ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-35/1868-2012 25.04.12
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs26542791) )
За позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"
до 1) Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
2) Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля"
про стягнення 7 922,00 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: ОСОБА_1 -предст. за довір.;
від відповідача-2: ОСОБА_2 -предст. за довір.;
У судовому засіданні 25.04.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля" про стягнення 7 922,00 грн. вартості недостачі товару та судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2012 порушено провадження у справі №5011-35/1868-2012, розгляд справи призначено на 12.03.2012.
07.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли відзив на позовну заяву та документи на вимогу ухвали суду.
12.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли додаткові заперечення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.04.2012.
26.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позов з додатками.
30.03.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача-1 надійшли додаткові заперечення на позов з додатком.
02.04.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надішли додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представників позивача.
Представник відповідача-1 у судовму засіданні 02.04.2012 подав клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України. Дане клопотання судом задоволене.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 25.04.2012.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача-1 та відповідача-2, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27.10.2011 року по залізничній накладній №46313516, напіввагони №65491771 та №66186008, на адресу Козятинського паливного складу Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (надалі - позивач) Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Павлоградвугілля" (надалі -відповідач-2) відвантажило 138 тон вугілля марки ДГР 0-200.
Постачальником вказаного вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Тера" за договором поставки №1-1від 03.09.2010.
У залізничній накладній №46313516 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником, вантаж завантажено навалом, вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 1-6, 9 гл.2 гл.1.
При слідуванні вагонів №65491771 та №66186008 за призначенням вони були затримані на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми №7752 від 29.10.2011 для комісійного переважування. Під час переважування було встановлено недостачу вантажу -вугілля проти документу у вагоні №65491771 на 4 500 кг., у вагоні №66186008 - на 6200 кг, про що складено комерційні акти АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 та АА №040295/53/7 від 29.10.2011.
Як свідчать відомості, наведені у акті загальної форми №7752 від 29.10.2011, при комерційному огляді на не електрифікованому путі 04:50 виявилось: у вагоні 66186008 на 1-2 навантаження у рівні бортів, над 3-7 люками зліва по ходу нижче бортів 0,3 м, праворуч нижче бортів на 0,8 м. У вагоні 65491771 на 1-2 люками ліворуч по ходу нижче бортів на 0,8 м., праворуч по ходу нижче бортів на 1,2 м., над 3-6 люками ліворуч нижче бортів на 1,2 м., праворуч 1,6 м., над 7-ми люками ліворуч нижче бортів 1,0 м., праворуч нижче бортів 1,6 м. Вантаж не маркований, порушення ППГ р.15,6. Поверхня вантажу помаркована вапном. Вагот технічно справний, двері і люка щільна зачинені, протікання та слідів протікання вантажу немає.
Згідно Комерційного акту АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 виявлено, що по документу значиться вугілля кам'яне марки г-газовий Дніпропетровська УДК 1166 ДГР 0-200, нетто -69000 кг, тара -22600 кг (спосіб визначення не вказаний). В дійсності виявилось: брутто 85400 кг, тара з бруса 22600 кг, нетто -62800, менше ваги по документу на 6200 кг. Переважування проводилось 29.10.2011 з 10-50 до 11-15 без відчеплення при повній зупинці на справних, перевірених 150 т вагонних вагах №7 станції Павлоград-1 (держповірка вагів 17.10.2011). Переважування проводилося двічі, вага брутто 85400 кг не змінилась. Навантаження у вагоні над 1-2 люками на рівні бортів, над 3-7 люками з лівої сторони нижче бортів на 0,3 м, з правої сторони нижче на 0,8 м. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, протікання та слідів протікання вантажу немає. Вагон знаходиться під безперервною охороною.
Згідно Комерційного акту АА № 040295/53/7 від 29.10.2011 виявлено, що по документу значиться вугілля кам'яне марки г-газовий Дніпропетровська УДК 1166 ДГР 0-200, нетто -69000 кг, тара -23000 кг (спосіб визначення не вказаний). В дійсності виявилось: брутто 88400 кг, тара з бруса 23900 кг, нетто -64500, менше ваги по документу на 4500 кг. Переважування проводилось 29.10.2011 з 10-50 до 11-15 без відчеплення при повній зупинці на справних, перевірених 150 т вагонних вагах №7 станції Павлоград-1 (держповірка вагів 17.10.2011). Переважування проводилося двічі, вага брутто 88400 кг не змінилась. Навантаження у вагоні над 1-2 люками з лівої сторони нижче бортів на 0,8 м., з правої сторони нижче бортів на 1,2 м., над 3-6 люками з лівої сторони нижче бортів на 1,2 м., з правої сторони нижче бортів на 1,6 м., над 7-ми люками ліворуч нижче бортів на 1,0 м, з правої сторони нижче бортів на 1,6 м. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, протікання та слідів протікання вантажу немає. Вагон знаходиться під безперервною охороною.
