Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Антимонопольного комітету України, м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон

про стягнення 620 000грн.

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1, заст. нач. відділу, дов. №300-122/08-3580 від 28.03.2012р.

від відповідача - ОСОБА_2, нач. юр. служби, дов. №07/2073-12 від 03.01.2012р.

Сутність спору: Позивач ( Антимонопольний комітет України, м.Київ, код ЄДРПОУ 00032767) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон, код ЄДРПОУ 05396638) 500 000 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 120 000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Позов обгрунтовано наявністю рішення від 20.12.2011р. №7-р/тк, яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. Цим же рішенням на відповідача на підставі частини 2 статті 52 Закону за вчинене порушення накладено штраф у розмірі 500 000 грн.

рішення відповідачем отримано 27.12.2011р., проте у передбачений частиною 3 статті 56 Закону двомісячний строк штраф сплачений не був, що було підставою для нарахування пені, стягнення якої передбачено частиною п'ятою названої статті.

Відповідач оскаржив рішення від 20.12.2011р. №7-р/тк до Херсонського окружного адміністративного суду.

Четвертого квітня 2012р. окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №2-а-184/12/2170 про визнання нечинним рішення №7-р/тк, яка на дату розгляду даної господарської справи не набрала законної сили.

Поряд з цим, позивач зазначає, що порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України встановлено статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає їх оскарження повністю або частково у господарському суді у двомісячний строк з дати одержання рішення.

На дату розгляду справи рішення позивача в установленому Законом порядку не оскаржене, недійсним не визнано, відтак є обов'язковим до виконання відповідачем.

Зважаючи на несплату відповідачем штрафу та пені, позивач просить стягнути їх у судовому порядку.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на наявність постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 04.04.2012р. по справі №2-а-184/12/2170, якою рішення Антимонопольного комітету України, на підставі якого стягується штраф, визнано нечинним.

Оскільки постанова окружного адміністративного суду не набрала законної сили, відповідач просить суд зупинити провадження у даній справі, що розглядається господарським судом, до вирішення в апеляційному провадженні пов'язаної з нею адміністративної справи №2-а-184/12/2170.

Позивач проти заявленого клопотання заперечує, посилаючись на те, що рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України у порядку, встановленому ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не оскаржено, отже, є чинним і обов'язковим до виконання.

Господарський суд відхиляє заявлене клопотання, врахувавши наступне.

У пункті 1 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008р. №04-5/247 (v0247600-08) "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" викладено правову позицію, згідно з якою:

- відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. З огляду на зміст наведеної норми, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України (1798-12) ;

- це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Аналогічну правову позицію викладено й у пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005р. №3.2-2005 (v3-2-700-05) , де також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення").

Предметом позовної вимоги по даній справі є стягнення штрафу, підставою для застосування якого було рішення адмінколегії №7-р/тк від 20.12.2011р.

Зазначене рішення у встановленому ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порядку не оскаржене.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

У конкретному випадку такої неможливості не існує.

Така ж правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2009р. №6/474.

Зважаючи на викладене, спір вирішується по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження адміністративної колегії територіального відділення АМК України ( далі за текстом Відділення) від 04.04.2011р. №25/р-1 було розпочато розгляд справи за наявністю в діях ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку.

