Господарський суд Черкаської області в складі головуючого: судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом дачного кооперативу «Береговий», м. Черкаси, вул. Набережна, буд. 15/1

до Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд. 36

за участю у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача:

- Державної екологічної інспекції в Черкаській області, м. Черкаси,

вул. Вернигори, 17

- Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та

Черкаському районі, м. Черкаси, вул. Енгельса, 157

про визнання недійсним рішення ради,

за участю представників сторін:

позивача: Капилюшний С.В. -голова кооперативу -за посадою,

ОСОБА_2 -за довіреністю,

ОСОБА_3 -за довіреністю,

ОСОБА_4 -за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_5 -за довіреністю;

третя особа (екоінспекція): ОСОБА_6 -за довіреністю, ОСОБА_7 -за довіреністю;

третя особа: (управління Держкомзему): ОСОБА_8 -за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 04.05.2012р. до 10 год. 11.05.2012р.; з 11.05.2012р. до 15.05.2012р. до 09 год.

Позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради №3-650 від 09.02.2012р. «Про припинення Дачному кооперативу «Береговий» права користування земельною ділянкою по вул. Набережній 15/1». На підставі рішення від 20.12.2001р. №1623 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 21975 кв.м. на 25 років за адресою: вул. Набережна, 15/1 у м. Черкаси.

Оспорене позивачем рішення відповідач мотивує нецільовим використанням земельної ділянки, її самовільним зайняттям та незаконним будівництвом споруд на ній.

Представник позивача позов підтримав і пояснив, що позивач є юридичною особою у виді дачного кооперативу, що створений він у результаті реорганізації Черкаської міської громадської організації «Берегова», які у відповідності з їх статутами мали і мають забезпечувати задоволення потреб членів кооперативу у створенні інфраструктури ведення дачного господарства та відпочинку. Члени кооперативу використовують земельні ділянки відповідно до договору оренди на підставі рішень відповідача. Кооператив не порушує чинне земельне та водне законодавство.

рішення відповідача про припинення позивачу права користування земельною ділянкою є незаконним, оскільки прийняте з порушенням чинного законодавства та з перевищенням його повноважень і порушує не лише права кооперативу, а й права членів кооперативу, кожного зокрема.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що при перевірці дотримання позивачем правил користування земельною ділянкою за адресою: вул. Набережна 15/1 в м. Черкаси Черкаським міськрайонним відділом облдержземінспекції з контролю за використанням земель та Державної екологічної інспекції встановлені факти самовільного захоплення земель та використання ділянок не за їх цільовим призначенням в кооперативі «Береговий». Тому міською радою прийнято правомірне рішення про припинення позивачу землекористування, звільнення земельної ділянки від будівель і приведення земельних ділянок і первісний стан. Просить відмовити у задоволенні позову.

Інших доказів учасниками не подано.

Встановивши фактичні обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні доказів справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних доводів і правових підстав.

Відповідач є органом місцевого самоврядування, самостійною юридичною особою, код ЄДРПОУ 25212542. Діяльність Черкаської міської ради регламентована положеннями Конституції України (254к/96-ВР) (в тому числі ст. 19), Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативними документами.

Позивач є самостійною юридичною особою, код ЄДРПОУ 25770748. Має на меті обслуговування та здійснення благоустрою кооперативу «Береговий».

Відповідно до Статуту кооперативу, зареєстрованого і перереєстрованого (в зв'язку з внесенням у нього змін) 22.06.2005р. позивач є дачним кооперативом, що створений членами Черкаської міської організації «Берегова»в результаті її реорганізації і є її правонаступником.

Предмет і мета діяльності громадської організації «Берегова»і позивача (кооперативу) є ідентичними -задоволення соціальних та інших потреб членів вказаних організацій та їх сімей, повноцінний відпочинок та здоровий спосіб життя шляхом створення інфраструктури колективного дачного господарства, ефективного та цільового використання земельної ділянки (пункти 1.1, 1.2, 2.1 Статуту (а.с. 22)).

Громадська організація «Берегова» на підставі рішення виконавчого комітету відповідача від 20.12.2001р. №1623 «Про надання земельної ділянки організації «Берегова» набула право користуватись земельною ділянкою площею 2,16 га до 24.03.2023р. за адресою вул. Набережна, 15/1.

