СУТЬ СПОРУ: з урахуванням уточнень позовних вимог від 12.06.2012 про визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання відповідача 2 визнати за позивачем право власності, зобов'язання здійснити реєстрацію права власності та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 5, літера А, А? (загальна площа 3676,4 кв.м.).

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить: визнати за Закарпатською обласною радою професійних спілок право власності на об'єкт нерухомого майна -будівлю №5 (літера А, А?, загальна площа 3676,4 кв.м.), яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна; зобов'язати відповідача 2 визнати за Закарпатською обласною радою професійних спілок право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю №5 (літера А, А?, загальна площа 3676,4 кв.м.), яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна; зобов'язати відповідача 1 здійснити за Закарпатською обласною радою професійних спілок реєстрацію права власності, видати витяг про реєстрацію права власності та оформити свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю №5 (літера А, А?, загальна площа 3676,4 кв.м.), яка розташована за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що він 28.03.11 звернувся з клопотанням №07-11/80 до відповідача 1 про реєстрацію та видачу свідоцтва про право власності на будівлю (літера А, А?), яка розташована в м. Ужгород, пл. Народна, 5, однак відповідач 1 листом №865 від 07.04.11 відмовив у реєстрації права власності, керуючись п. 10 додатку №2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Позивач доводить, що адміністративний будинок, що знаходиться в м. Ужгород, пл. Народна, 5 був йому переданий на баланс на підставі рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р. "Про використання приміщень, які вивільняються районними організаціями в м. Ужгород" та рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №484 від 02.11.1966р., тобто вказана будівля знаходиться на його балансі, утриманні, використанні, розпорядженні та володінні 47 років. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України та стверджує, що в нього за набувальною давністю виникло право власності на вказаний адміністративний будинок.

Відповідач 1 письмових заперечень не подав та покладається на розсуд суду.

Відповідач 2 позовні вимоги не визнав, про що вказав у відзиві, поданому до суду 25.05.12. В обґрунтування своїх доводів, відповідач 2 вказав, що спірний будинок після розповсюдження на території Закарпаття дії законів СРСР в 1944 році відносився до державної власності і до 2 листопада 1966 року знаходився на балансі будинкоуправління №1 Ужгородського міськвиконкому. рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р. суперечило діючому на той час законодавству та виходило за межі повноважень виконкому обласної Ради депутатів трудящих, оскільки відповідно до п. 4 постанови Ради народних комісарів СРСР від 15.02.36 №24 "Про порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд" із змінами, внесеними постановою Ради Міністрів СРСР від 18.05.56 №660, передача будівель і споруд державними органами кооперативним (в тому числі колгоспам) і громадським організаціям здійснюється міністрами (керівниками відомств) СРСР і Радами Міністрів союзних республік, проте у спірному випадку Рада міністрів СРСР не давала згоду на передачу будинку крайового суду з державної власності до власності профспілок.

Крім того, доводить що правомірність та добросовісність заволодіння майном спростовується фактом скасування двох індивідуально-правових актів, на які позивач посилається: розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 30.01.07 скасовано абзац перший рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих від 17 січня 1963 року №24 "Про використання приміщень, які вивільняються районними організаціями в м. Ужгород"; 12.09.1991 року Ужгородська міська Рада народних депутатів ХХІ скликання скасувала рішення виконавчого комітету №484 від 02.11.1966 року.

Третя особа (Закарпатська обласна рада) письмові пояснення по суті заявлених вимог не подала та участь уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечила.

Третя особа (Закарпатська ОДА) станом на день судового засідання подала пояснення по суті позову, де вказала, що рішення, на які позивач робить посилання, як на підставу правомірності і добросовісності заволодіння ним майно були скасовані, зокрема рішенням Ужгородської міської ради народних депутатів від 12.09.1991р. скасовано рішення Ужгородської міської ради депутатів трудящих №484 від 02.11.1966р. та розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 31.01.07 №29 скасовано абзац перший рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р. "Про використання приміщень, які вивільняються районними організаціями в м. Ужгород". Розпорядження на даний час є чинним.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Постановою Ради міністрів СРСР №967 від 29.04.1946 року, Раду міністрів Української РСР зобов'язано передати Раді профспілок Закарпатської області УРСР майно та майнові цінності ліквідованих страхових кас в Закарпатській Україні. Розпорядженням ради міністрів СРСР від 25.05.1949 №7194 виконкому Ужгородської ради депутатів доручено передати на баланс будинок по вул. Духновича, 2 м. Ужгорода.

рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р. "Про використання приміщень, які вивільняються районними організаціями в м. Ужгород" прийнято пропозицію обласної ради профспілок про передачу на її баланс адміністративного будинку по пл. Леніна, 5 (пл. Народна, 5) в м. Ужгород, вартістю 315851 крб., що вивільняється Ужгородськими районними організаціями. Далі у вказаному рішенні вказано, що будинок по вул. Духновича, 2 в м. Ужгород, вартістю 135838 крб., який знаходиться на балансі облпрофради, передати на баланс Ужгородської міської ради депутатів трудящих для використання за призначенням під готель і ресторан.

рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №484 від 02.11.1966р. передано з балансу будинкоуправління №1 на баланс облпрофради будинок №5 по пл. Леніна вартістю 315851 крб.

