За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка"

до 1-го відповідача - Луганської агропромислової товарної біржі

2-го відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ровеньки Луганської області, м. Ровеньки, Луганська область

3-го відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області

за участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне підприємство Луганський "Інформаційно-технічний центр "Професіонал"

про стягнення 44533 грн. 42 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача -ОСОБА_2. довіреність від 18.06.12 б/н;

від 1-го відповідача -не прибув;

від 2-го відповідача -ОСОБА_3, довіреність від 20.03.12 № 230/100;

ОСОБА_4, довіреність від 13.03.12 № 75/100;

від 3-го відповідача -ОСОБА_5, довіреність від 20.12.11 № 15/21/75;

від третьої особи -Саричев О.С., директор;

Суть спору: про стягнення грошових коштів у сумі 44533 грн. 42 коп., перерахованих позивачем за біржовим контрактом купівлі-продажу № 290503/02 від 29.05.03 до Державного бюджету.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 11.06.12 № 32 проти позову заперечує з посиланням на те, що Луганська АТБ наділена спеціальною компетенцією у галузі проведення торгів та не є стороною за відповідними біржовими угодами. У відповідності до доданих до відзиву платіжних доручень 1-ий відповідач підтверджує повне перерахування одержаних від позивача коштів.

2-ий відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 27.04.12 № 1350/100 проти позову заперечує з посиланням на закінчення строку позовної давності для стягнення суми за позовом, який обчислюється з квітня 2007 року, коли позивачу стало відомо про те, що породний відвал № 5 не був безхазяйним та був проданий ДП "Ровенькиантрацит" підприємству ТОВ "Еліт-Груп".

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є стягнення 44533 грн. 42 коп., які були перераховані позивачем у якості оплати за породний відвал № 5 за біржовим контрактом купівлі-продажу № 290503/02 через Луганську агропромислову товарну біржу, які остання перерахувала до Державного бюджету, оскільки предмет договору вважався безхазяйним.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів, а також бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету. З урахуванням викладеного 10.05.12 суд залучив до участі у справі 3-го відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

3-ій відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього повідомив суд, що за його даними підтверджується надходження до Державного бюджету коштів у сумі 44533 грн. 42 коп., як заявлено у позові.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд дійшов до наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

рішенням господарського суду від 10.01.12 по справі № 26/234пд/2011 (арк. справи 18-20), яке набрало законної сили, встановлено, що між Приватним підприємством Луганський "Інформаційно-технічний центр "Професіонал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка" був укладений біржовий контракт купівлі-продажу № 290503/02, за яким продавець продав, а покупець купив породний відвал №5 (відходи виробництва вуглевидобутку) у кількості 2709400 тон за ціною 00 грн. 22 коп. за тону, який був визнаний безхазяйним за рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області №189 від 22.04.2003.

При розгляді вказаної справи судом також встановлено, що за період з червня 2003 року по лютий 2007 року позивачем на виконання умов контракту було перераховано грошові кошти у сумі 52392 грн. 31 коп.

Як вбачається зі змісту рішення по справі № 26/234пд/2011, суд розірвав біржовий контракт купівлі-продажу № 290503/02 від 29.05.03 з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, якою регулюється зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

У відповідності до ст. 653 ЦК України у разі, якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Дане рішення, яке підписане 13.01.12, не оскаржувалось, тому з 24.01.12 зобов'язання сторін за біржовим контрактом купівлі-продажу № 290503/02 від 29.05.03 припинилися.

При розгляді справи № 1/5014/979/2012 судом було встановлено, що у періоді з червня 2003 року по лютий 2007 року ТОВ "Луганськвуглетехпоставка" /позивач/ перерахувало через Луганську агропромислову товарну біржу до Державного бюджету грошові кошти на загальну суму 44533 грн. 42 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 04.06.03 № 802 на суму 3433,42 грн.; від 05.09.03 № 1406 на суму 1000,00 грн.; від 12.12.03 № 2084 на суму 1000,00 грн.; від 20.01.04 № 97 на суму 1000,00 грн.; від 12.02.04 № 247 на суму 2500,00 грн.; від 05.03.04 № 416 на суму 2500,00 грн.; від 05.04.04 № 607 на суму 1000,00 грн.; від 07.05.04 № 781 на суму 2500,00 грн.; від 08.06.04 № 966 на суму 2500,00 грн.; від 07.07.04 № 1141 на суму 2500,00 грн.; від 04.11.04 № 1764 на суму 2500,00 грн.; від 13.01.05 № 14 на суму 1500,00 грн.; від 28.01.05 № 37 на суму 600,00 грн.; від 04.02.05 № 69 на суму 2500,00 грн.; від 08.04.05 № 314 на суму 5000,00 грн.; від 18.05.05 № 455 на суму 2500,00 грн.; від 30.05.05 № 504 на суму 2500,00 грн.; від 31.08.05 № 828 на суму 2500,00 грн.; від 26.02.07 № 180 на суму 5000,00 грн., які додані до матеріалів справи, а також виписками з поточного рахунку платника про проведення платежів.

