У травні 2012 р. на розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держав в особі Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України про визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»під житлову забудову та землі загального користування і приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди»щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) загальною площею 4,385 га, яка розташована за адресою: Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 04.09.2009, укладеного між Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»; повернення земельної ділянки загальною площею 4,385 га, яка розташована за адресою: Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, до власності держави в особі Козинської селищної ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення Козинською селищною радою вимог ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, ст.ст. 58 - 61 Земельного кодексу України при прийнятті оспорюваного рішення від 30.03.2009 р. №29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»під житлову забудову та землі загального користування і приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди», неприпустимість передачі земельних ділянок водного фонду в оренду для житлової забудови та відсутність винесеної у натуру прибережної захисної смуги, що є також підставою для визнання недійсним договору від 04.09.2009 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р.

Представники позивачів -Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України у судовому засіданні підтримали позовні вимоги Дніпровського екологічного прокурора з наведених вище підстав.

Відповідач -Козинська селищна рада Обухівського району Київської області відзиву на позов не надала, повноважного представника у судові засідання не направила, у зв'язку з чим суд на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач -Дочірнє підприємство «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» проти позову заперечує. У відзиві на позов зазначає, що рішенням Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 «Про внесення змін до рішення Козинської селищної ради №29 від 30.03.2009 р. і укладення договору оренди»були усунуті порушення, допущенні у пунктах 2 та 8 оспорюваного рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29. Підставою для надання земельної ділянки відповідачу-2 є чинне рішення Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6. Вказує, що позовні вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради №29 від 30.03.2009 р. не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту. Покликається на відсутність законодавчої заборони передачі в оренду під житлову забудову та загальне користування земель водоохоронних зон, які не відносяться складу земель водного фонду відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» під житлову забудову та землі загального користування погоджений органами земельних ресурсів, містобудування та архітектури, санепідеміологічного нагляду, охорони навколишнього природного середовища у Київській області, культури та туризму, басейновим управлінням водних ресурсів, а також отримав позитивний висновок державної землевпорядної експертизи.

Крім того, відповідач-2 подав до суду 21.06.2012 р. заяву про застосування позовної давності щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29.

Суд прийняв до розгляду вказану заяву, враховуючи, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, що передбачено ч. 4 статті 267 ЦК України. Водночас правила про позовну давність відповідно до статті 267 вказаного Кодексу мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено порушення законодавства. У випадках недоведеності такого порушення або відсутності порушеного права, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2012 р. порушено провадження у справі №7/034-11 та призначено розгляд справи на 10 год. 40 хв. 07.06.2012 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 07.06.2012 р. представників відповідачів розгляд справи в порядку приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України було відкладено на 11 год. 40 хв. 21.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2012 р. розгляд справи відкладався на 9 год. 00 хв. 26.06.2012 р.

Господарським судом у судовому засіданні 26.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд, встановив:

рішенням Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6 вилучено з постійного користування Акціонерного банку «Ажіо»земельну ділянку площею 4,16 га в смт. Козин по вул. Старокиївській згідно з листа №01-1114 від 09.04.2003 р. Надано строком на 49 років Дочірньому підприємству «Інтер'єр»в оренду з правом викупу вказану земельну ділянку площею 4,16 га в смт. Козин по вул. Старокиївській за рахунок землі, вилученої в Акціонерному банку «Ажіо», та земельну ділянку площею 0,225 га за рахунок земель комунальної власності Козинської селищної ради, із встановленням загальної площі 4,385 га під житлову забудову та землі загального користування. Визначено орендну плату за користування наданою земельною ділянкою в розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції. Доручено Козинському селищному голові укласти договір оренди земельної ділянки з Дочірнім підприємством «Інтер'єр».

На підставі рішення Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6 між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та Дочірнім підприємством «Інтер'єр»було укладено договір оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., згідно з яким відповідач-2 набув строком на 49 років право орендного користування з викупом земельної ділянки загальною площею 4,385 га у смт. Козин Обухівського району Київської області по вул. Старокиївській під житлову забудову та землі загального користування, з них: 4,16 га -за рахунок земель, вилучених у Акціонерного банку «Ажіо», та 0,225 га -за рахунок земель комунальної власності Козинської селищної ради.

