розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Приватного акціонерного товариства "Платан плюс" та Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська інвестиційна компанія", про визнання незаконними та скасування рішення та свідоцтва про право власності та визнання права власності, -

В засіданні суду 18.06.2012 р. оголошувалась перерва до 22.06.2012 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Платан плюс", про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі санаторію "Чорне море", що розташовані за адресою: пров. Дачний, 2";

- визнання незаконними та скасування свідоцтва № 011904 від 12.01.2001 р. про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі, які складаються зі спальних корпусів № 1 літ. "А", № 2 літ. "Б", № 4 літ. "Г", № 5 літ. "Д", площею 5312,1 кв.м, клубу-кінотеатру літ. "З" площею 563,2 кв.м, столової-кухні літ. "Е" площею 894 кв.м, адмін. корпусів № 1 літ. "В", № 2 літ. "К" площею 556,9 кв.м, лікувального корпусу № 7 літ. "Ж" площею 810,3 кв.м, стоматологічне відділення літ. "Ч" площею 71,3 кв.м, оздоровчого центру літ. "О" площею 520,4 кв.м, підсобної-пральні літ. "Ю" площею 37,8 кв.м,що розташовані за адресою: м. Одеса пров. Дачний, 2; а також свідоцтва серії ЯЯЯ № 061656 від 24.05.2005 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради про право власності ЗАТ "Санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан Плюс", на вказані будівлі;

- визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на нежитлові будівлі, зазначені у свідоцтві, виданого Виконкомом ОМР № 011904 від 12.01.2001 р., та свідоцтві серії ЯЯЯ № 061656 від 24.05.2005 р., що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2, та складаються зі спальних корпусів № 1 літ. "А", № 2 літ. "Б", № 4 літ. "Г", № 5 літ. "Д", площею 5312,1 кв.м, клубу-кінотеатру літ. "З" площею 563,2 кв.м, столової-кухні літ. "Е" площею 894 кв.м, адмін. корпусів № 1 літ. "В", № 2 літ "К" площею 556,9 кв.м, лікувального корпусу № 7 літ. "Ж" площею 810,3 кв.м, стоматологічне відділення літ. "Ч" площею 71,3 кв.м, оздоровчого центру літ. "О" площею 520,4 кв.м, підсобної-пральні літ. "Ю" площею 37,8 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Як встановлено прокуратурою Київського району м. Одеси, згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлі санаторію по пров. Дачному, 2, ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було оформлено та видано свідоцтво про право власності на вказані будівлі санаторію. Таке рішення виконкому вмотивовано тим, що згідно установчого договору від 04.12.1991р. Федерацією профспілок України та Фондом соціального страхування України створено ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", в свою чергу Федерація профспілок України як співзасновник ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" передала до статутного фонду товариства основні фонди санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок, до складу яких входять будівлі санаторію "Чорне море", розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Дачний,2.

Так, за твердженнями прокурора, на підставі вищевказаного рішення, виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво № 011904 від 12.01.2001 р. про право власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на будівлі за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2, які складаються зі спальних корпусів № 1 літ. "А", № 2 літ. "Б", № 4 літ. "Г", № 5 літ. "Д", площею 5312,1 кв.м, клубу-кінотеатру літ. "З" площею 563,2 кв.м, столової-кухні літ. "Е" площею 894 кв.м, адмін. корпусів № 1 літ. "В", № 2 літ. "К" площею 556,9 кв.м, лікувального корпусу № 7 літ. "Ж" площею 810,3 кв.м, стоматологічне відділення літ. "Ч" площею 71,3 кв.м, оздоровчого центру літ. "О" площею 520,4 кв.м, підсобної-пральні літ. "Ю" площею 37,8 кв.м, відображених у одинадцяти технічних паспортах.

Однак, як зазначає прокурор, 24.05.2005 р. замість вищезазначеного свідоцтва виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво серії ЯЯЯ № 061656 про право власності на ці нежитлові будівлю санаторію "Чорне море" на ім'я ЗАТ "Санаторій "Чорне море" на підставі протоколу № 1 установчих зборів 02.07.2004 р. та статуту зареєстрованого у виконавчому комітеті Одеської міської ради від 22.09.2004 р. за номером 15561020000001280, а також передавального акту від 07.09.2004р.

При цьому як вказує прокурор, 14.04.2011 р. відбулась зміна найменування юридичної особи ЗАТ "Санаторій "Чорне море" у Приватне акціонерне товариство "Платан плюс" за тим самим кодом та тією ж адресою м. Одеса, провулок Дачний, 2, що зафіксовано відповідним свідоцтвом про держреєстрацію.

Так, на думку прокурора, прийняття рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлі санаторію по пров. Дачному, 2 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та видане на його підставі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтво про право власності №011904 від 12.01.2001 р., а відповідно й свідоцтво серії ЯЯЯ №061656 про право власності від 24.05.2005 р., є незаконними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як зазначає прокурор, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" зареєстроване рішенням виконкому Ленінської райради міста Києва № 1971 від 23.12.1991р. та створено на майні засновників Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому вкладом Федерації профспілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350грн., що становить 92% розміру статутного фонду.

Крім того, як вказує прокурор, постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009 р. у справі № 48\202-20\191 встановлено, що майно, яке передавалось до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і така передача не потягла за собою змін його форми власності.

При цьому прокурор зазначає, що протягом дії мораторію, введеного Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990р. № 506 (506-12) , який скасовано лише 04.03.1992 р. згідно Постанови Верховної Ради України від 04.03.1992р. №2164-ХІІ (2164-12) , Федерацією незалежних профспілок України на підставі акту від 24.01.1992 р. передано у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно територіальних санаторно-курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській раді по управлінню курортами профспілок, в обсягах та сумі згідно додатку, до якого увійшло майно санаторію "Чорне море", розташованого за адресою: м. Одеса, провул. Дачний, 2.

Більш того, як вказує прокурор, постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-ХІІ (3943-12) "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визнання суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Таким чином, на думку прокурора, з аналізу вищенаведених положень законодавства впливає, що будь-яке майно, яке за час існування СРСР передано профспілковим організаціям, належить до державної власності та передавалось виключно у відання. При цьому, прокурор вказує, що зазначене спірне майно передане у відання профспілкових організацій колишнього СРСР віднесено законодавством до державної форми власності, а повноваження щодо управління майном державної форми власності, в тому числі і спірним майном, з урахуванням наведеного, покладено саме на Фонд державного майна України.

Відтак, за ствердженнями прокурора, спірне майно, а саме нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса пров. Дачний, 2, які складаються зі спальних корпусів № 1 літ. "А", № 2 літ. "Б", № 4 літ. "Г", № 5 літ. "Д", площею 5312,1 кв.м, клубу-кінотеатру літ. "З" площею 563,2 кв.м, столової-кухні літ. "Е" площею 894 кв.м, адмін. корпусів № 1 літ. "В", № 2 літ "К" площею 556,9 кв.м, лікувального корпусу № 7 літ. "Ж" площею 810,3 кв.м, стоматологічне відділення літ. "Ч" площею 71,3 кв.м, оздоровчого центру літ. "О" площею 520,4 кв.м, підсобної-пральні літ. "Ю" площею 37,8 кв.м, є державним майном, яке у свою чергу неправомірно, без згоди уповноваженого на це державою органу (а саме Фонду державного майна України) передано у власність Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, а в подальшому й ЗАТ санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан плюс".

При цьому, як вказує прокурор, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі санаторію "Чорне море", розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2" та виданим на його підставі свідоцтвом № 011904 від 12.01.2001 р. про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі за адресою: м. Одеса пров. Дачний, 2 безпідставно та неправомірно засвідчено право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на це майно, а свідоцтвом серії ЯЯЯ № 061656 від 24.05.2005 р. неправомірно засвідчено право власності ЗАТ "Санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан плюс", та прямо порушено право державної власності на це ж майно.

За таких обставин, прокурор вважає, що вищевказані рішення виконкому ОМР №772 від 26.12.2000 р., свідоцтво № 011904 від 12.01.2001 р. та свідоцтво серії ЯЯЯ № 061656 від 24.05.2005 р. є незаконними, тому підлягають скасуванню судом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011 р. позовну заяву Заступника прокурора Київського району м. Одеси прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 15/17-4474-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

