ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.05.2012р. Справа № 5008/1357/2011
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs29060293) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs27376471) )
За позовом Прокурора Міжгірського району в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Закарпатській області (процесуальний правонаступник - Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області), м. Ужгород
до відповідача Соймівської сільської ради, с.Сойми, Міжгірського району
за участі 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Українсько - німецького товариства з обмеженою відповідальністю "Сойми-ЛТД", с.Сойми, Міжгірського району
про визнання незаконним та скасування рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", визнання незаконним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,24 га для розміщення цеху по розливу мінеральної води серії I-ЗК №001663 від 03.02.2000р., виданого ТОВ "Сойми-ЛТД",
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від прокурора: Гриньо О.В. - старший прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин Прокуратури Закарпатської області
від позивача в особі процесуального правонаступника: ОСОБА_2 - представник за дов. від 28.05.2012р.
від відповідача: ОСОБА_3- сільський голова, ОСОБА_4 -представник за дов. від 24.05.2012р.
від 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:
явка на власний розсуд
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Міжгірського району в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Закарпатській області (процесуальний правонаступник - Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області), м. Ужгород (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Соймівської сільської ради, с.Сойми, Міжгірського району (далі - відповідач), 3 -тя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Українсько - німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Сойми-ЛТД",с.Сойми Міжгірського району про визнання незаконним та скасування рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", визнання незаконним та скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,24 га для розміщення цеху по розливу мінеральної води серії I-ЗК №001663 від 03.02.2000р., виданого ТОВ "Сойми-ЛТД".
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2012 року по справі №5008/13572011, з підстав зазначених в даній постанові (а.с.136-140, Т.2), скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. по справі №5008/1357/2011 (а.с.102-106, Т.2) та рішення господарського суду Закарпатської області від 05.12.2011року по справі №5008/1357/2011 (а.с.121-127, Т.1), а справу №5008/1357/2011 передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.
На підставі п. 6 ст. 24 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів" та ст. 21 Господарського процесуального кодексу України справу №5008/1357/2011 передано на розгляд судді В. І. Карпинець.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.05.2012р. суддею В.І. Карпинець прийнято справу №5008/1357/2011 до свого провадження (а.с.1-2, Т.3).
Враховуючи вказівки, відповідно до вимог ч.1 ст. 111-12 ГПК України, Вищого господарського суду України, зазначені у Постанові від 04.04.2012 року по справі №5008/13572011, ухвалою суду від 03.05.2012р. по справі №5008/1357/2011 було зобов"язано подати до матеріалів справи:
Позивача - Головне управління Держкомзему у Закарпатській області -додатково - документально -обґрунтовані докази у підтвердження обставини встановленої межі земель територіальної громади с. Сойми - Соймівської сільської ради станом на 01. 08. 1999р., в тому числі щодо меж земель площею 1,24 га, переданих в постійне користування ТОВ "Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р.;
Відповідача - Соймівську сільську раду - документально -обґрунтовані докази у підтвердження повноважень Соймівської сільської ради у періоді прийняття рішення від 27.07.1999р. на 8-ї сесії 3-го скликання "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради", в тому числі щодо надання Соймівській сільській раді у вищезазначеному періоді права на прийняття вищезазначеного рішення; Додатково - Санаторій"Верховина"- доказові матеріали щодо підтвердження повноважень головного лікаря Санаторію"Верховина" у періоді 1999р., в тому числі щодо надання останньому права відмови від користування земельною ділянкою площею 1,5 га та щодо права надання згоди на вилучення Соймівською сільською радою відповідно до рішення від 27.07.1999р. 8-ї сесії 3-го скликання - частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та з якої (даної земельної ділянки) частина земельної ділянки площею 1,24 га була передана в постійне користування ТОВ"Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення від 13.12.1999р..
Даною ухвалою суду було попереджено позивача, відповідача та Санаторій "Верховина", що у випадку невиконання вимог суду щодо необхідності подання до матеріалів справи вищезазначених витребуваних доказових матеріалів, судом можуть бути вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винної сторони, передбаченої вимогами п.5 ст. 83 ГПК України, за ухилення від дій, покладених судом на сторону.