рішенням Козинської селищної ради від 17.11.2006 р. №8/1 було надано дозвіл Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» на поновлення матеріалів попереднього погодження щодо вибору земельної ділянки загальною площею 4,385 га, розташованої по вул. Старокиївська у смт. Козин Обухівського району Київської області, наміченої для відведення в користування на умовах оренди під житлову забудову та землі загального користування.

10.04.2006 р. на виконання вимог ст.ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України комісією у складі першого заступника голови Обухівської районної державної адміністрації Белемця І.В. (голова комісії), заступника голови Обухівської районної державної адміністрації Устименка О.М., виконуючого обов'язки начальника Обухівського районного відділу земельних ресурсів Драган О.С., Козинського селищного голови Гартіка В.В., начальника Обухівського управління меліоративних систем і водного господарства Бритвіна О.М., начальника районного відділу містобудування та архітектури Цельори В.В., головного лікаря Обухівської райСЕС Москаленка В.Д., начальника Обухівського районного відділу головного управління МНС України в Київській області Бурди В.М., начальника Обухівської регіональної екологічної інспекції Іваницької О.О., начальника юридичного відділу Обухівської районної державної адміністрації Ситника В.О., провідного спеціаліста Обухівського районного відділу земельних ресурсів Івженка О.С. (секретар комісії), представника Дочірнього підприємства «Інтер'єр»було проведено вибір та обстеження земельної ділянки, наміченої для надання в оренду відповідачу-2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, та під землі загального користування, що оформлено відповідним Актом від 10.04.2006 р.

Комісія визнала за можливим надати відповідачу-2 земельну ділянку загальною площею 4,385 га, до складу якої входять: земельна ділянка №1 площею 2,9671 га, що розташована на землях державної власності в межах смт. Козин, вул. Старокиївська, яка намічена для надання в оренду з метою будівництва та обслуговування житлового будинку; земельна ділянка №2 площею 1,4179 га пісків, розташована на землях державної власності в межах смт. Козин, вул. Старокиївська -для надання в оренду під землі загального користування.

рішенням Господарського суду Київської області (суддя Агрикова О.В.) від 27.09.2004 р. у справі №359/19-04 було задоволено позов прокурора Обухівського району Київської області та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., укладений між Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер'єр»про надання в оренду земельної ділянки площею 4,385 га під житлову забудову та землі загального користування. Підставою для визнання недійсним договору оренди від 25.08.2003 р. стала відсутність у даному договорі істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі»(умов повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; відсутність зазначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини). Водночас позовна вимога прокурора про вилучення та повернення земельної ділянки залишена без задоволення у зв'язку з чинністю рішення Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6.

При цьому, в ухвалі Господарського суду Київської області від 01.11.2004 р. у справі №359/19-04 про роз'яснення судового рішення від 27.09.2004 р. у даній справі встановлено, що передбачені законом підстави для вилучення спірної земельної ділянки і передачі її до земель запасу Козинської селищної ради відсутні.

13.01.2005 р. рішенням Господарського суду Київської області (суддя Бабенко К.А.) у справі №363/7-04 зобов'язано Козинську селищну раду укласти з Дочірнім підприємством «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»строком на 49 років договір оренди земельної ділянки площею 4,385 га, що знаходиться у смт. Козин по вул. Старокиївській на умовах, зазначених у мотивувальній частині судового рішення. Визначено, що недоліком, який перешкоджає ефективному використанню земельної ділянки, що передається в оренду, є її заболоченість. Встановлена необхідність здійснення орендарем гідронамиву орендованої земельної ділянки. Розмір річної орендної плати передбачено -2% від грошової оцінки земельної ділянки. Договором оренди повинен передбачатися обов'язок орендаря ефективно використання орендованої земельної ділянки, застосування природоохоронних технологій виробництва; недопущення погіршення екологічної обстановки на орендованій земельній ділянці в результаті господарської діяльності; дотримання режиму використання водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, санітарної охорони територій.

17.11.2006 р. рішенням Козинської селищної ради за №8/3 надано дозвіл Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»на зміну конфігурації земельної ділянки загальною площею 4,385 га, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, що була намічена для відведення в користування на умовах оренди під житлову забудову та землі загального користування.

рішенням Козинської селищної ради від 05.06.2007 р. №26 було затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельних ділянок орієнтовною площею 4,385 га (під житлову забудову площею 2,9671 га та землі загального користування площею 1,4179 га) по вул. Старокиївська, смт. Козин, Обухівського району, Київської області. Надано дозвіл відповідачу-2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду орієнтовною площею 4,385 га (під житлову забудову площею 2,9671 га та землі загального користування площею 1,4179 га) (остаточний розмір земельної ділянки передбачалось визначити за проектом) по вул. Старокиївська, смт. Козин, Обухівського району, Київської області. Зобов'язано розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду замовити в землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію. Зобов'язано погодити проект землеустрою із органом земельних ресурсів, органом містобудування, санітарно-епідеміологічним органом, природоохоронним органом, органом охорони культурної спадщини, а після отримання позитивного висновку Державної землевпорядної експертизи, надати проект землеустрою на розгляд сесії Козинської селищної ради.

Згідно з Умовами відведення земельної ділянки, наданими Обухівським районним відділом земельних ресурсів 15.10.2007 р. за №1043, мета використання земельної ділянки площею 2,9671 га -для будівництва та обслуговування житлових будинків, а земельної ділянки площею 1,4179 га -землі загального користування. Вказаними Умовами відведення земельної ділянки за чинним станом на 15.10.2007 р. Українським класифікатором цільового використання землі (затвердженим Державним комітетом України по земельним ресурсам 24.04.1998 р. №14-1-7/1205) передбачався код цільового використання 1.8, тобто - «землі населених пунктів, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва».

Судом встановлено, що розроблений на замовлення відповідача-2 проект землеустрою щодо відведення в орендне користування Дочірнього підприємства «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»земельної ділянки площею 4,385 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку -2,9671 га; землі загального користування -1,4179 га) отримав позитивне погодження Обухівського районного відділу земельних ресурсів (висновок №2230 від 09.07.2007 р.), Відділу містобудування і архітектури (висновок №698 від 25.06.2007 р.), Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції (висновок №1235 від 17.07.2007 р.), Управління культури і туризму (висновок №11/2654/01 від 07.08.2007), Дніпровського басейнового управління водних ресурсів (висновок №ІД/8-478 від 11.04.2007 р.).

Крім того, проект землеустрою отримав позитивний висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1 при умові погодження місця розташування об'єкту згідно з ст. 151 Земельного кодексу України та при виконанні вимог природоохоронного законодавства, Водного кодексу України (213/95-ВР) . Зокрема, на відповідача покладено обов'язок виконувати приписи ст.ст. 85, 88, 89 Водного кодексу України щодо дотримання розміру 100-метрової прибережно-захисної смуги з винесенням її меж у натуру, забезпечення режиму обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1 об'єкти, які знаходяться в прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Згідно з висновками Обухівського районного відділу земельних ресурсів від 09.07.2007 р. №2231, відділу містобудування та архітектури Обухівської районної державної адміністрації від 25.06.2007 р. №697 були встановлені наступні обмеження на використання наданої відповідачу-2 земельної ділянки загальною площею 4,385 га: дотримуватись обов'язків землекористувача та змісту добросусідства, встановлених ст.ст. 91, 103 ЗК України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», законодавства про охорону навколишнього природного середовища; дотримуватись обов'язків землекористувачів (забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати орендну плату); не змінювати цільове призначення; дотримуватись вимог екологічного зонування.

З матеріалів справи вбачається, що відведена в орендне користування Дочірньому підприємству «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»земельна ділянка загальною площею 4,3850 га розташована в східній частині смт. Козин по вул. Старокиївській у водоохоронній зоні Канівського водосховища в районі захисної дамби «Конча-Заспа -Плюти»(висновки Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 11.04.2007 р. №ІД/8-478, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1).

Передбачалось, що для забезпечення цільового використання земельної ділянки необхідно вжити заходів по підвищенню території, яка виділяється під забудову до відмітки проходження повеней та паводків 1%-ої забезпеченості в районі землевідводу відповідача-2, а також розробити згідно з ст. 87 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України проект землеустрою водоохоронної зони в межах території землевідводу Дочірнього підприємства «Інтер'єр» з визначенням ширини прибережної захисної смуги Канівського водосховища, внутрішніх водойм та смуги захисної дамби «Конча-Заспа -Плюти» та закріплення їх відповідними знаками на місцевості. Зобов'язано виконати розрахунки по збереженню пропускної здатності русла р. Дніпро між захисними дамбами «Конча-Заспа -Плюти»та «Проців -Киїлів» в межах землевідводу. Зобов'язано передбачити в проекті землеустрою виконання водоохоронних заходів щодо недопущення порушення стійкості прибережних схилів, утворення зосереджених будь-яких забруднюючих речовин, сміття, затоплення та підтоплення прибережних територій.

Висновком Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 11.04.2007 р. №ІД/8-478 встановлено обов'язок орендаря врахувати обмеження на режим господарської діяльності в прибережних захисних смугах водних об'єктів та в смузі відведення захисної дамби згідно з ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України, а саме заборони: на розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття і обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; використання стійких та сильнодіючих пестицидів, звалищ, скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.

Судом встановлено, що розроблений у жовтні 2007 року проект землеустрою щодо відведення Дочірньому підприємству «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» земельної ділянки площею 4,3850 га в користування (на умовах оренди) отримав позитивний Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 29.08.2008 р. №16-176е з пропозиціями: виконати умови, вказані у висновках Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1, Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 11.04.2007 р. №ІД/8-478, передачу в оренду здійснити з дотриманням вимог ст. 124 Земельного кодексу України.

30.03.2009 р. рішенням Козинської селищної ради №29 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) площею 4,385 га (під житлову забудову площею 2,9671 га та землі загального користування площею 1,4179 га), яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська.

Пунктом 2 рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 передбачалось внести зміни до чинного договору оренди земельної ділянки, який був укладений між Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», за якими вказана земельна ділянка передавалась з цільовими призначеннями - під житлову забудову площею 2,9671 га та під землі загального користування -площею 1,4119 га, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська.

У відповідності до рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 відповідачі 04.09.2009 р. уклали договір про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, посвідченого 25.08.2003 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 за №1-574.

Вказаним договором від 04.09.2009 р. передбачено внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р. з метою приведення його до чинного станом на 04.09.2009 р. законодавства та розробленого проекту землеустрою. Зокрема, уточнено цільове призначення земельних ділянок згідно з проектом землеустрою, а саме: площею 2,9671 га -під житлову забудову та 1,4179 га -землі загального користування, з виділенням земельної ділянки трьома масивами згідно з кадастровими планами, що додавалися до даного договору. Покладено на орендаря обов'язок провести нову грошову оцінку землі.

02.04.2012 р. Державною екологічною інспекцією у Київській області на виконання вимоги Дніпровської екологічної прокуратури від 19.03.2012 р. №05/2/1-523вих12 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства Дочірнього підприємства «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»на земельній ділянці, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району вул. Старокиївська.

За результатом перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Київської області складено відповідний акт за №119 від 02.04.2012 р., яким встановлено, що проектом землеустрою передбачено підвищення території, яка відведена під забудову до відмітки проходження повені та паводків та інші водоохоронні заходи, необхідні для земель водного фонду. Перевіркою встановлено, що межі прибережної захисної смуги не винесені в натурі, межові знаки відсутні. Гідротехнічні роботи не проводяться, землерийна техніка відсутня. За результатом перевірки відповідачу-2 надано припис про необхідність винесення в натурі меж земельних ділянок для визначення дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 внесено зміни до пункту 2 рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 шляхом викладення його у редакції, яка передбачає надання відповідачу-2 в оренду строком на 49 років земельної ділянки площею 4,385 га (під житлову забудову -площею 2,9671 га та землі загального користування площею 1,4179 га), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, за умови виконання пункту 5 даного рішення, шляхом укладення з Дочірнім підприємством «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»договору оренди земельної ділянки. Уповноважено Козинського селищного голову Гартіка В.В. укласти відповідний договір оренди земельної ділянки.

Пунктом 4 рішення Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 розірвано (припинено) договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., укладений 04.09.2009 р. і посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_16 за реєстровим №2313, без вилучення земельної ділянки з користування відповідача-2.

На виконання рішення Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 між відповідачами було укладено договір про розірвання договору про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, посвідченого 25.08.2003 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим №1-574, що був посвідчений 04.09.2009 р. ОСОБА_17 -приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим №2313 та зареєстрований в управлінні Держкомзему в Обухівському районі 04.11.2011 р. за №322310004000118.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Дніпровського екологічного прокурора. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до 58 Земельного кодексу України (2768-14) , пункту 2 Порядку користування землями водного фонду (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. №502 (502-96-п) ) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Прибережна захисна смуга -це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом (ст.ст. 1, 88 Водного кодексу України).

