ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»( позивач ) звернувся з позовом до ПАТ «Дніпрополімершам» ( відповідач ) про стягнення 39 001, 25 грн. штрафних санкцій (з яких: 34 001, 09 грн. -пеня за порушення строку поставки продукції; 5 000, 16 грн. -штраф за поставку неякісної продукції) за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення від 20.10.10р. №201010/2НРЗ,укладеного між сторонами. Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 1 716, 03 грн. - суму витрат, понесених позивачем на усунення недоліків поставленої неякісної продукції. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивач відповідно до п.7.3 та п.7.4. договору нарахував відповідачу штрафні санкції; та поставкою товару не належної якості .

ПАТ «Дніпрополімермаш»( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступні обставини: відповідно до специфікації від 08.04.11р. до договору від 20.10.10р. №201010/2НРЗ відповідач повинен поставити продукцію «Шарнір Гука» (креслення 7287Сб) до 30.06.11р. загальною вартістю 75 002, 40 грн.; умови оплати по даній специфікації - 100% передплата протягом 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження. Відповідач належним чином неодноразово повідомляв позивача про готовність продукції до відвантаження; листом від 18.07.11р. комерційний директор позивача ОСОБА_3 гарантував оплату за продукцію в строк до 22.07.2012 року та просив відвантажити 18.07.11р. на адресу позивача продукцію - «Шарнір Гука», в кількості - 1 шт; але станом на 18.04.12р. позивач так і не здійснив оплату за поставлену продукцію, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед відповідачем в розмірі 25 000, 80 грн. У зв'язку з невиконання обов'язків позивача щодо оплати за продукцію відповідачу була направлена вимога про прийняття продукції та її оплату в розмірі 75 002, 40 грн., яка була залишена позивачем без розгляду. З урахуванням зазначеного, посилаючись на приписи ст. 538, 613, 693 ЦК України відповідач не визнає нараховані йому штрафні санкції у розмірі 34 001, 09 грн. за порушення терміну поставки .Також відповідач заперечує проти стягнення з нього 5000, 16 грн. штрафу за поставку неякісної продукції та суми витрат позивача на усунення недоліків продукції в розмірі 1 716, 03 грн. з урахування наступного: 18.07.11р. відповідачем на адресу позивача була поставлена продукція, разом з якою було надано сертифікат якості №495 від 18.07.11р.; відповідно до акту приймання продукції №77 від 25.07.11р., складеного за участю представників відповідача, виявлена невідповідність умовам якості, передбаченим договором, продукції, поставленій по видатковій накладній №1805 від 18.07.11р.; сторони домовились, що зауваження щодо якості продукції позивач усуває своїми силами; зі сторони позивача на адресу відповідача не надходив кошторис та докази щодо усунення недоліків продукції; сума ( нібито витрачена позивачем ) не була погоджена сторонами, в договорі не обумовлено, що відповідач відшкодовує витрати позивача . При розрахунку позивачем штрафних санкцій за поставку неякісної продукції позивач посилається на п.7.4 договору, відповідно до якого нараховується штрафна санкція у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості; проте відповідно до Протоколу узгодження розбіжностей між сторонами №031110/2НРЗ до протоколу розбіжностей №1 до договору поставки від 20.10.10р. №201010/2НРЗ п. 7.4. було викладено у новій редакції, а саме: «У випадку, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю ДСТУ, ТУ, іншим нормативним документам, а також якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної продукції»; з урахуванням зазначеного суму штрафних санкцій за поставку неякісної продукції було здійснено позивачем невірно та необґрунтовано.

За наявними в справі матеріалами суд не в змозі визначити, чи дійсно якість продукції -«Шарніра Гука»(поставленого за видатковою накладною №1805 від 18.07.11р.) не відповідає умовам договору, ДСТУ, ТУ ; з яких саме причин виникли дефекти у «Шарнірі Гука»,тощо . Для роз'яснення цих питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, виникла необхідність в призначені судової технічної експертизи; у зв'язку з чим 15.05.12р. під час судового засідання судом було запропоновано надати перелік запитань для судової експертизи. Проте під час судового засідання 24.05.12р. представник позивача зазначив (поміж-іншим), що ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»на підставі ч.8 ст.268 ГКУ реалізував неякісну продукцію у якості металобрухту, у зв'язку з тим, що відповідач не забрав (не розпорядився) її в десятиденний термін з моменту отримання претензії та не надіслав відповіді на претензію. Враховуючи вищезазначені обставини, суд вимушений приймати рішення за наявними в справі доказами, оскільки об'єкт дослідження («Шарнір Гука»), поставлений відповідачем на адресу позивача за видатковою накладною №1805 від 18.07.11., станом на цей час відсутній у сторін .