В процесі розгляду справи було встановлено, що ПАТ "ЕК "Херсонолбенерго" у період з 2009 до 2011р.р. включно займає монопольне становище на ринку послуг з підготовки та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єктів містобудування в межах Херсонської області. Розробляючи та видаючи мешканцям с.Щасливцеве та села Генічеська Гірка технічні умови на збільшення потужності (приєднання) електроустановок замовників до місцевих (локальних) електричних мереж, які містять зобов'язання про здійснення реконструкції за кошти замовників трансформаторних підстанцій потужністю 35 кВ, до яких безпосередньо не приєднуються електроустановки цих замовників, а також, включивши у видані технічні умови на приєднання електроустановок зобов'язання про відшкодування витрат на реконструкцію високовольтної повітряної лінії електромереж напругою 10 кВ, зокрема, витрат на виготовлення проектної документації та виконання топографічної зйомки, при тому, що до вказаних ліній електроустановки безпосередньо не приєднуються, а реконструкція цих ліній передбачена за рахунок інвестиційних коштів, відповідач вчинив порушення конкурентного законодавства, передбачене п.2 ст. 50, ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За наслідками розгляду подання Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України було прийнято рішення від 20.12.2011р. №7-р/тк, згідно з яким визнано, що публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» у період з 2009 до 2011 року включно (станом на сьогодні) займає монопольне становище на ринку послуг з підготовки та видачі технічних умов інженерного забезпечення електропостачання об'єктів містобудування в межах Херсонської області.

Визнано, що публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», розробляючи та видаючи мешканцям села Щасливцеве та села Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області технічні умови на збільшення потужності (приєднання) електроустановок замовників до місцевих (локальних) електричних мереж, які містять зобов'язання про здійснення реконструкції за кошти замовників трансформаторних підстанцій потужністю 35 кВ, до яких безпосередньо не приєднуються електроустановки цих замовників, а також, включивши у видані технічні умови на приєднання електроустановок зобов'язання про відшкодування витрат на реконструкцію високовольтної повітряної лінії електромереж напругою 10 кВ, зокрема, витрат на виготовлення проектної документації та виконання топографічної зйомки, при тому, що до вказаних ліній електроустановки безпосередньо не приєднуються, а реконструкція цих ліній передбачена за рахунок інвестиційних коштів, вчинило порушення конкуренційного законодавства, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів та які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 цього рішення, на публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» накладено штраф у розмірі 500 000 гривень.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст.56 Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, зобов'язана сплатити його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу та протягом п'яти днів з дня сплати штрафу зобов'язані надіслати Комітету документи, що підтверджують оплату штрафу.

Копія рішення відповідачем отримана 27.12.2011р., що підтверджується належним доказом - розпискою в одержанні пакета. (а.с.16-17)

Таким чином, встановлений Законом строк для сплати штрафу закінчився 27.02.2012р.

Доказів оплати штрафу позивач не одержав.

Відповідно до ч.5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Нарахування пені припиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.

Відповідно до вимог ст.60 вищеназваного Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України зупиняє виконання зазначеного рішення на час розгляду цієї справи.

У встановленому Законом порядку відповідач рішення Антимонопольного комітету України не оскаржив.

У зв'язку з несплатою штрафу за період з 28.02.2012р. по 14.03.2012р. (дата подачі позову) позивач за 16 днів прострочки нарахував відповідачу 120 000 грн.

Відповідно до ч.7 та 9 ст.56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують їх у судовому порядку. Суми стягнених штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету.

З огляду на викладене, відсутність доказів перерахування штрафу та пені, господарський суд визнає позов обгрунованим і задовольняє його у повному обсязі.

Доводи відповідача є безпідставними, оскільки грунтуються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законодавства.

Як зазначено вище і підтверджено судовою практикою, порядок оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України передбачений ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зазначене стосується й розгляду справ, пов'язаних із стягненням штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється на підставі рішень органів Комітету.

В установленому законом порядку рішення не оскаржене.

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду, на яку посилається відповідач, на дату вирішення даного спору не набрала законної сили.

Судовий збір в розмірі 12400грн. покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон, вул.Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638 (р.рахунки невідомі):

а) 500 000 грн. штрафу та 120 000 грн. пені в доход Державного бюджету України на рахунок УДК у Солом'янському районі м.Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувача ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу 21081100 (символ звітності 106); стягувач - Антимонопольний комітет України;

б) в доход Державного бюджету України 12400грн. судового збору, отримувач УДКСУ у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, р/р 31215206783002 Банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м.Херсоні.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

10.05.2012р.