ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого: Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна I.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження скаргу Державної
податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про перегляд
за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду
України від 24 жовтня 2005 року у справі за позовом Приватного
підприємства "Фінанси-Iнвест" (далі - Підприємство) до Державної
податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПI),
відділення Державного казначейства у Київському районі м. Харкова
(далі - ВДК) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня
2005 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги ДПI на рішення
господарського суду Харківської області від 18 липня 2005 року та
ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19
вересня 2005 року, якими позов задоволено частково, стягнуто з
Державного бюджету України на користь Підприємства заборгованості
з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в сумі 4 749 296 грн., в
тому числі за березень 2004 року - 3 335 551 грн., за квітень
2004 року - 1 413 745 грн.
Відмовляючи у прийнятті касаційної скарги суд касаційної
інстанції виходив з того, що підстав для її розгляду в порядку
адміністративного судочинства немає.
У скарзі про перегляд цієї ухвали Вищого адміністративного
суду України за винятковим обставинами ДПI зазначає, що касаційний
суд, при вирішенні питання прийняття касаційної скарги, інакше
застосував статтю 17 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
як у ухвалі Вищого адміністративного суду України від
1 березня 2006 року, якою відкрито касаційне провадження у цій же
справі з тих самих підстав.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи,
колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України вважає, що підстави для перегляду ухвали
Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2005 року за
винятковими обставинами відсутні.
Відповідно до статті 236 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
сторони та інші особи, які беруть
участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо
суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи
обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України за
винятковими обставинами судові рішення в адміністративних справах
після їх перегляду в касаційному порядку, а також судові рішення
суду касаційної інстанції. Виключенням з цього права, відповідно
до частини 3 цієї статті є ухвали суду касаційної інстанції, які
не перешкоджають провадженню у справі.
З матеріалів справи вбачається, що до касаційного суду подано
декілька касаційних скарг у цій справі.
Скарги передані різним суддям-доповідачам, які одночасно
вирішували питання про відкриття касаційного провадження.
24 жовтня 2005 року суддя Вищого адміністративного суду
України ухвалою, яка оскаржується, відмовив у відкритті
касаційного провадження у цій справі за скаргою Державної
податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.
1 березня 2006 року за цією ж скаргою іншим суддею Вищого
адміністративного суду України відкрито касаційне провадження.
Зважаючи на те, що з відкриттям касаційного провадження за
касаційною скаргою, ухвала, яка перешкоджала рухові цієї скарги
втратила своє юридичне значення, підстав для її перегляду за
винятковими обставинами не має.
Верховний Суд України, відповідно до статті 244 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
відмовляє у
задоволенні скарги, якщо обставини, які стали підставою для
провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися.
Керуючись статтею 244 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
постановила:
У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у
Київському районі м. Харкова відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий
В.В. Кривенко
Судді
М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
I.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов