Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Вишково, Хустський р-н., Закарпатської області (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної казначейської служби України (далі -Відповідач-1) та до Міністерства фінансів України та (Відповідача-2) про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади у розмірі 15 669,60 грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію Позивача, ліцензію Міністерства фінансів України серії НОМЕР_2, платіжне доручення № 240 від 20.06.2006р. на суму 953767,50 грн., копію ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2012р. у справі № 2а-0770/791/12, копію договору про надання адвокатських послуг від 03.05.2012р.,

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує: ст. 55, 124 Конституції України, ч.1 ст. 1173 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 16, 54- 57, 79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 06.06.2012р.

21.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

21.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із розглядом Закарпатським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-0770/791/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування наказу № 650 (v0650201-09) . Крім того, представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсягу та просив суд розглядати справу за відсутності повноважного представника Позивача.

06.06.2012р. через канцелярію суду від Відповідача-1 надійшов відзив на позов із доказами направлення сторонам по справі, відповідно до якого, останній заперечив проти позовних вимог Позивача, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

06.06.2012р. через канцелярію суду від Відповідача-2 надійшов відзив на позов відповідно до якого, останній заперечив проти позовних вимог Позивача, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсягу. Крім того, разом із відзивом Відповідач-2 надав для залучення до матеріалів справи копію листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 25.09.2009. № 11601 та копію Витягу з протоколу № 7 засідання Експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва від 11.09.2009р.

В судовому засіданні 06.06.2012р. представник Відповідач-2 підтримав позицію викладену у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники Позивача та Відповідача-1 не з'явились в судове засідання 06.06.2012р., хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується й проданими через канцелярію суду документами.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Відповідача-2 суд

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України та Міністерства фінансів України про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади у розмірі 15 669,60 грн.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним:

20.06.2006 року платіжним дорученням №240 Позивач здійснив оплату за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії в розмірі 953767,50 грн. на рахунок Держбюджету Хустського району.

Міністерством фінансів України (Відповідач-2) було видано Позивачу ліцензію серія НОМЕР_2 на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення ігор на гральних автоматах), строк дії якої визначено з 26.05.2006р. по 25.05.2011р.

Строк дії ліцензії з 26.05.2006 по 25.05.2011 року або 1826 днів.

Однак, 08 травня 2009 року Міністерство фінансів України видало наказ від 08.05.2009 р. №650 (v0650201-09) «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор».

Даним наказом Міністерства фінансів України було зупинено до 7 червня 2009 року дію ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданих суб'єктам господарювання, згідно з переліком, що додається до наказу.

Отже, з 08.05.2009 р. до 07.06.2009 р. Позивач у зв'язку з Наказом №650 (v0650201-09) не зміг

здійснювати свою господарську діяльність на яку він отримав відповідну Ліцензію та мав надану нею право.

Тобто, Позивач вважає, що хоча й оплатив Ліцензію в повному обсязі на 5 років, але Наказ №650 (v0650201-09) , який був прийнятий пізніше після сплати ним вартості Ліцензії, з 08.05.2009 р. до 07.06.2009 року зупинив Позивачу дію Ліцензії та обмежив право на здійснення господарської діяльності в сфері діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах, чим завдав Позивачу шкоду в розмірі вартості Ліцензії за період дії Наказу №650 (v0650201-09) з 08.05.2009 р. до 07.06.2009 р.

Вартість Ліцензії в розрахунку за 1 день склала, 953767,50 : 1826 = 521,496851 = 522 грн. 32 копійки.

Термін зупинення дії Ліцензії згідно Наказу №650 (v0650201-09) становив 30 днів.

Враховуючи все вищенаведене сума, що підлягає відшкодуванню на думку Позивача за період зупинення дії Ліцензії становить 15669 грн. 60 копійок.

Посилаючись на викладене вище, Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення грошових коштів у розмірі 15669,60 грн., як таких які були сплачені та зараховані в дохід Державного бюджету України надмірно.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2009р. № 494-р (494-2009-р) «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян», Міністерство фінансів України, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації було зобов'язано зупинити строком на один місяць дію ліцензій, виданих суб'єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (крім лотерей), для забезпечення їх перевірки Міністерством надзвичайних ситуацій, Держгірпромнаглядом та іншими контролюючими та наглядовими органами з питань забезпечення їх безпечного використання.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» орган ліцензування забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 року № 1698 (1698-2000-п) Міністерство фінансів визначено як орган ліцензування у сфері організації діяльності з проведення азартних ігор.

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 1837 (1837-2006-п) встановлено, що Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2009р. № 494-р (494-2009-р) «Про заходи щодо підвищення рівня безпеки громадян» Міністерством фінансів України було видано Наказ від 08.05.2009 № 650 (v0650201-09) «Про зупинення дії ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор».

Пунктом 1 вказаного Наказу від 08.05.2009р. № 650 (v0650201-09) зупинено дію ліцензій Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, виданих суб'єктам господарювання до 7 червня 2009 року.

Зупинення дії ліцензій здійснювалось на підставі рішення Кабінету Міністрів України, яке є обов'язковим до виконання, тому суд приходить до висновку, що Міністерство фінансів України діяло в межах повноважень наданих відповідними нормативно-правовими актами та з метою виконання Розпорядження Уряду (вищого органу виконавчої влади у системі органів виконавчої влади) та відповідно до норм законодавства не вчинило по відношенню до позивача незаконних або протиправних дій.

Крім того, ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 № 1334-УІ в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Пунктами 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» встановлено, що цей Закон (1334-17) набирає чинності з дня опублікування та діє до прийняття спеціального законодавства, що передбачає право здійснення грального бізнесу у спеціально створених гральних зонах. З дня набрання чинності цим Законом (1334-17) видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом (1334-17) , скасовуються.

рішення про скасування ліцензій було прийнято Верховною Радою України, яке є обов'язковим до виконання.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2000 № 1755 «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу»встановлено, що плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства.

Крім того, суд не погоджується з твердженням Позивача про те, що кошти (або їх частина), надмірно сплачені за невикористану ліценцію видану на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, мають повертатись згідно «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 (z1000-02) .

Пунктом 2 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 (z1000-02) встановлено, що цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії (далі - платежі).

Відповідно до п. 5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002р. № 226 (z1000-02) , повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетівздійснюється за заявою платника та поданням органів,які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету.

Як вбачається з ч.1 ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», за видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України, а ч.4 ст. 15 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років.

Таким чином, Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (1775-14) чітко визначені як строки користування ліцензією так и розмір плати за неї.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12. 2006 року № 1837 (1837-2006-п) , у Міністерства фінансів України відсутні повноваження, що забезпечення надходження платежів до бюджетів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Державне казначейство України не має права самостійно встановлювати бюджетні призначення та змінювати їх цільове спрямування.

Крім того, відповідно до Порядку оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надміру перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 7 травня 2009 року N 88 (z0479-09) , подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету (далі - подання) оформлюється представництвами Держкомпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Представництва на підставі розгляду документів, зазначених у пункті 2 Порядку, та виписок з бюджетних рахунків оформлюють подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до органів Державного казначейства України.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача до відповідних органів та докази відмови відповідних органів у поверненні надміру сплачених коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі -15669,60 грн. необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача про зупинення провадження у справі, у зв'язку з розглядом Закарпатським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-0770/791/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування наказу № 650 (v0650201-09) , з оглядом на таке:

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З наданих Позивачем до матеріалів справи доказів не вбачається пов'язаність справи № 5011-55/6352-2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України та Міністерства фінансів України про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконним рішенням органу державної влади у розмірі 15 669,60 грн. та справи № 2а-0770/791/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Міністерства фінансів України про визнання протиправним та скасування наказу № 650 (v0650201-09) , оскільки пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

1.Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) у повному обсязі.

У судовому засіданні 06.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.06.2012р.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.