ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2012 р. Справа № 5024/372/2012
( Додатково див. постанову Одеського апеляційного господарського суду (rs24930924) )
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м. Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю " СКЛ " м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" м. Миколаїв
про стягнення 53673грн. 61коп.
за участю представників сторін:
від позивача -уповноважені особи Чурай Г.В., Ковальова Т.Б.
від відповідача - уповноважені особи Кутковський А.П., Малишенко М.М.
від третьої особи - уповноважена особа Глушко Д.В.
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (позивач по справі ) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛ" (відповідач) про стягнення канального збору в сумі 53673грн. 61коп. у зв'язку з проходженням суднами «Прибужанівський», «НБЛ-014», «Баштанській», «Лідіївський», «Нібулон», «НБЛ-017», «НБЛ-015», «НБЛ-007», які належать на праві власності третій особі та знаходяться під агентським обслуговуванням відповідача, в період з 20.04.2011року по 30.11.2011року Херсонським морським каналом.
Відповідач та третя особа позовні вимоги не визнають, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що судна, які належать третій особі, не здійснювали проходження каналу в один кінець, оскільки мають осадку до 4,0 м і зобов'язані рухатися за бровками каналу, тобто не використовуючи канал. Крім того судна третьої особи відносяться до суден групи В, вони не здійснюють комерційних рейсів в інтересах третіх осіб, не отримують за перевезення вантажів плати, а перевозять власні сільськогосподарську продукцію між власними окремими підрозділами і зерносховищами, а тому зазначені судна звільнені від сплати канального збору .
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 05.04.2012року до 26.04.2012року.
Засідання 26.04.2012року не відбулося у зв'язку із хворобою судді, а сторони належним чином були повідомлені про те, що засідання відбудеться 08.05.2012року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
При звернені з позовом державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (позивач по справі ) просив стягнути з відповідача канальний збір в сумі 53673грн. 61коп. у зв'язку з проходженням суднами «Прибужанівський», «НБЛ-014», «Баштанській», «Лідіївський», «Нібулон», «НБЛ-017», «НБЛ-015», «НБЛ-007», які належать на праві власності третій особі та знаходяться під агентським обслуговуванням відповідача, в період з 20.04.2011року по 30.11.2011року Херсонським морським каналом.
Як зазначає позивач, факт проходження суднами третьої особи Херсонським морським каналом підтверджується випискою, наданою ДП «Дельта-Лоцман», тому відповідно до укладеного між позивачем і відповідачем договору №143 від 20.12.2010року ним були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату канального збору на загальну суму 53673грн. 61коп., які останнім не сплачені.
Відповідно до ст. 84 КТМ України до цільових портових зборів, які справляються у морському порту, серед інших, віднесено і канальний збір. Справляння портових зборів, в тому числі і канального збору, поза межами морських портів законом не передбачено.
Пунктом 20 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про портові збори» № 1544 від 12.10.2000 року (1544-2000-п) , передбачено, що судна груп В, Д, Е, а також судна групи Г (крім барж), що проходять каналом порту, звільняються від сплати канального збору.
Згідно з пунктом 1 вищезазначеного Положення про портові збори (1544-2000-п) ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу «ріка-море» пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять в порти на р. Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти, для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки, належать до суден групи В.
Таким чином, суховантажні несамохідні суднові баржі, що належать до морських суден, і несамохідні баржі, віднесені до суден змішаного плавання, охоплюються ознаками суден групи В, які відповідно до пункту 20 Положення про портові збори (1544-2000-п) звільняються від сплати канального збору.
Матеріалами справи підтверджується, що належні на праві власності третій особі, які знаходилися під агентським обслуговуванням відповідача, судна «Прибужанівський», «НБЛ-014», «Баштанській», «Лідіївський», «Нібулон», «НБЛ-017», «НБЛ-015», «НБЛ-007»відносяться до суден групи В, тому зазначені судна звільнені від сплати канального збору, у зв'язку з чим протилежні доводи позивача судом відхиляються.
Позивачем на надано суду доказів того, що судна третьої особи проходили канал, оскільки із наданих відповідачем та третьою особою доказів вбачається, що усі зазначені в рахунках позивача судна мають осадку (заглиблення) до 4,0м, а тому відповідно до пункту 3.1.22 Правил плавання і лоцманського проведення суден в північно-західній частині Чорного моря, Бузько-Дніпровсько-Лиманському та Херсонському морському каналах, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.08.2007року №655 (z1150-07) , зареєстрованих Міністерством юстиції України 05.10.2007року за №1150/14417 (z1150-07) , дані судна зобов'язані рухатися у смузі 1 кабельтов завширшки ліворуч та праворуч від бровок 1 коліна каналу по всій його довжині, тобто не використовуючи всю довжину каналу, а тому відсутні підстави вважати, що судна відповідача здійснювали проходження Херсонського морського каналу в один кінець.
Так, відповідно до пункту 18 Положення про портові збори (1544-2000-п) нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження каналу судном транзитом в один кінець. Таким чином, канальний збір сплачується виключно при проходженні судном каналом в один кінець (до кінця), а при проходженні судном частини каналу не здійснюється проходження каналу в один кінець.
Із наданої до матеріалів справи третьою особою карти північно-західної частини Чорного моря від Одеси до Миколаєва та Херсона було встановлено, що судна третьої особи проходять Херсонський морський канал тільки частково та пересікають його поперечно, тобто не здійснюють проходження каналу в один кінець (в тому числі транзитом ) в розумінні пункту 18 Положення про портові збори (1544-2000-п) , а тому у зв'язку з відсутністю проходження суднами каналу в один кінець, відсутні і підстави сплати нарахованого позивачем канального збору.
Не доведено позивачем належними доказами відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України і факт виконання агентованих відповідачем суден комерційних вантажних рейсів.
Так, відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення у встановлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Таким чином, обов'язковими ознаками комерційного вантажного рейсу є отримання судновласником плати за перевезення (перевізної плати) або наявність договору перевезення, а також виконання перевезення на замовлення та в інтересах третіх осіб. За відсутності зазначених ознак вважати перевезення вантажів водним транспортом комерційним вантажним рейсом неможливо.
Із матеріалів справи вбачається, що судна третьої особи здійснювали перевезення належних ТОВ СП «Нібулон» зернових вантажів між окремими підрозділами на перевантажувальний термінал ТОВ СП «Нібулон», або здійснювали перехід від одного складу до іншого без вантажу, тобто здійснювали технологічне переміщення власних товарно-матеріальних цінностей між своїми ж структурними підрозділами і зерносховищами, а відправником та одержувачем вантажу при цьому було ТОВ СП «Нібулон», яким не здійснювалася оплата за перевезення, що також свідчить про те, що зазначені перевезення не є комерційними.
З урахуванням вищезазначеного, позивачем не доведено належними доказами факту проходження Херсонським морським каналом суднами третьої особи, агентське обслуговування яких здійснює відповідач, а також не доведено виникнення у відповідача обов'язку по оплаті канального збору, тому правові підстави задоволення позовних вимог відсутні.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.
В засіданні оголошувалася в ступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя
З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 14.05.2012р.