ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.05.12р. Справа № 3/5005/4048/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя
до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ
Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", м.Донецьк
про стягнення 1 174,80 грн. збитків за втрату вантажу
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 18-228 від 26.12.11р.
відповідача-1 - ОСОБА_2, дов. № 79 від 01.01.12р.
відповідача-2 - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з належного відповідача 1 174,80 грн. збитків за втрату вантажу.
Відповідач-1 позов заперечує, посилаючись на те, що відправник - Відповідач-2 не виконав вимоги ст. 31 Статуту залізниць України, пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, не підготував вагон до перевезення вантажу дрібної фракції, не вжив достатніх заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування. Таким чином, відповідальність за нестачу вантажу повинен нести відправник -Відповідач-2.
Відповідач-2 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані судом не надав.
Клопотання про відкладення розгляду спору від Відповідача -2 не надходило.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Від Позивача надійшли докази сплати судового збору на належний розрахунковий рахунок; судовий збір сплачений на старий розрахунковий рахунок Позивач просить повернути, про що винести ухвалу суду.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Запорізький завод феросплавів" з ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" укладено договір №1007466 від 23.12.10р. за яким, за залізничною накладною №51288025 на адресу Позивача зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 21.11.11р. прибув вагон № 60452232 з вантажем коксового горішку у вологому стані, вантажовідправником якого був ТОВ "Істек" - Відповідач-2.
Зазначений вагон видано Позивачеві згідно зі ст.52, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) (далі Статут) зі складанням комерційного акту №019702/999 від 22.11.11р., в якому зафіксовано, порушення маркування ліворуч над 3-4 люками, поглиблення розміром 150*120*50см. та недостача вантажу 1500 кг. У технічному відношенні вагон справний, нещільне прилягання кришки 3 люку зліва до армувального листа подовжньої стінки вагону зазор розміром 100х3 см. На станції зазор з зовнішньої сторони закладено ганчір'ям. На деталях вагону сліди просипання вантажу, що перевозився. Вантажовідправник, всупереч ст.31 Статуту, р.2 п.5 "ТУ навантаження" не визначив придатність вагону для перевезення вантажу, не підготував вагон для перевезення дрібної фракції.
Рахунок №11110233 від 19.11.11р. на суму 359 686,80грн. Позивач оплатив платіжним дорученням №174421 від 30.12.10р.
Статтями 2, 3, 6, 31, 37 Статуту (457-98-п) визначаються обов'язки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом, регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, у тому числі й вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім. Накладна -основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони -одержувача.
Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, Відправник (Відповідач-2) визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.
Згідно зі ст. 129 Статуту (457-98-п) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Згідно з п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу - перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 31 Статуту (457-98-п) залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.
Комерційна справність -це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.
Відповідач-2 не надав доказів завантаження вантажу у справний у комерційному відношенні вагон чи відмову в прийнятті вагону від залізниці під навантаження.
Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням п. 27 Правил видачі вантажів, відповідальна недостача вантажу становить 0,445 т, що у грошовому еквіваленті складає 1 174,80 грн. (2 600,00 грн. за 1,0 т).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Відповідача-2, який порушив вимоги ст. 31 Статуту (457-98-п) , а саме, як вантажовідправник навантажив вантаж у непридатний в комерційному відношенні вагон, тоді як технічна справність спірного вагону підтверджується належними доказами. У позові до Відповідача-1 слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача-2.
Відповідно до ч.2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Про повернення судового збору слід винести відповідну ухвалу.
Керуючись ст. 4, 33, 34, 43- 45, 49, 75, 82- 85, 116- 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек", 83028, м.Донецьк, вул. Майська, 66 (код ЄДРПОУ 325 103 49) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (код ЄДРПОУ 001 865 42) 1 174,80 грн. - вартості недостачі вантажу, 1 609,50 грн. - господарських витрат.
У позові до Відповідача-1 - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Стосовно питання повернення судового збору винести відповідну ухвалу.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя
С.Г. Юзіков
рішення підписане_______________