Позивач став володільцем і користувачем цієї земельної ділянки у порядку правонаступництва при реорганізації громадської організації «Берегова» у дачний кооператив «Береговий».

Відповідно до положень п. 1 рішення Конституційного Суді України від 22.09.2005р. (v005p710-05) у справі №1-17/2005 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень ст. 92, п.6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (2768-14) (справа про постійне землекористування земельними ділянками) щодо зобов'язання переоформляти право постійного землекористування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним. Тобто, позивач як правонаступник громадської організації «Берегова» є правомірним володільцем і користувачем земельної ділянки по вул. Набережна, 15/1, яким користувалась організація «Берегова»до її реорганізації, без якого-небудь дооформлення (переоформлення) прав на вказану земельну ділянку.

Вказана земельна ділянка відповідно до довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів від 20.10.2003р. №1201-25-01 (а.с. 56) відноситься до земель, які використовуються для відпочинку. Відповідно до категорій земель, передбачених ст. 19 ЗК України ця земельна ділянка є землею оздоровчого призначення.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України про обов'язок доказування і надання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач поданими доказами у виді свого Статуту (а.с. 21), рішенням міської ради від 29.12.2003р. №5-211 «Про надання дачному кооперативу «Береговий»земельної ділянки в оренду»(а.с. 63), рішення виконавчого комітету відповідача від 22.08.2006р. №422 «Про дозвіл дачному кооперативу «Береговий»на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних дачних будинків по вул. Набережній, 15/1»(а.с. 65), договором від 29.01.2004р. оренди земельної ділянки №15/1 по вул. Набережній у м. Черкаси (а.с. 17) довів своє право на правомірне володіння і користування земельною ділянкою та право, передбачене ст. 1 ГПК України на звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач у суді мав довести правомірність свого оспореного позивачем рішення, яке негативно і суттєво впливає на правовідносини сторін щодо виконання зобов'язань кожного з них, що передбачено договором оренди земельної ділянки від 29.01.2004р.

Відповідачем не виконані неодноразові вимоги суду про надання доказів суду:

- використання позивачем спірної ділянки не за цільовим призначенням.

- докази належного повідомлення землекористувача про розгляд питання про припинення користування землею і забезпечення участі у роботі сесії ради 09.02.2012р.;

- статус спірної земельної ділянки на момент прийняття рішення від 09.02.2012р. №3-650. Пропозиції щодо наявних об'єктів нерухомості на спірній ділянці;

- плани та пропозиції по використанню ділянки після припинення права користування. Пропозиції щодо будівель і об'єктів нерухомості членів кооперативу;

- проект рішення сесії ради від 09.02.2012р. та витяг з протоколу сесії по земельних питаннях, які б підтверджували дотримання регламенту і реалізацію повноважень для ухвалення рішення ради від 09.02.2012р.

Відповідачем без пояснення причин не подано суду перелічених в ухвалі доказів та належно посвідченого протоколу засідання сесії ради при прийнятті оскарженого рішення.

Представник відповідача пояснив, що дійсно в оспореному рішенні ради допущені помилки в тексті стосовно органу, який здійснив перевірку діяльності кооперативу «Береговий». Твердження представника відповідача судом оцінюється критично, оскільки відповідальні особи, які забезпечують належну роботу ради, не вчинили жодних дій для виправлення помилки чи описки та не надали документів, які слугували підставою для прийняття спірного рішення.

За цих обставин суд вимушений давати оцінку обставинам справи лише за наявними належними і допустимими доказами у справі.

У своєму запереченні на позов представник відповідача послався на порушення позивачем правил користування земельною ділянкою за її цільовим призначенням. Відповідач вважає, що земельна ділянка, на якій розміщено кооператив, відноситься до земель водного фонду, а не інших категорій земель. Крім цього, вважає, що перевірками доведено самовільне зайняття для свого використання частини земельної ділянки, яка йому не виділялась і не передавалась в користування. Будівництво дачних будинків вважає неприпустимим.

