за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно - експлуатаційного підприємства Самарського району, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" м. Дніпропетровськ, в собі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення майнової шкоди у сумі 316 040 грн. 99 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 1039 від 23.12.11р.

від відповідача: провідний юрисконсульт юридичного відділу ОСОБА_2, довіреність № 1313 від 12.04.11р.

від третьої особи: головний спеціаліст - юрисконсульт ОСОБА_3, довіреність № 12-79 від 30.03.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у розмірі 316 040,99 грн. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті підстави,що 19.10.2010р. КРУ в Дніпропетровській області провело перевірку підприємства з окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2007р. по 31.08.2010р. за результатами перевірки був складений Акт №06-21/78. 01.01.2010р. Від КРУ на підприємство надійшла вимога про усунення ряду недоліків та одна із них стосується про повернення коштів населенню за спожиту електричну енергію, а саме провести перерахунок нарахованої вартості послуг електропостачання мешканцям житлового будинку №18 по вул. Липова, та Лісозащитна,4, мешканці вищезазначених будинків безконтрольно спожили електричну енергію на загальну суму -316 040,99грн. За вимогою відповідача позивач сплатив борги які числились за мешканцями вище зазначених будинків. Вважають, що ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" неправомірно включили в рахунки по договору №687 від 26.03.1998р. борг який числиться за мешканцями вище зазначених будинків на загальну суму 316 040,99грн, от же вважають, що відповідач безпідставно отримав кошти і зобов'язаний їх повернути.

17.04.2012р. відповідач надав відзив (вх. № 22310/12), в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у позові. Просить застосувати позовну давність. В обґрунтування своїх заперечень посилаються на ті підстави, що між КВЖРЕП Самарського району та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" було укладено договір про постачання електричної енергії № 687 від 01.01.1998р. з додатковими угодами. Відповідно до умов договору розрахунок за спожиту електричну енергію мешканцями будинків здійснювало КВЖРЕП Самарського району за показами загальнобудинкового приладу обліку електричної енергії. Для переведення мешканців багатоквартирного будинку на прямі розрахунки з енергопостачальником власник цього будинку мав звернутися для приведення внутрішньо будинкових електричних мереж та розрахункових засобів обліку споживачів у відповідність до вимог нормативно-технічних документів. Взаємовідносини між підприємством КВЖРЕП Самарського району та енергопостачальником в частині переведення мешканців спірних будинків на прямі розрахунки ПАТ "Дніпрообленерго" були врегульовані тільки в жовтні 2008р. та укладені відповідні договори. З моменту передання на баланс КВЖРЕП Самарського району спірних будинків та до укладення договорів з мешканцями будинку на прямі розрахунки Позивачу були нараховані грошові кошти за спожиту електричну енергію мешканцями будинку, оскільки обов'язок з оплати електричної енергії, несе власник будинку.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області письмових пояснень не надали, їх представник в судовому засіданні пояснила, що предметом перевірки були відносини між мешканцями будинків по вул. Липова 18, Лісозащитній 4, та Комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Самарського району, відносини між КВЖРЕП Самарського району та Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" не були предметом розгляду перевірки КРУ, тому пояснень по справі надати не можуть.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні з 05.04.12р. до 17.04.12р. та з 17.04.12р. до 10.05.12р. оголошувались перерви.

У судовому засіданні 10.05.2012р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

26 березня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських електричних мереж (правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") (постачальник) та Комунальним виробничим житловим ремонтно - експлуатаційним підприємством Самарського району був укладений договір 687 на поставку електричної енергії, згідно якого постачальник зобов'язався здійснити поставку електричної енергії споживачам абонента через приєднану до них електромережу у кількості, якості та режимі споживання відповідно договору, а споживач -сплачувати вартість спожитої електричної енергії на умовах даного договору.

Згідно додаткової угоди № 5 від 08.01.2008р. до договору строк дії договору до 31.12.2008р.

Згідно п. п. 2.3., 3.2. договору та п. 2.2. додаткової угоди №687/32-1 підтвердження фактично використаного обсягу електричної енергії за звітний розрахунковий період, що належить до сплати споживачем, здійснюється сторонами за формою акту про використану електричну енергію, погодженого сторонами, який споживач надає постачальнику протягом доби після завершення розрахункового періоду.