Також Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (3-ій відповідач) у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього підтвердило, що за його даними до Державного бюджету від позивача надійшли грошові кошти у сумі 44533 грн. 42 коп., як заявлено у позові.

Щодо нормативного обгрунтування позовних вимог, то позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов"язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Господарський суд погоджується з таким обгрунтуванням позову з огляду на наступне.

Так, за змістом ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України (435-15) ("Набуття та збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

В той же час, згідно ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак законом, а саме ст. 1212 ЦК України передбачено повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні, яке застосовується в тому разі, коли таке зобов'язання внаслідок обставин, за які жодна сторін договору не несе відповідальності, може відповідно до договору чи закону бути припинено за рішенням суду, шляхом односторонньої відмови від зобов'язання або за згодою сторін.

Обов"язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно- правової санкції, а не мірою відповідальності, тому наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатилася, не вимагається.

Положення ч. 3 ст. 652 ЦК України про те, що суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням договору, не підлягають застосуванню по даному спору, оскільки по справі йдеться виключно про виконання зобов'язання, а не витрати.

Тому позивач, який перерахував у встановленому порядку 44533 грн. 42 коп. за породний відвал, який не одержав у власність через розірвання договору, має правові підстави для повернення вказаних коштів, оскільки зобов'язання сторін за біржовим контрактом купівлі-продажу № 290503/02 від 29.05.03 припинилися.

За таких обставин вимоги позивача про повернення йому 44533 грн. 42 коп. є обгрунтованими та задовольняються судом за рахунок 2-го та 3-го відповідачів, оскільки йдеться про їх стягнення з Державного бюджету України.

Заперечення 2-го відповідача з посиланням на закінчення строку позовної давності для даних вимог судом відхиляються, оскільки такий строк має обчислюватись з дати прийняття судом рішення про розірвання біржового контракту, який не пропущений, а не з квітня 2007 року, коли стало відомо, що породний відвал не безхазяйний.

Щодо терміну "майно", то задоволення вимог про стягнення грошових коштів за ст. 1212 ЦК України не порушує диспозиції даної норми, оскільки, по-перше, самим законодавцем зазначено, що положення глави 83 ЦК України (435-15) застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, а, по-друге, "майно" розуміється у широкому змісті, як речі при розрахунках готівкою, що проводяться підприємством.

Таким чином суд дійшов висновку про повне задоволення позову з відшкодуванням позивачу судових витрат у відповідності до ст. 49 ГПК України.

У задоволенні позову відносно 1-го відповідача слід відмовити, оскільки його рахунки у проведених операціях по перерахуванню коштів були "транзитними".

Позивачу підлягають до повернення з державного бюджету України 31 грн. 50 коп. зайве сплаченого судового збору за платіжним дорученням від 10.04.12 № 144, оскільки належна сума судового збору за даною справою складає 1609 грн. 50 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.12). Про повернення зайвого судового збору суд виносить відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1. Позов задовольнити повністю за рахунок 2-го та 3-го відповідачів.

2. Стягнути з Державного бюджету України, р/рахунок 31116129700059 (код класифікації доходів 31010100 "Кошти від реалізації скарбів, що є пам'яткою історії та культури, майна, одержаного в порядку спадкування чи дарування"), отримувач: Управління Державної казначейської служби України у м. Ровеньки Луганської області (ЄДРПОУ: 37953384; МФО банку: 804013; банк: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвуглетехпоставка", м. Луганськ, вул. Советська, буд. 18, ідент. код 31260498 - 44533 грн. 42 коп. безпідставно перерахованих коштів та 1609 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову відносно 1-го відповідача відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 25.06.12.