За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз", м. Луганськ

про стягнення 1 177 047 грн. 94 коп.

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність №903 від 29.12.2011;

від відповідача:

- ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність №35 від 26.12.2011;

- ОСОБА_3, юрисконсульт, довіреність №108 від 02.03.2012.

В судовому засіданні 05.06.2012 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10 годин 20 хвилин 19.06.2012.

Суть спору: ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (далі -позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»(далі -відповідач) інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 14 575,44 грн., 3% річних за прострочення оплати -47 328,57 грн., пені -244 531,07 грн., штрафу у розмірі 7% за прострочення виконання зобов'язання -870 612,86 грн. за договором транспортування природного газу магістральними газопроводами №1109011060/Н28 від 27.09.2011.

В судове засідання прибули повноважні представники сторін у справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, надав відзив на позовну заяву №29/1-1719 від 21.05.2012, в якому зазначив, що нарахування штрафних санкцій є безпідставним оскільки борг на момент звернення позивача до суду відсутній. Також відповідачем надано контррозрахунок позовних вимог у частині заявлених до стягнення 3% річних та пені. Крім того, відповідач заперечив проти позовних вимог про стягнення 7% штрафу у розмірі 870612 грн. 86 коп., посилаючись на те, що приписами ст. 231 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за порушення не грошових зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

27.09.2011 між відповідачем (Замовник) та позивачем (Виконавець) укладений договір №1109011060/Н28 про транспортування природного газу магістральними трубопроводами (а.с. 8-11) (далі за текстом -договір), за умовами пункту 1.1. та 1.2 позивач зобов'язався надати протягом жовтня-грудня 2011 року відповідачеві послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення -газорозподільчих станцій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вказані послуги.

Згідно п. 4.1 договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами здійснюються за тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання енергетики України.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що тарифи, визначені у п. 4.1 договору, є обов'язковими для сторін з моменту введення їх в дію. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно за умовами договору.

Тариф на транспортування 1000 м3 природного газу по магістральних трубопроводах позивача протягом жовтня-грудня 2011 року затверджений постановою НКРЕ від 29.09.2011 №1700 (v1700227-11) «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу», становив 34,68 грн.

На виконання умов договору позивач у жовтні -грудні 2011 року протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 358631,103 тис. куб. м. на суму 12 437 326,65 грн., що підтверджено наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі послуг по транспортуванню природного газу, підписаними представниками сторін без зауважень та заперечень (а.с. 12-15).

Пунктами 4.5 та 4.6 договору передбачено, що оплата послуг замовником (крім гарантованого постачальника) здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, в якому буде здійснюватись транспортування газу, а у випадку, якщо замовником є гарантований постачальник, оплата за транспортування газу здійснюється у місяці надання послуг шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок газотранспортного підприємства в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, затвердженим НКРЕ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником (в тому числі гарантованим постачальником) до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Свої зобов'язання перед позивачем відповідач виконував неналежним чином, розрахунки за надані послуги здійснював невчасно.

Розрахунки за надані послуги у жовтні -грудні 2011 року відповідач здійснював наступним чином:

- за транспортування 82279,636 тис.куб.м. природного газу у жовтні 2011 року на суму 2 853 457,78 грн. Відповідач розрахувався у період з 17.01.2012 по 30.01.2012;

- за транспортування 138550,105 тис.куб.м. природного газу у листопаді 2011 року на суму 4 804 917,64 грн. Відповідач розрахувався у період з 30.01.2012 по 22.02.2012;

- за транспортування 137801,362 тис.куб.м. природного газу у грудні 2011 року на суму 4 778 951,23 грн. Відповідач розрахувався у період з 22.02.2012 по 24.02.2012;

За прострочення відповідачем строків оплати наданих у жовтні -грудні 2011 року послуг позивач на підставі умов пункту 6.3 договору та ст. 232 Господарського кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 244 531,07 грн. Розрахунок суми пені наданий позивачем до матеріалів справи (а.с. 21).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.11.2011 по 24.02.2012 у загальному розмірі 47328,57 грн. (а.с. 20), а також інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з 01.12.2011 по 27.02.2012 у загальній сумі 14575,44 грн. (а.с. 19).

Крім того, з посиланням на приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 870612,86 грн. штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості. Укладеним сторонами у справі договором даний вид відповідальності за порушення грошового зобов'язання не передбачений.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджений факт виконання позивачем зобов'язань з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за період з жовтня по грудень 2011 року включно, а також наявність порушень строків оплати послуг відповідачем.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

За прострочення відповідачем строків оплати наданих у жовтні -грудні 2011 року послуг позивач на підставі умов пункту 6.3 договору та ст. 232 Господарського кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 244 531,07 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Закінчення строку послуг за жовтень 2011 року відповідно до п.4.5 договору припадає на 20.11.2011 -вихідний день -неділя, таким чином останній день розрахунків буде наступний день, тобто 21.11.2011, а період нарахування штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок буде починатись з 22.11.2011.

Також згідно п. 2.11.1 та п. 2.11.4 договору, підставою для проведення остаточних розрахунків визначено акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.

Акт наданих послуг за грудень 2011 року було складено 31.12.2011 на суму 4 733 140,51 грн., проте при нарахуванні штрафних санкцій позивач зазначає суму 4 778 951,23 грн., де 45 810,72 грн. -сума коригування обсягів протранспортованого природного газу згідно акту наданих послуг, який було складено 29.02.2012.

Відповідач остаточно розрахувався за надані в грудні 2011 року послуги 24.02.2012 включаючи суму, на яку було скореговано заборгованість -45810,72 грн., тобто ще до підписання акту наданих послуг.

Таким чином до стягнення підлягає пеня у сумі 242 657,91 грн., що відповідає контррозрахунку відповідача (а.с. 36).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.11.2011 по 24.02.2012 у загальному розмірі 47328,57 грн., а також інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення з 01.12.2011 по 27.02.2012 у загальній сумі 14575,44 грн.

Нарахування 3% річних за жовтень 2011 року позивачем також здійснювалось з 21.11.2011 з огляду зазначеного вище, до стягнення підлягають 3% річних у сумі 46966,05 грн., що відповідає контррозрахунку відповідача (а.с. 35).

Наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань є обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та її фактичним обставинам, а тому вимога про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань у сумі 14575,44 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого грошового зобов'язання у розмірі 870 612,86 грн. задоволенню не підлягає, оскільки приписи абз. 3 пункту 2 ст. 231 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки невиконання грошового зобов'язання.

Аналогічну правову позицію викладено в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 3% річних у сумі 46966 грн. 05 коп., інфляційні нарахування у сумі 14 575 грн. 44 коп. та пеня у сумі 242 657 грн. 91 коп.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», 91055, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, 102, ідентифікаційний код 05451150, на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 01021 м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801, 3% річних у сумі 46 966 грн. 05 коп. (сорок шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість гривень 05 копійок), інфляційні нарахування у сумі 14 575 грн. 44 коп. (чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 44 копійки), пеню у сумі 242 657 грн. 91 коп. (двісті сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 91 копійка), витрати зі сплати судового збору у розмірі 6083 грн. 99 коп. (шість тисяч вісімдесят три гривні 99 копійок), видати наказ позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.06.2012.