Поточна оплата вартості обсягу використання електричної енергії заявленого на розрахунковий період здійснюється за формою попередньої оплати у відповідності до п.п. 3.4. договору .

Відповідно до переліку об'єктів точок комерційного обліку споживача включено житлові будинки №18 по вул. Липова, та Лісозахисна,4

Житлові будинки №4 по вул. Лісозахисна та №18 по вул. Липова, було передано до житлового фонду КВЖРЕП Самарського району 1987року .

Енергопостачання будинків до 2002 року здійснювалося через Відкрите акціонерне товариство "Втормет". З 2002 року енергозабезпечення будинку здійснювалося через КВЖРЕП Самарського району шляхом приєднання розрахунків по будинку №4 по вул. Лісозахисна та Липова,18 до укладеного з енергопостачальною організацією ВАТ " Дніпрообленерго" договору №687 від 25.03.1998р.

На спірні будинки було встановлено загально будинкові прилади обліку електричної енергії відповідно до п. 3.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі -НКРЕ) від 31.07.1996 №28 (z0417-96) у редакції від 22.11.2006 №1497 (z1294-06) .

При цьому визначено, що облік витрат на енергозабезпечення населення (мешканців житлового будинку) здійснюється із загального обліку житлового будинку, тобто, як різниця між загальною кількістю використаної електроенергії за розрахунковий період та електроенергією, яка спожита для освітлення сходових клітин та роботи ліфтів, а також використана ТМО №12. Облік витрат на енергозабезпечення ліфтів та сходових клітин та ТМО №12 здійснювався із загального обліку з відокремленим обліком споживання (по встановлених електролічильниках).

На момент встановлення загального засобу обліку мешканці спірних квартир не мали квартирних приладів обліку та розраховувалися за спожиту електричну енергію через КВЖРЕП Самарського району по розрахунковій потужності,а КВЖРЕП Самарського району проводив розрахунки з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго", особистий рахунок 32-1.

Відповідно до п.ЗЗ Правил користування електричною енергією для населення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 (1357-99-п) (далі - Правил користування електричною енергією для населення), у разі користування електричною без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання та величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання,: він менший 12 місяців.

Протягом жовтня-листопада 2008 року ДМЕМ укладено прямі договори з квартиронаймачами після 100% виконання КВЖРЕП Самарського району всіх вимог ДМЕМ, а саме: у березні-квітні 2007 року виконані електромонтажні роботи по заміні внутрішньо будинкової електропроводки в житловому будинку №18 по вул. Липова та виконані електромонтажні роботи по заміні поверхових щитків у житловому будинку №4 по вул. Лісозахисна у

вересні 2008 року виконані електромонтажні роботи з установки приладів обліку у будинках по

вул. Лісозахисна, 4, та вул. Липова, 18, Такі вимоги ДМЕМ визначено п.8(б)Правил користування електричною енергією для населення, де визначено, що прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена у разі розділу обліку електричної енергії -організаціями, які здійснюють такий розділ обліку, тобто КВЖРЕП Самарського району, про що неодноразово протягом 2007-2008 років підприємство повідомлялося листами ДМЕМ (ці факти встановлені перевіркою КРУ стор. 19 Акту).

З огляду на встановлені обставини, відповідно до укладеного з енергопостачальником договору КВЖРЕП Самарського району здійснювало оплату електричної енергії протягом 2007-2008років за мешканців будинків вул. Лісозахисна, 4, та вул. Липова, 18 за рахунками розшифровками які виставлялись енергопостачальником, отримані енергопостачальною організацією 316 040,99грн. за електроенергію які спожили мешканці спірних будинків не може вважатись як безпідставно отримані, оскільки зобов'язання по оплаті цієї електричної енергію було покладено на КВЖРЕП Самарського району .Також відсутні підстави вважати, що ці кошти є майновою шкодою для позивача яка була нібито завдана енергопостачальною компанією її неправомірними діями відповідно до статті 1166 ЦК України,оскільки як вже зазначалась оплата була проведена по договору.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд,-

В задоволенні позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2012р.