Державне підприємство "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" (далі-відповідач), про стягнення 1 203 855,59 грн.

Сума позову складається з наступних сум:

- заборгованості за виконані ремонтні роботи та роботи з модернізації тягового агрегату в розмірі 1 137 858, 41 грн.;

- заборгованості за транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917, 52 грн.;

- пеня за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 1 282, 28 грн.;

- 3% річних в розмірі 202, 52 грн.;

- інфляційних витрати в розмірі 45 594, 86 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на проведення капітального ремонту № 26 від 26.05.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2012р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.05.2012р.

Ухвалою господарського суду від 17.05.12р. відкладено розгляд справи на 12.06.2012р.

12.06.2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.06.2012р.

14.06.2012р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи свої пояснення на пояснення відповідача.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін 14.06.2012р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16:30 год.

Після перерви, 14.06.2012р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

26.05.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 26 на проведення капітального ремонту (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач проводить капітальний ремонт переданого відповідачем тягового агрегату змінного струму ОПЕ1А, №123, інвентарний номер № 310297700 в кількості однієї одиниці у відповідності до "Керівництва з капітального ремонту в об'ємі КР 2 ІЖДТ. 661163.002 КР2", затверджених 25.10.1985р., а також комплекс робіт з модернізації згідно із Додатком №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Об'єм робіт, перелік деталей та вузлів, які підлягають заміні, незалежно від їх стану визнається правилами заводського ремонту передбаченого вимогами "Керівництва з капітального ремонту в об'ємі КР2 ІЖДТ. 661163.002 КР2", затверджених 25.10.1985р., і переліком робіт відповідно переліку робіт згідно Додатку № 1 (п.3.1 Договору).

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що строк виконання роботи в об`єму, визначеному даним договором, складає дев`яносто календарних днів з моменту підписання "Акту прийому-передачі тягового агрегату в ремонт" представниками позивача та відповідача для виконання роботи і до дати поставки капітально-відремонтованого тягового агрегату. Роботи по проведенню капітально-відновлюваного ремонту з елементами модернізації вважаються виконаними в повному об`єму після підписання Акту прийому-передачі тягового агрегату з ремонту представниками позивача та відповідача.

Відповідно до п.5.1. Договору, сума Договору на проведення робіт, визначених п.1.1 даного Договору визнана в гривнях і складає 5 120 000,00 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 853333,33грн.

Згідно п.5.2. Договору, розрахунки по договору здійснюються в наступному порядку:

- платіж в розмірі 30% від суми договору, визнаної у п.5.1, впродовж 7 робочих днів з моменту підписання обома сторонами "Акту прийому-передачі" тягового агрегату в ремонт та території позивача;

- платіж в розмірі 30% від суми договору, визнаної у п.5.1, впродовж 40 робочих днів з моменту підписання обома сторонами "Акту прийому-передачі" тягового агрегату в ремонт на території позивача;

- платіж в розмірі 30% від суми договору, визнаної у п.5.1, впродовж 7 робочих днів після підписання обома сторонами "Акту прийому-передачі" тягового агрегату після виконання робіт на території позивача;

- платіж в розмірі 10% від суми договору і вартості всіх додаткових робот і транспортних витрат, визнаних п.5.1 і п.3.5 договору, впродовж 20 банківських днів з моменту вводу тягового агрегату в експлуатацію і підписання "Акту виконаних робіт" на території експлуатуючої організації, але не пізніш 35 банківських днів з моменту вводу в експлуатацію.

Як зазначено в п. 5.3. Договору, сума договору може змінюватися в залежності від об'єму додаткових робіт.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача (п.5.6. Договору).

За несвоєчасно здійснені відповідачем розрахунки відповідно до п.5.2 даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, встановленої у цей період (п.6.2. Договору).

В п.6.10. Договору зазначено про те, що сплата пені та штрафу не звільняє сторони від виконання своїх обов`язків.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з даного Договору, або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів і шляхом проведення претензійної роботи.

Спори, які виникли при виконанні даного Договору, розглядаються в господарському суді України, відповідно діючими в ньому правилами (п.8.2. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2010 року. В будь-якому випадку, закінчення строку дії Договору не є підставою для припинення обов`язків сторін по Договору, які залишились невиконаними на цей момент.

07.06.2010р. тяговий агрегат ОПЕ1А № 123 було передано позивачеві, що підтверджується Актом приймання - передачі тягового агрегату.

17.06.2010р. у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем по оплаті суми в розмірі 1 536 000,00 грн., яке він виконав частково, перерахувавши 920 000,00 грн.

21.06.2010р. відповідач перерахував на користь позивача ще 240 000,00 грн.

Таким чином, грошові зобов'язання в сумі 376 000,00 грн. залишилися невиконаними.

