ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25.06.12 р. Справа № 5006/20/28/2012
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs26283745) ) ( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs25975434) ) ( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs33322666) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Донецької області (rs34598089) )
Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є., розглянувши матеріали
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа"
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі
про стягнення
представники сторін:
від позивача: Серган О.Г. - представник за довіреністю;
від відповідача: Дем'яненко О.І. - представник за довіреністю;
Відповідно до ст. 77 ГПК України
в судових засідання 15.05.2012, 29.05.2012, 06.06.2012, 20.06.2012
оголошувалась перерва до 25.06.2012.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі про стягнення суми основного боргу у розмірі 11226,57грн., 3% річних у розмірі 958,43грн., інфляційних витрат у розмірі 2227,50грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №28/401 від 10.10.2005 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії та гарячої води, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 11226,57грн.
В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №28/401 від 10.10.2005 на постачання теплової енергії та гарячої води; додаткові угоди №341 від 10.09.2006, б/н від 10.08.2006, №3/010308-135 кр 2.2/06, №3 від 26.03.2007, №4 від 20.03.2005, №5/180908-777 кр 2.2/06 від 18.09.2008, №6 від 09.01.2009, №7 від 02.03.2009 до договору №28/401 від 10.10.2005; додаток №1 до договору, угоду про розірвання договору №28/401 від 10.10.2005 на постачання теплової енергії та гарячої води від 09.11.2009; протокол розбіжностей до договору, заяву про залік зустрічних однорідних вимог; угоду про залік зустрічних однорідних вимог; акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2012.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у відзиві №03юр-3375/12 від 29.05.2012 та у судовому засіданні пояснив, що зобов'язання відповідача щодо сплати коштів у розмірі 11226,57 грн. були припинені, у зв'язку з проведенням заліку однорідних вимог.
Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
10.10.2005 між Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", як енергопостачальною організацією (позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі, як споживачем (відповідач) укладено договір №28/401 на постачання теплової енергії та гарячої води (з урахуванням додатку №1 до договору та додаткових угод) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію та гарячу воду в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію та гарячу воду в обсягах і в терміни, передбачені договором.
Пунктом 1.1 договору визначено, що сторони керуються "Правилами користування тепловою енергією", затвердженим наказом Міненерго України і Державного комітету будівництва від 28.10.1999 №307/262, іншими нормативними документами, даним договором і діючим законодавством. За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію та гарячу воду в потрібних йому обсягах: опалювальна площа: 1703,96 кв.м - вул. Шкадінова, 2, опалювальна площа береться згідно листа споживача за №01-1986 від 13.09.2005 та довідки БТІ від 10.10.2000.
Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.
Відповідно до п. 6.1 облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (ПО) / розрахунковим способом.
Згідно п. 6.3 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно до 25 числа поточного місяця подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії.
Відповідно до п. 6.5 договору при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом.
Згідно п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підписання договору (без ПДВ): 2,45 грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 79, 40 грн. за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період: 1703,96 кв.м х 2,45 грн. = 4174,7грн. + 834,94грн. (20% ПДВ) = 5009,64грн.(відповідно до розшифровки вартості опалювальної площі споживача). У випадку зміни цін на енергоносії, установлених Кабінетом Міністрів України або іншими органами влади, тариф може змінюватися без погодження зі споживачем.
Відповідно до ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору.
10.09.2006 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №341 до договору, яка зумовлена прийняттям Краматорською міською радою рішення №378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води" від 06.09.2006 без зауважень та заперечень.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди №341 від 10.09.2006до договору, п.7.1 договору викладено у наступній редакції: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 5,38грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 174,54грн. - за 1 Гкал.
Додатковою угодою №3 до договору від 26.03.2007р., на виконання рішення №121 від 21.03.2007 Краматорської міської ради "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 06.9.2006 № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторони внесли зміни у п. 7.1 договору, а саме, тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 7,35грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 262,69грн. - за 1 Гкал.
20.03.2008, у зв'язку з рішенням Краматорської міської ради від 19.3.2008 №144 "Про внесення змін до рішення виконкому від 06.9.2006 № 378 "Про встановлення тарифів на послуги централізованого опалення, подачі гарячої води", сторонами укладено, підписано та скріплено печатками додаткову угоду №4.
Згідно п.1 додаткової угоди №4 від 20.03.2008 у п. 7.1 договору внесено наступні зміни: тарифи (без ПДВ) на теплову енергію 11,78грн. - за 1 кв.м опалювальної площі, 388,93грн. - за 1 Гкал.
Пунктом 7.2 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 7.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Відповідно до матеріалів справи, 16.12.2008 об'єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписано сторонами без зауважень.
На виконання умов договору, позивачем у квітні 2009 подано теплову енергію до об'єкту відповідача, на сплату вартості якої останньому було виставлено акт-рахунок №28-4 від 21.04.2009 на загальну суму 11266,57грн.
Вказаний акт - рахунок відповідачем у строки передбачені договором, не оплачений, що повністю підтверджується відповідачем.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується постачання теплової енергії у квітні 2009 на загальну суму 11266,57грн. з ПДВ, та відсутність оплати її вартості відповідачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 11266,57грн.
Згідно п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 10.10.2006.
Відповідно до п. 11.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Пунктом 11.2 договору передбачені випадки припинення дії договору.
02.03.2009 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №7 до договору, якою внесено зміни у п. 11.1 договору, а саме п.11.1 викладено у наступній редакції: цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2009.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії.
На виконання п.5.1.1 договору відповідачем 09.11.2009 надіслано на адресу позивача угоду про розірвання договору, яку сторонами підписано та завірено печатками.
09.11.2009 року між сторонами підписана угода, згідно з п. 1 угоди про розірвання договору споживач і постачальник у зв'язку з встановленням автономного опалення за адресою: вул. Шкадінова, 2, м. Краматорськ, дійшли згоди розірвати договір №28/401 від 10.10.2005 про постачання теплової енергії та гарячої води, укладений між енергопостачальною організацією та споживачем.
Пунктом 2 угоди про розірвання договору визначено, що з моменту набрання чинності цією угодою, зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками,що виникли із договору.
Таким чином, строк дії договору закінчився 30.09.2009 на підставі угоди про розірвання договору.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Також, позивачем надано до матеріалів справи копії актів взаєморозрахунків станом на: 01.07.2011, 01.09.2011, 01.03.2012, згідно з якими відповідач заборгованість в розмірі 11266,57грн. не визнає.
З огляду на викладене, судом встановлено неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору щодо своєчасної оплатив вартості теплової енергії, спожитої у квітні 2009 року у розмірі 11266,57 грн.
Відповідач заперечує проти наявності заборгованості станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом та посилається на заяву від 11.04.2011 року про залік зустрічних однорідних вимог, а саме вимог позивача по договору про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у квітні 2009 року у розмірі 11266,57 грн. та вимог відповідача до позивача про стягнення заборгованості по інфляційним втратам у розмірі 11266,57 грн. за рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2008 №10/173.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2008 господарським судом Донецької області винесено рішення у справі №10/173 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж про стягнення 361262,60грн. з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж задоволені частково. Вирішено стягнути з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 231012,21 грн., інфляційні втрати у розмірі 35556,70 грн., 3% річних у розмірі 5527,23 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 3058,96грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,91грн. Дане рішення набрало законної сили, оскаржено не було та є чинним.
12.04.2011 Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист надіслано на адресу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" заяву №54/ис2601 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.04.2011 та угоду про залік взаємних вимог від 11.04.2011.
Згідно з вказаними вище заявою №54/ис2601 від 11.04.2011 та угодою про залік взаємних вимог від 11.04.2011 підприємство-боржник, Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа", за справою №10/173, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, вважається повідомленим про здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.
Підставою для здійснення такого зарахування послужило наявність невиконаного судового рішення позивачем та зобов'язання відповідача щодо сплати заборгованості за договором №28/401 на постачання теплової енергії та гарячої води.
Незважаючи на отримання позивачем зазначеної заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та всупереч ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав та для зарахування якої достатньо заяви однієї сторони, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до відповідача.
З доказів наданих до суду сторонами в обґрунтування своїх доводів вбачається, що між сторонами по справі виникли грошові зобов'язання, тобто вимоги сторін є однорідними, зустрічними та строк виконання зобов'язань за обома вимогами настав.
Враховуючи те, що ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України чітко визначено: для зарахування зустрічних однорідних вимог достатньо заяви однієї сторони.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо):,
3) строк виконанні щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування.
Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних однорідних вимог. Під час розгляду справи, судом не встановлено передбачені нормою Цивільного кодексу (435-15) випадки неможливості проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли в даному спорі.
Отже, в момент отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, між сторонами відбулася угода щодо повного погашення грошового зобов'язання за договором №28/401 на постачання теплової енергії та гарячої води зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Проведення заліку є підставою для припинення зобов'язань.
Заперечення позивача щодо проведеного взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 11266,57 грн., суд не приймає, оскільки діючим законодавством не передбачено порядку відмови від зарахування однорідних вимог, які виникають із зобов'язань на оплату теплової енергії. На підставі вищевикладеного, оскільки зарахування зустрічних однорідних вимог було проведено до подачі позовної заяви до суду, позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 11266,57 грн. не підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 958,43грн. за період з 01.06.2009 по 01.04.2012 та інфляційні втрати у розмірі 2227,50 грн. за період з 01.06.2009 по 01.04.2012.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Як встановлено судом вище, порушення виконання відповідачем саме грошового зобов'язання виникло з 01.06.2009 та припинилось 12.04.2011, тому саме за цей період позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати.
Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначений період, яким закінчується нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір 3% річних за період з 01.06.2009 по 12.04.2011 становить 630,62 грн., який і підлягає задоволенню.
За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір інфляційних втрат за період з з 01.06.2009 по 12.04.2011 становить 2016,72 грн., який і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32- 36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (пр. Леніна, буд. 11, м. Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 00131268) в особі структурної одиниці Краматорські електричні мережі (вул. Островського, буд. 8, м.Краматорськ, Донецька область, 84302, ЄДРПОУ 00131127) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (вул. Донецька, буд. 38, м. Донецьк, 83086, ЄДРПОУ 03337119), в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" ( вул. Іскри, буд. 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 05540936) 3% річних у розмірі 630 (шістсот тридцять) грн. 62 коп., інфляційні втрати у розмірі 2016 (дві тисячі шістнадцять) грн. 72 коп., судовий збір у розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 82 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
Дата складення повного рішення 25.06.2012
Суддя
Огороднік Д.М.