ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
Іменем України
14.06.2012 Справа №5002-24/1501-2012
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14951581) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (rs12179486) ) ( Додатково див. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду (rs13548807) )
За позовом Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна», с. Чистеньке Сімферопольського району
до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» Кримське регіональне управління, м.Сімферополь
про розірвання договорів
Суддя Колосова Г.Г.
Представники:
Від позивача - Дяченко П.І., директор за Статутом, паспорт НОМЕР_1 виданий 20.09.1997р.; ОСОБА_4, довіреність № 123 від 01.06.2012р., паспорт НОМЕР_2 виданий 16.09.2005р.; ОСОБА_5, довіреність № 63 від 12.03.2012Р., паспорт НОМЕР_3 виданий 04.07.2002р.
Від відповідача - ОСОБА_6, довіреність № 1-11-17712 від 15.08.11, паспорт НОМЕР_4 виданий 13.02.2004р.
СУТЬ СПОРУ: до господарського суду звернулось Агропромислове ТОВ «Радянська Україна» до ПАТ КБ «Надра» в особі Кримської регіональної дирекції про розірвання договорів.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: 21 вересня 2007р. між ВАТ КБ «Надра» та Агропромисловим ТОВ «Радянська Україна» був укладений договір на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512.
Для забезпечення виконання договору на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512, 21 вересня 2007р. між ВАТ КБ «Надра» та Агропромисловим ТОВ «Радянська Україна» було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17.
Для матеріального забезпечення виконання з боку позичальника кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 21 вересня 2007р. між ВАТ КБ «Надра» та Агропромисловим ТОВ «Радянська Україна» був укладений договір іпотеки, предметом якого є: нежитлові будівлі, тепличний комбінат.
рішенням Господарського суду АР Крим від 28.10.2010р. у справі № 5002-6/4204-2010, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 6 квітня 2011р. договір на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512 від 21 вересня 2007р. був розірваний.
Позивач зазначає, що оскільки договір на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512 від 21 вересня 2007р. було розірвано постановою Вищого господарського суду України, існування кредитного договору втрачає сенс, а також відповідно до цього, договір іпотеки також втратив свою силу.
Таким чином позивач просить суд розірвати кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21 вересня 2007р. та договір іпотеки від 21 вересня 2007р.
У судовому засіданні 05.06.2012р. представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд викласти прохальну частину позовної заяви у іншій редакції.
Оскільки вказана заява фактично є збільшенням позовних вимог, у якій позивач просить додатково розірвати додаткові угоди № 1 та 2 від 03.12.2007р. та додаткові угоди № 3 та 4 від 24.09.2008р. до кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р., суд прийняв вказану заяву до розгляду.
У судовому засіданні 14.06.2012р. судом встановлено, що позов поданий не до належного відповідача.
Позивач надав письмову згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Ухвалою від 14.06.2012р. суд замінив відповідача ПАТ КБ «Надра» в особі Кримської регіональної дирекції на ПАТ КБ «Надра» в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» Кримського регіонального управління.
05.06.2012р. через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м.Києва.
Відповідач посилається на п.1 ст. 15 Господарського процесуального Кодексу України, відповідно до якого справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Вказане клопотання мотивоване тим, що кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007 року Банк встановлює позичальнику ліміт за кредитною лінією, що не може перевищувати 1 317 500,00 Євро, отже Банк є стороною, що зобов'язана за договором здійснити певні дії. Виходячи з приписів ст. 15 ГПК України позов повинен розглядатися за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи за договором. Юридичною адресою Банку є - м. Київ, вул. Артема 15, а відповідно Кримське регіональне управління ПАТ КБ "Надра" не є юридичною особою, повноваження на представлення інтересів юридичної особи у суді у філії немає. Отже позов заявлено не за встановленою підсудністю, та не до належного відповідача.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як вбачається з позовної заяви, позов заявлений до юридичної особи - Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» в особі Кримської регіональної дирекції та поданий до суду за місцезнаходженням структурного підрозділу юридичної особи.
Суд допустив заміну первісного відповідача належним відповідачем, яким є Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Надра» в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» Кримське регіональне управління.
Як вбачається з п. 1.4 Положення про філію, філія не є юридичною особою, входить до складу Банку на правах відокремленого структурного підрозділу, знаходиться і його безпосередньому підпорядкуванні, виступає від імені Банку перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності (а.с. 64-72).
Згідно з ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відокремлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Також суд бере до уваги, що всі договори, які є предметом розгляду в даній справі, були підписані безпосередньо директором дирекції ПАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління.
У запереченнях на вказане клопотання позивач посилається на те, що згідно з ухвалою Господарсткого суду АР Крим у справі № 2-6/1444-2010 від 07.12.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів, в якому у якості кредитора вказано ВАТ комерційний банк «Надра» в особі філії Кримське регіональне управління.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду м.Києва.
У судовому засіданні 14.06.2012р. відповідач надав до матеріалів справи відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, мотивуючи вказане тим, що кредитний договір є відокремленим від договору акредитиву правочином, а також зазначає, що відсутні правові підставі для розірвання договору іпотеки через той факт, що даний договір укладений з метою забезпечення виконання зобов'язання не тільки за спірним кредитним договором, а також за іншими кредитними договорами.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Судові засідання фіксувалися за допомогою технічних засобів, а саме програмно - апаратного комплексу «Діловодство суду».
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
21.09.2007р. між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» (клієнт) та Відкритим акціонерним товариством комерційного банку «Надра» (банк) укладено договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512.
Відповідно до графіка платежів в п. 1.1. договору на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512 від 21.09.2007 року відстрочка платежу здійснюється до 02.03.2013 року.
Для забезпечення виконання Договору на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512, 21 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», в особі заступника директора з корпоративного блоку - директора дирекції філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління, ОСОБА_7, що діє на підставі довіреності, посвідченої 27 квітня 2007 та зареєстрованої в реєстрі за № 1-11-4755, з одного боку, та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна», в особі Генерального директора Дяченко Павла Івановича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 8О5/2007/978-ПФ/15/17 (а.с.30-33).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 573 Цивільного Кодексу України передбачено, заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.
Для матеріального забезпечення виконання з боку позичальників за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21 вересня 2007 ВАТ комерційний банк «Надра» в особі заступника директора філії з корпоративного блоку - директора дирекції корпоративного блоку філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ, ОСОБА_7 і Агропромислове товариство з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна», в особі генерального директора, Дьяченко Павла Івановича, уклали Договір іпотеки (а.с.12-16).
Предметом іпотеки відповідно до договору були:
нежитлові будівлі, тепличний комбінат, загальна площа 71 724, 6 кв.м.; А-
адміністративне будову (ІІ поверхи), під А-льох, АІ-їдальня, а а1 нанеси, вхід в
підвал, Б прохідна, ганок (2шт.); В біотепліца, Г-склад, г-навіс, ганок, Д
мехмастерская (II поверху), Д1 прибудова, сходи, Е-біолабораторія, Е1 прибудова, Ж-
котельня (II поверху), сходи, 3 газорозподільний пункт, К-склад хімпреператов, до
навіс, Л-склад добрив, М-вузол приготування сольового розчину, М1 навіс, М2 навіс,
Н-блок столярної майстерні, Н1 прибудова, ганок; О-КІП (склад готової
продукції), 01 прибудова, 02 навіс, 03, 04 - розподільники, ганок; П, Р, С, Т, У, Ф-
секція-теплиця; мийка, X вбиральня, Ц; насосна-мазутна, Ч; прибудова, 41;
трансформаторна підстанція, Ш склад хімікатів Щ; споруди, мощення, 1-14, І; і
право користування строком на сорок дев'ять років земельними ділянками кадастровий номер 0124788700:09:001:0154 площею 0,7567 гектара, кадастровий № 0124788700:001:0156
площею 15,3383 гектара, в межах, відповідно до плану, які розташовані на
території Чистенської сільської ради в районі с. Фонтани Сімферопольського
району АР Крим, на якій розташовані нежитлові будівлі (тепличний комбінат).
