ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ-
27 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого: Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Самсіна I.Л.,
при секретарі: Журіній О.О.,
за участю представників:
позивача: Кішинського Д.Г., Полковської Д.Е., Степанова Є.В.,
відповідача: Глобенко Л.В., Долгополова В.Ю.,
третьої особи: ОСОБА_1.,
розглянувши за винятковими обставинами справу за позовом ВАТ
"Київський річковий порт" до Київської міської ради, третя особа -
ТОВ "Ніко Iнвест", про скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року ВАТ "Київський річковий порт" звернулось
до суду з позовом про скасування рішення VIII сесії IV скликання
Київської міської ради №1017/2427 від 23 грудня 2004р. "Про
передачу ТОВ "Ніко Iнвест" земельної ділянки для експлуатації та
обслуговування складських приміщень на вул. Набережно-Луговій, 4 у
Подільському районі м. Києва" (далі - рішення №1017/2427 від 23
грудня 2004р.).
В обгрунтування позову товариство посилалось на те, що воно є
правонаступником Державного підприємства "Київський річковий
порт", якому частина спірної земельної ділянки (0,60га) була
надана в користування рішенням виконавчого комітету Київської
міської Ради депутатів трудящих від 27.07.1948 р. №1700 "Про
закріплення території за Київським Річковим Портом". 25 квітня
1963 року Київською міською Радою на відведені Київському
річковому порту земельні ділянки був виданий державний акт.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на
обгрунтованість та відповідність оспорюваного рішення вимогам
чинного законодавства.
Постановою Господарського суду м. Києва від 26 квітня 2006р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 13 липня 2006р., позов задоволено частково:
скасовано п.1 рішення №1017/2427 від 23 грудня 2004р. у
частині затвердження проекту відведення ТОВ "Ніко Iнвест" для
експлуатації та обслуговування складських приміщень на вул.
Набережно-Луговій, 4 у Подільському районі м. Києва земельної
ділянки площею 0,60 га, що перебувала у користуванні ВАТ
"Київський річковий порт";
скасовано п.2 рішення №1017/2427 від 23 грудня 2004р.;
скасовано п.3 рішення №1017/2427 від 23 грудня 2004р. у
частині передачі ТОВ "Ніко Iнвест" у довгострокову оренду на 15
років земельної ділянки площею 0,60 га (за рахунок земель запасу
житлової та громадської забудови), що перебувала у користуванні
ВАТ "Київський річковий порт".
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 30
серпня 2006р. вищезазначені судові рішення скасовані, у позові
відмовлено.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що з
реорганізацією Державного підприємства "Київський річковий порт"
була припинена його діяльність і до його правонаступника - ВАТ
"Київський річковий порт" не перейшло право користування
відведеною державному підприємству земельною ділянкою. Також суд
вказує на те, що позивачем не були переоформлені документи на
право користування земельною ділянкою, а тому немає законних
підстав вважати, що позивач є належним землекористувачем.
У скарзі ВАТ "Київський річковий порт" до Верховного Суду
України поставлено питання про перегляд за винятковими обставинами
та скасування постанови Вищого адміністративного суду України від
30 серпня 2006р. і залишення у силі судових рішень попередніх
інстанцій. В обгрунтування скарги зроблено посилання на порушення
норм матеріального та процесуального права, неоднакове
застосування судами касаційної інстанції пункту 3 частини 1 статті
27 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
від 18 грудня 1990 р. та
додано постанови касаційних судів, у яких по-іншому застосована
вказана норма права.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України, заслухавши учасників адміністративного
процесу, перевіривши за матеріалами справи доводи скарги,
знаходить доведеним існування неоднакового застосування
касаційними судами пункту 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
(від 18 грудня 1990 р.) та вважає необхідним
скасування всіх постановлених у справі судових рішень і закриття
провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі -
адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного
суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є
орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня
посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Судами встановлено, що спірні правовідносини виникли в
зв'язку з передачею рішенням VIII сесії IV скликання Київської
міської ради №1017/2427 від 23 грудня 2004р. ТОВ "Ніко Iнвест"
земельної ділянки для експлуатації та обслуговування складських
приміщень на вул. Набережно-Луговій, 4 у Подільському районі м.
Києва, частина якої (0,60га) раніше була надана Державному
підприємству "Київський річковий порт" (правонаступником якого є
позивач) в користування рішенням виконавчого комітету Київської
міської Ради депутатів трудящих від 27.07.1948 р. №1700 "Про
закріплення території за Київським Річковим Портом" та на яку було
видано державний акт.
Предметом спору у даній справі є право користування спірною
земельною ділянкою, відновлення порушеного права зі сторони
третьої особи, яка як і позивач, на підставі рішень владних
органів претендує на користування землею. Тобто між даними особами
існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд в
порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд закриває провадження у справі,
якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного
судочинства.
Оскільки порушення провадження у справі та її розгляд
помилково здійснено за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
всі постановлені у справі судові
рішення, відповідно до п.4 ч.1 ст. 230 цього кодексу, підлягають
скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241 - 244
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів Судової палати
п о с т а н о в и л а :
Скаргу ВАТ "Київський річковий порт" задовольнити частково.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 30 серпня
2006 року, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
13 липня 2006р. та постанову Господарського суду м. Києва від 26
квітня 2006р. скасувати, а провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого пунктом 2 статті 237 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
I.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г.Тітов