17.11.2011 р. Приватним акціонерним товариством "Платан плюс" були подані до господарського суду Одеської області клопотання про залучення ПАТ "Платан плюс" в якості відповідача, посилаючись на те, що вказане товариство є власником спірного майна, та клопотання про залучення ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, посилаючись на те, що при створенні ПрАТ "Платан плюс" засновником вказаного товариства - ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" було здійснено внесок до статутного капіталу товариства в розмірі 2 516 800,00 грн., за які було здійснено ремонт спірного нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.11.2011 р. до участі у справі № 15/17-4474-2011 було залучено Приватне акціонерне товариство "Платан плюс" в якості іншого відповідача та виключено його з кола третіх осіб, також було залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська інвестиційна компанія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

28.11.2011 р. заступником прокурора Київського району м. Одеси було подано до господарського суду Одеської області клопотання про забезпечення позову, в якому заявник просив суд накласти арешт на спірне майно. Вказане клопотання прокурора судом залишено без задоволення з огляду на ненаведення заявником у вказаній заяві та ненадання до суду доказів в обґрунтування свого припущення того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявленого позову. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаного клопотання прокурора про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2012 р. до участі у справі № 15/17-4474-2011 було залучено Одеську міську раду в якості іншого відповідача, оскільки спірне майно розташоване на земельній ділянці, повноваження щодо розпорядження якою покладені законом на Одеську міську раду, участь якої сприятиме з'ясуванню всіх обставин справи, прийняттю законного і обґрунтованого рішення.

З огляду на особливу складність спору ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

На підставі заяви судді Петрова В.С. розпорядженням голови суду від 26.03.2012 р. визначено наступний склад колегії суддів при колегіальному розгляді справи № 15/17-4474-2011, а саме: головуючий суддя - Петров В.С., судді -Невінгловська Ю.М. і Никифорчук М.І.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді -Петрова В.С., суддів -Невінгловської Ю.М. та Никифорчука М.І. та розгляд справи призначено в засіданні суду на 18.04.2012 р.

У зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. на лікарняному з 08.05.2012 р. розпорядженням голови суду від 10.05.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді -Невінгловська Ю.М та Мостепаненко Ю.І.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді -Петрова В.С., суддів -Невінгловської Ю.М. і Мостепаненко Ю.І. та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 28.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2012 р. розгляд справи № 15/17-4474-2011 відкладено на 18.06.2012 р.

У зв'язку з перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному з 18.06.2012 р., розпорядженням голови суду від 18.06.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Петров В.С., судді -Погребна К.Ф. та Мостепаненко Ю.І.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2012 р. справу № 15/17-4474-2011 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді -Петрова В.С., суддів -Погребної К.Ф. і Мостепаненко Ю.І. та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В ході розгляду справи представник прокуратури наполягав на задоволенні позовних вимог.

Позивач - Фонд державного майна України позовні вимоги прокурора підтримує повністю, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 87-90 т. 1).

Відповідач - Виконавчий комітет Одеської міської ради відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відзив на позов не надало, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи товариство повідомлялось судом належним чином.

Відповідач -Приватне акціонерне товариство "Платан плюс" проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 3-5 т. 2). При цьому відповідачем було заявлено клопотання про застосування судом строків позовної давності (а.с. 106, 117 т. 2). У вказаному клопотанні відповідач звернув увагу суду на те, що прокурор у позовній заяві просить суд відновити строк на звернення до суду з позовом, мотивуючи це тим, що прокуратурі стало відомо про оскаржуване рішення виконкому лише 14.10.2011 р. з листа Одеської міської ради. Але відповідач зазначає, що вказані ствердження прокурора не відповідають дійсності, тому що прокуратура приймала участь на засіданні виконавчого комітету Одеської міської ради, під час якого вказане рішення було прийнято. Відтак, відповідач стверджує, що про існування оскаржуваного рішення прокуратурі було відомо з 2000 року. За таких обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову прокурора з огляду на сплив строку позовної давності для звернення останнього до суду з даним позовом.

Відповідач -Одеська міська рада відзив на позов не надала, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи міськрада повідомлялась судом належним чином.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, також представник третьої особи у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим з'ясувати його думки стосовно заявленого прокурором позову не уявляється можливим.

Заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

26.12.2000 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було прийнято рішення № 772 "Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлі санаторію по провулку Дачному, 2, лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 58 т. 1). Таке рішення виконкому вмотивовано тим, що згідно статуту, зареєстрованого 17.05.1999 р., Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України є засновниками ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", в свою чергу Федерація профспілок України як співзасновник ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" передала до статутного фонду товариства основні фонди санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок, до складу яких входять будівлі санаторію "Чорне море", розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2.

