за позовом Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, Волинська область, 43010

до Приватного малого підприємства "Партнер", вул. С.Будного, 4А, м. Тернопіль, 46000

про розірвання договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №5549 від 30.11.2004р.; повернення майна - будівлі Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а, Спільному українсько-англійському підприємству "Західна Нафтова група"; визнання права власності на будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а.

За участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Суть справи: Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк, Волинська область, звернулося у господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного малого підприємства "Партнер", м.Тернопіль, про: розірвання договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №5549 від 30.11.2004р.; повернення майна - будівлі Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м. Тернопіль, вул. С.Будного, 4а, Спільному українсько-англійському підприємству "Західна Нафтова група"; визнання права власності на будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України двічі відкладався на 01.06.2012р. та на 08.06.2012р. для надання можливості відповідачу подати відзив на позов та витребувані судом докази, а також забезпечити участь повноважного представника в засіданні.

Представник позивача в судових засіданнях 25.05.2012р. та 01.06.2012р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обгрунтування заявленого позову посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті придбаного майна за договором купівлі-продажу від 30.11.2004р., укладеного між сторонами, що свідчить про безпідставність переходу до відповідача права власності на спірне майно. На виконання вимог ухвали суду від 25.05.2012р. представив для огляду в засіданні 01.06.2012р. оригінал витребуваного судом договору купівлі-продажу від 30.11.2004р.

В судове засідання 08.06.2012р. представники сторін не з'явились, хоча про час та дату його проведення повідомлялись належним чином, відповідач відзиву на позов та витребуваних судом доказів реєстрації за ПМП "Партнер" права власності на будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м. Тернопіль, вул. С.Будного, 4а, не подав.

07.06.2012р. від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній просить проводити слухання справи без участі повноважного представника товариства у зв'язку із неможливістю забезпечити його участь в судовому засіданні.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні, як і подавати відзив на позов, є правом сторони, передбаченим ст.ст. 22, 59 ГПК України, поданих позивачем доказів є достатньо для вирішення спору по суті, а тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

30 листопада 2004 року між Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Продавець) та Приватним малим підприємством "Партнер" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача будівлю Адміністративного корпусу з лікувально оздоровчим центром (цегла), що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 4 "А", розташованому по вул. Степана Будного в місті Тернополі, а покупець зобов'язався прийняти вказану будівлю адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Як зазначено у п.2 Договору, зазначена будівля адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром належить Продавцеві на підставі Свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Тернопільської міської ради 24 березня 2004р. на підставі рішення виконкому №1514 від 30 грудня 2003 року та зареєстровано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації від 24 березня 2004 року в реєстрову книгу за №1693.

Згідно п.3 Договору сторони погодили, що право власності на будівлю адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що відчужується, переходить до Покупця із моменту державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п.5 Договору продажна ціна відчужуваного об'єкта складає 310310 грн. 00 коп., які Покупець зобов'язався внести на рахунок Продавця протягом 12 місяців після підписання цього договору або шляхом передачі в рахунок розрахунків простими векселями.

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу 30.11.2004р. та зареєстрований в реєстрі за №5549, при цьому нотаріусом встановлено особу громадян, що підписали договір, та перевірено їх дієздатність, а також правоздатність та належність відчужуваної будівлі адміністративного корпусу з лікувально оздоровчим центром СУАП "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та повноваження представників.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України є, зокрема, господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) (ст. 193 ГК України).

Договір є укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору; такими істотними умовами згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В даному випадку, між сторонами виникли правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, за умовами якого, та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З наведеного випливає, що обов'язок Покупця оплатити вартість об'єкта купівлі-продажу за договором купівлі продажу є істотною умовою договору і невиконання цього обов'язку є істотним порушенням цього договору відповідачем.

Згідно п.5 Договору купівлі-продажу від 30.11.2004р. відповідач, як Покупець, повинен був провести розрахунок з позивачем протягом 12 місяців після підписання цього договору.

У зв'язку із невиконанням відповідачем у встановлений строк взятих на себе обов'язків по Договору в частині оплати отриманого нерухомого майна, СУАП "Західна нафтова група" неодноразово направлялись претензії, зокрема №254/1 від 27.12.2005р. з вимогою перерахувати суму основного боргу в розмірі 310310 грн. на розрахунковий рахунок підприємства до 16.01.2006 року.

У відповіді на вищевказану претензію № 05/06 від 05.01.2006р. відповідач просив відтермінувати сплату боргу за договором купівлі-продажу до 31.08.2007р. у зв'язку із важким матеріальним становищем підприємства.

26.09.2007р. позивачем повторно направлено відповідачу претензію (№221/2 від 26.09.2007р.) з вимогою перерахувати суму основного боргу в розмірі 310310 грн. на розрахунковий рахунок підприємства до 11.01.2008р., у відповіді на яку (№05/07 від 05.10.2007р.) відповідач знову просив відтермінувати сплату боргу, що виник за договором купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за №5549, до 30.11.2009р.

05.12.2009р. позивачем направлено відповідачу претензію №301/3 від 05.12.2009р. з вимогою перерахувати суму основного боргу в розмірі 310310 грн. на розрахунковий рахунок підприємства або повернути придбану будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, на що листом №21/09 від 21.12.2009р. відповідач повідомив, що підприємство прийме всіх зусиль для повернення купленого ним майна (будівля Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром).

Разом з тим, як стверджує позивач, станом на 15 травня 2012р. (дата звернення з позовною заявою) відповідачем не оплачено вартість об'єкта згідно Договору та не вчинено жодних дій по поверненню майна. Наведене свідчить про те, що сторони не досягли між собою згоди щодо зміни (розірвання) договору, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Згідно з ч.1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ст. 651 ЦК України).

Як передбачено у п.12 Договору купівлі-продажу від 30.11.2004р., у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди, спори і розбіжності підлягають розгляду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до ч.2 ст. 697 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Таким чином, оскільки в порушення вимог законодавства України та умов Договору відповідач свої зобов'язання по оплаті придбаного за договором майна у встановлені строки не виконав, доказів зворотнього суду не подав, а з часу настання обов'язку оплатити придбане майно минуло більше шести років, що значною мірою позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору купівлі-продажу, а тому вимоги позивача про розірвання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 30 листопада 2004р., зареєстрованого в реєстрі за №5549, підлягають до задоволення як обгрунтовано заявлені.

Також, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору (ч.3 ст. 652 ЦК України).

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, відповідно до ч.3 ст. 653 ЦК України, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як передбачено пунктом 3 Договору, право власності на будівлю адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що відчужується, переходить до Покупця із моменту державної реєстрації цього договору.

Державна реєстрація правочинів здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) та Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 671 (671-2004-п) (далі - Тимчасовий порядок) та проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням. Нотаріуси, які не мають доступу до єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру, в день посвідчення правочину надсилають один його примірник реєстратору, який в день отримання примірника, вносить відповідний запис до Реєстру. Датою державної реєстрації правочину вважається дата та час внесення відповідного запису до Реєстру (п.п.6, 9 Тимчасового порядку).

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України (435-15) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

У зв'язку з наведеним, отримане ПМП "Партнер" за договором купівлі-продажу від 30.11.2004р. майно слід повернути у власність Спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Враховуючи приписи перелічених норм, доведеність матеріалами справи, порушене відповідачем право позивача підлягає захисту та відновленню шляхом визнання за ним права власності на будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а.

Відтак позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 144 Господарського кодексу України, ст. 182 ЦК України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.1.5 розділу І Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.2002р. №7/5 (z0157-02) та зареєстрованого в Мін'юсті України 18.02.2002р. за № V 2223225-02 (із змінами та доповненнями), право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати укладений 30 листопада 2004 року між Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Приватним малим підприємством "Партнер" договір купівлі-продажу будівлі Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м. Тернопіль, вул. С.Будного, 4а, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №5549.

3. Зобов'язати Приватне мале підприємство "Партнер" (вул. С.Будного, 4А, м.Тернопіль, код 21167201) повернути Спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, Волинська область, код 30887609) будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а.

3. Визнати за Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, Волинська область, код 30887609) право власності на будівлю Адміністративного корпусу з лікувально-оздоровчим центром, що зазначена в плані під літерою "В" загальною площею 526,5 кв.м. за адресою м.Тернопіль, вул. С.Будного, 4а.

4. Стягнути з Приватного малого підприємства "Партнер" (вул. С.Будного, 4А, м.Тернопіль, код 21167201) на користь Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, Волинська область, код 30887609) - 6206 (шість тисяч двісті шість) грн. 20 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення "13" червня 2012 р., через місцевий господарський суд.