Статтею 87 Водного кодексу України визначено, що водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється, та встановлюється для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм.

Таким чином, законодавством землі водоохоронних зон (крім земель прибережних захисних смуг в їх складі) в загальному не віднесені до земель водного фонду, а можуть належати до інших категорій земель згідно з ст. 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр -це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідно до Вихідної земельно-кадастрової інформації стосовно земельної ділянки площею 4,385 га, наміченої для відведення в орендне користування відповідачу-2, вказана земельна ділянка за своїм цільовим призначенням відносилась до категорії земель населених пунктів, її цільове використання -«сільськогосподарські землі» (код рядка 1.7 за Українським класифікатором цільового використання землі -«для іншого сільськогосподарського призначення»).

Після відведення земельної ділянки Дочірньому підприємству «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»у орендне користування її цільове призначення згідно з Вихідною земельно-кадастровою інформацією передбачалось за кодом 1.13.3 -«землі населених пунктів; землі змішаного використання: землі житлової забудови і громадського призначення (під житлову забудову та землі загального користування)».

У зв'язку з цим судом відхиляється посилання прокурора та позивачів на приналежність усієї орендованої відповідачем-2 земельної ділянки загальною площею 4,3850 га до земель водного фонду, а також не приймається до уваги їх твердження про заборону ведення житлового будівництва з дотриманням вимог земельного, водоохоронного та природоохоронного законодавства на спеціально визначеній земельній ділянці площею 2,9671 га, що входить до її складу.

Також Вихідною земельно-кадастровою інформацією спростовуються відомості, викладені у довідці Управління земельних ресурсів у Обухівському районі від 10.09.2007 р. №293 про те, що земельна ділянка, намічена до відведення в оренду відповідачу-2 саме для рекреаційних цілей за рахунок земель запасу з приналежністю усієї її площі до земель водного фонду, оскільки зазначене не відповідає відомостям державної земельно-кадастрової документації, а також суперечить нормам Водного та Земельного кодексів України (2768-14) .

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлений постановами Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. №486 (486-96-п) , від 13.05.1996 р. №502 (502-96-п) .

Так, зовнішня межа водоохоронної зони на землях сільських населених пунктів, землях сільськогосподарського призначення, лісового фонду, на територіях водогосподарських, лісогосподарських, рибогосподарських підприємств, а також на землях інших власників та користувачів визначається з урахуванням: зони санітарної охорони джерел питного водопостачання; розрахункової зони переробки берегів; лісових насаджень, що найбільшою мірою сприяють охороні вод із зовнішньою межею не менш як 1000 метрів від урізу меженного рівня води; усіх земель відводу на існуючих меліоративних системах, але не менш як 200 метрів від бровки каналів чи дамб (пункт 8 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. №486 (486-96-п) )).

При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №149 від 02.04.2012 р., пояснень представника відповідача-2 проект землеустрою щодо організації та встановлення меж і розмірів водоохоронної зони, а також прибережної захисної смуги в районі розташування спірної земельної ділянки не розроблений, межі водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натуру не винесені.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. №486 (486-96-п) , в редакції чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. №214 (214-2012-п) ) розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

За таких обставин суд приходить до висновку, що внесений Державною екологічною інспекцією у Київській області на підставі Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №149 від 02.04.2012 р. Дочірньому підприємству «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» припис про необхідність винесення в натурі меж земельних ділянок для визначення питання про дотримання вимог чинного законодавства відповідачем-2, є неправомірним, оскільки даний обов'язок по забезпеченню розробки проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж і розмірів водоохоронної зони, а також прибережної захисної смуги в районі розташування спірної земельної ділянки у період до 30.03.2012 р. (дати набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. №214 (214-2012-п) ) законодавством на відповідача-2 не покладався, а був обов'язком органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Лише з 30.03.2012 р. право замовляти розробку проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж і розмірів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг надане фізичним та юридичним особам, за погодженням з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, з подальшим затвердженням відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Аналогічно згідно з ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Суд також приймає до уваги, що на відміну від прибережних захисних смуг, які згідно з ст. 89 Водного кодексу України, ст. 61 Земельного кодексу України, пунктом 8 Порядку користування землями водного фонду (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 р. №502 (502-96-п) ), пунктом 10.17 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. №44 (v0044481-92) ), пунктом 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 р. №173 (z0379-96) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 р. за №379/1404 (z0379-96) ) є природоохоронними територіями з режимом суворо обмеженої господарської діяльності, на території яких забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у водоохоронних зонах встановлений режим регульованої господарської діяльності (ч. 2 ст. 87 Водного кодексу України, ч. 2 ст. 58 Земельного кодексу України, пункт 12 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 р. №486 (486-96-п) )).