Позивач звернувся до відповідача 1 з клопотанням від 28.03.11 №07-11/80 з проханням провести реєстрацію та видати свідоцтво про право власності на будівлю (літера А, А?), яка розташована за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 5 на підставі рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р., рішення арбітражного суду Закарпатської області від 23.07.1993р., рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.10 №5-3-18/344, ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії" та ст. 344 Цивільного кодексу України.

На вказане клопотання відповідач 1 надав лист-відповідь від 07.04.11 №865, де рекомендував позивачу звернутися з документами, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна по пл. Народній, 5 до виконкому Ужгородської міської ради для розгляду відповідного рішення про видачу свідоцтва про право власності, або до суду з позовом про визнання права власності в порядку набувальної давності. Таку позицію, відповідач 1 мотивував тим, що рішенням арбітражного суду Закарпатської області від 23.07.1993р., рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.07.10 №5-3-18/344 не визнано за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна, так само не встановлено відповідного факту права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 5. рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих №24 від 17.01.1963р. не передбачає видачу свідоцтва про право власності та проведення реєстрації відповідного права.

Таким чином, відмова відповідача 1 у реєстрації права власності за позивачем на спірну будівлю стала підставою для звернення з позовом до суду.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України та стверджує, що в нього за набувальною давністю виникло право власності на вказаний адміністративний будинок.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши доводи її учасників, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі: придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Закарпатська обласна рада професійних спілок володіє і користується спірним майном на підставі рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих від 17.01.1963 року №24. Передача вказаного майна на баланс позивача відбулася згідно рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих №484 від 02.11.1966р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно частини 8 перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , правила ст.344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, виникнення у позивача права володіння спірним майном характеризується двостороннім волевиявленням учасників цих правовідносин. За своїм характером та змістом передача та набуття позивачем спірного майна, визначалися конкретною спрямованістю на правові наслідки, якими є володіння та користування майном з метою реалізувати цілі та завдання цієї юридичної особи, зокрема як вказано в рішенні від 17.01.1963 р. №24 "з метою покращення умов роботи облпрофради та обкому профспілок".

Таким чином, порядок та характер обставин щодо набуття спірного майна позивачем, не відповідає диспозиції норми ст. 344 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка претендує на власність за набувальною давністю, вважається такою, зокрема за умови, що вона "добросовісно заволоділа", тобто є незаконним володільцем, чужого майна. Набуття позивачем спірного майна шляхом його передачі виконавчими та розпорядчими органами Рад депутатів трудящихся, слід прирівняти до титульного у формі володіння та користування, що виключає застосування до цих правовідносин положення норми ст. 344 ЦК України.

Також, жодними наданими у справу доказами, сторони не довели обставин щодо особи, яка є власником спірного майна.

З огляду на наведені обставини, слід констатувати, що позивач не довів наявність необхідних правових ознак, які у сукупності складають юридичний факт, на підставі якого виникає право власності за набувальною давністю, у зв'язку із чим у позові слід відмовити повністю.

У ході розгляду справи встановлено, що розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 30.01.07 скасовано абзац перший рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих від 17 січня 1963 року №24 "Про використання приміщень, які вивільняються районними організаціями в м. Ужгород". 12.09.1991 року Ужгородська міська Рада народних депутатів ХХІ скликання скасувала рішення виконавчого комітету №484 від 02.11.1966 року.

Відповідач 2 з посиланням на вказані письмові докази та обставини доводить, що позивач набув майно у особи, яка не мала право на його відчуження. Проте, посилання відповідача 2 на вказані обставини не спростовує факту та обставин набуття позивачем спірного майна, а також фактичного виконання скасованих рішень.

Також, суд відмовляє у задоволенні клопотання 12.06.12 відповідача 2 про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що відповідач 2 звернувся з позовом до Закарпатської обласної ради та Закарпатської обласної адміністрації про визнання неправомірним рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящихся від 17.01.1963 року №24 та його скасування. На думку відповідача 2, оскільки оспорюється правомірність заволодіння майном Закарпатською обласною радою професійних спілок, то ця обставина має суттєве значення при вирішенні спору про визнання права власності за набувальною давністю.

Однак, визнання рішенням суду неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Закарпатської обласної ради депутатів трудящих ся від 17.01.1963 року №24, може свідчити про недобросовісне заволодіння чужим майном, що також виключає набуття права власності за набувальною давністю, а відтак не матиме суттєве значення для вирішення даної справи.

З огляду на те, що позивачем заявлено дві вимоги: майнову (визнати право власності) і немайнову вимогу (здійснити реєстрацію права власності та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно), а при поданні позову сплачено держмито у сумі 102,00 грн., то виходячи з балансової вартості спірного майна (263351,00 грн.), згідно довідки №06-9/175 від 11.06.12, наданою позивачем у судове засідання, з позивача за майнову вимогу (визнати право власності) в доход державного бюджету, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню судові витрати у сумі 5267,02 грн. -102,00 грн. = 5165,02 грн. судового збору, а за немайнову вимогу (здійснити реєстрацію права власності та видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно) -1073,00 грн. судового збору, що разом складає 6238,02 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 79, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

у позові відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Стягнути з Закарпатської обласної ради професійних спілок (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 5, код 02658850) в доход державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету -22030001, найменування суду -господарський суд Закарпатської області) суму 6238,02 грн. судового збору.