В судовому засіданні 03.07.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що 23.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність № 29/01/04 (далі -Договір № 29/01/04), відповідно до умов якого сторони за даним договором зобов'язались шляхом об'єднання майна та коштів спільно діяти в сфері автосервісних та автомиючих послуг, зокрема позивачем було укладено відповідні підрядні договори, сплачено кошти та прийнято роботи за ними, а також за власні кошти оформлено на відповідача, який був орендарем земельної ділянки, на якій проводилось будівництво, дозвільні документи на будівництво. Таким чином, після завершення підрядних робіт по будівницту автомиючого комплексу на території площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 у місті Києві, замовником яких був позивач на підставі відповідних підрядних договорів, позивач набув право власності на нежиле приміщення - автомиючий комплекс по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальною площею 182,74 кв.м. Але оскільки відповідач не визнає та заперечує право власності на нежиле приміщення - автомиючий комплекс по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальною площею 165,00 кв.м., відтак, позивач звернувся до суду для захисту права власності в судовому порядку відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголошував на тому, що по суті викладених позивачем у позові обставин -він не заперечує, але зазначав про те, що належним відповідачем по справі має бути Київська міська рада, як особа, яка представляє інтереси територіальної громади міста Києва, на землях якої розташоване нежиле приміщення - автомиючий комплекс по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальною площею 165,00 кв.м., і відповідно, просив замінити відповідача у справі на належного -Київську міську раду. Крім того, представник відповідача зазначав, що договір оренди земельної ділянки по вул.. Братиславській, 54 у м. Києві, розміром 0,5472 га для обслуговування та експлуатації гаражного кооперативу. кадастровий номер -8 000 000 000:62:022:0016, укладений 21.06.2004, - припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а отже, належним відповідачем у справі має бути Київська міська рада.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2012 заперечував щодо необхідності заміни відповідача -ТОВ «Автоматичні миючі системи»на Київську міську раду.

Стаття 24 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. N 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" (v_344600-05) зазначається, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає, оскільки спір між сторонами в справі № стосується правовідносин сторін, які виникли внаслідок Договору № 29/01/04 та створення нерухомого майна - автомиючого комплексу на території площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 у місті Києві, а тому підстави для заміни відповідача у справі належним - у суду відсутні.

Також, суд враховує і те, що для заміни відповідача належним відповідачем необхідна згода позивача, що передбачено статтею 24 Господарського процесуального кодексу України, а представник позивача в судовому засіданні 03.07.2012 заперечував щодо необхідності заміни відповідача -ТОВ «Автоматичні миючі системи»на Київську міську раду.

Також, представник відповідача наголошував на тому, що Договір № 29/01/04 було розірвано відповідачем в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням позивачем умов вказаного договору щодо сплати платежів, передбачених п. 6.3 Договору № 29/01/04, шляхом направлення позивачу листа № 24 від 01.09.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 03.07.2012 проти вказаного твердження заперечував, надавши копії платіжних доручень та квитанцій про сплату вказаних платежів за період з січня 2010 року по березень 2012 року та повідомивши суд про те, що жодних листів про розірвання договору позивачем не отримувалось і вважає Договір № 29/01/04 діючим.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

21.06.2004 між Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі п. 14 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 передав, а орендар прийняв в оренду строком 5 років земельну ділянку за адресою: вул. Братиславській, 54 у м. Києві, розміром 0,5472 га для обслуговування та експлуатації гаражного кооперативу. кадастровий номер -8 000 000 000:62:022:0016.

15.08.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), позивачем, як інвестором, та відповідачем, як забудовником, укладено договір на сплату інвестором (позивачем) пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку з будівництвом мийки автомобілів на території кооперативу на вул.. Братиславській, 54 у м.Києві загальною площею 182,74 кв.м., розмір пайового внеску визначено в сумі 115,81 тис. грн., які були перераховані позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 28.03.2007 року на суму 115 810,00 грн.

23.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність № 29/01/04 (далі -Договір № 29/01/04), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками юридичних осіб, відповідно до умов якого сторони за даним договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна та коштів спільно діяти в сфері автосервісних та автомиючих послуг (п. 1.1).

