Ухвалою господарського суду Запорізької області 15.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1000/12 судове засідання призначено на 12.04.2012 р. У судовому засіданні 12.04.2012 р. до початку розгляду справи по суті було оголошено перерву до 16.00 години 12.04.2012р. Ухвалою суду від 12.04.2012р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" про стягнення суми 28140,11 грн. Ухвалою суду від 12.04.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.04.2012р. У судовому засіданні 27.04.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.05.2012р.

11.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

08.05.2012р. до господарського суду від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, в якому зазначено, що при розрахунку позовних вимог було допущено помилку, а саме: вказано суму 37809,05 грн. замість - 37809,00 грн., тому всього до стягнення з відповідача було заявлено суму 123337,54 грн., замість - 123337,49 грн. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача суму 123337,49 грн. помилково перерахованих коштів.

Заявлені позивачем уточнення є за своїм змістом заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та пояснив, що на виконання умов договору на користування електричною енергією № 6881 від 22.03.2003р., начальником цеху КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" -Фурманом А.І., помилково були складені рапорти про спожиту електричну електроенергію за лютий 2010р. та березень 2010р. На підставі цих помилково складених рапортів, відповідачем було виставлено рахунки за лютий 2010р. на суму 45368,08 грн., за березень 2010р. на суму 40160,41 грн., дані рахунки позивач сплатив в повному обсязі. Але, пізніше позивачем було виявлено про помилкову сплату рахунків за березень та лютий 2010р., оскільки у період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. позивач не споживав електричну енергію по резервному вводу, що підтверджується актами від 21.01.2010р. та від 29.03.2010р., а також листом ЗМЕМ № 1736/47 від 28.03.2011р., в якому зазначено, що згідно оперативної документації ОДГ СРОЕМ та ДС ЗМЕМ з 01.03.2010р. по 01.07.2010р. комунікаційні апарати в РУ-6 кВ ТП-297 в чарунці (ячейці) 1263 не включалися (точка нормального ділення мережі), напруга в сторону заводу не подавалася. рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 також встановлено, що за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" фактично не споживало електричну енергію, тому сума 85528,49 грн. є помилково нарахованою та сплаченою. Позивач звертає увагу, що листом № 568/83 від 27.01.2012р. відповідач відкликав рахунки за лютий 2010р. на суму 45368,08 та за березень 2010р. на суму 40160,41 грн. Крім того, за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж направив на адресу КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" додаток до основного рахунку від 24.03.2010р. № 10/6881.141436 на суму 37809,50 грн. На погашення даного рахунку між сторонами було укладено договір про порядок погашення заборгованості № 868 від 08.04.2010р. та сплачено позивачем суму 37809,00 грн. В тому ж рішенні господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 встановлено, що сплата КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" перевищення встановлених договірних величин електроспоживання була наслідком помилково складених та поданих рапортів про спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2010р. Позивач вважає, що сума 37809 грн. є також помилково нарахованою та сплаченою. Просить на підставі ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 20, 173- 175, 193 ГК України, Законом України «Про електроенергетику» (575/97-ВР) , Правилами користування електричної енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (z0417-96) , позов задовольнити та сягнути з відповідача помилково перераховану суму 123337,49 грн.

Відповідач проти позову заперечив на підставах, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 12.04.2012р., а також у доповненні до відзиву на позовну заяву, яке надійшло до суду 11.05.2012р., вказавши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору на користування електричною енергією № 6881 від 22.03.2003р., відповідачем було помилково складено рапорти за лютий - березень 2010р. та виставлені рахунки, які в подальшому були сплачені позивачем в повному обсязі. Даний факт було встановлено у рішенні господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11, але відповідач звертає увагу, що в цьому рішенні також було встановлено, що за актом від 21.01.2010р. складеним інженером САЮС у присутності головного енергетика КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" з питання перевірки розрахункового обліку встановленого ВЗРУ -6 кВт, ф 3, ТП 1263 (електролічильник ZFB 410 № 68389352 S2) та проведено його держповірки, зафіксовані покази: 9.1 (пік) 00058,81 (н/пік) 000112,39;9.3 (ніч) 00072,96. Таким чином, у період до 21.01.2010р. позивачем було спожито 109548 кВт/год. на суму 78867,22 грн. Також, відповідач визнає, що листом № 568/83 від 27.01.2012р. він відкликав рахунки за лютий 2010р. на суму 45368,08 та за березень 2010р. на суму 40160,41 грн., але цим же листом були направлені для остаточного розрахунку платіжна вимога -доручення від 16.01.2012р. на суму 78867,22 грн. за спожиту електричну енергію у період з 01.01.2010р. по 21.01.2010р. та рахунок від 11.01.2012р. № 01/1 на суму 28140,11 грн. за перевищення договірної величини. Також, відповідач зазначив, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх порушених або оспорюванних прав, оскільки зі змісту заявлених позовних вимог йдеться про повернення безпідставно набутого майна в порядку ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, проте в позові лише вимагається повернути помилково сплачені кошти. Позивач, наданим йому статтею 22 ГПК України правом змінити предмет спору до початку розгляду справи по суті не скористався. До того ж, вважає, що 10.05.2012р. зобов'язання зі сплати 123337,54 грн. на користь КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" виконано повністю, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача. Так, 11.05.2012р. (фіскальний чек № 3757) відповідач направив на адресу позивача заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Тому, вважає, що зобов'язання, з приводу якого виник спір, припинилося і на час прийняття рішення предмет спору відсутній. Просить в позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2012р. проти зарахування зустрічних однорідних вимог заперечив, а також зазначив, що станом на 11.05.2012р. заява відповідача про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог до позивача не надходила.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

