за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс", 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, 19/117

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин", 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Горохов І.С.

представники:

від ПАТ "Завод будівельно-опоряджувальних машин": ОСОБА_3, представник дов. № 38 від 29.11.2011

ОСОБА_4, представник дов. № 45 від 11.08.2011р.

від ТОВ "НВФ "Металобудсервіс": ОСОБА_5, представник за дов. №38 від 17.04.2012

Башилов П.В., директор, виписка з рішення б/н від 15.05.1993

Суть спору:

Розглядається первісний позов Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу №132 від 02.08.2000 та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин»про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 18.04.2012р. Розгляд справи відкладався.

17.04.2012 ухвалою суду прийнята зустрічна позовна заява для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 28.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги за первісним позовом полягають у тому, що позивач просить розірвати договір купівлі-продажу №132 від 02.08.2000, оскільки відповідачем за первісним позовом не виконуються умови договору, а саме: відповідачем не виконані роботи з демонтажу об'єкту, фактично не прийняті позивачем матеріали згідно з договором, не вивезені матеріали з територій відповідача, не проведена оплата згідно п. 2.1. договору.

28.05.2012 від позивача за первісним позовом надійшла заява про уточнення позовної заяви, в якій зазначено, що згідно прибуткового касового ордеру №315 від 10.03.2010 ТОВ НВФ «Металобудсервіс»оплатило 300,00 грн. за будматеріали за договором №132 від 02.08.2000. Таким чином, заборгованість за договором становить 40 656,00 грн. Зазначені уточнення стосуються підстав позову та долучені до матеріалів справи для врахування при вирішенні спору по суті. .

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що відповідачем виконано всі суттєві умови договору, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 22.12.2011 по справі №4/5009/6862/11. Крім того, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.

Зустрічний позов заявлено з тих підстав, що відповідач за зустрічним позовом постійно перешкоджає позивачу за зустрічним позовом в реалізації права власності на придбане за договором майно. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що він неодноразово звертався з вимогами про забезпечення доступу на територію відповідача, про що йому було відмовлено.

Відповідач за зустрічним позовом заперечив проти задоволення такого позову з тих підстав, що позивачем не надано доказів перешкоджання у реалізації права власності на придбане майно.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02.08.2000 ВАТ "Завод БОМ" (правонаступником якого є ПАТ "Завод БОМ") -продавець та ТОВ НВФ "Металобудсервіс" -покупець був укладений Договір купівлі-продажу №132.

Відповідності до п. 1.1 Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця конструкції будівлі колишньої заводської їдальні, раніше списаної з балансу заводу на підставі дозволу Мінмашпрому України № 10/5-1692 від 28.09.1994 р., такі, що підлягають демонтажу, у вигляді матеріалів згідно специфікації, а саме:

- залізобетон б/у -1495 куб. м., з них гідних 598 (40 %) по 35,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 20 930,00 грн.,

- металоконструкції б/у -13,3 тони, з них гідних 12,0 (90 %) по 1 100,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 13 200,00 грн.,

всього на суму 40 956,00 грн., в тому числі ПДВ 6826,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору сторони визначили, що сума Договору становить 40 956,00 грн., в тому числі ПДВ 6 826,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, покупець розраховується з продавцем на підставі рахунку у строк не пізніше 20 днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка здійснюється шляхом передачі матеріалів, зазначених в п. 1.1 Договору, по акту прийому-передачі протягом 40 днів з моменту підписання договору.

Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що матеріали, зазначені в п. 1.1 договору, є власністю покупця з моменту їх передачі продавцем покупцю. З цього моменту покупець несе витрати, що припадають на них, та всі ризики, яким вони можуть піддатися.

15.08.2000 позивачем та відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі, згідно якого на підставі Договору купівлі-продажу №132 від 02.08.2000 р. відповідач передав, а позивач прийняв конструкції будівлі колишньої заводської їдальні, раніше списаної з балансу заводу, та такі, що підлягають демонтажу, у вигляді матеріалів, а саме:

- залізобетон б/у -1495 куб. м., з них гідних 598 (40 %) по 35,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 20 930,00 грн.,

- металоконструкції б/у -13,3 тони, з них гідних 12,0 (90 %) по 1 100,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 13 200,00 грн.,

всього на суму 40 956,00 грн., в тому числі ПДВ 6 826,00 грн.

З боку продавця відповідача Акт прийому-передачі від 15.08.2000 підписаний Бичевниковим В.Р. та затверджений головою правління Штогаренко В.А., а з боку покупця (підписаний та затверджений директором Башиловим П.В.)

Представниками ТОВ «НВФ «Металобудсервіс»до матеріалів справи надано акт звіряння розрахунків від 15.08.2000р. підписаний між сторонами у справі в якому, зокрема, зазначено про те, що сальдо станом на 15.08.2000р. з 55 131,60 грн. дебету ТОВ «Металобудсервіс»до кредиту 54 449,95 грн. ВАТ «Завод БОМ»становить 681,65 грн. з урахуванням кредиту ТОВ «Металобудсервіс»в розмірі 40 956,00 грн. за актом приймання -передачі від 15.08.2000р. по договору №132 від 02.08.2000р. по договору №132 від 02.03.2000р. конструкції будівлі колишньої заводської їдальні.

Суд вважає даний документ неналежним доказом проведення оплати, оскільки зразок печатки ПАТ «Завод БОМ»проставлений на вказаному акті звіряння розрахунків від 15.08.2000р. не співпадає зі зразком печатки проставленого на договорі від 02.08.2000р. №132. Печатки відрізняються одна від одної, зокрема, поштовим індексом -«71630»- «332226». З дозволом на виготовлення печатки зразка, який міститься на акті звіряння розрахунків позивач за первісним позовом звернувся до відповідного органу листом від 18.10.2001р. №01/1073, тоді як акт звіряння розрахунків датовано 15.08.2000р.

Представниками ПАТ «Завод БОМ»до матеріалів справи надано копію засвідченого прибуткового касового ордера №315 від 10.03.2010р. про перерахування до каси ПАТ «Завод БОМ»300,00 грн. -ТОВ НВФ «Металобудсервіс». Представники ТОВ «НВФ «Металобудсервіс»заперечили щодо перерахування будь-яких коштів ПАТ «Завод БОМ». Доказів в обґрунтування заперечень не надали.

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою розірвати договір №132 від 02.08.2000 з підстав невиконання покупцем своїх зобов'язань по договору, оскільки відповідачем не виконані роботи з демонтажу об'єкту, фактично не прийняті позивачем матеріали згідно з договором, не вивезені матеріали з територій відповідача, не проведена оплата згідно п. 2.1. договору.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 80 ЦК УРСР, який діяв на час укладення спірного договору, сплив строку позовної давності щодо пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Як зазначено в ч. 3 ст. 267 ЦК України: позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні заявляв про застосування позовної давності.

Клопотання про відновлення строку позовної давності позивачем заявлено не було. В той же час позивач за зустрічним позовом заперечив проти застосування строку позовної давності з тих підстав, що згідно ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Згідно прибуткового касового ордеру №315 від 10.03.2010 до каси заводу надійшла часткова оплата від ТОВ НВФ «Металобудсервіс»за будматеріали згідно договору №132 від 02.08.2000. Таким чином, внесення відповідачем оплати є підставою для переривання перебігу позовної давності і свідчить про те, що станом на момент подачі первісного позову 18.04.2012 загальний строк позовної давності по вимозі про розірвання договору не сплив.

Крім того, згідно з п. 2.1. договору, оплата вноситься покупцем на підставі рахунку у строк не пізніше 20 днів з моменту його отримання. Рахунок №1225 від 09.02.2012 на суму 40 956,00 грн. направлений відповідачу за зустрічним позовом 14.02.2012.

За таких обставин позивач за первісним позовом вважає, що строк позовної давності не закінчився.

Частиною 4 зазначеної вище статті встановлено: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач за первісним позовом посилається на те, що ТОВ НВФ «Металбудсервіс»протягом 11 років не виконані суттєві умови договору, а саме: не виконані роботи по демонтажу об'єкту; фактично не прийняті позивачем матеріали за умовами договору; не вивезені матеріали з території відповідача; не проведена оплата за договором.

Суд вважає безпідставним посилання ПАТ «Завод БОМ»за первісним позовом про початок перебігу строку позовної давності з моменту пред'явлення рахунку №1225 від 09.02.2012р. та переривання строку позовної давності, на його думку, відбулося внаслідок часткової сплати ТОВ НВФ «Металобудсервіс», оскільки з тих підстав на які посилається позивач за первісним позовом можливе застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення заборгованості за договором №132, а не до вимоги про розірвання договору.

До обставин щодо не виконання демонтажу, не вивезення матеріалів та не передачі їх заводу необхідно застосовувати трирічний строк позовної давності з дати підписання акту приймання -передачі від 15.08.2000р., оскільки будівля колишньої заводської їдальні перебуває на території заводу і ПАТ «Завод БОМ»протягом 3-х років міг пересвідчитись щодо неналежного виконання умов договору. Строк позовної давності відносно вказаних обставин сплив у серпні 2003 року.

Відповідачем за первісним позовом до матеріалів справи надано копію рахунку №196 від 31.08.2000р. щодо перерахування коштів в розмірі 40 956,00 грн., оригінал якого досліджувався судом під час вирішення спору в судовому засіданні 18.04.2011р.

Відповідно до п. 2.1 договору, покупець здійснює з продавцем розрахунок на підставі рахунку в строк не пізніше 20 днів з моменту його отримання.

Суд вважає, що до обставин выдносно несвоєчасної сплати коштів за договором строк позовної давності повинен обчислюватись з моменту виставлення відповідного рахунку з 31.08.2000р. Тобто строк позовної давності сплив у вересні 2003 року. В даній справі вимога про стягнення заборгованості за договором не пред'являлась.

