За позовом: Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол".

До відповідача: Одеської залізниці.

Про стягнення 16 683,97 грн.

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю.

Суть спору : про стягнення 16 683,97 грн.

Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеської залізниці про стягнення 16 683,97 грн. за нестачу вантажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2012 року порушено провадження по справі № 5017/919/2012.

17.04.2012 року (вх. № 11395/2012) позивач надав на виконання ухвали суду документи в підтвердження своєї позиції.

Відповідач -Одеська залізниця 17.04.2012 року (вх. № 11611/2012) надав до суду відзив на позов в якому просить у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві.

08.05.2012 року ( вх. № 14049/2012) позивачем до суду подано заяву про залучення до матеріалів справи обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог, відповідно до якого сума збитків Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" в результаті нестачі карбаміду склала 16 679,93 грн.

24.05.2012 року (вх. № 15799/2012) до суду надійшло заперечення позивача № 14/02-7/3 від 17.05.2012 року на відзив Одеської залізниці та повторно надано обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, яким зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 16 679,93 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.12.2011 року по залізничній накладній № 51755346 зі станції відправлення Горлівка, відправник ПАТ "Концерн Стирол" на адресу ТОВ "ТИС-МИНУДОБРЕНИЯ" (одержувач) відправлений вантаж -карбамід ( мочевина штучна) у 60-ти вагонах (зазначених у накладній) у кількості 55 510 тн.

Відповідні відмітки у вказаній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагони відправником (ПАТ "Концерн Стирол") насипом.

Господарським судом встановлено, що в процесі перевезення цього вантажу на станції Знам'янка Одеської залізниці 05.12.2011 року складений акт загальної форми № 35968.

На станції Знам'янка Одеської залізниці був складений комерційний акт АА 021891/1282 від 06.12.2011р., в якому зазначено, що згідно акту загальної форми станції Знамянка № 35968 від 05.12.2011 року вагон відчеплений на ваги перевірку. В документі зазначено вантаж навантажений насипом, вага-тара 21 250 кг., нетто - 55510 кг, 1 ЗПП відправника № Н 946037 При перевірці виявлено на вагоні 1 ЗПП відправника № Н 946037 справжній не пошкоджений. Верхні завантажувальні люка та нижні розвантажувальні люка щільно закриті. Доступу до вантажу немає. Об'єм кузова 81 м. куб. Просипання вантажу відсутнє. Слідів втрати та крадіжки не виявлено. Зважування вагону здійснене 06.12.2011 року на 150-ти тонних вагонних вагах ст. Знамянка ( держповірка вагів 15.11.2011 року) працівником станції Ніколенко в присутності зам ДС Неживого, ЛВ Білоголового. При зважуванні виявилось -брутто 71 800 кг, тара з документа 21 250 кг, нетто 50 550 кг., що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 4960 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилось.

Позивач у позові зазначає, що при даній нестачі була присутня Торгово-промислова палата України та був складений акт експертизи № УТЭ -4346 від 09.12.2011 року (наявний в матеріалах справи) .

Однак, як видно з матеріалів, проведення експертизи одеською регіональною торгово-промисловою палатою відбувалось 09.12.2011 року, про що свідчить акт експертизи № УТЭ -4346 з додатком до нього.

Згідно додатку до акту експертизи № УТЭ -4346 від 09.12.2011 року при розкриванні вагону № 59256248 встановлена можливість відкривання завантажувальних люків в вагоні та те, що на поверхні вантажу є нерівності та забруднення. Результати зважування наведені в таблиці. Маса нетто карбаміду відповідно таблиці склала 50 700 кг.

Позивач наголошує на тому, що в комерційних актах складених на ст. Чорноморька вказано - доступу до вантажу немає, що не відповідає дійсності, оскільки запорний механізм зігнутий, спиляний та відповідно люк вагону під час переведення був відкритий, чим залізниця фактично визнає що доступ до вантажу був.

Відповідач Одеська залізниця, у своєму відзиві також зазначає, що в технічному відношенні, як зазначено в комерційному акті, вагон був справний. В документі зазначено вантаж навантажений насипом. При перевірці виявлено на вагоні ЗПП відправника Н-946037. ЗПП - справне, непошкоджене, виконує свої функції. Верхні завантажувальні та нижні розвантажувальні люки щільно закриті. Доступу до вантажу немає.

Також відповідач зазначає, що Залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України (457-98-п) , якщо вантаж прибув у непошкодженому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Актом експертизи № УТЭ-4346 від 09.12.11, встановлено:

- вагон було опломбовано непошкодженим ЗПП з віттіском Н-946037, кількість та відтиск якого відповідало накладній №51755346 від 04 грудня 2011. ЗПП накладено на штангу запорного пристрою.

- На кришці жд вагону, слідів просипання товару не знайдено.

- між створками розвантажувальних люків нанесено монтажну піну, просипання товару не знайдено.

- Не порушая цілісності ЗПП, експертом встановлено можливість відкриття завантажувальних люків в жд вагоні.

За рішенням замовника експертизи завантажувальні люка були відкриті в присутності експерта, при цьому встановлено, що є нерівності та поверхні вантажу та забруднення.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Із наявної у матеріалах справи залізничної накладної вбачається, що при завантаженні вантажу у вагон №59256248 вантажовідправник запломбував вантаж, а відповідно до вимог ч.3 ст. 308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у ст.32 Статуту залізниць України (457-98-п)

З посиланнями на ст.110 Статуту залізниці (457-98-п) та п. 1.1, 1.2, 1.6 наказу Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000 року (z0862-00) позивач вказує, що момент прийняття вантажу є одночасно моментом прийняття відповідальності за його збереження.

З матеріалів справи видно, що 04.12.2011 року Одеською залізницею взято до перевезення карбамід у вагоні №59256248 у кількості 55 510 кг.

Згідно комерційного акту АА № 021891/1282 від 06.12.2011 року при зважуванні вантажу на ст. Знамянка 06 грудня 2011 року виявлена нестача вантажу на 4,96 тн.

Крім того, актом експертизи № УТЭ-4346 від 09.12.11, встановлено можливість відкриття завантажувальних люків в жд вагоні та нерівності та поверхні вантажу та забруднення, що свідчить про ймовірність нестачі вантажу.

Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України (457-98-п) залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України (457-98-п) за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Водночас у ст.111 Статуту залізниць України (457-98-п) наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача 16 679,93 грн. вартості нестачі вантажу.

Судові витрати віднести на рахунок відповідача Одеську залізницю, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м.Одеса, вул.. Пантелеймонівська,19 р/р 26031100003 в Одеській філії А.Б. "Експресс-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ -01071315 на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" ( 84 610, м. Горлівка, Донецької області, вул. Горлівської дивізії,10, р/р 26002002789001 в банк ПАО КБ "Надра" МФО 320003, код ЄДРПОУ -05761614) суму збитків заподіяних в результаті недостачі вантажу в розмірі 16 679( шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять ) грн., 93 коп. та судовий збір у сумі 1 609 ( одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

рішення підписане 28.05.2012 року.

рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у встановленому законом порядку.