Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Холдинг»(надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП»(надалі -відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Холдинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон», позивач є власником лінії по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків (обладнання), яке безпідставно знаходиться на території відповідача, а саме в раніше орендованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київхімременерго-БЛП», згідно Договору оренди приміщення № 0002/05/02/2008 від 12.02.2008 р., приміщеннях, проте відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні належним йому на праві власності майном.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2012 р. було порушено провадження у справі № 19/013-12 та призначено розгляд справи на 23.04.2012 р.

До початку розгляду справи через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання за вих. № 19/04-12/2 від 19.04.2012 р. про приєднання додаткових доказів по справі та клопотання за вих. № 19/04-12/1 від 19.04.2012 р. про виправлення технічної помилки у позовній заяві.

Від представника відповідача також через канцелярію господарського суду надійшли клопотання про здійснення фіксації судового засідання за допомогою технічних засобів та заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Судом клопотання сторін були задоволені та відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 08.05.2012 р.

До початку розгляду справи через канцелярію господарського суду 08.05.2012 р. від представника відповідача надійшли клопотання про припинення провадження у справі та про заміну неналежного відповідача.

Присутній у судовому засіданні 08.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, та заперечив проти задоволення клопотань відповідача, які були подані через канцелярію господарського суду 08.05.2012 р.

Присутній в засіданні суду представник відповідача проти позову заперечив та просив задовольнити клопотання про припинення провадження у справі та про заміну неналежного відповідача, які були подані через канцелярію господарського суду 08.05.2012р.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив у їх задоволенні, оскільки зазначені клопотання не відповідають предмету спору та обставинам, на які позивач посилається, обґрунтовуючи свої вимоги саме до ТОВ «Київхімременерго-БЛП».

Натомість, під час розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорпіон», як особи, що мала передати спірне майно за Договором купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р. позивачу.

Ухвалою від 08.05.2012 р. суд, на підставі ст. 27 ГПК України, залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»та відклав розгляд справи на 22.05.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Присутній у судовому засіданні 22.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, підтримані представником останньої у судовому засіданні, в яких третя особа підтримує позовні вимоги ТОВ «Моноліт Холдинг».

Ухвалою від 22.05.2012 р. суд відклав розгляд справи на 07.06.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

До початку розгляду справи, через канцелярію господарського суду, третьою особою на виконання вимог суду подано документи, що підтверджують право власності останньої на майно, що є предметом договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Холдинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон», які долучені до матеріалів справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання, 07.06.2012 р., не з`явився та вдруге надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки господарським судом Сумської області також призначено судове засідання на 07.06.2012 р. До вказаного клопотання відповідачем додано копію довіреності б/н від 05.06.2012 р. на ім'я ОСОБА_4 Клопотання про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення, оскільки по-перше, неможливість забезпечити явку в судове засідання представника за довіреністю ОСОБА_4 не є перешкодою для явки в судове засідання іншого представника за довіреністю або законного представника (керівника підприємства), які приймали участь в попередніх судових засіданнях, а по-друге, враховуючи обмежений строк вирішення спору визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання, оскільки строк вирішення спору відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) сплинув.

З огляду на наведене та враховуючи, що зібрані судом в ході розгляду справи докази, дозволяють розглянути справу за відсутності відповідача, справа розглядається відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено прийняте рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані докази та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -

28.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Моноліт Холдинг»(за договором -покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон»(за договором -продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 1, згідно з умовами якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця виробниче обладнання та техніку, а покупець зобов'язується прийняти виробниче обладнання та техніку і сплатити за них визначену даним договором грошову суму.

У п. 1.1.1. договору наведений перелік виробничого обладнання та техніки з характеристиками, відповідно до технічних документів (технічні паспорти, умови експлуатації, накладні, сертифікати відповідності і т. ін.., які зазначені в Додатку № 1), що складають невід'ємну частину даного договору, яке передається (продається) продавцем покупцю.

Відповідно до п. 1.4. договору, місцезнаходження товару (орендований майданчик продавця), який знаходиться за адресою: 08623, с. Багрин, Васильківського району Київської області, вул. Київська, 1-Б (виробнича територія ТОВ «Київхімременерго-БЛП»).

Умовами пунктів 4.1., 4.2. договору передбачено, що дата підписання між продавцем і покупцем видаткової накладної на товар є моментом (датою) переходу права власності на товар до покупця. Видаткова накладна видається продавцем покупцю протягом одного дня з моменту отримання коштів, передбачених п. 7.3.1. даного договору.

Згідно п. 5.1. договору, товар передається продавцем у строк не пізніше 2 календарних днів з моменту закінчення демонтажу товару на майданчику продавця (п. 1.4. даного договору), однак у будь-якому випадку не пізніше 25 січня 2012 року.

Відповідно до п. 7.1. договору, вартість товару за даним договором становить 1500000,00 грн.