У своїх запереченнях для доведення правомірності оскарженого рішення представник відповідача в порядку правового обґрунтування посилається на статті 12, 141, 143 Земельного кодексу України, з яких ст. 12 надає право відповідачу приймати рішення по формі і змісту, викладеному в рішенні від 09.02.2012р. №3-650 з підстав, передбачених ст.ст. 141, 143 ЗК України для припинення права землекористування.

Посилаючись на факт скасування окружним адміністративним судом рішення виконавчого комітету відповідача від 22(23).03.2006р. №442 «Про дозвіл дачному кооперативу «Береговий»на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних дачних будинків по вул. Набережній, 15/1», представник відповідача стверджує, що позивач взагалі втратив право на користування отриманою ним земельною ділянкою і проведене членами кооперативу будівництво власних дачних будинків є самочинним.

Відповідно до положень ст. 33 ГПК України приведені доводи і заперечення відповідача про правомірність оскарженого рішення і самочинність будівництва індивідуальних дачних будинків членами кооперативу мають бути переконливими і бути обґрунтованими належними і допустимими доказами. Такі докази відповідачем до суду не подані.

В порядку правового обґрунтування законності свого рішення відповідач послався на положення ст. 12 ЗК України про перелік його повноважень у галузі земельних відносин. Але вказана норма права у своєму переліку не містить повноважень і не передбачає можливості відповідачу ухвалювати рішення про припинення права користування земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні позивача по договору оренди землі і прийняття такого рішення є перевищенням своїх повноважень відповідачем.

Посилання на ст.ст. 141, 143 ЗК України при ухваленні рішення «Про припинення права користування» не є достатнім для прийняття рішення, яким фактично скасовуються (відміняються, ігноруються) наявні правовідносини, які виникли на підставі рішень відповідача і його виконавчого комітету, інших компетентних органів та з інших правових підстав.

Дійсно, ст.ст. 141, 143 ЗК України, на які зроблено посилання у рішенні відповідача, передбачають підставу припинення права користування земельними ділянками: при використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням. Але відповідач ігнорує, що це примусове «припинення права»по тексту цієї норми права здійснюється лише в судовому порядку. До того ж відповідач при ухваленні оспорюваного рішення не врахував, що ст.ст. 141, 143 ЗК України мають бланкетну форму норми права і вони можуть застосовуватись лише з урахуванням (дотриманням) інших норм права, які врегульовують порядок «припинення права «лише в судовому порядку з дотриманням положень ГПК України (1798-12) , ЦК України (435-15) і ГК України (436-15) , що врегульовують порядок розірвання, зміни чи визнання недійсними господарських договорів для припинення чи зміни правовідносин, які склалися між сторонами.

Позивач довів, а відповідач не спростував пояснень і доказів представника позивача про цільове використання наданих йому земель для забезпечення потреб членів кооперативу у веденні колективного дачного господарства і відпочинку.

Оспорене рішення відповідача від 09.02.2012р. №3-650 є правовим актом індивідуальної дії, оскільки воно прийняте у сфері публічно-правових відносин органом місцевого самоврядування з владними управлінськими функціями стосовно конкретного суб'єкта господарювання - дачного кооперативу «Береговий»і впливає тільки на його права і обов'язки.

Вказаним рішенням передбачено:

- припинення землекористування позивачу земельною ділянкою площею 21975 кв.м.;

- вирішення питання про розірвання договору оренди землі від 29.01.2004р.;

- зобов'язання позивача знести будівлі членів кооперативу з земельної ділянки як самовільно збудованих, для приведення земельної ділянки у придатний (не вказано для чого) стан;

- земельну ділянку за адресою: вул. Набережна, 15/1 віднести до міських земель, не наданих у власність чи користування.

Аналіз вимог і їх положень у їх сукупності, викладених у оспореному

рішенні відповідача, свідчить про ігнорування відповідачем чинного законодавства у сфері земельних правовідносин.

Зобов'язання позивача знести будинки членів кооперативу є безспірним порушенням положень ст. 19 Конституції України, адже правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (у даному випадку зносити будинки членів кооперативу), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України. Відповідач не враховує, що позивач не має повноважень володіти, користуватись і розпоряджатись власністю членів кооперативу у виді належних їм будинків та їх зносити (знищувати), а чинне законодавство передбачає особливий порядок та підстави знесення споруд з мотивів їх самочинного будівництва.