На підставі вказаного рішення 12 січня 2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво № 011904 (а.с. 59 т. 1) про право колективної власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на будівлі за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2, які складаються зі спальних корпусів № 1 літ. "А", № 2 літ. "Б", № 4 літ. "Г", № 5 літ. "Д", площею 5312,1 кв.м, клубу-кінотеатру літ. "З" площею 563,2 кв.м, столової-кухні літ. "Е" площею 894 кв.м, адмін. корпусів № 1 літ. "В", № 2 літ. "К" площею 556,9 кв.м, лікувального корпусу № 7 літ. "Ж" площею 810,3 кв.м, стоматологічне відділення літ. "Ч" площею 71,3 кв.м, оздоровчого центру літ. "О" площею 520,4 кв.м, підсобної-пральні літ. "Ю" площею 37,8 кв.м, відображених у одинадцяти технічних паспортах.

24.05.2005 р. замість вищезазначеного свідоцтва № 011904 виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво серії ЯЯЯ № 061656 (а.с. 60 т. 1) про право власності на вищевказані нежитлові будівлю санаторію "Чорне море" на ім'я ЗАТ "Санаторій "Чорне море". Таке свідоцтво було видано на підставі протоколу № 1 установчих зборів 02.07.2004 р. та статуту, зареєстрованого у виконавчому комітеті Одеської міської ради від 22.09.2004 р. за номером 15561020000001280, а також передавального акту від 07.09.2004 р. Також право власності ЗАТ "Санаторій "Чорне море" було зареєстровано 21.06.2005 р. КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" номер запису 1049 в книзі 44неж-92, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7563365 від 21.06.2005 р.

При цьому, як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, 21.05.2004 р. ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" уклали договір про спільну діяльність по створенню Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Чорне море" на основі майна, яке належить засновникам на праві власності, з метою здійснення господарської діяльності, задоволення потреб населення, підприємств, організацій у товарах і послугах, а також отримання прибутку в інтересах акціонерів.

22.09.2004 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано ЗАТ "Санаторій "Чорне море". Відповідно до статуту ЗАТ "Санаторій "Чорне море" засновниками товариства виступили ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія". Відповідно до ст.ст. 28, 33 Закону України "Про господарські товариства" засновники придбали та оплатили акції ЗАТ "Санаторій "Чорне море". Так, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" передало до статутного капіталу ЗАТ "Санаторій "Чорне море" майно на суму 2 516 800 гривень в обмін на 54% акцій, а ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" передало до статутного капіталу ЗАТ "Санаторій "Чорне море" грошові кошти в сумі 2 143 940 гривень в обмін на 46% акцій. В подальшому 15.07.2010 р. ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" придбало у ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" 54% акцій ЗАТ "Санаторій "Чорне море" та стало єдиним акціонером товариства. За рахунок грошових коштів, внесених до статутного капіталу засновником - ТОВ "Чорноморська інвестиційна компанія" та наданої фінансової допомоги ЗАТ "Санаторій "Чорне море" здійснювало ремонт, належного йому майна.

При цьому відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Санаторій "Чорне море" № 7 від 24.03.2011 р. (а.с. 61-62 т. 1) було змінено найменування ЗАТ "Санаторій "Чорне море" на Приватне акціонерне товариство "Платан плюс" для приведення у відповідність діяльності товариства відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Також згідно статуту ПрАТ "Платан плюс" (а.с. 39-45 т. 1) останнє було засновано як ЗАТ "Санаторій "Чорне море", яке створено шляхом реорганізації Дочірнього підприємства "Санаторій "Чорне море" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у відповідності з установчим договором про створення та діяльність ЗАТ "Санаторій "Чорне море" на основі майна, яке належить засновника на праві власності, з метою здійснення господарської діяльності. Так, Товариство є правонаступником статутного капіталу (фонду), майна, майнових і немайнових прав та обов'язків, а також активів і пасивів Дочірнього підприємства "Санаторій "Чорне море" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

У зв'язку зі зміною найменування ЗАТ "Санаторій "Чорне море" 14.04.2011 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво серії А01 № 380335 про державну реєстрацію юридичної особи -Приватного акціонерного товариства "Платан плюс" (а.с. 38 т. 1) за тим самим кодом та тією ж адресою м. Одеса, провулок Дачний, 2.

Так, на думку прокурора, з якою погоджується позивач, прийняття рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлі санаторію по пров. Дачному, 2 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та видане на його підставі ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" свідоцтво про право власності №011904 від 12.01.2001 р., а відповідно й свідоцтво серії ЯЯЯ №061656 про право власності від 24.05.2005 р., є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки спірне майно є державним майном, яке у свою чергу неправомірно, без згоди уповноваженого на це державою органу (а саме Фонду державного майна України) передано у власність Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради, а в подальшому й ЗАТ санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан плюс".

Проаналізувавши правову природу заявлених позовних вимог та характер правовідносин, які виникли між сторонами по справі, суд доходить висновку, що всі позовні вимоги безпосередньо пов'язані єдиною юридичною підставою їх виникнення. Так, на думку суду, з урахуванням правових позицій всіх учасників процесу основним питанням, яке підлягає дослідженню при вирішенні даного спору, є з'ясування питання належності спірного майна до державної власності. При цьому для правильного вирішення спору між сторонами по даній справі та встановлення обґрунтованості заявлених позовних вимог, перш за все, необхідно визначити правомірність виникнення у держави в особі Фонду державного майна України права власності на спірне майно.

Так, прокурор вказує, що судовими інстанціями України неодноразово розглядались спори за участю Фонду державного майна України та ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (зокрема, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2009р. по справі № 20-3-30/475-05-11719, постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25.09.2007 р. та від 16.09.2008 р.), при вирішенні яких були визначені форми власності майна, переданого у відання профспілковим організаціям колишнього СРСР. Зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009 р. по справі № 48/202-20/191 було зазначено, що майно, яке передавалось до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю, і така передача не потягнула за собою зміни його форми власності. Аналогічну позицію було викладено в постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2012 р. у справі № 15-13-30/315-07-8767, в якій зазначено, що майно, яке увійшло до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", було надано йому саме у господарське відання, залишаючись при цьому державною власністю.

Разом з тим судом встановлені наступні обставини. Згідно з постановою Ради міністрів Української РСР від 23.04.1960 р. № 606 (606-60-п) "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" (а.с. 46-55, 110-120 т. 1) Міністерство охорони здоров'я УРСР було зобов'язано передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській Раді профспілок зокрема всі діючі госпрозрахункові санаторії /крім туберкульозних/ загальною кількістю 73 об'єкти на 23586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками NN 1, 2, а також санаторії /крім туберкульозних/ і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління. Згідно п. 2 вказаної постанови майно передавалося профспілковим органам у відання. У переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передаються Українській республіканській раді профспілок Міністерством охорони здоров'я УРСР, що є додатком № 1 до вказаної постанови, містяться будинки відпочинку санаторного закладу "Октябрь" м. Одеса. При цьому посилання про безоплатну передачу зазначених майнових комплексів у власність профспілковим організаціям у даній постанові відсутні.

Так, після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. N 506 (506-12) введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Цією постановою також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів). Положення цієї постанови розповсюджувались на спірне майно, оскільки, як зазначено вище, передача майнових комплексів у відання профспілковим організаціям, яке було здійснено органом державної влади колишнього Союзу РСР як уповноваженим органом на розпорядження державною власністю, ніяким чином не мала наслідком за собою зміну форми власності переданого майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 р. N 1540-XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

04.12.1991 року між Радою Федерації професійних спілок України та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (а.с. 56-57 т. 1), згідно якого на базі санаторно-курортних закладів і організацій Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок було засновано AT "Укрпрофоздоровниця", яке стало правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, про що зазначено в статуті ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" 1999 року (а.с. 18-25 т. 1), що зареєстровано згідно свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва 17.05.1999 року. Відповідно п. 1.8. до статуту ЗАТ товариство самостійно продає, передає безоплатно, обмінює, надає юридичним і фізичним особам належне йому майно. При цьому вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234,35 тис.грн., які передаються товариству у власність.

Однак, як встановлено судовими інстанціями під розгляду відповідних спорів, протягом вищевказаного мораторію на зміну форми власності і власника державного майна, введеного Постановою Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 р. N 506 (506-12) , який був скасований 04.03.1992 р. згідно з постановою Верховної Ради України від 04.03.1992 р. за № 2164-ХІІ (2164-12) (якою була затверджена Державна програма приватизації), Федерацією незалежних профспілок України на підставі акту від 24.01.1992 р. було передано у власність акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" майно територіальних санаторно-курортних установ профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об'єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, в обсягах та сумі згідно додатку, до якого, за ствердженнями прокурора, увійшло й майно санаторію "Чорне море" м. Одеса.

Згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено тимчасово передати Фонду державного майна України.

Так, в силу приписів ст. 1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 р. (2558-12) , Фонд державного майна здійснював державну політику у сфері приватизації державного майна та виступав орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій наказу правління АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № 151 від 02.11.1993 р. "Про перепрофілювання пансіонату відпочинку "Октябрь" в пансіонат з лікуванням" (а.с. 125-126 т. 1), наказу Одеського відділення АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № 7 від січня 1994 року "Про перепрофілювання пансіонату відпочинку "Октябрь" в пансіонат з лікуванням "Чорне море" (а.с. 134 т. 1), листа пансіонату з лікуванням "Чорне море" № 14 від 01.03.1994 р. до Київського райвиконкому м. Одеси (а.с. 133 т. 1), рішення виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеса від 18.03.1994 р. № 257 "Про перереєстрацію пансіонату відпочинку "Октябрь" в пансіонат з лікуванням "Чорне море" (а.с. 132 т. 1), рішення правління АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № 115-5 від 18.02.1997 р. "Про реорганізацію санаторно-курортних закладів" (а.с. 128-129 т. 1), рішення ради АТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № Р4-4р від 24.02.1997 р. "Про реорганізацію санаторно-курортних закладів" (а.с. 130-131 т. 1), пансіонат відпочинку "Октябрь" було реорганізовано у санаторій "Чорне море".

Крім того, постановою Верховної Ради України від 04.02.1994р. № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (3943-12) встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

На виконання вимог Постанови Верховної Ради України від 01.11.1996 р. № 461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України " (461/96-ВР) Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Фондом було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991 р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради). До вказаного Переліку включено санаторій "Чорне море", який розташований за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2, копія витягу з якого міститься в матеріалах справи (а.с. 91-93 т. 1).

Аналіз вищенаведених приписів законодавства в їх сукупності та дослідження матеріалів справи дозволяє господарському суду дійти висновку, що будь-яке майно, яке за час існування Союзу РСР було передано зокрема профспілковим організаціям, належало до державної власності та передавалось останнім виключно у відання. Передача майна у відання ніяким чином ні є передачею майна у власність з огляду як на різне правове значення даних форм управління майном, так і на юридичні наслідки реалізації прав на це майно. У зв'язку із прийняттям перелічених вище по тексту постанов та Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) майно зокрема профспілкових організацій колишнього СРСР було віднесено в силу закону до державної форми власності. Викладене свідчить, що спірне майно, яке перебувало у віданні Української республіканської Ради профспілок та в подальшому було передано акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", також є саме державною власністю. Повноваження щодо управління майном державної власності, в тому числі і спірним майном, з урахуванням наведеного, було покладено саме на Фонд державного майна України.

Відтак, на думку суду, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не могло набути право власності на спірне майно у власність від Федерації незалежних профспілок України, тим більш в матеріалах справи відсутні докази наявності саме у Федерації незалежних профспілок України права власності на це майно та законні підстави на розпорядження ним.

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства", в редакції чинній на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", визначено, що товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні", в редакції чинній на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і на момент укладення спірного договору, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

З огляду на положення ст. 1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України" (2558-12) , якими визначені повноваження Фонду державного майна України щодо розпорядження державним майном, відповідно розпорядження ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" цим майном можливе лише за згодою Фонду державного майна України.

Однак, з огляду на вищевказані обставини щодо неможливості набуття ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" права власності на майно, передане до статутного фонду товариства, до якого входить спірне майно, відповідно ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не могло розпоряджатися цим майном на власний розсуд. За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не мала права без згоди Фонду державного майна України розпоряджатись спірним майном санаторію "Чорне море" шляхом передачі його у власність третім особам.

В свою чергу, враховуючи ті обставини щодо неправомірності вибуття з державної власності спірного об'єкту нерухомості, суд погоджується з доводами прокурора про те, що оспорюваним рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000р. "Про оформлення свідоцтва про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі санаторію "Чорне море", розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2" та виданим на його підставі свідоцтвом № 011904 від 12.01.2001 р. про право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на будівлі за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 2 безпідставно та неправомірно засвідчено право власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на це майно, а свідоцтвом серії ЯЯЯ № 061656 від 24.05.2005 р.- засвідчено право власності ЗАТ "Санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан плюс".