У судовому засіданні 14.05.2012р. по розгляду даної справи - присутнім представником 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Українсько - німецького ТОВ "Сойми-ЛТД" - ОСОБА_5, діючим за дов. від 11.10.2010р. (а.с.12, Т.3), було зазначено про заперечення позову, зокрема з посиланням на те, що викладені у позовній заяві обставини не відповідають дійсності, а оспорювані рішення Соймівської сільської ради є законними. Також зазначив про те, що у 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору немає інших пояснень, а тому даний представник просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника даної 3-ї особи.
Оскільки, як позивачем, відповідачем так і Санаторієм "Верховина" не було виконано вимоги ухвали суду від 03.05.2012р. по справі №5008/1357/2011 щодо подання до матеріалів справи витребуваних доказових матеріалів, з урахуванням поданого представником прокурора до матеріалів справи листа від 14.05.2012р. №05/3-209 вих.12 щодо необхідності заміни позивача - Головне управління Держкомзему у Закарпатській області на його правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Минайська, 37) (а.с.13-14, Т.3) та з урахуванням надісланої до матеріалів справи головою Соймівської сільської ради телеграми від 10.05.2012р. (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-3695/2012 від 10.05.2012р.) та письмового клопотання від 10.05.2012р. №02-22/83 (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-3713/2012 від 11.05.2012р.) про відкладення розгляду справи на інший термін (а.с.8-10, Т.3), ухвалою суду від 14.05.2012р. по справі №5008/1357/20119 (а.с.17-20, Т.3) було замінено позивача у даній справі - Головне управління Держкомзему у Закарпатській області на його правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Минайська, 37), з підстав зазначених у даній ухвалі суду та даною ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 28.05.2012р. на 11:00 год. за київським часом та було зобов"язано:
- Головне управління Держкомзему у Закарпатській області - здійснити передачу Державній інспекції сільського господарства в Закарпатській області, як правонаступнику Головного управління Держкомзему у Закарпатській області, відповідно до вимог п.1 Постанови КМУ від 12.12.2011р. №1300 (1300-2011-п) , наявної документації по Соймівській сільській раді - примірник позовної заяви з доданими до неї документами та іншу наявну документацію, що стосується предмету спору по даній справі та про що подати суду відповідні докази (акт прийому -передачі тощо) та повторно подати до матеріалів справи:
- документально -обґрунтовані докази у підтвердження обставини встановленої межі земель територіальної громади с. Сойми - Соймівської сільської ради станом на 01. 08. 1999р., в тому числі щодо меж земель площею 1,24 га, переданих в постійне користування ТОВ "Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. та або докази у підтвердження передачі вищезазначених документально -обґрунтованих доказів у підтвердження вищенаведеної обставини - Державній інспекції сільського господарства в Закарпатській області та/або докази у підтвердження передачі вищезазначених документально -обґрунтованих доказів у підтвердження вищенаведеної обставини - Державній інспекції сільського господарства в Закарпатській області;
- Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області, як правонаступника позивача - Головного управління Держкомзему у Закарпатській області, подати до матеріалів справи:
- при наявності - документально -обґрунтовані докази у підтвердження обставини встановленої межі земель територіальної громади с. Сойми - Соймівської сільської ради станом на 01. 08. 1999р., в тому числі щодо меж земель площею 1,24 га, переданих в постійне користування ТОВ "Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р., при отриманні від Головного управління Держкомзему у Закарпатській області - доказів у підтвердження вищезазначених документально -обґрунтованих доказів у підтвердження вищенаведеної обставини;
- при наявності -додаткову письмово - обґрунтовану позицію щодо обставин, зазначених у позовній заяві, при отриманні від Головного управління Держкомзему у Закарпатській області - примірника позовної заяви з доданими до неї документами та іншої наявної документації, що стосується предмету спору по даній справі ;
- повторно відповідача (Соймівську сільську раду) подати до матеріалів справи :
- документально -обґрунтовані докази у підтвердження повноважень Соймівської сільської ради у періоді прийняття рішення від 27.07.1999р. на 8-ї сесії 3-го скликання "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради", в тому числі щодо надання Соймівській сільській раді у вищезазначеному періоді права на прийняття вищезазначеного рішення;
- повторно Санаторій"Верховина" подати до матеріалів справи :
- доказові матеріали щодо підтвердження повноважень головного лікаря Санаторію"Верховина" у періоді 1999р., в тому числі щодо надання останньому права відмови від користування земельною ділянкою площею 1,5 га та щодо права надання згоди на вилучення Соймівською сільською радою відповідно до рішення від 27.07.1999р. 8-ї сесії 3-го скликання - частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та з якої (даної земельної ділянки) частина земельної ділянки площею 1,24 га була передана в постійне користування ТОВ "Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення від 13.12.1999р. та було зобов"язано Прокурора Міжгірського району забезпечити виконання, як Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській області, так і Державною інспекцію сільського господарства в Закарпатській області (при наявності), як правонаступником позивача - Головного управління Держкомзему у Закарпатській області, Соймівською сільською радою, так і Санаторієм "Верховина" вимог даної ухвали суду щодо подання до матеріалів справи витребуваних доказових матеріалів.
Також даною ухвалою суду було попереджено Головне управління Держкомзему у Закарпатській області, Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області, як правонаступника позивача - Головного управління Держкомзему у Закарпатській області, Соймівську сільську раду та Санаторій "Верховина", що у випадку невиконання вимог суду щодо необхідності подання до матеріалів справи вищезазначених витребуваних доказових матеріалів, судом можуть бути вжиті заходи щодо притягнення до відповідальності винної сторони, передбаченої вимогами п.5 ст. 83 ГПК України, за ухилення від дій, покладених судом на сторону.
У даному судовому засіданні представником позивача в особі процесуального правонаступника зазначено обставину щодо отримання від Головного управління Держкомзему у Закарпатській області - наявної документації по Соймівській сільській раді - примірник позовної заяви з доданими до неї документами та іншу наявну документацію, що стосується предмету спору по даній справі та зазначено, що інших матеріалів, крім тих, що знаходяться у матеріалах справи - немає та підтвердження встановлених меж земель територіальної громади с. Сойми - Соймівської сільської ради станом на 01. 08. 1999р., в тому числі щодо меж земель площею 1,24 га, переданих в постійне користування ТОВ "Сойми-ЛТД" - Соймівською сільською радою відповідно до рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р., підтверджується наявною у матеріалах справи Викопіровкою із опорного плану села Сойми та Плану земель с. Сойми. Також зазначено, що процесуальним правонаступником позивача позовні вимоги підтримуються з підстав зазначених у позовній заяві та інших додаткових письмових викладень щодо обставин, зазначених у позовній заяві -немає.
Представником прокурора у даному судовому засіданні зазначено, що повноваження головного лікаря Санаторію"Верховина" у періоді 1999р., в тому числі щодо надання останньому права відмови від користування земельною ділянкою площею 1,5 га та щодо права надання згоди на вилучення Соймівською сільською радою відповідно до рішення від 27.07.1999р. 8-ї сесії 3-го скликання - частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради", підтверджуються положеннями Статуту підприємства, наявного у матеріалах справи, що також підтверджується зі слів головного лікаря Санаторію"Верховина", який займає дану посаду на даний час, після смерті попереднього головного лікаря Санаторію"Верховина", та яким зазначено Прокуратурі Міжгірського району, що інших доказових матеріалів у підтвердження вищезазначеної обставини, ніж Статут підприємства, який наявний у матеріалах справи -немає.
Представником відповідача у дане судове засідання подано для долучення до матеріалів справи додатковий відзив від 24.05.2012р. на позовну заяву про визнання незаконним рішення Соймівської ради, скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою та вилучення із користування земель (а.с.28-33, Т.3). Також додатково зазначено, що у періоді, в якому Соймівською сільською радою було прийнято, як оспорюване рішення від 27.07.1999р. 8-ї сесії 3-го скликання "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради", так і рішення від 13.12.1999р. 10-ї сесії 3-го скликання "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько -німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", Соймівська сільська рада діяла в межах повноважень передбачених вимогами п.34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997, в редакції чинній в періоді прийняття Соймівською сільською радою вищезазначених рішень.