Узгоджена вартість Предмета іпотеки, відповідно до п.1.4. Договору, становить
22870600 (двадцять два мільйони вісімсот тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2010р. у справі № 5002-6/4204-2010 вирішено розірвати укладений 21.09.2007р. між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. вказане рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 06.04.2011р. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2010р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2011р. у справі № 5002-6/4204-2010 залишено без змін.
Отже на час звернення позивача до суду договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512 від 21.09.2007р. розірваний.
Відповідно до пункту 1.3. кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17, кредитна лінія надається позичальнику на наступні цілі: відкриття та оплата акредитива, відповідно до Договору про відкриття та оплату документарного акредитиву № 1512 від 21 вересня 2007 р, а саме - придбання конструкцій теплиць, які імпортуються в умовах Імпортного контракту «02-07-2007» від 21.09.2007р.
Позичальник зобов'язаний спрямовувати надані банком транші в межах кредитної лінії виключно на цілі, передбачені цим договором (п.3.2.2. кредитного договору).
У разі нецільового використання кредитних коштів договором передбачена відповідальність позичальника.
Позивач посилається на те, що оскільки договір на відкриття та оплату документарного акредитиву № 512 від 21 вересня 2007 року був розірваний постановою Вищого господарського суду України, втрачається сенс існування кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17, тому що даний договір був укладений виключно для відкриття та оплати акредитива відповідно до договору про відкриття та сплату документарного акредитиву № 512 від 21 вересня 2011 року.
Отже, розірвання договору про відкриття та сплату документарного акредитиву є істотною зміною обставин та підставою для розірвання кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р.
Відповідач у судовому засіданні посилався на ті обставини, що договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512 є наслідком укладення кредитного договору, а не навпаки. Тобто, укладення договору № 512 було неможливо без укладання кредитного договору, тому кредитний договір є первісним.
Ст. 4 Уніфікованих звичаїв та правил по документарному акредитиву встановлює, що акредитив за своєю природою є правочином відокремленим від контракту купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він заснований.
Тому, на думку відповідача, розірвання наступного договору, яким є договір на відкриття і оплату документарного акредитива № 512, не може бути підставою для розірвання первісно укладеного кредитного договору.
Суд з вказаними доводами відповідача не погоджується у зв'язку із наступним.
Визначена Уніфікованими звичаями та правилами по документарному акредитиву відокремленість акредитиву стосується саме контракту, на якому він заснований, тобто для оплати якого укладається відповідний договір.
Пунктом 2.2.3. договору на відкриття і оплату документарного акредитива № 512 предбачено, що клієнт зобов'язаний в день укладення даного договору укласти з Банком кредитний договір на суму не менше 1317500 Євро строком дії 60 місяців (до 19 вересня 2012 року включно) і з виплатою за користування кредитними коштами не нижче 12,5 відсотків річних, а також уплати інших комісій банку. Кредитні кошти за договором про відкриття кредитної лінії будуть надаватися Банком при наявності кредитної заявки Клієнта та укладеної сторонами відповідної додаткової угоди.
Судом також вже встановлено цільове призначення кредитного договору.
Отже, саме укладення договору на відкриття і оплату документарного акредитива № 512 є підставою укладання кредитного договору.
Згідно статті 598 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Частиною 2 статті 651 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, стаття 652 Цивільного кодексу України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин, а розірвання договору за рішенням суду у цьому випадку можливе лише за наявності одночасно всіх умов, що встановлені пунктами 1 - 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
Сторона, яка вимагає розірвання або зміни договору, повинна довести, що на момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане. Ця ж сторона повинна довести, що її вина в неусуненні причин, які привели до зміни обставин, відсутня.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає що у даному випадку наявні всі обставини, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Доводи відповідача стосовно відсутності підстав для розірвання договору у зв'язку із отриманням позивачем коштів у виконання кредитного договору та наявності у нього заборгованості, що підтверджується рішенням Сімферопольського районного суду від 13.12.2011р., яке набрало законної сили, суд до уваги не приймає.