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такі положення ЦК (435-15) кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Так, прокурор вважає, що оскільки рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 772 від 26.12.2000 р. "Про оформлення свідоцтва про право власності на будівлі санаторію по пров. Дачному, 2 ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та виданим ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на його підставі свідоцтвом про право власності №011904 від 12.01.2001 р., а відповідно й свідоцтвом серії ЯЯЯ №061656 про право власності від 24.05.2005 р., порушено право державної власності на спірне майно, відповідно такі рішення і свідоцтва є незаконними та підлягають скасуванню. При цьому прокурор у позові просить суд відновити пропущений строк на звернення до суду із заявленим позовом.

Згідно ст. 256 чинного Цивільного кодексу України (435-15) позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Однак, щодо окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність (частини третя, четверта статті 258 ЦК).

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК (435-15) встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК (435-15) до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Між тим на момент прийняття відповідачем - виконкомом оспорюваного рішення № 772 від 26.12.2000 р. діяв Цивільний кодекс УРСР (1540-06) 1963 року, стаття 71 якого визначала, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Як зазначено прокурором у позові, прокуратура не знала про існування оспорюваного рішення, а дізналася лише з листа Одеської міської ради 14.10.20111 р. Однак, вказані доводи прокурора не відповідають матеріалам справи, з яких вбачається, що прокуратура приймала участь у засіданні Виконавчого комітету Одеської міської ради № 16 від 26.12.2000 р., під час якого було прийнято рішення № 722 від 26.12.2000 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з протоколу засідання Виконавчого комітету Одеської міської ради № 16 від 26.12.2000 р. (а.с. 118-125 т. 2). Тим більш, як свідчать наявної в матеріалах справи копії ухвали Верховного суду України від 22.11.2007 р. (а.с. 14-13), винесеної за результатами розгляду касаційного подання Генерального прокурор України на постанову Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997 року у справі за позовом Фонду державного майна України до Федерації незалежних профспілок України, Фонду соціального страхування та АТ "Укрпрофоздоровниця" про визнання недійсними установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця", прокуратурі було відомо про передачу до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майна санаторно-лікувальних закладів і організацій Укрпрофради, до складу якого входило спірне майно. Так, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року та постановою Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997 року встановлювались та досліджувались факти щодо формування статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" під час створення товариства шляхом внесення до цього фонду майна санаторно-лікувальних закладів і організацій Укрпрофради.

Отже, про передачу спірного майна до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а ЗАТ в свою чергу до ЗАТ "Санаторій "Чорне море", яке перейменовано у ПРАТ "Платан плюс" прокуратура могла та повинна була знати ще з 2000 року, тоді як із заявленим позовом прокуратура звернулась у 2011 році, тобто з пропуском строку позовної давності. Поважність причин пропуску такого строку прокуратурою не доведено. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для відновлення вказаного строку.

Разом з тим суд зазначає, згідно з Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 р. № 2268-ХП "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (2268-12) позивач - Фонд державного майна України виступав органом, який здійснював розпорядження спірним майном. Тим більш складений Фондом Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991 р. знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради), до яких віднесений спірний санаторій "Чорне море", свідчить про те, що позивачу, який здійснював управління спірним майном, мало бути відомо про вибуття спірного майна з державної власності. Проте, в матеріалах справи відсутні докази вжиття Фондом будь-яких заходів, направлених на відновлення порушеного права держави. Зокрема, ще з 1997 року Фонду мало бути відомо про факт вибуття спірного майна з державної власності, оскільки саме він виступав позивачем у справі № 137/7 про визнання недійсними установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця", під час розгляду якої встановлювались та досліджувались факти щодо формування статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" під час створення товариства шляхом внесення до цього фонду майна санаторно-лікувальних закладів і організацій Укрпрофради, у т.ч. спірного майна.

Відповідно до п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Київського району м. Одеси задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

У задоволенні позову Заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Приватного акціонерного товариства "Платан плюс" та Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська інвестиційна компанія", про визнання незаконними та скасування рішення та свідоцтва про право власності та визнання права власності відмовити.