По справі оголошувались перерви з 19.04.12р. по 15.05.12р., з 15.05.12р. по 24.05.12р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

20.10.10р. між ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» (правонаступник -ПАТ «Нікопольський ремонтний завод », покупець) та ВАТ «Дніпрополімермаш»( правонаступник -ПАТ «Дніпрополімермаш», постачальник ) укладено договір поставки продукції виробничо-технічного призначення №201010/2НРЗ; відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру, за вартістю, у порядку і в строки, визначені договором та додатками до нього; а покупець зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому договором та додатками до нього (п.1.1. договору). Відповідно до п.1.2. договору найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру і вартість одиниці продукції встановлюються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Згідно із п.3.1. продукція поставляється на умовах поставки EXW ( склад поставщика, м. Дніпропетровськ, із завантаженням продукції на транспортний засіб покупця ) Згідно з п.3.2. договору строк постачання кожної конкретної партії продукції вказується у специфікації. Відповідно до п.4.1. договору сторони погодили порядок розрахунків по даному договору в наступному порядку: 50% від вартості продукції, зазначеної у специфікації на поставку даної продукції, повинні бути сплачені після виставлення постачальником рахунку на оплату продукції ; інші 50% від вартості продукції, зазначеної в специфікації на поставку даної партії продукції, повинні бути сплачені на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту письмового повідомлення про готовність продукції до відвантаження .Сторони в специфікаціях на поставку кожної конкретної партії продукції можуть узгоджувати інший порядок розрахунків, що відрізняється від порядку, зазначеного в даному пункті, як по відношення всієї партії продукції, та і по відношенню окремих найменувань продукції, що увійшли в дану партію. Згідно з п.5.1. договору, якість продукції повинна відповідати технічній документації, ГОСТам, ТУ та іншим вимогам, які зазначаються у специфікаціях, погоджених покупцем. Якість продукції підтверджується сертифікатом якості заводу-виробника цієї продукції; у сертифікаті якості обов'язково повинне бути посилання на те, якому саме ГОСТ, ТУ відповідає якість продукції (п.5.2. договору). В пункті 6.3. договору сторони погодили (поміж-іншим), що у разі виявлення покупцем продукції неналежної якості виклик представника постачальника є обов'язковим; у випадку неявки представника постачальника прийом продукції виконується за участю представника громадськості. Відповідно до п. 7.3. договору у випадку порушення строку поставки або недопоставки конкретної партії (партій) продукції постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0, 5% від вартості не поставленої або недопоставленої продукції, за кожний день прострочення. У випадку, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю ГОСТ, ТУ, іншим нормативним документам, а також якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної (а.с.10-12).

20.10.10р. сторони уклали Протокол узгодження розбіжностей №031110/2НРЗ до протоколу розбіжностей №1 до Договору поставки №201010/2НРЗ від 20.10.10р., відповідно до умов якого (поміж-іншим) п. 7.4. було викладено у такій редакції: «7.4. У випадку, якщо поставлена продукція не відповідає за якістю ДСТУ, ТУ, іншим нормативним документам, а також якщо поставлена некомплектна продукція, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від вартості продукції неналежної якості або некомплектної продукції» (а.с.80, 81)

08.04.11р. сторони у специфікації дійшли згоди про поставку наступної продукції - «Шарнір Гука»(креслення 7287Сб) у кількості 3 шт, загальною вартістю 75 002, 40 грн. (у т.ч. ПДВ); зі строком поставки - до 30.06.11р.; з обов'язковою наявністю сертифікатів на всю продукцію. Умови оплати по даній специфікації -100% передплата на протязі 5 банківських днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження та виставлення рахунку на оплату (а.с.14).

18.07.11р. ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод »за підписом комерційного директора ОСОБА_3 направив на адресу відповідача лист (факсограму) №02/3-1675, в якому просив відвантажити 18.07.11 р . на адресу позивача продукцію - «Шарнір Гука», в кількості - 1 шт. та гарантував оплату за продукцію в строк до 22.07.2012 р. (а.с.82).

19.07.12р. відповідач на виконання умов договору, специфікації від 08.04.11р. та листа позивача №02/3-1675 від 18.07.11р. здійснив поставку на адресу відповідача продукції («Шарнир Гука», креслення 7287СБ) в кількості 1 шт., на суму 25 000, 80 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною №1805 від 18.07.11 р. (а.с.15) Відповідність продукції вимогам конструкторської документації підтверджувалося сертифікатом якості № 495 від 18.07.11 р. ( а.с.16 ) До цього часу позивач вартість отриманої від відповідача продукції («Шарнір Гука», креслення 7287СБ) в кількості 1 шт., на суму 25 000, 80 грн. ) в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором не оплатив .

25.07.11 р. представниками сторін складено та підписано акт № 77 приймання продукції за якістю, відповідно до якого комісією було виявлено дефекти у продукції та зроблено висновок про необхідність доопрацювання «Шарніру Гука»( креслення 7287Сб у кількості 1шт.) власними силами ЗАТ «НРЗ»( а.с.18 ) . Тобто комісія дійшла до висновків про можливість використання продукції за призначенням за умови її доопрацювання власними силами покупця ( позивача ) без повернення її ( продукції ) постачальнику ( відповідачу ).

За твердженням позивача, 29.09.11 р. при установці патрона «HEID»на верстат,в який вставлено «Шарнір Гука», сталося розбалансування патрона. Для виявлення причин розбалансування патрон «HEID»і «Шарнір Гука»були розібрані та було виконано вимірювання основних розмірів деталей «Шарніра Гука», в результаті чого була встановлена невідповідність основних параметрів деталей «Шарніра Гука»кресленням . Про що позивачем вже без участі представників відповідача 29.09.11 р. було складено акт № 107 приймання продукції за якістю,згідно з яким продукція («Шарнір Гука», креслення 7287СБ, в кількості 1 шт.) визнана браком ( а.с.21-22)

На думку позивача, відповідач здійснив поставку продукції («Шарнір Гука»креслення 7287СБ, в кількості 1 шт., вартістю 25 000,80 грн.) із затримкою у 18 днів, та продукції («Шарнір Гука»креслення 7287СБ, в кількості 2 шт., вартістю 50 001,80 грн.)- із затримкою у 126 днів . Тому ( на думку позивача ) на підставі п.7.3. договору відповідач повинен сплатити на його користь 34 001, 09 грн. - пені за порушення терміну поставки продукції відповідно до розрахунку (а.с.6). Окрім того позивач, посилаючись на неякісність поставленого відповідачем «Шарніра Гука»( креслення 7287СБ, в кількості 1 шт.) на підставі п.7.4.нарахував відповідачу 5000, 16 грн. -штрафу за поставку неякісної продукції . Також позивач просить стягнути з відповідача 1 716, 03 грн. -суму витрат на усунення недоліків продукції.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( ст. 712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України ).

Відповідно до приписів ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту; сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону; у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно з ч.2. ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1. ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ГПК України (1798-12) : доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово ( ст.32 ) Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу ( ст.33 ) Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ст.34 ) Господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 ).

Дослідивши надані сторонами у сукупності докази, враховуючи фактичні обставини справи та вищенаведені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення пені за несвоєчасну поставку продукції в сумі 34 001,09 грн., оскільки саме внаслідок невиконання позивачем своїх обов'язків щодо попередньої оплати вартості продукції «Шарнір Гука»в кількості 1 шт . був поставлений відповідачем лише 18.07.11 р., а не у термін не пізніше 30.06.11 р. ( як вказано у специфікації ) . Оскільки умовами договору було встановлено, що покупець ( позивач ) повинен був отримати продукцію на складі продавця ( відповідача ) в м. Дніпропетровську ; та що позивач не надав жодних доказів про відмову відповідача відвантажити йому продукцію у строки, погоджені сторонами під час укладання договору ; наявність сертифіката відповідності продукції ( датованого 18.07.11 р. ), фактичне відвантаження «Шарнір Гука»в кількості 1 шт. саме 18.07.11 р. ( в день отримання відповідачем від позивача заявки на відпуск продукції ) ; то всі ці докази свідчать про те, що саме внаслідок несвоєчасної оплати позивачем попередньої вартості продукції вона була поставлена в більш тривалий час, ніж передбачалося під час укладання договору поставки . Враховуючи ж несплату позивачем вартості отриманої продукції в кількості 1 шт., відповідача правомірно не здійснював на користь позивача поставку і залишку продукції .

Також необґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 716, 03 грн. -суми витрат на усунення недоліків продукції (оскільки фактичне понесення цих витрат не підтверджується належними доказами ) та 5 000,16 грн. -штрафу за поставку неякісної продукції ( оскільки для підтвердження або спростування цих тверджень позивача необхідно було провести судову технічну експертизу; однак за відсутності об'єкта дослідження («Шарніра Гука»креслення 7287СБ),який був реалізований позивачем в якості металобрухту, позивач унеможливив проведення судової технічної експертизи). Враховуючи вищезазначені приписи чинного законодавства, суд критично оцінює надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог докази ( які не доводять належним чином викладені у позовній заяві обставини), а тому не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимог .