Прокурор, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області просить стягнути з Відповідача 5 636,41 грн. збитків, заподіяних забрудненням поверхневих вод зворотними водами. Згідно з уточненнями позовних вимог, зазначені кошти Прокурор просить стягнути на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів, зарахувавши на аналітичний рахунок, відкритий в Головному Управлінні Держаної казначейської служби України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами" плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій, по коду 24062100, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 85012.

Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що скиди забруднюючих речовин у складі зворотних вод здійснюються Відповідачем з перевищенням встановлених нормативів граничнодопустимих скидів, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, свою позицію виклав у відповідних поясненнях.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що для своєї господарської діяльності бере воду з р. Дніпро і після її використання повертає до р. Дніпро. Водночас, як свідчать дані Екологічного паспорту Дніпропетровської області (розміщений на Інтернет-сайті за адресою htth://www.menr.gov.ua), у складі вод Дніпра забруднюючі речовини містяться в таких кількостях (концентраціях), що перевищують їх концентрацію, встановлену для Відповідача, ще до скиду зворотних вод в р. Дніпро Відповідачем. Зауважує, що, як свідчать додані до позову матеріали, при розрахунку збитків взято період, коли перевищення нормативів ГДС за деякими речовинами взагалі не було.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено здійснення представництва інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено ст. 20, 35, 36-1, 37 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 2, 29 ГПК України.

За даними Прокурора, з 07.04.2011р. по 20.04.2011р., з 07.09.2011р. по 08.09.2011р., та 16.12.2011р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції в Дніпропетровській області проведено перевірку стану дотримання нормативів гранично допустимих скидів речовин у водний об'єкт -р. Дніпро із зворотними водами ПАТ "ДніпроАЗОТ". Перевіркою виявлено, що у зворотних водах ПАТ "ДніпроАЗОТ" забруднюючі речовини перевищують встановлені нормативи граничнодопустимих скидів, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України. За результатами перевірок складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води № 16-04-11 від 12.04.2011р., № 38-08-11 від 06.09.2011р. та № 62-12-11 від 12.12.2011р. та акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 74 від 07-20.04.2011р., №205 від 07-08.09.2011р. та від 16.12.2011р. без номеру.

За розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод р. Дніпро зворотними водами ПАТ "ДніпроАЗОТ", проведеним у березні 2012р. першим заступником начальника Державної екологічної інспекції за період з 07.04.2011р. по 07.12р.2011р., ПАТ "ДніпроАЗОТ", шляхом забруднення р. Дніпро зворотними водами, заподіяло державі збитків на загальну суму 5 636,41 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі. Вказаний розрахунок проводився з посиланням на Методику розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 (z0767-09) (далі Методика).

Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з ч.1 та п.6 ч.2 ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

За змістом ст. 1 Водного кодексу України:

граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування;

гранично допустимий скид (ГДС) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу;

забруднення вод - надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин;

вода зворотна - вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води;

ліміт скиду забруднюючих речовин - граничний обсяг скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об'єкти, який встановлюється в дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 1.7 Методики (z0767-09) , наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт - частина маси фактично скинутої речовини у зворотних водах, що перевищує масу речовини, максимально допустиму для відведення за розрахунковий період.

Пунктом 2.1 Методики (z0767-09) визначено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються зокрема скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів (п. 2.4 Методики).

Відповідно до п. 7.1. Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн, здійснюється за формулою

З = К х К х к х [(М х (гама) ) + (М х (гама) ) + ... (М х (гама) )], (12)

кат Р з i1 i1 i2 i2 im im

де К - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з

К - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який

визначається згідно з додатком 3;

к = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;

М - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі

зворотними водами, т;

(гама) - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до

1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т, який визначається за формулою

(гама) = (гама) х А, (13)

де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у поточному році, грн/т, який визначається за формулою

(гама) = (гама) х I/100, (14)

де (гама) - проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних

ресурсів у попередньому році, грн/т;

I - індекс інфляції (індекс споживчих цін), середньорічний по Україні за попередній рік, %;

А - безрозмірний показник відносної небезпечності i-ї забруднюючої речовини, який

визначається із співвідношення за формулою

де ГДК - безрозмірна величина, чисельно рівна ГДК забруднюючої речовини у воді

водного об'єкта відповідної категорії.