Надуманими і недоведеними є доводи відповідача про те, що позивач самовільно зайняв спірну земельну ділянку, ігноруючи тим, що позивач відкрито та правомірно користується спірною земельною ділянкою по вул. Набережній, 15/1 на підставі договору оренди землі від 29.01.2004р., виконав і виконує всі умови договору як орендар.

Не знайшли свого підтвердження і доводи відповідача, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду. Навпаки, довідкою міськрайонного управління Дерджкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі від 30.03.2012р. №01-09-1843 підтверджено, що рішення відповідача від 06.03.2003р. №5-364 про проект прибережної захисної смуги та території водоохоронної зони Кременчуцького водосховища у межах м. Черкаси скасовано і прибережна захисна смуга вздовж території, яка надана в оренду кооперативу «Береговий», не визначена (а.с. 98), і тим більше - не встановлена на місцевості.

При ухваленні рішення по суті спору господарський суд враховує обов'язкові для суду і сторін висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 16.04.2009р. №7рп(2009) (v007p710-09) по справі №1-9/2009 про те, що «ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання».

Суд враховує правові позиції гарантії стабільності суспільних відносин, що викладені в названому рішення Конституційного Суду України у справі №1-9/2009 (а.с. 47).

В суді доведено, що рішення відповідача від 29.12.2003р. №5-211 «Про надання дачному кооперативу «Береговий» земельної ділянки в оренду», рішення виконавчого комітету відповідача від 24.03.2004р. №395 і від 22.03.2006р. №422 про надання дозволів позивачу на виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних будинків не можуть скасовуватись чи змінюватись органами самоврядування, оскільки вони є рішеннями одноразового застосування. Вказані рішення позивачем використані при їх застосуванні, тому відповідач не мав права їх скасовувати під видом припинення позивачу права користування земельною ділянкою площею 21975 кв.м, наявність користування якою обумовлювалась при укладенні договору оренди землі та прийнятті перелічених рішень відповідача та його виконавчого комітету.

рішення адміністративних судів у справі №2а-3024/10/2370 не враховуються господарським судом як докази, які мають преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 35 ГПК України для звільнення сторін від доказування позовних вимог чи заперечень.

Представник екологічної інспекції повідомив, що їх інспектори проводили перевірку позивача стосовно правомірності використання земельної ділянки та притягали до відповідальності посадових осіб кооперативу «Береговий».

Представник позивача заперечив твердження представника екологічної інспекції та пояснив, що екологічна інспекція не має права наглядати за використанням земельної ділянки, оскільки такі повноваження відсутні в законодавстві, що регламентує роботу екологічної інспекції.

Представник Держкомзему повідомив, що їх організація не перевіряла дачний кооператив «Береговий», інспектори не складали ніяких актів за результатами перевірки.

Суд не враховує у якості належних і допустимих доказів при розгляді справи акти перевірок дотримання природоохоронного законодавства, що складені 22.07.2010р. і 13.09.2011р. Державною екологічною інспекцією Мінприроди України в Черкаській області, оскільки вказана інспекція не уповноважена роботи перевірки щодо дотримання позивачем законодавства у сфері земельних відносин і робити які-небудь висновки щодо предмету і обставин позову (а.с. 109-112).

Суд враховує, що відповідач у своєму рішенні №3-650 зіслався на неіснуючі документи перевірок позивача.

За таких підстав позов про визнання рішення Черкаської міської ради від 09.02.2012р. №3-650 підлягає до повного задоволення, тому суд вважає за необхідне рішення відповідача визнати незаконним і його скасувати.

Понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 1073 грн. відповідно до положень ст.ст. 44, 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійним та скасувати рішення Черкаської міської ради №3-650 від 09.02.2012р. «Про припинення Дачному кооперативу «Береговий»права користування земельною ділянкою по вул. Набережній 15/1».

Стягнути з відповідача -Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542, рахунок в банку невідомий

на користь дачного кооперативу «Береговий», м. Черкаси, вул. Набережна, 15/1, код ЄДРПОУ 25770748

1073 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.