Законом на території водоохоронних зон встановлена чітка заборона: використання стійких та сильнодіючих пестицидів; влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки. В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища, водного господарства та геології (ч.3 ст. 87 Водного кодексу України, пункт 12 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. №486 (486-96-п) )).

Враховуючи, що не уся площа земельної ділянки розміром 4,385 га передається під житлову забудову (лише 2,9671 га), а також те, що при розробці спірної земельної ділянки на відповідача-2 як орендаря покладено обов'язок дотримуватися заходів по охороні водного об'єкту -річки Дніпро та смуги дамби «Конча-Заспа -Плюти», забезпечення захисту земельної ділянки шляхом підвищення території, дотримання режиму суворого обмеження господарської діяльності в межах прибережної захисної смуги та регульованої діяльності в іншій частині водоохоронної зони, підстави для висновку про незаконність рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 та повернення земельної ділянки відсутні. (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18.03.2010 р. по справі №2-8/5361-2009).

Аналізуючи посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог щодо знаходження орендованої відповідачем-2 земельної ділянки на заболоченій та затопленій заплаві р. Дніпро, суд приймає до уваги, що за змістом ст.ст. 1, 87 Водного кодексу України заплавні землі також можуть не входити до земель водного фонду, але перебувати у межах водоохоронної зони (ч.4 ст. 87 Земельного кодексу України).

Порядок використання земель та їх інженерного захисту в зонах підтоплення і затоплення регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. №87 (87-2001-п) , БНіП 2.06.15-85 «Інженерний захист території від затоплення і підтоплення», розділом 9 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»(затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. №44 (v0044481-92) ).

Пунктами 9, 12 Порядку використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 р. №87 (87-2001-п) ) передбачено, що надання земель у зонах їх можливого затоплення повенями або паводками в користування та припинення прав користування ними здійснюється згідно із Земельним кодексом України (2768-14) . На територіях прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, зон санітарної охорони, природно-заповідного фонду та інших територіях із спеціальним статусом, що належать до зон можливого затоплення, використання земель здійснюється з урахуванням вимог природоохоронного законодавства.

Висновком Дніпровського басейнового управління водних ресурсів від 11.04.2007 р. №ІД/8-478 на відповідача-2 покладено обов'язок вжити заходів по підвищенню території, яка виділяється під забудову до відмітки проходження повеней та паводків 1%-ої забезпеченості в районі землевідводу.

Таким чином, передбачений на виконання вищевказаних нормативно-правових актів проектом землеустрою захист земель водоохоронної зони в межах спірної земельної ділянки шляхом підвищення території забудови з метою недопущення порушення стійкості прибережних земель та схилів, затоплення/ підтоплення прибережних територій відноситься до водоохоронних заходів по обмеженню шкідливої дії вод і ліквідації її можливих аварійних наслідків.

Суд також приймає до уваги, що до прийняття оспорюваного рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 проект землеустрою щодо відведення в орендне користування Дочірнього підприємства «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»земельної ділянки площею 4,385 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку -2,9671 га; землі загального користування -1,4179 га) у відповідності до вимог ст.ст. 123, 124, 151 Земельного кодексу України отримав позитивні висновки Обухівського районного відділу земельних ресурсів №2230 від 09.07.2007 р., Відділу містобудування і архітектури №698 від 25.06.2007 р., Обухівської районної санітарно-епідеміологічної станції №1235 від 17.07.2007 р., Управління культури і туризму №11/2654/01 від 07.08.2007 р., Дніпровського басейнового управління водних ресурсів №ІД/8-478 від 11.04.2007 р., Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1.

Згідно з висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1 останнє залишило за собою право відкликати свій позитивний висновок у випадку переведення земельної ділянки в іншу категорію земель чи використання її за нецільовим призначенням.