Для речовин, за якими відсутня величина граничнодопустимої концентрації, показник відносної небезпечності А приймається рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

рівним 500, а при ГДК "відсутність" - 10000.

Проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів ((гама)) у 2011 році становить 766,96 грн/т.

З 2012 року щорічно здійснюється індексація питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів, віднесеного до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що для своєї господарської діяльності бере воду з р. Дніпро і після її використання повертає до р. Дніпро. Водночас, як свідчать дані Екологічного паспорту Дніпропетровської області (розміщений на Інтернет-сайті за адресою htth://www.menr.gov.ua), у складі вод Дніпра забруднюючі речовини містяться в такій кількостях (концентраціях), що перевищують їх концентрацію, встановлену для Відповідача, ще до скиду зворотних вод в р. Дніпро Відповідачем. Зауважує, що як свідчать додані до позову матеріали, до уваги при розрахунку збитків взятий період, коли перевищення нормативів ГДС за деякими речовинами взагалі місця не мало.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих Позивачем документів вбачається, що при відборі проб води лише у випуску "Точка №1" тричі зафіксовано перевищення встановлених нормативів ГДС і лише щодо БСК5, завислих речовин, ХСК. У решті випусках перевищення встановлених нормативів ГДС зафіксовано по одному -два рази, що суперечить п. 2.4 Методики.

При цьому у позовних вимогах (розрахунку стягуваної суми) не ставиться питання про стягнення збитків, заподіяних понаднормовим скидом БСК5.

Що ж до ХСК, то згідно з Екологічним паспортом Дніпропетровської області за 2011р., наданому Позивачем у роздрукованому вигляді до матеріалів справи, у р. Дніпро в межах н.п. Аули вище греблі Дніпродзержинської ТЕС, ХСК перевищує ГДС, встановлені Відповідачеві. Крім того, за даними головного державного санітарного лікаря м. Дніпродзержинська від 13.11.2008р. у випуск "Точка №1" здійснюються скид стічних вод теплоелектроцентраллю, ливневих та талих вод з балки "Ясинова", ДП "Екоантилід" й, серед іншого, ХСК становить 54,10 мг/л (ГДК -30,0 мг/л). Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. № 1628-р (1628-2010-р) рекультивація шламонакопичувача, розташованого у балці "Ясинова" ЛП "Екоантилід" заплановано на 2010-2012 роки. Позивачем не надано доказів виконання рекультивації шламонакопичувача, розташованого у балці "Ясинова" ЛП "Екоантилід" на час перевірки. Відповідно, Відповідач здійснює забір води з р. Дніпро з перевищенням вмісту ХСК й здійснює скид з перевищенням ХСК, однак очистка води р. Дніпро не входить до обов'язків Відповідача, таким чином відсутній причинний зв'язок діяльності Відповідача з перевищенням ГДК ХСК у точці забору проб.

Позивачем доведено й не спростовано Відповідачем перевищення ГДК щодо завислих речовин у випуску "Точка №1", згідно з розрахунком Позивача збитки становлять 54,89 грн.

З урахуванням викладено, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з урахуванням уточнення позовних вимог, щодо реквізитів для зарахування стягуваних збитків.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 29, 33, 34, 44, 49, 82-85 115-117 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", 51909, м.Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1 (код ЄДРПОУ 057 616 20) на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів, зарахувавши на аналітичний рахунок, відкритий в Головному Управлінні Держаної казначейської служби України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевим бюджетами" плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій, по коду 24062100, банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 85012, 54,89 грн. - збитків, заподіяних забрудненням поверхневих вод зворотними водами.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", 51909, м.Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1 (код ЄДРПОУ 057 616 20) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, Відділення банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, рахунок 312 142 067 830 05, КБКД 220 300 01) судовий збір в розмірі 15,67 грн.