Згідно пункту 3.1 розділу 3 Договору № 29/01/04, позивач зобов'язався:

- після підписання договору невідкладно приступити до здійснення комерційного проекту, інвестувати грошові кошти на будівництво авто миючого комплексу за адресою: 02139 м. Київ, вул.. Братиславська, 54;

- забезпечити фінансування будівництва та робочої документації всіх етапів будівельних робіт, придбання технологічного та інженерного обладнання;

- виконувати технічний нагляд за будівництвом авто миючого комплексу;

- виступати Замовником при будівництві авто миючого комплексу;

- у випадку необхідності подавати заяви та запити, вносити пропозиції відповідним органам виконавчої влади, та органам місцевого самоврядування, отримувати довідки та документи, та виконувати всі необхідні дії, що виникатимуть під час реалізацій умов та цілей даного Договору;

- закупити необхідне обладнання для рішення питання по електропостачанню та водопроводу, договора на підключення;

- після введення в експлуатацію авто миючого комплексу сплачувати експлуатаційні витрати.

Згідно з розділом 4 Договору № 29/01/04, відповідач зобов'язався:

- надати територію для будівництва автомиючого комплексу згідно проектно- технічної документації;

- після одержання дозвільної документації на будівництво автомиючого комплексу, виділити позивачу територію площею 360 кв.м за адресою: Братиславська 54 для будівництва та експлуатації автомиючого комплексу.

Пунктом 5.2 Договору № 29/01/04 сторони погодили, що функції замовника виконує ТОВ «Автоматичні миючі системи», керівництво сумісною діяльністю та ведення спільних справ за даним договором доручається ТОВ «Автоматичні миючі системи»(позивачу) (п. 5.3), позивач є повноважним представником відповідача, керує всією сумісною діяльністю та чинить усі необхідні юридичні дії та акти для досягнення поставлених цілей, передбачених договором (п. 5.4).

Згідно пункту 6.1 Договору № 29/01/04 внеском позивача є фінансування всього проекту: отримання технічних умов, виконання проектно-вишукувальних робіт, проектно-планувальних робіт та проектно-кошторисної документації, виконання проекту будівництва, будівництво, закупівля, монтаж та наладка технологічного та інженерного обладнання для автомиючого комплексу, проектування та фінансування електропостачання; частка позивача складає 99%.

Згідно п. 6.2, 6.3 Договору № 29/01/04 внеском відповідача є надання території площею 360 кв.м за адресою: Братиславська 54 для будівництва та експлуатації автомиючого комплексу, яка є часткою внеска відповідача; частка відповідача складає 1%. Частка відповідача складає 1% від прибутку, але не менш 1000,00 грн. на місяць, яка сплачується позивачем не пізніше 25 числа поточного місяця після вводу об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до п. 6.4 Договору № 29/01/04 встановлено, що відповідач має право в односторонньому порядку розірвати діючий договір тільки в разі прострочки платежів позивачем більше ніж на 6 місяців.

Сторонами у п. 7.1 Договору № 29/01/04 погоджено, що грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами внаслідок сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність, а у пункті 8.2 погоджено, що прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності, розподіляється між сторонами пропорційно часткам,визначеним у п. 6 Договору.

Строк дії Договору № 29/01/04 визначено сторонами у п. 10.1, а саме: до 31.12.2014.

Згідно п.11.2 Договору № 29/01/04, у випадку припинення даного договору в односторонньому порядку ініціююча сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше ніж за 3 місяці до розірвання договору, та виплатити іншій стороні матеріальні витрати та штрафні санкції за втрачену вигоду, а згідно п. 13.2 -умови договору не можуть бути змінені односторонньо до визначеного строку при зміні керівних органів однієї з сторін або іншим суб'єктивним причинам.

Відповідачем за рахунок орендованих ним земель по договору оренди земельної ділянки від 21.06.2004, було надано позивачу територію площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 у м.Києві для будівництва автомиючого комплексу, на якій за рахунок позивача та його силами було збудовано нежитловий будинок, що підтверджується договорами з підрядними організаціями, згідно яких Позивач виступив замовником робіт, актами виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем, як замовником робіт, платіжними дорученнями про оплату позивачем виконаних підрядними організаціями робіт, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи наявні лист -погодження проектної документації на будівництво авто миючого комплексу від 10.10.2006 № 07-8439, позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту будівництва автомийки автомобілів на території кооперативу на вул.. Братиславській, 54 у Деснянському районі міста Києва, дозвіл на виконання будівельних робіт № 2261-Дс/Ш від 13.11.2006, ордер Київської міської державної адміністрації на порушення благоустрою, лист -дозвіл на проектні роботи № 002-937 від 24.11.2004, лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 03.10.2007 № 20-628 про продовження терміну дії та внесення змін до Архітектурно - планувального завдання.

