Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Байдерін О.А., за дов.,

від відповідача1 –Майборода Д.О., за дов.,

від відповідача2 –Левицька О.Л., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сербіна", м. Київ

на рішення господарського суду Одеської області від 12 листопада 2008 року

у справі №4/167-08-4358

за позовом Малого підприємства "Спецлітмаш" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до відповідачів:

- Фірми "Титан" (приватне підприємство), м. Одеса;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Сербіна", м. Київ

про стягнення 403732 грн. 88 коп.

Мале підприємство "Спецлітмаш" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до фірми "Титан" (приватне підприємство) (далі-відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Сербіна" (далі-відповідач-2) про стягнення з останніх 403732,88 грн., у тому числі з відповідача-2 заборгованості в сумі 302376,94 грн., три відсотки річних в сумі 13115,09 грн. та 87240,85 грн. інфляційних втрат, а всього в сумі 402732,88 грн. по договору поставки обладнання з відповідачем-2, а також з відповідача-1 заборгованість в сумі 1000 грн. по договору поруки від 20.08.2007р., за яким відповідач-1 взяв на себе відповідальність за виконання зобов’язань по вказаному договору поставки обладнання.

Відповідач-2 (ТОВ "Сербіна") відзиву на позов не надав, не дивлячись на те, що отримував ухвали суду про порушення провадження у справі і про відкладення її розгляду в зв’язку з неявкою його представника в судове засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Рішенням місцевого господарського суду від 12 листопада 2008 року (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено в повному обсязі з огляду на його обґрунтованість.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, відповідач-2 (ТОВ "Сербіна") подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняте нове рішення по справі (а яке прийняти рішення по справі в апеляційній скарзі не вказано), посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, як вважає апелянт, при нез’явленні його представника в судове засідання суд повинен був відкласти розгляд справи на іншу дату, і, крім того, він не погоджується з розрахунком основного боргу, в зв’язку з чим розрахунок штрафних санкцій повинен бути здійснений від фактичної суми заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, у тому числі додатково надані представниками сторін на вимогу суду апеляційної інстанції, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Сербіна" (покупець) та МП "Спецлітмаш" у вигляді ТОВ (постачальник) укладено договір б/н від 31.08.2006р. постачання обладнання, асортимент, кількість і ціна якого визначені у додатку №1, що є невід’ємною частиною договору (п.п.1.3, 3.1, 3.2).

Такий додаток №1 був наданий позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1.2 цього договору під терміном "постачання продукції" розуміється передача продукції у власність покупцю, виконання робіт по запуску обладнання в експлуатацію, навчання персоналу покупця правилам експлуатації продукції.

На виконання умов договору позивач (постачальник) здійснив поставку обладнання і виконав роботи по його запуску, про що свідчать видаткова накладна №РН-0000030 від 26.12.2006р., акт №ОУ-0000068 від 26.12.2006р. про передачу обладнання і акт приймання продукції в експлуатацію від 21.02.2007р., які підписані керівниками останніх. Згідно актам №ОУ-0000068 від 26.12.2006р. і від 21.02.2007р. вартість обладнання і виконаних робіт по введенню його в експлуатацію складає 758196,60 грн., тобто на суму договору у перерахунку в національну валюту України, сторони претензій одна до одної не мають, чим підтверджується повне виконання постачальником своїх зобов’язань по договору постачання технологічного обладнання від 31.08.2006р.

Пунктом 2.2.4 цього договору між позивачем і відповідачем передбачено, що покупець (відповідач) зобов’язався своєчасно здійснити оплату продукції згідно з умовами договору.

Розділом 4 договору сторони встановили порядок розрахунків, згідно якому покупець сплачує постачальнику продукції перший аванс в розмірі 10% від загальної суми договору, передоплату в розмірі 40% за згодою сторін, а залишкову суму в розмірі 50% повинен був сплачувати Постачальнику рівними долями щомісячно на протязі шести місяців після підписання акту приймання-передачі продукції і введення її в експлуатацію.