Представником прокурора позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав, зазначених, як у позовній заяві (а.с.5-9, Т.1), так і у письмовому поясненні від 24.10.2011р. №02/02/4819 (а.с.112-114, Т.1) та з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема посилається на обставину того, що в ході проведеної 26.04.2011р. Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Міжгірському районі перевірки дотримання Соймівською сільською радою вимог земельного законодавства, було встановлено прийняття Соймівською сільською радою на 8-й сесії 3-го скликання рішення від 27.07.1999р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та на 10-й сесії 3-го скликання рішення від 13.12.1999р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", з порушенням вимог ст. 32 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції 1990 року), відповідно до якої вилучення земельних ділянок оздоровчого призначення для цілей, не пов'язаних з веденням лісового господарства, допускається тільки, як виняток за рішенням Верховної ради України. Також вищезазначені рішення суперечать ч.3 ст.123 та ч.ч.1-3 ст.124 ЗК України та п.3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених Постановою КМ України №677 від 26.05.2004р. (677-2004-п) , а також ч.9 ст.149 ЗК України.
Отже, оскільки відповідачем порушено порядок передачі земель оздоровчого, рекреаційного призначення, а тому вищезазначені прийняті рішення є незаконними та підлягають до скасування та відповідно також підлягає скасуванню Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,24 га для розміщення цеху по розливу мінеральної води серії I-ЗК №001663 від 03.02.2000р., виданий ТОВ "Сойми-ЛТД".
Голова Соймівської сільської ради та представник відповідача - Соймівської сільської ради проти позову заперечують повністю, з підстав, зазначених, як у письмовому відзиві від 20.10.2011р. на позовну заяву (а.с.99-102, Т.1) та і у додатковому письмовому відзиві від 24.05.2012р. на позовну заяву (а.с.30-35, Т.3) Зокрема, у спростування позовних вимог посилаються на те, що:
- рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. прийнято у відповідності до чинного на той час законодавства, а саме відповідно до п.1 ст. 27 ЗК України в редакції 1990 року, за якою право користування земельною ділянкою припиняється, зокрема у разі добровільної відмови від земельної ділянки.
Відповідно до ст. 29 даного Кодексу припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою, у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача, провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів. рішення про вилучення земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради", було прийнято Соймівською сільською радою за наявності письмової згоди санаторію «Верховина»(лист від 15.07.1999 року №66) та за погодженням із Міжгірським районним відділом земельних ресурсів Закарпатського обласного Управління земельних ресурсів. Згідно листа Міжгірського районного відділу земельних ресурсів Закарпатського обласного Управління земельних ресурсів від 09.12.1999 року № 295, дана земельна ділянка є землями запасу Соймівської сільської ради і обмежень, обтяжень чи сервітутів не має.
Також, зазначене рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. прийняте у порядку ч.2 ст. 31 ЗК України в редакції 1990 року, якою передбачено, що вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної ради народних депутатів: за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або надання у користування для будівництва підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтею 33 ЗК України 1990 року. Оскільки відповідно до Статуту Українсько - німецького ТОВ «Сойми-ЛТД», якому була надана вилучена земельна ділянка площею 1.24 га, одним із основних видів діяльності цього підприємства є здійснення торгово - посередницької діяльності, надання послуг населенню і т.д., а тому дане товариство мало право набувати у постійне користування земельну ділянку за межами населеного пункту у порядку ч.2 ст. 31 ЗК України в редакції 1990 року.
З огляду на вищезазначене, вважають, що є безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.32 ЗК України в редакції 1990 року, оскільки даною статтею регулюються відносини по вилученню земель для державних та громадських потреб, а оскаржувані рішення стосувались вилучення земельної ділянки для надання у постійне користування для будівництва об'єкту, пов'язаного з обслуговуванням населення (сфера послуг).
