ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-41/1278-2012 25.06.12
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs28005126) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs25647673) )
За позовом Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Каділлак, Шевролє» Про стягнення 924 920,49 грн. Колегія суддів у складі: Суддя Спичак О.М. -головуючий
Суддя Смирнова Ю.М.
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1-дов. № 251 від 25.07.2012 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № б/н ід 11.01.2012 р., ОСОБА_3 - дов. № б/н від 21.02.2012 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевролє»про стягнення 924 920,49 грн.
Ухвалою від 06.02.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.02.2012 року.
В судовому засіданні 27.02.2012 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження по справі, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2012 року підтримав поданий через канцелярію суду відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував.
Крім того, в судовому засіданні 27.02.2012 року представник відповідача подав клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке судом відхилено з підстав його необґрунтованості.
Також представник відповідача в даному судовому засіданні подав клопотання про витребування доказів, яке судом розглянуто та частково задоволено.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 16.03.2012 року.
В судовому засіданні 16.03.2012 року представник позивача надав заяву про неможливість надання документів на виконання вимог ухвали суду, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в даному судовому засіданні надав додаткові пояснення до заперечень проти позову.
У судовому засіданні 16.03.2012 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив перерву до 06.04.2012 року.
Представник відповідача 06.04.2012 року через канцелярію суду подав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог та клопотання про виклик у судове засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які судом будуть розглянуті в наступному судовому засіданні.
Представники сторін в даному судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору.
Крім того, представники сторін в судовому засіданні 06.04.2012 року подали клопотання про продовження строку розгляду спору по справі № 5011-41/1278-2012, яке судом розглянуто та задоволено.
У судовому засіданні 06.04.2012 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву до 23.04.2012 року.
Представник позивача 20.04.2012 року подав до канцелярії суду розрахунок позовних вимог.
В судовому засіданні 23.04.2012 р. представники сторін надали усні пояснення по суті спору.
Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суддя Спичак О.М. звернувся до Голови господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 5011-41/1278-2012.
Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 23.04.2012 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою суду від 23.04.2012 року колегією суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю., прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 21.05.2012 року.
21.05.2012 року в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 21.05.2012 року подав до канцелярії суду додаткові матеріали по справі та в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.
У судовому засіданні 21.05.2012 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено перерву до 25.06.2012 року.
25.06.2012 року суддя Івченко А.М. звернувся до голови господарського суду м. Києва із заявою про виведення його зі складу колегії суддів, які розглядають справу № 5011-41/1278-2012 у зв'язку із великою завантаженістю справами.
Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № б/н від 25.06.2012 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Смирнова Ю.М., Шаптала Є.Ю.
У судовому засіданні 25.06.2012 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав додаткові матеріали по справі та у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 25.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група «Каділлак, Шевроле» (покупець) та Закритим акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС»(назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «ВІПОС») (продавець) був укладений договір № 1106711 від 30.12.2010 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати автомобіль марки «CHEVROLET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: НОМЕР_1 у власність покупцеві, а покупець зобов'язувався прийняти автомобіль від продавця, зазначений у додатку до цього договору та сплатити останньому грошові кошти, які передбачені п.п. 2 та 5 цього договору.
Згідно з п. 2.1. договору № 1106711 від 30.12.2010 р. вартість автомобіля складає 732 416,67 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 146 483,33 грн., а всього -878 900,00 грн. Станом на 30 грудня 2010 р. зазначена сума складає в еквіваленті 110 000,00 дол. США.
Пунктом 5.1.1. договору встановлено, що суму передплати, яка складає 100 % вартості автомобіля і дорівнює 878 900,00 грн. (зазначена сума станом на 30.12.2010 р. складає в еквіваленті 110 000,00 дол. США) покупець сплачує протягом одного банківського дня, згідно рахунку, який виставляє продавець.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 1106711 від 30.12.2010 р. позивач передав відповідачу автомобіль вартістю 878 900,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.2010 р., проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого автомобілю не виконав.
Згідно уточнень наданих позивачем, сума зобов'язань ТОВ «Автомобільна група «Каділак, Шевроле»перед ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС»за договором № 1106711 від 30.12.2010 р. було зменшено на 89 269,91 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме боргу ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС»перед ТОВ «Автомобільна група «Каділлак, Шевроле»за договором про надання послуг № 3-10 від 09.12.2010 р. у розмірі 89 269,91 грн., що складається з основного боргу у розмірі 79 020,00 грн., пені -8 432, 15 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1 817, 46 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач з просить господарський суд стягнути з відповідача 799 880,00 грн. основною боргу, 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань, 25 488,64 грн. три проценти річних та 59 122,75 грн. пені у зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1106711 від 30.12.2010 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 5.1.1. договору встановлено, що суму передплати, яка складає 100 % вартості автомобіля і дорівнює 878 900,00 грн. (зазначена сума станом на 30.12.2010 р. складає в еквіваленті 110 000,00 дол. США) покупець сплачує протягом одного банківського дня, згідно рахунку, який виставляє продавець.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 30.12.2011 р. був поставлений автомобіль марки », модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.12.2010 р., який підписаний представниками сторін. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 799 880,00 грн.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач проти задоволення позовних заперечує посилаючись на те, що позивачем не були виконані умови пунктів 3.3 та 4.1.1 договору, так як покупцю не були передані копія СМR- автомобільної накладної, вантажно-митна декларація, податкова накладна, накладна на автомобіль, сервісна книжка, керівництво по експлуатації та бортова література російською та українською мовами, у зв'язку з чим був позбавлений можливості зареєструвати даний автомобіль та користуватися ним.
На думку відповідача, оскільки позивачем не було передано всіх документів передбачених умовами договору, то підстави для здійснення розрахунків за даним договором відсутні.
Крім того, позивач стверджує, що на момент розгляду справи автомобіль марки ET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: НОМЕР_1 знаходиться на балансі позивача та є його власністю, зазначене підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 17.11.2011 р. у справі 3/276.
Разом з тим, судом зазначається, що Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві у відповідь на запит суду повідомило, що автомобіль марки OLET», модель CHEVROLET EXPRESS EXPLORER 5.3L кузов: НОМЕР_1 було продано та його власником є ОСОБА_9.
Таким чином, твердження відповідача про те, що непередання позивачем всіх документів передбачених умовами договору, призвело до неможливості реєстрації та прийняття на баланс даного транспортного засобу, спростовується відповіддю Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 799 880,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 25 488,64 грн. 3 % річних та 40 429,40 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.01.2011 р. до 13.01.2012 р.
Пунктом 11.1 договору № 1106711 від 30.12.2010 р. сторони погодили, що даний договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 30.01.2011 р.
Таким чином, прострочення виконання зобов'язання за договором № 1106711 від 30.12.2010 р. починається з 31.01.2011 р., оскільки всі зобов'язання за договором повинні бути виконані до закінчення строку його дії.
Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, враховуючи порядок розрахунків погоджений сторонами та враховуючи суму 3 % у розмірі 1 817,46 грн., які були зараховані відповідачем за договором про надання послуг № 3-10 від 09.12.2010 р., згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.01.2012 р., господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 23 314,98 грн. (3 % за період з 31.01.2011 р. по 12.01.2012 р. на суму 878 900,00 грн. складають 25 066,71 грн., за 13.01.2012 р. на суму 799 880,00 грн. -65,73 грн. мінус 1 817,46 грн.).
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 30 761,50 грн.
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений автомобіль, керуючись пунктом 6.3. договору № 1106711 від 30.12.2010 р. нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 01.08.2011 р. до 31.01.2012 р. пеню в сумі 67 554,90 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 6 статті 22 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З умов договору вбачається, що прострочення виконання зобов'язань за договором № 1106711 від 30.12.2010 р. починається з 31.01.2011 р.
Оскільки позивач нарахував та просить стягнути пеню за період з 01.08.2011 р. до 31.01.2012 р., тобто поза межами шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги в повному обсязі.
Також суд не приймає заяву відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, як підставу для часткового припинення зобов'язань відповідача перед позивачем, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Каділлак, Шевролє»жодними доказами не підтверджено наявність заборгованості Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС», за документами доданими до вказаної заяви.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каділлак, Шевролє»(місцезнаходження : 01103, м. Київ, Печерський р-н, Залізничне шосе, 21, код ЄДРПОУ 193594465) на користь Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»(місцезнаходження: 04119, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Сім'ї Хохлових, 9-А, код ЄДРПОУ 24581332) 799 700 (сімсот дев'яносто дев'ять сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 30 761 (тридцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, 23 314 (двадцять три тисячі триста чотирнадцять) грн. 98 коп. 3% річних, 17 075 (сімнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн. 53 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
02.07.2012 року
Колегія суддів у складі:
суддя
суддя
суддя О.М. Спичак (головуючий)
Ю.М. Смирнова
Є.Ю. Шаптала