12.07.2010р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1, згідно якої суму договору було збільшено до 7 106 000, 00 грн., та змінено терміни та порядок розрахунків.

З урахуванням змін, внесених вищезгаданою Додатковою угодою, у відповідності до п.5.2. Розділу "ЦІНИ, ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ, СУМА ДОГОВОРУ" розрахунки між сторонами повинні були здійснюватися наступним чином:

1 160 000,00 грн. з урахуванням ПДВ - в червні 2010р.;

1 500 237,00 грн. з урахуванням ПДВ - в липні 2010р.;

4 445 763,00 грн. з урахуванням ПДВ - протягом 10 банківських днів з моменту повідомлення про готовність обладнання до відвантаження.

У липні 2010р. відповідач перерахував на користь позивача 1 500 236, 59 грн.

09.12.2010р. сторонами було підписано Акт приймання з ремонту тягового агрегату ОПЕ1А № 123 із дизельною секцією (капітальний ремонт в обсязі КР -2), що свідчив про готовність обладнання до відвантаження.

Відповідачем 13.01.2011р. було перераховано на користь позивача загальну суму 1840000,00 грн.

Згідно п. 3.7. Договору, роботи по проведенню капітально-відновлювального ремонту із елементами модернізації вважаються виконаними в повному обсязі після підписання Акту приймання тягового агрегату із ремонту представниками позивача та відповідача.

У відповідності до п. 3.8. Договору, датою поставки капітально відремонтованого тягового агрегату вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції відправлення (станція Горяїнове Придніпровської залізниці).

19.01.2011р. тяговий агрегат був переданий відповідачеві, а 06.04.2011р. відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в розмірі 2 100 000,00 грн.

Згідно п.п. 2.1, 2.2. Договору, транспортування та передавання тягового агрегату для проведення ремонту та відправлення з ремонту здійснюється позивачем за рахунок відповідача, тобто ці суми згідно укладеного зобов'язання підлягають відшкодуванню відповідачем.

Позивачем в процесі виконання умов Договору на проведення капітального ремонту №26 від 26.05.2010р. на користь відповідача було виконано робіт на загальну суму 7 738 095,00 грн. та здійснено витрат з транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917,52грн., всього 7 757 012,52 грн.

Відповідачем по Договору за виконані роботи всього на користь позивача було перераховано 6 600 236,59 грн. В порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, а саме не здійснив повного розрахунку за виконані згідно умов Договору роботи. Також позивач зазначає, що на сьогодні вказаний агрегат експлуатується та прийнятий в експлуатацію, згідно Акту від 25.02.2011 року, який підписаний між позивачем та безпосередньо власником вказаного тягового агрегату, ВАТ "Полтавський ГЗК". Вказаний акт укладено без представника відповідача у зв'язку з незабезпеченням останнім явки свого повноважного представника.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнає, виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що він не має перед позивачем боргу за зобов'язаннями, які випливають з Договору на проведення капітального ремонту № 26 від 26.05.2010р. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що дійсно вказаний договір було укладено та узгоджено порядок розрахунків. Крім того, відповідач посилається на належне виконання своїх договірних обов'язків та стверджує, що різниця від суми договору складає 505763,00грн. Також, відповідач зазначає про те, що вказану суму він не сплачував так як, строки її виконання як це передбачено п.5.2. Договору, не настали, оскільки відповідач не отримував повідомлення про готовність обладнання до відвантаження, а позивач без повідомлення відповідача відвантажив тяговий агрегат на територію експлуатаційної організації, а саме ВАТ "Полтавський ГЗК".

По-друге, позивач відступив від умов Договору, допустив недоліки в роботі і самі роботи по капітальному ремонту та модернізації тягового агрегату відповідачу не передав і відповідно відповідач не приймало виконані позивачем роботи, акт прийому-передачі робіт з капітального ремонту та модернізації тягового агрегату позивачем не складався і відповідачу для належного прийняття робіт та його підписання не надавався. Наданий позивачем акт приймання з ремонту тягового агрегату ОПЕ-1А від 09.12.2011 р., не є належним доказом у зв'язку з тим, що не містить змісту, обсягу, одиниці виміру та ціни кожної виконаної роботи з капітального ремонту та модернізації тягового агрегату. Крім того, вказаний акт містить перелік зауважень та недоліків, які позивач зобов'язувався виправити в процесі приймання агрегату до його відправки. Також, на думку відповідача не підтверджуються й витрати позивача на транспортування тягового агрегату.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позовні вимоги заявлені позивачем становлять загальну суму 1 203 855,59 грн. та підлягають частковому задоволенню. Заявлена сума складаються з: заборгованості за виконані ремонтні роботи та роботи з модернізації тягового агрегату в розмірі 1 137 858,41 грн., заборгованості за транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917,52грн., пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 1 282, 28 грн., 3% річних в розмірі 202, 52 грн., інфляційних витрат в розмірі 45 594, 86 грн.

Судом встановлено, що позивач посилається на збільшення витрат при проведенні ремонту тягового агрегату тому самостійно без погодження з відповідачем збільшив загальну суму ремонтних робіт по договору до 7 738 095,00 грн., чим порушує умови п.5.4 Договору, в якому передбачено, що оплата додаткових робіт здійснюється за наявності у Замовника (відповідача) підписаних обома сторонами актів виконаних робіт та додаткових угод до договору.

Таким чином, за допомогою допустимих доказів позивач належно довів суду лише суму 7 106 000,00 грн., яка є узгодженою сторонами (згідно Додаткової угоди № 1 від 12.07.2010р.), решта суми яка виникла в результаті збільшення вартості виконаних по Договору робіт, не може бути визнаною у зв'язку з відсутністю підписаних сторонами інших Додаткових угод.

Таким чином, господарський суд встановив, що відповідачем по Договору за виконані роботи всього на користь позивача було перераховано 6 600 236,59 грн., тому сума основного боргу становить 505 763,00 грн.

Згідно умов Договору, а саме п.5.2. останній платіж здійснюється впродовж 20 банківських днів з моменту вводу тягового агрегату в експлуатацію і підписання "Акту виконаних робіт" на території експлуатуючої організації, але не пізніш 35 банківських днів з моменту вводу в експлуатацію. Позивачем на огляд суду надано Акт № 1 до Договору від 30.07.2010 р., підписаний позивачем та відповідачем про виготовлення та передачу електровозу управління тягового агрегату ОПЄ1А-123 та комплексу робіт з модернізації, Акт приймання з ремонту тягового агрегату ОПЄ1А № 123 від 09.12.2010 р., Акт вводу в експлуатацію тягового агрегату від 25.02.2011 р., який підписано представниками позивача та представниками експлуатуючої організації, а саме ВАТ "Полтавський ГЗК". Таким чином, тяговий агрегат введений в експлуатацію та використовується експлуатуючою організацію, тому суд приходить до висновку, що позивач належно виконав свої Договірні обов'язки та у нього виникло право вимоги щодо оплати виконаних робіт по Договору в сумі основного боргу 505 763,00 грн.

Також, суд вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування вартості транспортування в сумі 18 917,52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню, оскільки згідно п.п.2.1, 2.2. Договору транспортування та передавання тягового агрегату для проведення ремонту та відправлення з ремонту здійснюється позивачем за рахунок відповідача, тобто ці суми згідно укладеного зобов'язання підлягають відшкодуванню відповідачем. Позивачем надані докази витрат на транспортування, копії квитанцій про приймання вантажу (Т-1, а.с. 33-38).

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасно здійснені відповідачем розрахунки відповідно до п.5.2 даного Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного Банку України, встановленої у цей період.

На підставі п. 6.2 Договору, позивач нарахував до сплати відповідачу за період з 17.06.2010р. по 21.06 2010р. пеню в розмірі 1 282,28 грн., розрахунок якої судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані до сплати відповідачу 3% річних в розмірі 202, 52 грн. та інфляційні витрати в розмірі 45 594, 86 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд прийшов до висновку, що він зроблено вірно, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Але, наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат зроблено невірно.

Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, інфляційні витрати за період з 13.01.2011р. по 06.04.2011р. складають 36 745,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за виконані ремонтні роботи та роботи з модернізації тягового агрегату в розмірі 505 763,00 грн., заборгованість за транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917, 52 грн., пеня за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 1 282, 28 грн., 3% річних в розмірі 202, 52 грн., інфляційні витрати в розмірі 36 745,52 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 837, 846, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32- 34, 43- 44, 49, 82- 85, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпром" (юридична адреса: 53032, м. Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Вільне, Кіровоградське шосе, Майданчик1; адреса для листування: 50106, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Коломойцівська,буд. 2, код ЄДРПОУ 32627092) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський науково-виробничий комплекс "ЕЛЕКТРОВОЗОБУДУВАННЯ" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Орбітальна, буд.13, код ЄДРПОУ 32495626) заборгованість за виконані ремонтні роботи в розмірі 505 763,00 грн. (п'ятсот п'ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.), заборгованість за транспортування тягового агрегату в розмірі 18 917,52 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять грн. 52 коп.), пеню в розмірі 1 282,28 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят два грн. 28 коп.), 3% річних в розмірі 202,52 грн. (двісті два грн. 52 коп.), інфляційні витрати в розмірі 36 745,52 грн. (тридцять шість тисяч сімсот сорок п'ять грн. 52 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 258,22 грн. (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім грн. 22 коп.).