З урахуванням вимог п.2.3 Постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011р (v0018600-11) .Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції, оскільки, як позивачем, відповідачем так і Санаторієм "Верховина" не подано до матеріалів справи витребувані доказові матеріали, як на вимогу ухвали суду від 03.05.2012р. по справі №5008/1357/2011, так і ухвали суду від 14.05.2012р. по справі №5008/1357/2011 та з урахуванням наданих суду пояснень з даних питань, як представником прокурора, представником позивача в особі процесуального правонаступника так і представником відповідача, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи на інший термін, а вирішує спір по даній справі у даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 28.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора та представників сторін, суд
встановив:
Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Сойми" звернулося до Соймівської сільської ради з письмовим клопотанням про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки розміром 1,5га для будівництва цеху мінеральної води на території Соймівської сільської ради біля Санаторію "Верховина" (а.с.24, Т.1).
Відповідно до рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення земельної ділянки", з урахуванням письмової згоди адміністрації Санаторію "Верховина" в особі головного лікаря у вигляді листа від 15.07.1999 року №66 (а.с.104, Т.1), було вилучено 1,5га земель з постійного користування Санаторію "Верховина" в резерв сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води (а.с.23, т.1).
Розглянувши вищезазначене клопотання ТОВ "Сойми", виконкомом Соймівської сільської ради було надано ТОВ "Сойми" висновок, підписаний сільським головою, про відведення землі під будівництво заводу. Даний висновок містить зазначення того, що необхідність в будівництві заводу по розливу мінеральної води зумовлена потребами села в робочих місцях, а також вирішення соціальних потреб та для ефективного і цільового використання природних ресурсів. Також, даним висновком виконком Соймівської сільської ради просив Міжгірську РДА погодити будівництво такого об"єкту на території села і дати позитивний висновок з даного питання (а.с.22, Т.1).
ТОВ "Сойми", отримавши вищезазначений висновок виконкому Соймівської сільської ради, звернулося до Соймівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки пл. 1,24га, яка розташована в с. Сойми, за рахунок земель Соймівської сільської ради (а.с.37, Т.2).
Соймівською сільською радою, відповідно до вищезазначеного клопотання ТОВ "Сойми", було ТОВ "Сойми" надано Дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки пл. 1,24га, яка розташована в с. Сойми, за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради (а.с.39, Т.2).
Також, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про надання дозволу на складання проекту відводу", за результатами розгляду клопотань ТОВ "Сойми" про відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва заводу для розливу мінеральної води, за рахунок вилученої земельної ділянки Санаторію "Верховина" за згодою адміністрації, в кількості 1,5га та з урахуванням ефективного використання мінеральних вод і розширення робочих місць, було надано дозвіл ТОВ "Сойми" на складання проекту відводу земельної ділянки за рахунок вилученої для будівництва заводу по розливу мінеральної води (а.с.89, Т.2). Після цього, ТОВ "Сойми" було замовлено Проект відведення земельної ділянки під розміщення заводу для розливу мінеральної води на землях резерву Соймівської сільської ради та який (даний Проект, а.с.29-92, Т.2), після його розробки, було затверджено рішенням 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання земельної ділянки ТОВ "Сойми" та одночасно даним рішенням було вирішено питання щодо надання Українсько -німецькому ТОВ "Сойми" в постійне користування земельну ділянку площею 1,24 га за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради (а.с.14, Т.1).
Слід зазначити, що даний Проект було погоджено та надано висновок відповідними державними установами - Міжгірським районним відділом містобудування та архітектури (а.с.45, Т.2), відділом земельних ресурсів Міжгірського району (а.с.46, Т.2), головним державним санітарним лікарем Міжгірського району (а.с.86, Т.2), Державною екологічною інспекцією у Міжгірському районі (а.с.87, Т.2), Самостійною державною пожежною частиною №14 смт. Міжгір"я (а.с.88, Т.2).
Також, розміщення заводу для розливу мінеральної води в с. Сойми на пропонованій ділянці погоджено Закарпатською обласною державною адміністрацією (а.с.90, Т.2) та Закарпатською обласною радою щодо надання дозволу на проведення пошукових робіт і складання проекту кошторисної документації Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" під будівництво заводу для розливу мінеральної води на землях Санаторію "Верховина" на території Соймівської сільської ради (а.с.91, Т.2).
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту вибору земельної ділянки до відводу для внутрішньо - господарського будівництва -заводу для розливу мінеральної води ТОВ "Сойми" в с. Сойми за рахунок земель Санаторію "Верховина" зазначено, що обрана земельна ділянка розташовується по лівий бік автошляху Хуст -Долина, нижче Санаторію "Верховина" та характеризується дана земельна ділянка, розміри якої згідно будівельних норм складають 1,5га, зокрема, як не угіддя (а.с.80-81, Т.2).
Також, як вбачається з висновку №10.05 "Про відвід земельної ділянки під будівництво" вищезазначена ділянка, яка знаходилася в користуванні Санаторію "Верховина", використовувалась як непродуктивні пасовища та зазначено її місце розташування по відношенню до оточуючих територій - з півночі - з територією Санаторію "Верховина" з півдня - з городами громадян, із сходу - з автодорогою Долина - Хуст та із заходу -з р. Ріка (а.с.86, Т.2).
В даному випадку, вищезазначеним підтверджується обставина того, що земельна ділянка загальною площею 1,5га та з якої Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" було виділено в постійне користування земельну ділянку пл. 1,24га під розміщення заводу для розливу мінеральної води на землях резерву Соймівської сільської ради, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р., не відносилася в даному періоді до земель оздоровчого призначення, а відносилась до земель непродуктивних пасовищ та є земельною ділянкою, як незабудованою територією Санаторію "Верховина".
Оглянутим у судовому засіданні оригіналом плану земель с. Сойми та частина з якого наявна у матеріалах справи у вигляді копії (а.с.108-108а, Т.2), підтверджується також обставина того, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться за межами села Сойми на території Соймівської сільської ради та також вищезазначена обставина підтверджується наявною у матеріалах справи Викопіровкою із опорного плану села Сойми (а.с.82,Т.2).
Повноваження головного лікаря Санаторію "Верховина" визначені в Статуті ДП Санаторій "Верховина" ЗАТ лікувально -оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздорониця", нова редакція 2006р. (а.с.87-98). Зокрема, п.4.8 даного Статуту відносить до повноважень Директора (головного лікаря) підприємства - вирішення інших питань діяльності підприємства, передбачених для керівника підприємства законодавством України та рішеннями органів управління товариства.
Докази, які б підтверджували, у періоді надання адміністрацією Санаторію "Верховина", в особі головного лікаря, відповідно до листа від 15.07.1999 року №66 письмової згоди про вилучення 1,5га земель з постійного користування Санаторію "Верховина" в резерв Соймівської сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води (а.с.104, Т.1), відсутність згоди органу управління товариством на надання повноважень головному лікарю Санаторію "Верховина" щодо даного питання, у матеріалах справи відсутні та також вищезазначене не підтверджується прокурором і позивачем, що є обов'язковим відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.
Також суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, джерело мінеральної води, з якого здійснюється забір Українсько -німецьким ТОВ "Сойми" мінеральної води для розливу, знаходиться по відношенню до вищезазначеної земельної ділянки пл.1,24га, яку виділено Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" під розміщення заводу для розливу мінеральної води із земель резерву Соймівської сільської ради, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р., на земельній ділянці території Санаторію "Верховина", з якою межує з півночі вищезазначена земельна ділянка пл.1,24га.
Заперечення відповідача щодо спливу строку давності не приймається судом до уваги з причин недоведеності спливу цього строку.
Також не приймається судом до уваги посилання відповідача на порушення юрисдикції господарського суду, оскільки сформована судова практика зводиться до того, що спір про оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникли цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовим і розглядається за правилами ГПК (1798-12) .
Проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне:
Повноваження сільських рад, селищних, міських рад, як органу місцевого самоврядування, передбачені Законом України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (280/97-ВР) ( далі-Закон). Відповідно до вимог ст. 26 даного Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.34 ст.26 Закону).
Отже в періоді вилучення 1,5га земель з постійного користування Санаторію "Верховина" в резерв сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення земельної ділянки" (а.с.23, т.1)., з урахуванням письмової згоди адміністрації Санаторію "Верховина" в особі головного лікаря у вигляді листа від 15.07.1999 року №66 (а.с.104, Т.1), та в періоді надання Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" в постійне користування земельну ділянку площею 1,24 га за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання земельної ділянки ТОВ "Сойми" (а.с.14, Т.1), Соймівська сільська рада діяла в межах повноважень передбачених вимогами п.34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР, в редакції чинній в періоді прийняття Соймівською сільською радою вищезазначених рішень.
У відповідності до вимог ч.5 ст.4 ЗК України в редакції 1990 року, сільські Ради народних депутатів є суб'єктами права державної власності на землю, яка знаходиться в межах територій таких сільських рад. Дана норма права, що діяла у період винесення оспорюваних рішень, на відміну від ст.12 ЗК України в редакції 2002 року, не розмежовувала поняття територія населеного пункту від поняття територія селищної ради, а поглинала його. Саме тому, твердження позивача про перевищення відповідачем повноважень при винесенні оскаржених актів спростовується юридичним поняттям меж компетенції.
У відповідності до п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції сільських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У відповідності до вимог ст. 27 Земельного Кодексу України 1990року ( далі - ЗК України в редакції з 06.04.1999 по 12.07.2000 року), право користування земельною ділянкою припиняється, зокрема, у разі добровільної відмови від земельної ділянки (п.1 ст.27 ЗК України) і проводиться на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів ( ч.1 ст.29 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст.31 ЗК України, вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.
Частиною 2 статті 31 ЗК України зазначено, що вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів:
із земель сіл і селищ для усіх потреб, за винятком випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;
за межами сіл і селищ у разі надання їх для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення, сільськогосподарського використання, особистого підсобного господарства, індивідуального і колективного садівництва, городництва, традиційних народних промислів, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою цієї статті та статтями 32, 33 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 31 ЗК України зазначено, що вилучення земель на території району за межами населених пунктів для надання їх для сільськогосподарського використання в порядку, передбаченому статтями 77 і 79 цього Кодексу, а також для ведення селянського (фермерського) господарства провадиться за рішенням районної або міської Ради народних депутатів, в адміністративному підпорядкуванні якої є райони.
Частиною 5 статті 31 ЗК України зазначено, що вилучення земель на території області за межами населених пунктів провадиться за рішенням обласної Ради народних депутатів у разі їх надання:
для будівництва шляхів, ліній електропередачі і зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів та інших лінійних споруд, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Кодексу;
для будівництва промислових підприємств, інших несільськогосподарських потреб, а також в усіх інших випадках, крім передбачених частинами другою і четвертою цієї статті та статтями 32, 33 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 31 ЗК України зазначено, що у разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення (викуп) земельної ділянки або у разі відмови місцевої Ради народних депутатів у її вилученні ці питання можуть бути вирішені у судовому порядку. При задоволенні позову рішення суду, арбітражного суду є підставою для відведення ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, що посвідчує право власності або право користування землею.
Особливий порядок вилучення земель для державних і громадських потреб передбачений вимогами статті 32 ЗК України та вимогами статті 33 ЗК України та передбачено недопустимість вилучення особливо цінних продуктивних земель, а також земель, зайнятих природними та історико - культурними об'єктами та зазначено, що вилучення особливо цінних продуктивних земель (чорноземи нееродовані несолонцюваті суглинкові на лесових породах, лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти, темно-сірі епідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті, бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньоглибокі, підзолисто-дернові суглинкові грунти, торфовища середньоглибокі і глибокі і глибокі осушені, коричневі грунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі грунти Закарпаття), земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, крім випадків надання їх для будівництва шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також земель дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів, заповідників, національних, дендрологічних та меморіальних парків, ботанічних садів, поховань і археологічних пам'яток не допускається. Наведений перелік є вичерпний і не підлягає вільному тлумаченню.