Закон не пов'язує можливість розірвання договору у зв'язку із зміною істотних обставин з обставинами щодо виконання або невиконання умов договору.
Більш того, грошові вимоги відповідача за спірним кредитним договором визнані судом та включені в реєстр вимог кредиторів згідно із ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.12.2010р. у справі № 2-6/1444-2010 (а.с. 19-22).
Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо розірвання кредитного договору про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21 вересня 2007р. є правомірною і підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд розірвати договір іпотеки від 21 вересня 2007р., зареєстрований в реєстрі за номером № 3023.
У судовому засіданні позивач посилався на те, що він просить розірвати договір іпотеки у частині нерухомого майна, яке вказано у п. 2.1.1 кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р., а саме теплічно-овочевий комбінат (виробничі потужності), розташований за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Фонтани, вул. Озенбашська, 2, ліквідаційною вартістю 26440000 грн.
При цьому позивач посилається на те, що у кредитному договорі визначено конкретне майно з вказаною вартістю, яке передається в іпотеку. Оскільки цей договір має бути розірваний, у частині вказаного майна повинен бути розірваний і договір іпотеки, який укладений у забезпечення виконання цього кредитного договору.
Вказана вимога, заявлена позивачем у позові, не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Статтею 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
21.09.2007 року між Банком та Позичальником укладено Договір іпотеки що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 21.09.2007 року за реєстровим № 3022 (а.с. 12-16).
За умовами вказаного Іпотечного договору у заставу Банку передано нежитлові будівлі, тепличний комбінат, загальною площею 71724,6 кв.м., та право користування земельними ділянками площею 0,7567 га та 15,3383 га, що розташовані на території Чистенської сільської ради в районі с. Фонтани Сімферопольського району Автономної Республіки Крим на якій розташовані нежитлові будівлі (тепличний комбінат).
Як вбачається з даного договору, він укладений у забезпечення виконання за Кредитними договорами № 805/2007/978-ПФ/15/13 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/14 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/15 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/16 від 18.09.2007 року, а також оспорюваного Кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007 року. Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки складає 22870600 грн.
Отже предмет іпотеки за даним договором - тепличний комбінат та право користування земельними ділянками, на яких він розташований, є забезпеченням не тільки за оспорюваним кредитним договором, а й ще по 4-м іншим кредитним договорам, що укладені позивачем з Банком.
Згідно зі ст. 593 Цивільного кодексу України (435-15) право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Доказі того, що зобов'язання за кредитними договорами № 805/2007/978-ПФ/15/13 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/14 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/15 від 18.09.2007 року, № 805/2007/978-ПФ/15/16 від 18.09.2007 року припинені, позивач не надав.
Таким чином правові підстави для розірвання договору іпотеки від 21.09.2007р. відсутні, у позові у цій частині відмовлено.
Судовий збір у розмірі 1073 грн. суд покладає на відповідача, у відповідності до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 15.06.2012 р.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21 вересня 2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» та додаткову угоду № 1 від 03.12.2007р., додаткову угоду № 2 від 03.12.2007р., додаткову угоду № 3 від 24.09.2008р., додаткову угоду № 4 від 24.09.2008р. до кредитного договору № 805/2007/978-ПФ/15/17 від 21.09.2007р.
3. У частині розірвання договору іпотеки від 21 вересня 2007р., зареєстрованого в реєстрі за номером № 3023, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю «Радянська Україна» у позові відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» в особі філії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» Кримське регіональне управління судовий збір у розмірі 1073,00 грн.
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Колосова Г.Г.