При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційних актів АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 та АА №040295/53/7 від 29.10.2011.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що нестача вантажу могла виникнути як з вини вантажовідправника, так і перевізника, у зв'язку із чим просить стягнути вартість недостачі вугілля у розмірі 7922,00 грн.
Відповідачі проти позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (457-98-п) (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату
Частиною 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 6 Статуту (457-98-п) передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту (457-98-п) та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення;
Відповідно до п. 23 Статуту (457-98-п) відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Згідно із ст. 24 Статуту (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Як передбачено ст. 31 Статуту (457-98-п) залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
Згідно із п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 (z0793-01) кам'яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.
Як передбачено п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (z0793-01) , перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Як зазначено у накладній №53559753 вантаж завантажено навалом, вантаж розміщено і закріплено згідно п. 1-6, 9 гл.2.
З накладної вбачається, що навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником і придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні повинна була визначатися відправником. Заходи щодо ущільнення та розрівнювання вантажу вантажовідправником не здійснювались. Відмітки про маркування вантажу вапном відсутні.
Як свідчать матеріали справи, на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було виявлено нестачу вантажу у кількості: у вагоні №65491771 - 4 500 кг., у вагоні №66186008 - 6200 кг, про що складено комерційні акти АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 та АА №040295/53/7 від 29.10.2011.
Згідно із актом загальної форми №7752 від 29.10.2011, залізницею поверхня вантажу була помаркована вапном.
Відповідно до Комерційного акту АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 при зважуванні вагону виявилось: брутто 85400 кг, тара з бруса 22600 кг, нетто -62800, що менше ваги проти документа на 6 200 кг. Переважування проводилось 29.10.2011 з 10-50 до 11-15 без відчеплення при повній зупинці на справних, перевірених 150 т. вагонних вагах №7 станції Павлоград-1 (держповірка вагів 17.10.2011). Переважування проводилося двічі, вага брутто 85400 кг не змінилась. Навантаження у вагоні над 1-2 люками на рівні бортів, над 3-7 люками з лівої сторони нижче бортів на 0,3 м, з правої сторони нижче на 0,8 м. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, протікання та слідів протікання вантажу немає.
Відповідно до Комерційного акту АА № 040295/53/7 від 29.10.2011 при зважуванні вагону виявилось: брутто 88400 кг, тара з бруса 23900 кг, нетто -64500, що менше ваги проти документу на 4 500 кг. Переважування проводилось 29.10.2011 з 10-50 до 11-15 без відчеплення при повній зупинці на справних, перевірених 150 т вагонних вагах №7 станції Павлоград-1 (держповірка вагів 17.10.2011). Переважування проводилося двічі, вага брутто 88400 кг не змінилась. Вантаж маркований вапном, маркування не порушено. Вагон у технічному відношенні справний, двері та люки щільно закриті, протікання та слідів протікання вантажу немає.
Зазначені обставини знайшли своє відображення у Комерційному акті.
При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційних актів АА № 040294/52/6 від 29.10.2011 та АА №040295/53/7 від 29.10.2011.
З наведеного вбачається, що відповідач-2 завантажив вантаж у технічно справний та придатний у комерційному відношенні вагон, однак не вжив заходів щодо ущільнення та розрівнювання вантажу, а також не наніс на поверхню вантажу захисне маркування або покриття плівкою (емульсією) чи іншим чином закріпив верхній шар вантажу.
Відповідно до ст. 24 Статуту (457-98-п) на вантажовідправника покладається відповідальність за наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначені ним у накладній.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, ст. 110 Статуту (457-98-п) перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують наявність вини перевізника у нестачі вантажу.
Натомість, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що розходження фактичної маси вантажу згідно комерційного акту та маси, вказаної у накладній, можливе внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.
Відповідачем-2 не були надані суду докази на спростування зазначених обставин.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 7922,00 грн. обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2.
З огляду на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, Леніна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 122, ідентифікаційний код 01880670) 7 922,00 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок три гривні 50 коп.) -вартості недостачі вугілля, 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) -судового збору.
3. У позові до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" відмовити.
4. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя
М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.04.2012