Згідно ст.81 ЗК України в редакції 1990 року землі запасу перебувають у віданні сільських, селищних районних, міських, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Рад народних депутатів і призначаються для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи з висновку №10.05 "Про відвід земельної ділянки під будівництво", земельна ділянка загальною площею 1,5га, яка знаходилася в користуванні Санаторію "Верховина", до її вилучення з постійного користування Санаторію "Верховина" в резерв сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення земельної ділянки", за наявності письмової згоди адміністрації Санаторію "Верховина" в особі головного лікаря у вигляді листа від 15.07.1999 року №66, використовувалась як непродуктивні пасовища.
В даному випадку вищезазначеним підтверджується обставина того, що земельна ділянка загальною площею 1,5га - не відносилася в даному періоді до земель оздоровчого призначення, а відносилась до земель непродуктивних пасовищ та є земельною ділянкою, як незабудованою територією Санаторію "Верховина".
Наявним у матеріалах справи Статутом Українсько - німецького ТОВ «Сойми-ЛТД», якому була надана вилучена земельна ділянка площею 1.24 га, підтверджується та обставина, що одним із основних видів діяльності цього підприємства є здійснення торгово - посередницької діяльності, надання послуг населенню і т. д., а тому дане підприємство мало право набувати у постійне користування земельну ділянку за межами населеного пункту у порядку ч. 2 ст. 31 ЗК України в редакції 1990 року.
Оскільки, як було зазначено вище, земельна ділянка загальною площею 1,5га, з якої Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" було виділено в постійне користування земельну ділянку пл.1,24га під розміщення заводу для розливу мінеральної води на землях резерву Соймівської сільської ради, відповідно до рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р., знаходиться за межами села Сойми на території Соймівської сільської ради, що підтверджується оглянутим у судовому засіданні оригіналом плану земель с. Сойми та частина з якого наявна у матеріалах справи у вигляді копії (а.с.108-108а, Т.2), та наявною у матеріалах справи Викопіровкою із опорного плану села Сойми (а.с.82,Т.2) та з урахуванням тієї обставини, що вищезазначена земельна ділянка не відносилась у даному періоді до земель оздоровчого призначення, а відносилась до земель непродуктивних пасовищ, з огляду на вищенаведене, тому суд дійшов висновку, що Соймівська сільська рада, у вищезазначеному періоді, діяла в межах повноважень передбачених вимогами п.34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР в редакції чинній в періоді прийняття Соймівською сільською радою оспорюваних рішень та вимогами ч.2 ст. 31 ЗК України 1990 року, в редакції з 06.04.1999 по 12.07.2000 року, та при наявності письмової згоди адміністрації Санаторію "Верховина" в особі головного лікаря, у вигляді листа від 15.07.1999 року №66 (а.с.104, Т.1), та правомірно, та в межах своєї компетенції, Соймівською сільською радою було прийнято на 8-ї сесії 3-го скликання -рішення від 27.07.1999р. "Про вилучення земельної ділянки", та яким було вилучено 1,5га земель з постійного користування Санаторію "Верховина" в резерв сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води та відповідно правомірно також було прийнято Соймівською сільською радою рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання земельної ділянки ТОВ "Сойми" та яким було надано Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" в постійне користування земельну ділянку площею 1,24 га за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради, з огляду на вищевикладене.
За вищенаведених обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання незаконним та скасування рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД".
З огляду на вищезазначене та з урахуванням вищенаведених судом обставин щодо правомірності прийняття Соймівською сільською радою рішення 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та рішення 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", а тому також є правомірно виданий ТОВ "Сойми-ЛТД" Державний акт серії I-ЗК №001663 від 03.02.2000р на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,24 Га для розміщення цеху по розливу мінеральної води. За таких обставин, в даній частині позовних вимог також слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому вимогами ч. 1 ст. 93 цього ж Кодексу.
рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 01.06.2012р.
Суддя
В.І. Карпинець