Позивачем до матеріалі справи надано квитанції до прибуткових касових ордерів, а також банківські квитанції про сплату позивачем на користь відповідача платежів, обумовлених п. 6.3 Договору № 29/01/04 за період з січня 2010 року по березень 2012 року.

Відповідно до технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та доданого до нього журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку, загальна площа збудованого будинку по вул. Братиславська, 54 у м.Києві складає 165,0 кв.м.

Також, відповідачем до матеріалів справи додано:

- лист від 25.08.2012 № 16, адресований позивачу, в якому відповідач наголошував на тому, що він змушений з 01.12.2010 розірвати Договір № 29/01/04 на підставі п. 6.4 внаслідок передані позивачем без відома відповідача в оренду автомиючого комплексу іншій особі, несплати коштів від прибутку, незабезпечення відповідача бухгалтерськими звітами, тощо.

- лист № 24 від 07.09.2011, адресований позивачу, в якому відповідач наголошував на тому, що він розриває Договір № 29/01/04 з 07.09.2011 у зв'язку з п. 6.4 Договору № 29/01/04 в односторонньому порядку, посилаючись на самовільне використання позивачем майна відповідача, ненадання позивачем відомостей про дохідну частину договору, переданням авто мийки в оренду іншим особам, прокладенням по території кооперативу кабеля електропостачання, у зв'язку з чим просив демонтувати приміщення та обладнання авто мийки та звільнити займану територію, на якій воно розташоване.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а інша сторона у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду, а у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 3 статті 214 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що 23.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 29/01/04, відповідно до умов якого сторони за даним договором зобов'язались шляхом об'єднання майна та коштів спільно діяти в сфері автосервісних та автомиючих послуг. Зокрема, внеском відповідача по Договору № 29/01/04 є виділ позивачу для будівництва та експлуатації автомиючого комплексу території площею 360 кв.м на земельній ділянці за адресою: Братиславська 54, яка знаходилась у відповідача в оренді на підставі договору оренди від 21.06.2004, укладеного з Київською міською радою на 5 років.

Як встановлено судом, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем на виконання обов'язку визначеного п. 6.1 Договору № 29/01/04 щодо фінансування всього проекту було укладено відповідні підрядні договори, сплачено кошти та прийнято роботи за ними, а також за власні кошти оформлено на відповідача, який був орендарем земельної ділянки, на якій проводилось будівництво, дозвільні документи на будівництво, що підтверджується договорами з підрядними організаціями, згідно яких позивач виступив замовником робіт, актами виконаних підрядних робіт, підписаних позивачем, як замовником робіт, платіжними дорученнями про оплату позивачем виконаних підрядними організаціями робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, а також листом -погодженням проектної документації на будівництво від 10.10.2006 № 07-8439, позитивним висновком комплексної державної експертизи проекту будівництва автомийки автомобілів на території кооперативу на вул.. Братиславській, 54 у Деснянському районі міста Києва, дозволом на виконання будівельних робіт № 2261-Дс/Ш від 13.11.2006, ордером Київської міської державної адміністрації на порушення благоустрою, листом - дозволом на проектні роботи № 002-937 від 24.11.2004, листом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 03.10.2007 № 20-628 про продовження терміну дії та внесення змін до Архітектурно -планувального завдання.

Таким чином, внаслідок вчинення сторонами дій по виконанню Договору № 29/01/04, після завершення підрядних робіт по будівницту автомиючого комплексу на території відповідача площею 360 кв.м за адресою: Братиславська, 54 у місті Києві, яка знаходилась у нього в оренді строком на 5 років по Договору від 21.06.2004, замовником яких був позивач на підставі відповідних підрядних договорів, за результатами спільної діяльності сторін було створено нежиле приміщення автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м., що підтверджується технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, складеного Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, та доданого до нього журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку.

Враховуючи те, що згідно п. 7.1 Договору № 29/01/04 сторонами було погоджено, що грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене або придбане сторонами внаслідок сумісної діяльності, складає їх спільну часткову власність, а у пункті 8.2 погоджено, що прибуток, отриманий в результаті спільної діяльності, розподіляється між сторонами пропорційно часткам, визначеним у п. 6 Договору № 29/01/04, згідно якого визначено, що частка позивача від спільної діяльності складає 99%, а відповідача -1%, відтак, суд дійшов висновку, що позивач внаслідок створення згідно умов Договору № 29/01/04 нерухомого майна, набув право власності на 99% нежилого приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м.

Також, суд враховує і те, що відповідач листом № 24 від 27.09.2011, який адресований позивачу, наголошував на тому, що він розриває Договір № 29/01/04 з 07.09.2011 у зв'язку з п. 6.4 Договору № 29/01/04 в односторонньому порядку, посилаючись на:

- несплату платежів, обумовлених п. 6.3 Договору № 29/01/04;

- самовільне використання позивачем майна відповідача;

- ненадання позивачем відомостей про дохідну частину договору;

- переданням автомийки в оренду іншим особам;

- прокладенням по території кооперативу кабеля електропостачання, у зв'язку з чим просив демонтувати приміщення та обладнання авто мийки та звільнити займану територію, на якій воно розташоване, відтак відповідач своїми діями заперечував право власності позивача на спірне приміщення.

Щодо посилання представника відповідача в судовому засіданні по справі на те, що Договір № 29/01/04 є розірваним в односторонньому порядку, що є підставою для відмови у позові -воно судом відхиляється, адже наявність підстав розірвання договору, на яких наголошував представник відповідача в судових засіданнях відносно самовільного використання позивачем майна відповідача, ненадання позивачем відомостей про дохідну частину договору, переданням автомийки в оренду іншим особам, прокладенням по території кооперативу кабеля електропостачання, - згідно умов Договору № 29/01/04 - не є підставами для його одностороннього розірвання, а стосовно твердження про несплату платежів, обумовлених п. 6.3 Договору № 29/01/04 -суд зазначає про те, що вказане твердження спростовано позивачем, адже обов'язок здійснювати їх сплату, згідно умов Договору № 29/01/04, виникає у позивача лише після введення об'єкта в експлуатацію, доказів чого суду станом на момент вирішення спору не надано, а крім того, і наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткових касових ордерів, а також банківськими квитанціями про сплату позивачем на користь відповідача платежів, обумовлених п. 6.3 Договору № 29/01/04.

Однак, крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення обставин розірвання договору не є підставами, які впливають на набуття позивачем права власності на створене нерухоме майно по Договору № 29/01/04 у відповідних частках, адже створення майна відбувалось в період, коли Договір № 29/01/04 був чинним, що відповідачем не заперечувалось, а у разі якщо Договір № 29/01/04 з часом, за певних обставин і було б розірвано, майно, набуте його учасниками під час виконання ними його умов щодо об'єднання майна та коштів для діяльності в сфері автосервісних та автомиючих послуг (за час дії договору) -є власністю учасників Договору № 29/01/04 відповідно до його умов.

Щодо твердження представника відповідача, що строк дії договору від 21.06.2004 оренди земельної ділянки (місцезнаходження: вул. Братиславська, 54 у м. Києві, розміром 0,5472 га для обслуговування та експлуатації гаражного кооперативу. кадастровий номер -8 000 000 000:62:022:0016) -на даний час закінчився, адже його було укладено строком на 5 років, - то суд вважає за необхідне зазначити, що будівництво автомиючого комплексу на вказаній земельній ділянці здійснювалось в період, коли вказаний договір оренди від 21.06.2004 був чинний (що сторонами по справі не заперечувалось) та з додержанням вимог чинного законодавства щодо отримання необхідних дозволів та погоджень, а тому не є підставою для відмови у визнанні за позивачем права власності на нерухоме майно, створене в результаті виконання умов Договору № 29/01/04.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимоги позивача, а саме: за позивачем підлягає визнанню на праві власності 99% нежилого приміщення -автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальною площею 165,0 кв.м., адже саме така частка була узгоджена сторонами у Договорі № 29/01/04 за ТОВ «Автоматичні миючі системи», і будь-яких змін у вказаний договір щодо зміни розміру часток сторін -станом на момент вирішення спору не вносилось.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи»(код ЄДРПОУ 31449736; місцезнаходження: 02139 м.Київ, вул. Братиславська, 54-А) право власності на 99% (дев'яносто дев'ять відсотків) нежилого приміщення - автомиючого комплексу по вул. Братиславська, 54 у м.Києві, загальна площа якого складає 165,0 кв.м.

4. В іншій частині позову -відмовити.

5. Стягнути з Гаражного кооперативу «Воскресенський-6» (код ЄДРПОУ 21618690; місцезнаходження: 02139 м.Київ, вул. Братиславська, 54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматичні миючі системи»(код ЄДРПОУ 31449736; місцезнаходження: 02139 м.Київ, вул. Братиславська, 54-А) судовий збір в сумі 4 950 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

6. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

7. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.