже в постанові відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області ВП №31919547 від 09.04.2012р. зазначено, що саме стягувач - АТЗТ "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" перешкоджав проведенню виконавчих дій щодо повернення об'єкту оренди та підписання акту прийому-здачі майна.
Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди за шість місяців починаючи з 17.08.11р. по 17.02.12р. у розмірі 24000грн. слід відмовити.
З огляду на вищевикладене судом встановлено що позивачем належними та допустимими доказами не обґрунтовані позовні вимоги, у зв'язку з чим уточнені позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" заборгованості по орендній платі за період з вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн., інфляційних збитків у розмірі 184,83грн., 3%річних у розмірі 688,31грн. та неустойки у розмірі 24000грн., не обґрунтовані та не підлягають судом задоволенню.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Під час розгляду справи №5-3/100-10-4203 господарськими судами першої та другої інстанцій було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 28.09.2009р. виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 24.09.2009р. ТОВ "АЛВАС" набуто право власності на 1/20 нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова, 5. Як наслідок, в силу вимог ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Таким чином, в результаті набуття права власності на 1/20 нежитлових приміщень за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Лісова. 5, ТОВ "АЛВАС" набуто право користування частиною земельної ділянки, на якій розташоване вказане майно.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "ІЗМАЇЛАГРОШЛЯХБУД" про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВАС" заборгованості у розмірі 47905,40грн., а саме: заборгованості по орендній платі за період з вересня 2010р. по 16.08.11р. включно у розмірі 23032,26грн., інфляційних збитків у розмірі 184,83грн., 3%річних у розмірі 688,31грн. та неустойки у розмірі 24000грн., не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено 09.07.2012р.
Суддя
Гут С.Ф.