Суду не було надано доказів встановлення Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області будь-яких порушень природоохоронного законодавства, режиму використання земель Дочірнім підприємством «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед», відкликання висновку від 10.08.2007 р. №06-13/5771/1.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» при проведенні державної експертизи досліджуються, перевіряються, аналізуються та оцінюються, зокрема, питання дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень; відповідність передбачених документацією і матеріалами заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель, а також дотриманню законних прав та інтересів власників земельних ділянок та землекористувачів, держави і суспільства; еколого-економічна ефективність проектних рішень щодо запобігання їх негативного впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки, ландшафт.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).

Як встановлено судом, проект землеустрою щодо відведення відповідачу-2 спірної земельної ділянки позитивно оцінений Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 29.08.2008 р. №16-176е, затвердженим Головним управлінням земельних ресурсів у Київській області 29.08.2008 р. Вказаним Висновком державної експертизи землевпорядної документації визначені природоохоронні заходи, які орендар зобов'язаний дотримуватись при реалізації проекту землеустрою та розробці земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Проте, прокурором та позивачами не надано доказів скасування Висновку державної експертизи землевпорядної документації від 29.08.2008 р. №16-176е з підстав його необ'єктивності, що спростовує їх посилання на порушення, допущені при розробці проекту землеустрою, зокрема, в частині передбачених заходів раціонального використання та охорони земель щодо запобігання їх негативного впливу на стан водних та земельних ресурсів, ландшафт.

В силу положень ст.ст. 13 -15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Враховуючи, що договір від 04.09.2009 р. про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, посвідченого 25.08.2003 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 за №1-574, передбачав внесення змін лише до окремих положень раніше визнаного недійсним згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2004 р. у справі №359/19-04 договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., а також не містив усіх необхідних істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд приходить до висновку, що оспорюваний прокурором договір від 04.09.2009 р. про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, посвідченого 25.08.2003 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 за №1-574, не є новим договором оренди земельної ділянки, виділеної відповідачу-2.

У той же час прокурор не позбавлений права оспорювати вказаний правочин згідно з ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 2 ГПК України.

Суд приймає до уваги, що сторони у процесі вирішення спору можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які могли б потягти за собою визнання договору недійсним, зокрема, шляхом укладення нового договору; внесення змін до договору, який не відповідає закону у певній частині; погодження його з відповідним державним органом, якщо це необхідно для даного договору, а таке погодження раніше не було здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права укласти угоду про внесення змін до договору з метою приведення його у відповідність із законом або про розірвання договору (пункт 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. №02-5/111 (v_111800-99) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).

Судом встановлено, що пунктом 4 рішення Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 розірвано (припинено) договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., укладений 04.09.2009 р. і посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_16 за реєстровим №2313, без вилучення земельної ділянки з користування відповідача-2. На виконання рішення Козинської селищної ради від 18.05.2012 р. №22 між відповідачами було укладено договір про розірвання договору про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, посвідченого 25.08.2003 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстровим №1-574, що був посвідчений 04.09.2009 р. ОСОБА_17 -приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим №2313 та зареєстрований в управлінні Держкомзему в Обухівському районі 04.11.2011 р. за №322310004000118.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Таким чином, на момент вирішення даного спору оспорюваний договір від 04.09.2009 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р. був припинений.

Водночас у суду відсутні підстави для припинення провадження у цій частині позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору допускається лише у випадку, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань (пункт 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. №18 (v0018600-11) ).

Тобто, відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

В період дії оспорюваного договору від 04.09.2009 р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р. виникли та на час розгляду даної справи існують спірні правовідносини щодо орендного користування Дочірнім підприємством «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» земельною ділянкою загальною площею 4,385 га, розташованою за адресою: Обухівський район, смт. Козин, вул. Старокиївська, про повернення якої до державної власності в особі Козинської селищної ради Дніпровським екологічним прокурором заявлено даний позов.

Судом відхиляється заперечення відповідача-2 щодо невідповідності передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способам захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів позовної вимоги Дніпровського екологічного прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Козинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) Дочірньому підприємству «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» під житлову забудову та землі загального користування і приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди».

Статтею 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Господарським кодексом України (436-15) в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом (пункт 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. №01-8/675 (v_675600-07) ).

Щодо клопотання Дніпровського екологічного прокурора про поновлення строку позовної давності суд зазначає наступне.

