про стягнення 192127 грн. 48 коп., що становлять 116919 грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 13877 грн. пеня, 2879 грн. 95 коп. 3% річних, 58451 грн. 31 коп. неустойки в розмірі подвійної плати за користування відповідно до ст. 785 ЦК України та про зобов'язання відповідача повернути позивачу бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1019790 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 26.03.12);

від відповідача: Терефенко Р.М. - директор ПП "Галнафтогазмонтаж", (паспорт серія - НОМЕР_1 від 11.07.96);

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 16 від 25.05.12)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 133676 грн. 17 коп., що становлять 116919 грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 13877 грн. пені, 2879 грн. 95 коп. 3% річних, 58451 грн. 31 коп. неустойки в розмірі подвійної плати за користування відповідно до ст. 785 ЦК України та про зобов'язання відповідача повернути позивачу бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1059790 грн. 55 коп.

17.04.2012 року представником відповідача в судовому засіданні подано суду клопотання (вх. № 2582/12-свх.) про колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2012 року призначено колегіальний розгляд справи, ввівши до складу суду суддів Кобецьку С.М. та Максимів Т.В.

28.02.12 позивач в відповідності до ст. 22 ГПК України подав клопотання про збільшення позовних вимог за Вх.№1362/2012 свх (а.с.3-5 т.2) і просив додатково стягнути з відповідача матеріальні витрати (реальні збитки), які він поніс в результаті оплати послуг Товариства з обмеженою відповідальністю ''Андреус Неоксеус Енд Ко'' по наданню юридичної допомоги щодо відновлення порушеного права згідно з п.1 ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України в сумі 9600 грн., а також просив додатково стягнути з відповідача 58451 грн. 31 коп. подвійної плати за користування відповідно до ст. 785 ЦК України в зв'язку з неповерненням предмету лізингу. Позивачем також уточнено вартість предмету лізингу і вказано, що вартість бульдозера згідно договору складає 1019790 грн. 77 коп. Виходячи з цього сума несплачених лізингових платежів відповідачем позивачу становить 116919 грн. 22 коп., 13877 грн. пеня, 2879 грн. 95 коп. 3% річних, 58451 грн. 31 коп. неустойки в розмірі подвійної плати за користування відповідно до ст. 785 ЦК України, 9600 грн. збитків. Позивач у зазначеному клопотанні просив суд зобов'язати відповідача повернути предмет лізингу - бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1019790 грн. 77 коп. та стягнути судовий збір в сумі 24430 грн. 36 коп.

При цьому позивач посилається на те, що направив відповідачу повідомлення про відмову від договору від 05.01.2012р., згідно з яким відповідач повинен був повернути предмет лізингу 13.01.2012р., але вимоги щодо повернення не виконав, тому повинен сплатити неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України за період з 13.01.12р. по 22.02.12р., що становить 58451 грн. 31 коп.

Відповідач проти позову заперечував (відзив від 27.03.12р.), заявив клопотання про проведення судової економічної експертизи в зв'язку з тим, що він не погоджується з розрахунками позивача.

Ухвалою від 27.03.12р. судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача стосовно проведення експертизи і продовжено строк розгляду справи до 17.04.12р.

Також відповідач вказував на те, що позивачем в односторонньому порядку збільшена вартість предмету лізингу з 1019790 грн. 77 коп. до 1059790 грн. 55 коп., що не допускається, а також повідомив суд про те, що ним не була отримана відмова позивача від договору. При ознайомленні з матеріалами справи ним було встановлено, що така відмова була направлена позивачем згідно квитанції пошти підприємству ''Газмонтаж'', а не йому як відповідачу по справі. Наявна в справі квитанція пошти (чек) від 06.01.2012р. (а.с.109 т.1).

17.04.12 директор відповідача подав клопотання про колегіальний розгляд справи, яке розпорядженням голови суду від 17.04.12р. було задоволено і справа спрямована на колегіальний розгляд суддя Цюх Г.З. головуючий, судді Кобецька С.М. та Максимів Т.В. члени колегії. 17.04.12р. винесена ухвала про відкладення розгляду справи на 17.05.12.

17.04.12 позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог за Вх.№2620/12-свх (а.с.59-60 т.2) в зв'язку з допущеною помилкою в вартості об'єкту лізингу і просить стягнути 116919 грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 13877 грн. пені, 2879 грн. 95 коп. - 3% річних, 58451 грн. 31 коп. неустойки в розмірі подвійної плати за користування відповідно до ст. 785 ЦК України та про зобов'язання відповідача повернути позивачу бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1059790 грн. 55 коп.

Таким чином судова колегія розглядає справу, виходячи з вищевказаних вимог, приймаючи до уваги те, що додаткові позовні вимоги пов'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (як то вимога щодо сплати неустойки згідно з ст. 785 ЦК України), яка заявлена позивачем в зв'язку з відмовою його від договору лізингу і вимогою повернути об'єкт лізингу. Стосовно ж стягнення додатково заявленої суми збитків 9600 грн., то клопотання в цій частині не підлягає до задоволення, виходячи з того, що дані вимоги не були зазначені в тексті позовної заяви. Під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст. 22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено в позовній. В даному випадку має місце пред'явлення додаткової вимоги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, колегя суддів встановила наступне:

01.07.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (надалі іменується "Лізингодавець") та Приватним підприємством «Галнафтогазмонтаж» (надалі іменується "Лізингоодержувач") укладено Договір фінансового лізингу № UA28L-08-01 (надалі -Договір") .

Пунктом 1.1. розділу 2 Договору лізингодавець зобов'язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у Додатку № 1 до даного Договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що характеристики й дані, які дозволяють визначити предмет лізингу, що передається лізингодавцем у лізинг лізингоодержувачу за цим договором, зазначені в Специфікації, що є додатком №1 до цього договору.

Предметом лізингу за Договором - специфікація (додаток №1 до договору; а.с. 21, т.1) є бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452.

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що вартість предмета лізингу становить разом з ПДВ 1019790 грн. 77 коп., що на час укладення Договору було еквівалентно 210279 доларам США.

На виконання умов договору позивач придбав у продавця визначене в специфікації (додаток №1 до договору) обладнання та передав його відповідачу, що підтверджується актом прийому - передачі обладнання № 52 від 24.07.08, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками. ( а.с.90 т.1).

Згідно пункту 4.2. Договору Відповідач сплачує всі платежі, зазначені в Договорі за курсом НБУ на дату платежу в національній валюті.

Відповідно до положень пункту 4.6. Договору, Лізингоодержувач провадить сплату частини загальної суми лізингових платежів щомісячно в порядку і розмірах, зазначених в Додатку №3 до цього Договору.

Перший із зазначених періодичних лізингових платежів повинен бути здійснений:

- не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем дати передачі предмета лізингу лізингоодержувачу, якщо дата передачі - з 1 по 15 число включно;

- не пізніше першого числа другого місяця, відраховуючи від місяця дати передачі, якщо дата передачі - після 15 числа місяця.

Наступні періодичні лізингові платежі повинні здійснюватися не пізніше першого числа місяця, на який припадає строк їхньої сплати.

Строк лізингу за Договором становить 36 місяців (пункт 6.1. Договору).

Сторони уклали уточнюючі загальні графіки платежів за Договором: Додаткові угоди № 1 від 24.07.08, №2 від 31.07.09, № 3 від 30.12.09 та № 4 від 12.11.10 до Договору фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.08 (а.с.91-98, том 1).

Оскільки Відповідач не виконував свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів та повернення Обладнання, Позивач звернувся за захистом своїх прав до Господарського суду Івано-Франківської області (справа № 27/22), в результаті чого суд ухвалою від 17 листопада 2010 року затвердив мирову угоду, укладену Позивачем та Відповідачем 5 листопада 2010 року

Однак відповідач порушив умови укладеної мирової угоди та допускав прострочення сплати лізингових платежів більш ніж на два місяці, в зв"язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем відповідно до мирової угоди складав 82099,84 грн.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 806 ЦК України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до положень статей 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Цивільно-правові відносини, що виникають із цього договору регулюються положеннями ЦК України (435-15) про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей цього закону.

Згідно із ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписами ч. 1 ст. 16 вказаного закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті лізингових платежів відповідачем.

За договором фінансового лізингу сума лізингового платежу, еквівалент якої визначено в іноземній валюті, на день виникнення зобов"язання зі сплати перераховується у гривню і якщо в подальшому на день фактичної сплати відповідно до цієї іноземної валюти не змінюється, то з цього моменту відповідне грошове зобов"язання є гривневим, у зв"язку з чим у разі прострочення сплати лізингового платежу виникає заборгованість у гривні, яку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (постанова ВСУ від 27.03.2012 №55/440). З огляду на викладене заперечення відповідача про неправомірне визначення грошового зобов"язання в іноземній валюті є безпідставними.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання по оплаті періодичних лізингових платежів, тому вимоги позивача про стягнення 116919 грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2879 грн. 95 коп. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив умови договору щодо сплати лізингових платежів згідно графіку, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов"язання за договором фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.08.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов"язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов"язання за договором фінансового лізингу № UA28L-08-01 від 01.07.08 підтверджується матеріалами справи, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 2879 грн. 95 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про повернення предмету лізингу, стягнення пені, стягнення неустойки на підставі ст. 785 ЦК України задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

В силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок розірвання договору та сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст. 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі, та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до п.17.2 Загальних умов договору, позивач вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку у випадках не здійснення у строк, установлений у відповідному договорі, сплати двох лізингових платежів підряд, або здійснення неповної сплати двох лізингових платежів підряд, або прострочення повністю чи частково сплати одного лізингового платежу й не погашення заборгованості протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Згідно п.7.ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Пунктом 17.3 Загальних умов договору встановлено, що у випадку відмови позивача від виконання договору згідно з п.17.2 загальних умов, останній повідомляє про це відповідача в письмовій формі. У зазначеному повідомленні позивач зазначає відповідну підставу розірвання такого договору з переліку наведеного у п.17.2 загальних умов, а також вимагає повернення предмета лізингу із вказівкою дати, місця й способу повернення предмета лізингу, передбаченого таким договором.

Згідно пункту 23.5 Загальних умов, всі повідомлення в процесі виконання договору, зокрема повідомлення про відмову, повинні направлятися сторонам у письмовій формі, якщо інше не передбачено цими Загальними умовами. При цьому будь-які повідомлення, що направляються сторонами один одному, повинні бути зроблені по факсу (за умови наявності підтвердження про доставку такого факсимільним апаратом), поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або вручення особисто уповноваженому працівникові позивача або відповідача під розписку.

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч.2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже в силу положень закону та умов договору, договір фінансового лізингу може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення лізингодавцем одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Разом з тим, право на одностороннє розірвання договору фінансового лізингу у позивача виникає лише при настанні певних умов, а саме: у випадку не здійснення у строк, установлений у відповідному договорі, сплати двох лізингових платежів підряд, або здійснення неповної сплати двох лізингових платежів підряд, або прострочення повністю чи частково сплати одного лізингового платежу й не погашення заборгованості протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення факту неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, а також встановлення моменту вчинення відмови від договору, враховуючи, що за Законом України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Матеріалами справи не доведено, що позивачем було дотримано встановлений п.23.5 Загальних умов порядок направлення відповідачу за його місцезнаходженням повідомлення про відмову від договору.

Доводи позивача про те, що фіскальний чек та опис вкладення є достатніми доказами повідомлення відповідача про відмову від договору та посилання на постанову Вищого господарського суду України від 04.10.2007 №2/284 є помилковими, оскільки по-перше, зроблені без врахування обставин конкретної справи, а по-друге, позивачем помилково ототожнюється факт надсилання повідомлення із фактом його отримання.

З огляду на вимоги ст. 33 ГПК України, положення ст. 782 ЦК України, у разі заперечення стороною факту одержання повідомлення про відмову від договору, позивач має подати господарському суду належні докази. Відповідні докази мають свідчити як про надіслання повідомлення про відмову від договору за місцезнаходженням лізингоодержувача, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, так і про отримання його від підприємства зв»язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв»язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (270-2009-п) .

На неодноразові вимоги ухвал суду позивачем не подано повідомлення про вручення поштового відправлення або довідку поштового зв»язку про повернення поштового відправлення з повідомленням про вручення через закінчення терміну зберігання.

Позивачем подано в судове засідання копію запиту до підприємства зв»язку про надання інформації щодо факту отримання цінного листа №02097011739376 підприємством «Галнафтогазмонтаж». Відповіді на запит суду не надано. Жодних клопотань про витребування вказаних доказів судом в порядку ст. 38 ГПК України позивачем не заявлялось.

З огляду на те, що позивач вважає достатніми доказами повідомлення про відмову від договору - фіскальний чек та опис вкладення, враховуючи приписи ст. 33 ГПК України щодо розподілу обов»язку доказування між сторонами, у суду відсутні підстави для витребування інформації від органу поштового зв»язку.

Крім того, посилання позивача на те, що фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа є належним доказами повідомлення відповідача про відмову від договору є помилковими, враховуючи наступне.

Відповідно до п.2 Правил надання поштового зв»язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (270-2009-п) адресат - фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ, прізвище, ім'я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці.

Як вбачається із поданого позивачем фіскального чеку (т.1, а.с.109) найменування адресата зазначене - «Газмонтаж».

Відповідно такий фіскальний чек не може бути визнаний судом належним доказом надсилання відповідачу підприємству «Галнафтогазмонтаж» повідомлення про відмову від договору та сплату пені.

Відповідно до п.61 Правил надання поштового зв»язку один примірник опису вкладення до цінного листа вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові і свідчить про перевірку органом зв»язку відповідності вкладення опису, а не є доказом надсилання чи одержання поштового відправлення.

На неодноразові вимоги ухвал суду позивачем не подано повідомлення про вручення поштового відправлення або довідку поштового зв»язку про повернення поштового відправлення та саме поштове відправлення з конвертом.

Таким чином, господарський суд позбавлений можливості встановити факт кому саме направлено повідомлення про відмову від договору «Газмонтаж»чи «Галнафтогазмонтаж».

Отже доводи позивача про те, що він належно повідомив відповідача про відмову від договору, є безпідставними.

Відмова лізингодавця від договору, заснована на умовах договору та законі, з дотриманням порядку заявлення такої відмови, є підставою для вимоги про повернення предмету лізингу. У спірному випадку позивачем не доведено суду факт дотримання порядку вчинення відмови від договору, встановлений п.23.5 Загальних умов, а тому заявлення вимоги про повернення предмету лізингу є передчасним.

Тотожна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 18.04.12 по справі №5010/1993/2011-19/105, від 07.07.11 по справі №40/32, які долучені до матеріалів справи за клопотанням відповідача.

Не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення пені на підставі п.14.8 Загальних умов договору. Так, відповідно до п.14. 8 Загальних умов зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред»явлення лізингодавцем лізингоодержувачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Лізингоодержувач зобов»язаний здійснити сплату пені, передбаченої цим пунктом, протягом 5 робочих днів з моменту одержання такої вимоги лізингодавця.

В ході судових засідань судом встановлено, що письмових вимог про стягнення пені, крім повідомлення від 05.01.12 №02/01 про відмову від договору, позивачем не направлялось.

Як вбачається із змісту повідомлення від 05.01.12 №03/01 про відмову від договору (т.1, а.с.106-108), у вказаному повідомленні також заявлена вимога про стягнення пені, але на підставі п.14.7, а не на підставі п.14.8 Загальних умов.

З огляду на те, що господарським судом встановлено факт неодержання вказаного повідомлення відповідачем та враховуючи положення п.14.8 Загальних умов договору, вимоги про стягнення пені є безпідставними.

Враховуючи те, що господарський суд дійшов висновку про недоведеність припинення лізингових правовідносин у зв»язку із здійсненою відмовою від договору лізингу, відсутні правові підстави для задоволення вимоги про повернення майна та застосування до відповідача санкції передбаченої ст. 785 ЦК України.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення, зокрема, про оренду.

Обов'язки наймача у разі припинення договору найму встановлені ст. 785 ЦК України, згідно якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Як випливає, з приписів даної правової норми дана норма є спеціальною нормою про найм (оренду).

Оскільки до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм, а ст. 785 ЦК України є спеціальним положенням про найм, то до правовідношень лізингу дана правова норма відповідно до приписів ч. 2 ст. 806 ЦК України не застосовується.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, Закону України "Про фінансовий лізинг" (723/97-ВР) , ст.ст. 173, 188, 193 ГК України, ст.ст. 11, 22, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 625, 629, 651, 653, 782, 785, 806 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 38, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 116919 грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 13877 грн. пені, 2879 грн. 95 коп. - 3% річних, 58451 грн. 31 коп. неустойки та про зобов'язання відповідача повернути позивачу бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1019790 грн. 77 коп. задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" (вул. Короля Данила, 16-Б/10, м. Івано-Франківськ, 76010; код 32604960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (вул. Васильківська, 34, м. Київ, 03022; код 35431993) -116919 (сто шістнадцять тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять) грн. 22 коп. заборгованості за лізинговими платежами, 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев"ять) грн. 95 коп. - 3% річних та 2395 (дві тисячі триста дев"яносто п"ять) грн. 98 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 13877 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. пені, 58451 (п"ятдесят вісім тисяч чотириста п"ятдесят одну) грн. 31 коп. та про зобов'язання відповідача повернути позивачу бульдозер Caterpillar, модель D5N, серійний номер CAT00D5NССFH00452 вартістю 1019790 (один мільйон дев"ятнадцять тисяч сімсот дев"яносто) грн. 77 коп. - відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.