Позов заявлено Міністерством юстиції України, м. Київ до Державного підприємства "Львіввугілля", м. Сокаль Л/о за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України, м. Київ про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 4 085,63 грн.

Ухвалою суду від 25.04.12 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 23.05.12 р.

23.05.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 4 085,63 грн. в якості відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України в сумі 4 085,63 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином і в установленому законом порядку був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.04.12 р., яке міститься в матеріалах справи. Документального та нормативно обґрунтованого пояснення по суті позову суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію господарського суду подав письмові пояснення по суті позову №5-12/1466-6617 від 10.05.12 р. відповідно до яких позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі та справу слухати без участі повноважного представника Державної казначейської служби.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.

рішенням Європейського суду з прав людини від 14.12.2010 р. у справі №17403/06 "Шинкаренко та інші проти України" встановлено порушення норм Конвенції та зобов'язано державу Україна виплатити заявнику ОСОБА_2 належні йому за рішенням Червоноградського міського суду Львівської області кошти. Сума відшкодування моральної шкоди становить 4 085,63 грн.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини із Державного бюджету України ОСОБА_2 було сплачено 4 085,63 грн. Вказане підтверджується копією платіжного доручення №9147 від 20.01.2011 р. на суму 4 085,63 грн., яке позивачем долучено до матеріалів справи.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

17 липня 1997 р. Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (994_537) (надалі -Конвенція).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про міжнародні договори України" від 29.06.2004 р. міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб. Частиною 1 статті 15 названого Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі -Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

У зв'язку з обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України Верховною Радою України 23 лютого 2006р. прийнято Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) . Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до вищезазначеної статті 46 Конвенції.

Відповідно до статтей 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні. Названим Законом передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу (частина 5 ст. 9).

Органом представництва згідно зі статтею 1 цього Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (784-2006-п) таким органом є Міністерство юстиції України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що виплачена заявнику платіжним дорученням №9147 від 20.01.2011 р. сума є збитками Державному бюджету України. Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

13 квітня 2007 р. Червоноградський міський суд Львівської області зобов'язав ДП "Львіввугілля" шахти "Відродження" сплатити на користь ОСОБА_2 8 312 грн. 88 коп. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги. Однак, відповідач не виплатив заявнику належні кошти. рішення суду набрало законної сили, проте не було виконано. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, статтею 129 Конституції України встановлено засади судочинства, серед яких визначено обов'язковість рішення суду (пункт 9 частини 2). Вказане свідчить, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, не виплата заявнику належних йому коштів, а також невиконання судового рішення є протиправною поведінкою відповідача в цивільно-правовому розумінні.

Невиконання відповідачем рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13.04.2007 р. призвело до порушення конституційних та цивільних прав заявника ОСОБА_2 Судом встановлено, що ОСОБА_2 виплачено з Державного бюджету України 4 085,63 грн.

Причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем норм Конституції України (254к/96-ВР) , цивільного законодавства, зволіканні із виконанням рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 13.04.2007р., наслідком чого є звернення ОСОБА_2 до Європейського суду, що в свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді збитків державі.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто, наявність вини заподіювача шкоди призюмується -відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.

У відповідача не було перешкод для виконання обов'язку, який покладався на нього рішенням Червоногардського міського суду Львівської області від 13.04.2007р. щодо виплати 8 312 грн. 88 коп. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги.

Статтею 1191 ЦК України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 085,63 грн. збитків, завданих Державному бюджету України.

Відповідно до статті 35 ГПК України, рішення суду з цивільних справ, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Згідно з статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами, поданими відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведені обставини, керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (994_537) , статтями 14, 15 Закону України "Про міжнародні договори України", статтями 2, 3, 8, 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", статтями 2, 11, 15- 17, 1166, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (адреса: 80000, Львівська область, місто Сокаль, вул. Б.Хмельницького,26; код ЄДРПОУ 32323256) на користь Держави збитки, завдані Державному бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України 31116115700028, код банку 820172, код ЄДРПОУ 20055032, банк одержувача Державне казначейство України в м. Києві. Стягувач -Міністерство юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13,; код ЄДРПОУ 00015622) у розмірі 4 085,63 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" (адреса: 80000, Львівська область, місто Сокаль, вул. Б.Хмельницького,26; код ЄДРПОУ 32323256) в дохід Державного бюджету України 1 609,50 грн. судового збору.