Із матеріалів справи вбачається, що відповдач-2 (ТОВ "Сербіна") свої зобов’язання по договору по своєчасній оплаті вартості обладнання і введення його в експлуатацію не виконав належним чином, пред’явлену претензію позивача з цього приводу залишив без задоволення і відповіді, що спонукало позивача звернутись до господарського суду для примусового стягнення заборгованості, збитків від інфляції і 3% річних на підставі ст.ст. 530, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Також на забезпечення виконання зобов’язання ТОВ "Сербіна" по договору постачання обладнання від 31.08.2006р. позивач уклав з фірмою "Титан" (приватне підприємство) договір поруки б/н від 20.08.2007р., згідно якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання основного договору постачання в сумі 1000 грн. і ця відповідальність обмежена вказаною сумою.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.179 цього Кодексу майново-господарські зобов’язання виникають між суб’єктами господарювання на підставі господарських договорів і є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Статтею 629 Цивільного кодексу ( ЦК) України (435-15) визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем-2 (ТОВ "Сербіна") своїх зобов’язань по договору постачання продукції від 31.08.2006р. позивач правомірно, виходячи із умов цього договору і чинного законодавства (норм Господарського і Цивільного кодексів (435-15) ) нарахував відповідачу-2 збитки від інфляції в сумі 87240,85 грн. і три відсотки річних у сумі 13115,09 грн. від простроченої суми заборгованості на період 27.12.2006р.

Також позивач правомірно на підставі укладеного договору поруки від 20.08.2007р. пред’явив позов до фірми "Титан" (приватне підприємство) про стягнення 1000 грн. обмеженої суми відповідальності за невиконання зобов’язань по договору постачання від 31.08.2006р., оскільки по даним представника цього відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач був рекомендований відповідачу-2 (ТОВ "Сербіна") як Постачальник обладнання.

Таким чином, задоволення судом першої інстанції оскарженим рішенням позову у повному обсязі відповідає матеріалам справи. Акт звірки розрахунків зі сторони відповідача підписаний його представником з застереженнями, згідно яких цей акт звірки не підписаний ТОВ "Сербіна", тому що в ньому не враховані зайво сплачені кошти в сумі 77745,31 грн. по договору від 02.07.2007р. про поставку обладнання, а тому, як вважає представник ТОВ "Сербіна" (відповідач-2) перераховані зайві кошти по вказаному договору повинні бути враховані по основному боргу по договору від 31.08.2006р., укладеного між позивачем і відповідачем-2 (ТОВ "Сербіна"), який стягується по цій справі.

Заперечень щодо заборгованості за поставлене обладнання і виконанні роботи по цьому обладнанню по договору поставки від 31.08.2006р., позов про стягнення якої розглядався судом по цій справі, відповідачем-2 (ТОВ "Сербіна") не надано у вказаному вище акту звірки розрахунків.

Такі ж заперечення до розрахунку заборгованості по договору поставки обладнання від 31.08.2006р., що є предметом спору по цій справі, відповідач-2 (ТОВ "Сербіна") виклав і в додатковому поясненні до апеляційної скарги на зазначене рішення суду, додавши до цього пояснення копію договору поставки обладнання від 02.07.2007р. з перерахуванням реєстру документів і актів здачі-прийняття обладнання і виконання робіт від 25.07.2007р. до вказаного договору.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає такі заперечення відповідача-2 (ТОВ "Сербіна") до уваги, оскільки договір поставки обладнання від 02.07.2007р. і акти приймання-передачі обладнання і виконаних робіт до нього не мають ніякого відношення до предмету спору по цій справі

Спір про зайво сплачені кошти по договору від 02.07.2007р. може бути предметом окремого позову між сторонами.

Посилання ТОВ "Сербіна" (відповідчача-2) в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права є безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи, а нез’явлення двічі в судове засідання суду першої інстанції представника ТОВ "Сербіна" (апелянта) без поважних причин, який був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (є у справі), не було перешкодою для розгляду судом справи по суті позовних вимог відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки матеріали справи давали суду можливість розглянути справу у відсутності представника ТОВ "Сербіна" і, крім того, він не надіслав до суду обґрунтованого відзиву на позов, не дивлячись на відкладення судом справи у зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника ТОВ "Сербіна" (відповідача-2).

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

Рішення господарського суду Одеської області від 12 листопада 2008 року у справі №4/167-08-4358 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.