22.03.2003р. між КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" (споживач, позивач у справі) та ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (енергопостачальна організація, відповідач) було укладено договір на користування електричною енергією № 6881, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався постачати електричну енергію відповідно до умов даного договору, а відповідач -своєчасно здійснювати оплату спожитої електричної енергії та виконувати інші умови визначені даним договором.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, для визначення величини споживання активної електроенергії, перетоків реактивної електроенергії Споживач зобов'язаний щомісячно в останній день місяця в 24-00 знімати та надавати в термін зазначений в п. 4.2. даного договору, енергопостачальній організації покази розрахункових приладів обліку (автоматизованих систем) по всім точкам обліку, в тому числі субспоживачів (додаток 2.1., 2.2.).

В пункті 4.2. договору сторони, зокрема, узгодили, що споживач зобов'язаний щомісячно до 14 годин другого робочого дня, що йде за звітним місяцем (розрахунковим періодом) направити свого представника в абонентську службу для надання рапорту за спожиту активну електроенергію з мереж енергопостачальної організації (додаток 10.1.).

Згідно з п. 4.3.2., п. 4.5. договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач сплачує рахунки та платіжні вимоги-доручення, які направляються йому енергопостачальною організацією. Сума платежу при кінцевому розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та кількості спожитої електричної енергії згідно даних наданого рапорту (додаток 10.1.) з урахуванням сум платежів, які надійшли від Споживача. Споживач зобов'язаний у 5-ти денний строк після дати, вказаної в платіжному дорученні (п. 4.3.2, 4.4.) здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, які направлені йому енергопостачальною організацією. Банківський почтовий перебіг складає 3 дні та враховується з датою, вказаною у платіжному документі.

У пункті 4.8. договору встановлено, що у випадку перевищення Споживачем за розрахунковий період скоригованих договірних величин електроспоживання, Споживач зобов'язаний сплатити по середньовідпускному тарифу 5-кратну вартість електроенергії, спожитої зверх скоригованої договірної величини.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2010р. та березні 2010р. були складені рапорти про спожиту електричну енергію, а саме: у лютому 2010р. складено рапорт про спожиту електричну енергію в кількості 62784 кВт/год, у березні 2010р. складено рапорт про спожиту електроенергію в кількості 46764 кВт/год.

На підставі даних рапортів Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж виставило рахунки на оплату спожитої активно електроенергії: № 6881 від 26.02.2010р. за лютий 2010р. на суму 45368,08 грн., № 6881 від 31.01.2010р. за березень 2010р. на суму 40160,41 грн.

На виконання п. 4.5. договору, КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" було здійснено оплату виставлених відповідачем рахунків в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1268 від 15.03.2010р. на суму 45368,08 грн. та платіжним дорученням № 69 від 13.04.2010р. на суму 40160,41 грн. (всього - суму 85528,49 грн.).

Крім того, за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж виставило позивачу рахунок № 10/6881.141436 від 24.03.2010р. (додаток до основного рахунку за лютий місяць 2010р.) на суму 37809,50 грн.

08.04.2010р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж та КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" було укладено договір про порядок погашення заборгованості № 868, відповідно до умов якого визначено порядок сплати Споживачем заборгованості за перевищення договірної величини, що утворилася станом на 08.04.2010р., в розмірі 37809,00 грн.

На виконання умов даного договору, КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" було сплачено суму 37809,00 грн. за перевищення договірної величини в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 89 від 19.04.2010р. на суму 4730 грн., № 183 від 20.05.2010р. на суму 4730 грн., № 258 від 10.06.2010р. на суму 4730 грн., № 365 від 14.07.2010р. на суму 4730 грн., № 452 від 10.08.2010р. на суму 4730 грн., № 567 від 15.09.2010р. на суму 4730 грн., № 659 від 11.10.2010р. на суму 4730 грн., № 773 від 15.11.2010р. на суму 4699 грн.

рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 було встановлено, що згідно наданих КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" доказів (акт від 21.01.2010р. та акт від 29.03.2010р.) за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. останній фактично не споживав електричну енергію. Сума у розмірі 85528,49 грн. є помилково нарахованою та сплаченою. Також, суд дійшов до висновку, що сплата КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" суми 37809 грн. за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання була наслідком помилково складених та поданих рапортів про спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2010р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. у справі № 18/5009/3204/11, рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 -залишено без змін

27.12.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 337 від 27.12.2011р. про повернення помилково нарахованих та сплачених коштів в розмірі 123337,54 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.

Предметом даного судового розгляду є стягнення з відповідача помилково перерахованої суми 123337,49 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 глави 83 ЦК України (435-15) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Із змісту цієї норми слідує, що для встановлення чи набула особа відповідного зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 20 цього Кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В якості доказу сплати грошових коштів в сумі 123337,49 грн. на користь відповідача позивачем надані платіжні доручення: № 1268 від 15.03.2010р. на суму 45368,08 грн., № 69 від 13.04.2010р. на суму 40160,41 грн., № 89 від 19.04.2010р. на суму 4730 грн., № 183 від 20.05.2010р. на суму 4730 грн., № 258 від 10.06.2010р. на суму 4730 грн., № 365 від 14.07.2010р. на суму 4730 грн., № 452 від 10.08.2010р. на суму 4730 грн., № 567 від 15.09.2010р. на суму 4730 грн., № 659 від 11.10.2010р. на суму 4730 грн., № 773 від 15.11.2010р. на суму 4699 грн.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 було відмовлено у задоволенні позову ВАТ Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" про стягнення суми 98746,02 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію. При цьому, даним рішенням встановлено, що згідно наданих КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" доказів (акт від 21.01.2010р. та акт від 29.03.2010р.) за період з 21.01.2010р. по 29.03.2010р. останній фактично не споживав електричну енергію. Сума у розмірі 85528,49 грн. є помилково нарахованою та сплаченою. Також, суд дійшов до висновку, що сплата КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" суми 37809 грн. за перевищення встановлених договірних величин електроспоживання була наслідком помилково складених та поданих рапортів про спожиту активну електричну енергію за лютий та березень 2010р., та не може вважатися підтвердженням вірності обсягу спожитої електроенергії, так як відповідно до договору і ПКЕЕ (z0417-96) зміст рапортів повинен містити в собі дані фактичного споживання електричної енергії, які базуються на показах приладів обліку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. у справі № 18/5009/3204/11, рішення господарського суду Запорізької області від 20.07.2011р. у справі № 18/5009/3204/11 -залишено без змін.

Відповідно ж до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, матеріали справи свідчать про безпідставність набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 123337,49 грн.

Відповідач доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 123337,49 грн. не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 123337,49 грн. є обґрунтованими. З відповідача підлягає стягненню сума 123337,49грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву (що надійшов до суду 12.04.2012р.) та у доповненні до відзиву на позовну заяву (що надійшло до суду 11.05.2012р.) спростовується наведеним вище, а також наступним.

Так, щодо твердження відповідача про те, що позивачем невірно обраний спосіб захисту своїх порушених або оспорюванних прав, оскільки позивач просить повернути помилково сплачені кошти, тоді як із змісту заявлених позовних вимог йдеться про повернення безпідставно набутого майна в порядку ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, то слід зазначити про наступне.

Із змісту п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції»слідує, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розцінюватися як вихід суду за межі позовних вимог.

Щодо позиції відповідача про те, що 10.05.2012р. зобов'язання зі сплати 123337,54 грн. на користь КТ "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" виконано повністю, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідача до позивача, то слід зазначити про наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі -Закон), підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Із змісту ч.ч. 1, 2 ст. 9 того ж Закону слідує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Частиною 1 ст. 11 Закону встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Таким чином, відсутність згоди уповноважених посадових осіб Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" на зарахування зустрічних однорідних вимог свідчить про неможливість здійснення з боку цього товариства господарської операції у вигляді зарахування зустрічних однорідних вимог. Ця обставина унеможливлює зміну у структурі активів та зобов'язань Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія".

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2466, 75 грн. судового збору, так як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; код ЄДРПОУ 00130926, р/р 260030231709 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) на користь Командитного товариства "ТОВ "Запорізький автогенний завод" і Компанія" (69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 20; код ЄДРПОУ 00204777, р/р 26000331430100 в АТ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005) суму 123337 (сто двадцять три тисячі триста тридцять сім) грн. 49 коп. безпідставно набутих грошових коштів, суму 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 75 коп. судового збору. Видати наказ.