Встановлено, що ще у 2004 році прокурор Обухівського району Київської області звертався до Господарського суду Київської області у межах провадження у справі №359/19-04 з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 25.08.2003 р., укладеного між Козинською селищною радою та Дочірнім підприємством «Інтер'єр» про надання в оренду земельної ділянки площею 4,385 га під житлову забудову та землі загального користування.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2004 р. у справі №359/19-04, прокурор Обухівського району Київської області вимагав у суду вилучення та повернення спірної земельної ділянки. Однак дана позовна вимога прокурора була залишена Господарським судом Київської області без задоволення у зв'язку з чинністю рішення Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6.

Згідно з ст.ст. 5, 6 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим, та на яку відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та цього Закону покладаються такі функції, зокрема, представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Таким чином, ще з вересня 2004 року органам прокуратури було відомо про перебування спірної земельної ділянки у орендному користуванні Дочірнього підприємства «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» та про дійсне на сьогодні рішення Козинської селищної ради від 15.04.2003 р. №27-6 про надання відповідачу-2 даної земельної ділянки в оренду.

Водночас сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі (у даному випадку -відповідачем-2), є підставою для відмови у позові згідно з ч.4 статті 267 ЦК України. Водночас правила про позовну давність відповідно до статті 267 вказаного Кодексу мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено порушення законодавства. У випадках недоведеності такого порушення або відсутності порушеного права, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Всупереч приписам ст. 33 ГПК України Дніпровським екологічним прокурором та позивачами не доведено порушення вимог чинного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення Кизинської селищної ради від 30.03.2009 р. №29 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування (на умовах оренди) Дочірньому підприємству «Інтер'єр» приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед» під житлову забудову та землі загального користування і приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договору оренди».

Відповідно до статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В останньому абзаці пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 (v003p710-99) у справі №1-1/99 вказується, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) , іншими законодавчими актами України.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, позов Дніпровського екологічного прокурора подано в інтересах державних органів, які не реалізують повноваження власника спірної земельної ділянки. Крім того, Козинська селищна рада в інтересах якої заявлена вимога про повернення земельної ділянки, залучена прокурором в якості співвідповідача.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією даної Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (3477-15) господарські суди у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, застосовують судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. (п.2 Листа Вищого господарського суду України «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»від 18.11.2003 р. № 01-8/1427 (v1427600-03) ).

Відповідно до п. 72 рішення Європейського суду у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», п. 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

При цьому, виконання судового рішення згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід'ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004р., п. 33 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жовнер проти України» від 29.06.2004 р.).

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (пункт 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року, пункт 51 рішення у справі «Іванов проти України»від 15.01.2010 р.).

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2005 р. Господарським судом Київської області вирішено переддоговірний спір у справі №363/7-04 за позовом Дочірнього підприємства «Інтер'єр» до Козинської селищної ради про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки площею 4,385 га, що знаходиться у смт. Козин по вул. Старокиївській.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2005 р. у справі №363/7-04 зобов'язано Козинську селищну раду укласти з Дочірнім підприємством «Інтер'єр»приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд Інвестментс Лімітед»строком на 49 років договір оренди земельної ділянки площею 4,385 га, що знаходиться у смт. Козин по вул. Старокиївській на умовах, зазначених у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 45 ГПК України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

У пункті 53 рішення по справі «Газус Дозір унд Фьодертекнік ГмбХ проти Нідерландів» від 24.01.1995 р. Європейський суду з прав людини вказав, що поняття «власність» має автономне значення, яке, безсумнівно, не обмежується фізичним володінням матеріальними речами: певні права та інтереси, що належать до активів також можуть розглядатися як «право власності», і, таким чином, як «власність» в розумінні ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції.

У пунктах 44 -49 рішення по справі «Остапенко проти України»від 14.06.2007 р., пунктах 32, 35 рішення у справі «Стреч проти Великобританії»від 23.06.2003 р. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції правом особи на володіння своєю власністю визнається не лише фактичне володіння майном, але й законні вимоги особи на майно, що ґрунтуються на відповідній правовій підставі та є достатньою мірою доведеними для того, щоб бути виконаними, зокрема, вимоги особи до відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування на виділення їй в натурі конкретно визначеної земельної ділянки та видачі правовстановлюючих документів, включаючи передачу земельної ділянки у користування.