В будь-якому випадку строк позовної давності сплив, ще у 2003 році.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні первісного позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

В задоволенні зустрічної позовної заяви судом також відмовляється виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 689 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

З наведеного слідує, що позивач, як покупець, повинен був виконати дії, які необхідні з його сторони для забезпечення отримання придбаних ним конструкцій і фактично прийняти ці конструкції, а виходячи з умов Договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 р. провести демонтаж конструкцій.

Однак, фактичні обставини справи свідчать, що вказані дії позивач протягом більш ніж одинадцяти років з моменту укладення Договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 р. та підписання сторонами Акту прийому-передачі від 15.08.2000 р. не здійснив. Доказів демонтажу конструкцій визначених договором №132 не надано.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено факту перешкоджання відповідачем за зустрічним позовом у користування належним йому майном.

В матеріалах справи знаходяться лише акти фіксації протидії керівництва «Заводу БОМ» від 14.03.2012 та 22.03.2012, підписані лише представниками ТОВ «Металобудсервіс», які суд вважає не належними доказами складеними без залучення третіх осіб та представників самого ПАТ «Завод БОМ»або участі представників правоохоронних органів.

Також до матеріалів справи залучено постанову Дніпрорудненського МВМ Василівського РВГУ МВС України в Запорізькій області від 23.03.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи щодо керівництва «Заводу БОМ». З постанови вбачається, що представників ТОВ НВФ «Металобудсервіс»не допускали на територію ВАТ «Завод БОМ»з тих підстав, що ними не отримано перепустки для входу на територію заводу, яка видається адміністрацією.

Доказів порушення кримінальної справи за зверненнями ТОВ НВФ «Металобудсервіс»від 22.03.2012р. до прокуратури не надано.

Крім того, до матеріалів справи додано рішення господарського суду Запорізької області від 22.12.2011 по справі 4/5009/6862/11 за позовом ТОВ НВФ «Металобудсервіс»до ПАТ «Завод БОМ»про витребування майна з чужого незаконного володіння. рішенням відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надано жодного доказу на їх підтвердження.

Зокрема, в рішенні зазначено: «Матеріалами справи доведено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 р., яким передбачені взаємні зобов'язання сторін: відповідача -передати матеріали, а позивача -прийняти матеріали та оплатити їх вартість. Саме на виконання умов зазначеного Договору 15.08.2000 р. позивачем та відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв конструкції будівлі колишньої заводської їдальні, раніше списаної з балансу заводу, та такі, що підлягають демонтажу, у вигляді матеріалів, а саме:

- залізобетон б/у -1495 куб. м., з них гідних 598 (40 %) по 35,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 20 930,00 грн.,

- металоконструкції б/у -13,3 тони, з них гідних 12,0 (90 %) по 1 100,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 13 200,00 грн., (всього на суму 40 956,00 грн. з ПДВ).

Заперечення або зауваження з боку позивача до вказаного Акту прийому-передачі від 15.08.2000 р. відсутні.

Таким чином, із вищенаведеного слідує, що спірні матеріали були передані відповідачем позивачу відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 р., та прийняті позивачем, чим сторони виконали свої зобов'язання.

Згідно з ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належними та допустимими доказами не довів суду, що відповідач з моменту укладення Договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 р. та підписання сторонами Акту прийому-передачі від 15.08.2000 р. перешкоджав позивачу у здійсненні демонтажу придбаних останнім конструкцій будівлі колишньої заводської їдальні.

У відповідності до приписів з ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе без достатніх на те правових підстав.

Досліджені судом фактичні обставини справи та надані сторонами письмові докази, не дають підстави для висновку, що спірне майно, власником якого є ТОВ НВФ "Металобудсервіс", яке знаходиться за адресою: 71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, вул. Степова, 10, а саме: залізобетон б/у -1495 куб. м., з них гідних 598 (40 %) по 35,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 20 930,00 грн.; металоконструкції б/у -13,3 тони, з них гідних 12,0 (90 %) по 1100,00 грн. за одиницю (без ПДВ) на суму 13 200,00 грн., а всього на суму 40 956,00 грн. з ПДВ, перебуває у незаконному володінні ПАТ "Завод БОМ".

Натомість, з матеріалів справи слідує, що підписанням Акту приймання-передачі від 15.08.2000 р. сторони засвідчили факт передачі спірного майна відповідачем позивачу.

Умовою для звернення з позовом і його задоволення, згідно з законом, є встановлення факту протиправних дій відповідача, які перешкоджають позивачу здійснювати свої права по користуванню майном.

Позивачем не доказано і судом не встановлено, що відповідач своїми діями перешкоджає користуватися майном (здійснити його демонтаж), тобто порушує право власності позивача щодо користування спірним майном, та чинить перешкоди у здійснені його господарської діяльності.»

рішення не оскаржено та набрало законної сили.

За таких обставин, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовляється у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги заявлені як за первісним позовом так і за зустрічним позовом безпідставними не підтвердженими належними засобами доказування, а відтак такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 25, 29, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" про розірвання договору купівлі-продажу № 132 від 02.08.2000 відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Металобудсервіс" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.