Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі лайф», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ», м.Макіївка, Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант», м.Донецьк, про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на фіктивність договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., оскільки дії сторін договору не мали на меті настання правових наслідків, що обумовлюються даним договором, а також невідповідність оспорюваного правочину вимогам ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.03.2012р., 05.04.2012р.).

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову не надав.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою від 03.04.2012р. у відповідності до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 залучено Приватне акціонерне товариство «Красноперекопський склотарний завод», Автономна Республіка Крим, м.Красноперекопськ.

Третя особа надала відзив на позов без номера та дати, що надійшов на адресу суду 24.04.2012р., в якому проти заявленого позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову третя особа посилається на відсутність підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину. Одночасно, за твердження третьої особи, невиконання ТОВ «Грант» прийнятих на себе зобов'язань за договором №11/Д-992 від 15.03.2011р. не тягне за собою правових наслідків, передбачених ст. 234 Цивільного кодексу України у вигляді недійсності правочину як такого, що вчинений без мети настання реальних наслідків.

28.03.2012р. до суду надійшло клопотання ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі лайф» про витребування доказів, відповідно до якого позивачем заявлене клопотання про:

- витребування у ТОВ «Грант» оригіналів балансових звітів з відмітками органів державної статистики про звіт господарської діяльності ТОВ «Грант» за період: 1-ше півріччя 2008р., за 2008р., за 1-ше півріччя 2009р., за 2009р., за 1-ше півріччя 2010р., за 2010р., за 1-ше півріччя 2011р., за 2011р.;

- витребування у ТОВ «Грант» оригіналів договору купівлі-продажуцінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., акту приймання-передачі цінних паперів №1 від 15.03.2011р., договору відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2011р.;

- витребування у третьої особи оригіналу заяви ТОВ «Красноперекопський склотарний завод» від 25.11.2011р. про збільшення вимог ініціюючого кредитора у справі №45/84б про банкрутство ТОВ «Грант»;

- витребування у Донецького обласного управління Державної статистики оригіналів балансових звітів з відмітками органів Державної статистики про звіт господарської діяльності ТОВ «Грант» за період: 1-ше півріччя 2008р., за 2008р., за 1-ше півріччя 2009р., за 2009р., за 1-ше півріччя 2010р., за 2010р., за 1-ше півріччя 2011р., за 2011р.;

- витребування в якості доказу у ДПІ у Київському районі м.Донецька оригінали звітів ТОВ «Грант» по ПДВ за березень 2011 року - березень 2012 року, оригіналу балансу за 1-ше півріччя 2011 року та баланс за 2011 рік.

03.04.2012р. ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі лайф» 03.04.2012р. надало уточнення до клопотання про витребування доказів, згідно з яким заявлено про:

- витребування у ТОВ «Грант» оригіналів балансових звітів з відмітками органів державної статистики про звіт господарської діяльності ТОВ «Грант» за перше півріччя 2008р., за 2008р., за перше півріччя 2009р., за 2009р., за перше півріччя 2010р., за 2010р., за перше півріччя 2011р., за 2011р.;

- витребування у відповідача 2 оригіналів договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., акту приймання-передачі цінних паперів №1 від 15.03.2011р. до договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р, договору відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2011р.;

- витребування у ПАТ «Красноперекопський склотарний завод» оригіналу заяви ТОВ «Красноперекопський склотарний завод» від 25.11.2011р. про збільшення вимог ініціюючого кредитора у справі №45/84б про банкрутство ТОВ «Грант»;

- витребування у Донецького обласного управління Державної статистики копії фінансових звітів, завірені Донецьким обласним управлінням Державної статистики, в яких відображені звіти господарської діяльності ТОВ «Грант» за перше півріччя 2008р., за 2008р., за перше півріччя 2009р., за 2009р., за перше півріччя 2010р., за 2010р., за перше півріччя 2011р., за 2011р;

- витребування в якості доказу у ДПІ у Київському районі м.Донецька копії звітів ТОВ «Грант» по ПДВ за березень 2011 року - березень 2012 року, завірені ДПІ у Київському районі м.Донецька, копії балансів за 1-ше півріччя 2011 року та баланс за 2011 рік, завірені ДПІ у Київському районі м.Донецька.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідача 2 та третьої особи, господарський суд встановив:

15.03.2011р. між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант» був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992, згідно з умовами якого відповідач 1 зобов'язався передати у власність відповідача 2 цінні папери, а саме: прості векселі серії АА №2300042 у кількості 1 (одна) штука номінальною вартістю 20 000 000,00 грн., курсовою вартістю 29 997 000,00 грн., серії АА №2300038 у кількості 1 (одна) штука номінальною вартістю 20 000 000,00 грн., курсовою вартістю 19 998 000,00 грн. на загальну суму 49 995 000,00 грн. (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ять гривень 00 копійок).

Відповідно до п.2.1 даного договору оплата за цінні папери, вказані в п.1 вказаного договору, здійснюється на протязі 7 (семи) днів з моменту підписання даного договору.

Як вказує позивач у позові, розрахунки за вказаним договором сторонами не здійснювалися.

Відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 06.06.2011р., укладеного та підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» (цедент) та Приватним акціонерним товариством «Красноперекопський склотарний завод» (цесіонарій), в порядку та на умовах, визначених даним договором, цедент уступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, яке належало цеденту, та є кредитором за зобов'язаннями, які виникли з договору №11/Д-992 від 15.03.2011р. купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант».

Згідно п.2 договору цесіонарій набуває права вимоги від боржника належного та реального виконання наступних зобов'язань: оплата грошових коштів в сумі 49 995 000,00 грн. (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот п'ять гривень 00 копійок) за набуті цінні папери.

Виходячи зі змісту позовної заяви, договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р. укладений в порушення ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки вказаний правочин був вчинений сторонами без наміру створення правових наслідків, що ним обумовлюються, а саме: при укладенні договору відповідач 1 не мав наміру продати векселі, а відповідач 2 не мав наміру придбати ці векселі.

Викладене, за твердженням позивача, підтверджується тим фактом, що відповідач 2 не виконав зобов'язання, передбачене договором в частині здійснення оплати за отримані за договором цінні папери, а також невідображенням ТОВ «Грант» інформації стосовно укладеного договору в звітності, наданій до органів державної статистики та органів ДПА.

Крім цього, за думкою позивача, договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р. порушує вимоги ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно ч.1 ст. 165 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом. Проте, як вказує позивач, станом на дату укладення оспорюваного правочину відповідач 2 маючи заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за банківський кредит, уклав договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого придбав цінні папери на суму 49995000,00 грн.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант».

Відповідачі заперечень проти позовних вимог не надали.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно із ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, предметом розгляду у цій справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., який був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант».

Таким чином, з урахуванням вимог ст.ст. 11, 509, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України відповідні зобов'язання за договором купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р. виникли саме у сторін цього договору - ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» (кредитором) та ТОВ «Грант» (боржником).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 та п.2 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Як вказувалось вище, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р. позивачем має бути доведено, яким чином цей договір впливає на його права та обов'язки, порушує останні.

Як встановлено судом, позивач не є стороною і учасником спірного договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з відповідними позовними вимогами позивач посилається на ті обставини, що 14.03.2008р. між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ТОВ «Грант» було укладено та підписано кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08, з урахуванням договорів про внесення змін до кредитного договору від 14.03.2008р., 22.04.2008р., 28.11.2008р., 30.12.2008р., 30.01.2009р., 26.02.2009р., 27.02.2009р.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору відповідач 2 отримав фінансовий кредит шляхом відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії з можливістю кредитування в доларах США та гривнях у сумі, яка у всіх видах валют у перерахунку в гривню, не може перевищувати 30 000 000,00 (тридцять мільйонів ) гривень (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - не пізніше 12 березня 2010 року, або протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 цього договору.

29.04.2010р. між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) та ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі лайф» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №39/17, згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору, належне ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ «ГРА Н Т» (боржник):

1.1.1. кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р., укладений між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «ГРА Н Т», разом із договорами про внесення змін до кредитного договору:

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/2 від 22.04.2008р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.;

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/3 від 28.11.2008р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.;

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/4 від 30.12.2008р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.;

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/5 від 30.01.2009р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.;

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/6 від 27.02.2009р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.;

- договір про внесення змін №15-93/16-891/08/7 від 26.02.2009р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/16-891/08 від 14.03.2008р.

Згідно з приписами п.1.3 договору відступлення права вимоги №39/17 від 29.04.2010р. до позивача переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від ТОВ «Грант» належного та реального виконання наступних обов'язків:

- повернення грошових коштів в розмірі 29 913 741,00 грн. (двадцять девять мільйонів девятсот тринадцять тисяч сімсот сорок одна гривня 00 коп.), отриманих згідно кредитного договору;

- повернення нарахованих станом на дату укладення договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 8 052 042,82 грн.;

- сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі;

- інших обов'язків, встановлених кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. було порушено провадження по справі №45/84б про банкрутство ТОВ «Грант».

На момент порушення провадження по справі №45/84б заборгованість ТОВ «Грант» перед позивачем становила 51509167,06 грн.

Після порушення провадження по справі №45/84б позивачем було подано заяву про визнання його кредитором ТОВ «Грант».

Крім цього, як вказує позивач, до суду із заявою про визнання кредитором ТОВ «Грант» звернулось ПАТ «Красноперекопський склотарний завод» на загальну суму 50293880,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2012р. по справі №45/84б визнано вимоги кредиторів щодо грошових зобов'язань до боржника та включено до реєстру вимоги ПАТ «Красноперекопський склотарний завод» у сумі основного боргу - 50 293 880,00 грн., ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі лайф» на загальну суму 48254511,24 грн.; затверджено реєстр вимог кредиторів на суму основного боргу 92 663 694,74 грн., пеня, штраф 5 884 696,50 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, ПАТ «Красноперекопський склотарний завод» отримало найбільшу кількість голосів кредиторів у справі №45/84б про банкрутство ТОВ «Грант».

За правилами ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, передбачених ст. 203 Цивільного кодексу України, є підставою для недійсності правочину. Тобто, такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом, в разі заперечення його дійсності однією із сторін або іншою заінтересованого особою.

Згідно ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) N9 від 6 листопада 2009 року передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не визначено та не доведено, яким саме чином безпосередньо договір купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., вимоги про визнання недійсним якого є предметом розгляду у цій справі, впливає на його права та обов'язки, порушує останні.

Крім цього, зважаючи на положення ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Застосування способу реституції, повернення сторін у попередній стан при визнанні недійсною угоди є визначальним для відновлення порушеного права такого способу захисту як визнання правочину недійсним.

За висновками суду, в разі визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним та застосування наслідків недійсності передбачених цивільним законом, останні будуть стосуватися виключно відповідачів.

Одночасно, майновий статус та правове положення позивача ніяким чином не зміняться.

За таких обставин, недоведеність позивачем факту порушення його прав підписанням відповідачами спірного договору купівлі-продажу є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та ТОВ «Грант».

Судовий збір покладається на позивача повністю.

Клопотання ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі лайф» про витребування доказів, що надійшли до суду 28.03.2012р., 03.04.2012р., судом залишені без задоволення. Зокрема, за висновками суду, надані до справи належним чином засвідчені копії документів є достатніми для вирішення спору. Одночасно, витребувані позивачем документи не мають значення для розгляду спору, враховуючи, що оспорюваний правочин не стосується прав та обов'язків позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі лайф», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ», м.Макіївка, Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант», м.Донецьк про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №11/Д-992 від 15.03.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРОСС КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант».