ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2012 року м. Черкаси Справа № 17/5026/848/2012
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs25931303) )
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - ОСОБА_1 - по довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/5026/848/2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром-В»
до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в
особі Черкаської обласної філії акціонерного-комерційного банку
«Укрсоцбанк»
про визнання третейської угоди недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропром-В» звернулось в суд з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Черкаської обласної філії акціонерного-комерційного банку «Укрсоцбанк» про визнання недійсною третейської угоди у вигляді третейського застереження у договорі про надання невідновлювальної кредитної лінії № 915/09.2-123 від 14.07.2008 року.
В судові засідання 19.06.2012 року та 04.07.2012 року представник позивача не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в ній матеріалами.
В судове засідання 04.07.2012 року представник відповідача не з'явився, надіслав відзив на позов, в якому просить у позові відмовити, та заяву про застосування позовної давності, що не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутності за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у позові повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №915/09.2-123 від 14.07.2008 року, за умовами якого позивач (кредитор) зобов'язується надати відповідачу (позичальнику) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - «Кредит», на умовах визначених цим договором та додатковими угодами.
Позивач просить визнати недійсним пункт 6.2. вказаного кредитного договору у вигляді третейського застереження наступного змісту: «у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків».
Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що спірне третейське застереження не відповідає закону, оскільки в момент його підписання між позивачем і відповідачем спору не існувало, третейське застереження підписувалося з метою врегулювати порядок вирішення спірних питань, які виникатимуть за кредитним договором в майбутньому, що суперечить Закону України "Про третейські суди" (1701-15) ; в угоді не міститься умов про конкретний предмет спору, який вже виник між позивачем та відповідачем до її підписання; третейська угода не відповідає вимогам ст.ст. 2, 5, 12 Закону України «Про третейські суди» та звужує право позивача на судовий розгляд тільки в третейському суді, що суперечить вимогам статті 55 Конституції України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач доводить, що спірний договір не відповідає частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, і порушення цієї норми є підставою для визнання договору недійсним згідно статті 215 Цивільного кодексу України.
В силу статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 5 Закону юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
Вимоги щодо видів та форми третейської угоди встановлені статтею 12 Закону, згідно з положеннями частини 7 якої у разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
Вимогами чинного законодавства України передбачено укладення третейської угоди у вигляді третейського застереження в договорі, контракті.
Третейське застереження за своєю правовою природою є правочином з відкладальною обставиною (частина 1 статті 212 Цивільного кодексу України), оскільки обумовлює настання прав та обов'язків обставиною (наявність спору), щодо якої невідомо, настане вона чи ні. Включення відповідних умов у господарський договір не суперечить вимогам законодавства.
За таких обставин, суд відмовляє у позові повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Повне рішення складено 04.07.2012 року.
Суддя
С.С.Боровик