У відповідності з п. 7.3. договору розрахунок за товар здійснюється наступним чином: передплата в сумі 5000,00 грн. на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця (пп. 7.3.1. договору); протягом двох календарних днів після підписання Акту введення в експлуатацію та закінчення контрольного пуску лінії по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків із використанням матеріалів покупця, і забезпеченням випуску кінцевої продукції у кількості не менш 200 кубічних метрів на добу та якістю по міцності стандарту «В2», відповідно до загальноприйнятих стандартів, покупець перераховує 1450000,00 грн. на поточний рахунок продавця (пп. 7.3.2. договору).

Крім того, позивачем та третьою особою до Договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р. було підписано Додаток № 1 та Додаток № 2 від 28.11.2011 р.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов пп. 7.3.1. Договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р., позивач сплатив третій особі 5000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 14 від 30 листопада 2011 р., копія якої залучена до матеріалів справи, а ТОВ «Скорпіон», у свою чергу, видало позивачу видаткову накладну № 1 від 30 грудня 2011 р. на товар -лінію по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків.

Таким чином, виходячи з умов п. 4.1. договору, з 30.12.2011 р. власником товару, що є предметом Договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р., є позивач.

Проте, до даного часу товар, власником якого є позивач та який є предметом укладеного між позивачем і третьою особою Договору купівлі-продажу № 1 від 28.11.2011 р., позивачу від третьої особи не переданий, в зв'язку з тим, що безпідставно знаходиться на території ТОВ «Київхімременерго-БЛП» у раніше орендованих ТОВ «Скорпіон»у ВАТ «Київхімременерго», правонаступником якого є відповідач, по Договору оренди №0002/05/02/2008 від 12.02.2008 р. приміщеннях, а саме: частині цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., які знаходяться за адресою: 08623, с. Багрин, Васильківського району Київської області, вул. Київська, 1-Б.

Отже, на думку позивача, ТОВ «Київхімременерго-БЛП»незаконно і безпідставно заволоділо належним ТОВ «Моноліт Холдинг»згідно Договору №1 купівлі-продажу від 28.11.2011 р. на праві приватної власності майном -лінією по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків і чинить перешкоди позивачу шляхом не допуску представників, адміністрації ТОВ «Моноліт Холдинг»в раніше орендовані третьою особою у відповідача приміщення, а саме: частину цеху ЗБІ площею 1354 кв.м., розташовані на території ТОВ «Київхімременерго- БЛП»для здійснення демонтажу і вивезення належного ТОВ «Моноліт Холдинг»майна (лінії по виробництву неавтоклавних газобетонних блоків) з приміщень в яких воно перебуває.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Умови щодо обов'язку продавця -ТОВ «Скорпіон»передати товар ТОВ «Моноліт Холдинг»також визначені у п. 6.1. Договору №1 купівлі-продажу від 28.11.2011 р.

Проте, в порушення приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, до матеріалів справи не надано жодного доказу, який свідчив би звернення позивача до ТОВ «Скорпіон»з вимогою виконати умови договору та передати товар, а також неможливістю останнього виконати свій обов'язок за договором внаслідок вчинення відповідачем неправомірних дій.

При цьому, судом не приймаються в якості належних доказів, що свідчать про вчинення відповідачем перешкод у користуванні майном, яке належить позивачу на праві власності, листи ТОВ «МД-Техно»№ 1/05/09 від 05.09.2011 р. та ТОВ «Паладін Груп»№ 229 від 13.03.2012 р., оскільки останні адресовані ТОВ «Скорпіон»та пов'язані з правовідносинами, які виникли між третьою особою та відповідачем на підставі Договору оренди № 0002/05/02/2008 від 12.02.2008 р.

Також, не є належним доказом вчинення відповідачем перешкод у користуванні майном, яке належить позивачу на праві власності, заява про порушення кримінальної справи, оскільки суду не надані докази прийняття та вчинення відповідних дій по розгляду даної заяви органом прокуратури.

Суд також звертає увагу на те, що нормою ст. 659 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок продавця попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо).

Крім того, у п. 3.1. договору, саме продавець гарантує покупцю, що товар, зокрема, не знаходиться під контролем у третіх осіб.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, третя особа не повідомила позивача під час укладання Договору №1 купівлі-продажу від 28.11.2011 р. про перешкоди, які існують у передачі товару та про які їй було достеменно відомо на час укладання договору, що, зокрема, вбачається з письмових пояснень наданих по даній справі.

Таким чином, з наданих суду доказів вбачається неналежне виконання зобов'язань за Договором № 1 купівлі-продажу від 28.11.2011 р. продавцем товару -товариством з обмеженою відповідальністю «Скорпіон».

Також судом встановлено, що позивач обґрунтовує свої вимоги щодо усунення перешкод у користуванні майно, посилаючись на ст. 387 Цивільного кодексу України.

Важливим елементом позову є його предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, підставою посилання на належне йому право, юридичні факти що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Нормами статті 387 Цивільного кодексу України регламентовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Натомість, позивачем обрано в якості способу захисту порушених прав -усунення перешкод у користуванні майном, що не підпадає під дію ст. 387 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Між тим, позивачем належними та допустимим доказами не доведено факт порушення його прав саме відповідачем.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, не підтверджуються належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.